Лютий живописний!

9 лютого 2021 року виповнюється 195 років з дня народження Костянтина Трутовського.

Костянтин Олександрович Трутовський – український живописець і графік. Він вирізнявся надзвичайною працелюбністю: картин, акварелей і малюнків олівцем виконано ним незліченну кількість. Окрім сцен українського побуту, він зображував типи і характери дрібних поміщиків, виявляючи в цих зображеннях свою тонку спостережливість та дотепність. Недарма ж про роботи майстра говорили:

“Ілюстрації Трутовського – це фейлетони на злободенні теми. Вони настільки точно показали епоху 50-70-х років XIX століття, що є ніби своєрідним історичним документом”.

Костянтин народився 9 лютого 1826 в Курську, саме там жив його дід по матері Олексій Іванович. Дитинство малого минуло на Харківщині в слободі Попівка-Семенівка (нині село Попівка Краснопільського району Сумської області). Батько, харківський поміщик, був чималим цінителем мистецтва. Тому, вгледівши у Кості хист до малювання, розвивав його. Враження дитинства на все життя визначили інтерес художника до українського побуту, переказів, барвистих народних обрядів.

Початкову освіту Костя здобув у приватному пансіоні. По його закінченню в 1839 році вступив до Миколаївського інженерного училища в Петербурзі. Там він познайомився з Федором Достоєвським, який теж навчався у цьому закладі. Завдяки майбутньому письменнику, Трутовський захопився літературою. Найбільше йому сподобалися твори Миколи Гоголя, у яких було змальоване українське село.

В училищі Костянтин займався малюванням не лише на уроках, а й вдосконалював свої вміння самостійно. По завершенню навчання він залишився в цьому навчальному закладі як викладач живопису й архітектури. Водночас Трутовський вступив до Академії мистецтв, де опановував історичний живопис.

Він успішно завершив навчання в Академії мистецтв. Але в столиці Російської імперії, Санкт-Петербурзі, за правління консервативного імператора Миколи І запанувала тяжка атмосфера творчої несвободи. Митець був змушений виїхати, оселитися то в Харківській, то в Курській губерніях. У цей період він прагнув відобразити у своїй творчості життя селян Слобожанщини, адже їхні традиції, мова, культура поступово розчинялися в морі зросійщення – цілеспрямованої політики царської Росії. Трутовський прагнув зберегти хоча би для нащадків той світ української культури й духовності, тому його твори позначені рисами сентименталізму й романтизму.

За свої полотна Трутовський у 1856 році отримав звання вільного художника й подався за кордон. Неабияке враження на Костянтина справили роботи фламандських митців та Рафаеля.

По поверненню влаштувався у земство Курської губернії. Тутешній побут селян художник зобразив на полотнах “Побіжний”, “Переселенці” тощо.

Чималий внесок художник зробив у книжкову ілюстрацію. Оздоблював твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Миколи Гоголя, а також Пушкіна та Лермонтова. Найкращими роботами Трутовського вважають полотна: “Весільний викуп” “Дівчина зі снопами”, “Повінь”, ілюстрація ”Чумак”, “Колядки в Малоросії”, “В робочу пору”, “Сорочинська ярмарка”, “Побачення”, “Поміщики-політики”, “Після обіду, в літню пору”, “Благодійники”.

Окрім живопису, Трутовський займався педагогічною діяльністю. Понад 10 років пропрацював у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Сучасники митця відзначали його доброту, життєлюбство, гумор. Талановита людина – талановита в усьому: Костянтин Олександрович був ще й здібним літератором, написав декілька робіт й оздобив їх власними малюнками.

Твори Трутовського, створені в останні роки життя, як і раніше повні соціальної глибини. У них художник викриває реальні порядки та виступає захисником пригноблених. Картина “Хворий” цього періоду сповнена трагізму та безвиході.

Помер Костянтин Трутовський 17 березня 1893 року в маєтку своєї матері в селі Яківлівці Обоянського повіту, Курської губернії. Похований в Обоянському Богородицько-Знаменському чоловічому монастирі. У 1924-му році більшовики зруйнували монастир разом із цвинтарем. Сучасне місцезнаходження могили Костянтина Олександровича Трутовського досі незнане. Існує тільки пам’ятний Поклінний Хрест, споруджений у 2009 році на території колишнього монастиря.

Костянтинові Трутовському, можна сказати, пощастило – його твори були визнані шедеврами ще за життя майстра. Під впливом творчості Трутовського сформувалося наступне покоління українських живописців, до якого належали Сергій Васильківський, Іван Іжакевич, Микола Пимоненко, Опанас Сластіон та інші.

Живописець, ілюстратор Костянтин Олександрович залишив по собі велику мистецьку спадщину, в якій розповів про те, що бачили його очі та відчувала душа. Російський художник Михайло Васильович Нестеров говорив:

“Це був талант не “рєпінський “, але справжній, він був поет, він був Шевченко в живописі”.

Живописець та графік, який справив вплив на наступне за ним покоління українських митців – Сергія Васильківського, Івана Їжакевича, Миколу Пимоненка, Опанаса Сластьона та інших.