Мистецтво - те, що нас надихає: травня 2020

четвер, 28 травня 2020 р.

"Мистецький" трикутник Мадетої Хільї Онерви

Кажуть, холод - корисніше спеки. Ним лікують нерви, судини та різні розлади. Він дає можливість частіше триматися за руки, пити разом каву або гарячий смородиновий сік, готувати та пригощати домашніх смачнючими пирогами. А ще читати, читати, читати, давно відкладені за браком часу, книги...

Зі смаком проживати цей підбадьорливий травень ...

Нове для мене ім'я фінської письменниці Хільї - Лехтинен Хілья Онерва(справжнє; Мадетоя Хілья Онерва).

Одна з перших поеток-жінок, які писали фінською. Вона рано втратила матір, яка довгі роки перебувала в психіатричній лікарні, її виховували бабуся та батько. Л. Онерва закінчила жіночу гімназію в Гельсінкі, в 1902 році вступила на історико-філологічного факультету Гельсінського університету, але пере-рвала навчання, коли в 1905 році вийшла заміж.

Через три роки шлюб розпався, і Онерва поїхала в закордонну подорож зі своїм коханим, поетом Ейно Лейно. Їх роман тривав кілька років, поки Онерва не вийшла заміж за композитора Л. Мадетойя, але дружба двох поетів - Хільї та Ейно - тривала все життя.

Після закінчення Гельсінського університету, була вчителькою, журналісткою.

Перші публікації її віршів відносяться до початку 1900-х років.
У 1904 р опублікувала збірку віршів «Дисонанси», потім «Переможені боги» (1910), «Вечірній дзвін» (1912), «Далека весна» (1914), «Пісня ліхтарів» (1919), «На кордоні» (1938 ), а в 1952 р. останню збірку - «Вечірня зоря».

Писала також прозу: новели, роман «Мірдья» (1908) - її перший роман. «Мірдья» шокував консервативно налаштовану фінську публіку своїм вільнодумством, зокрема еротичними сценами та запереченням інституту шлюбу. У середовищі прогресивної інтелігенції роман був зустрінутий, навпаки, з розумінням. Онерва виступала у пресі як журналіст, літературний та театральний критик, працювала в видавництвах і займалася літературним перекладом. Вона була знайома з сучасними течіями в європейській літературі, перекладала французьких символістів: в 1912 році вийшла збірка французької поезії в її перкладах фінською.

Одна з головних тем лірики - моральна стійкість особистості, яка протестує проти дегуманізації суспільства та у важкій боротьбі долає власний песимізм. Відхід від індивідуалізму, заклики до соціальної дії відображені в ліричному збірнику «боріння душ» (1923), п'єсі «Обвинувачі» (1923).

Також Хілья виступала як літературознавець (робота про Е. Лейно, 1932) та перекладач (головним чином з французької).

Про один з найтрагічніших фінських любовних трикутників Ейно Лейно - Л.Онерва - леїв Мадетойя практично нічого не писали. У Фінляндії ж ця найсумніша національна історія кохання - популярна тема історичних досліджень та романів.

Неможливість вибору та патологічне зловживання алкоголем трохи ріднили фінську трагедію з любовним трикутником Анни Ахматової - Ольги Глєбової-Судейкіної та її чоловіком композитором Артуром Лур'є.

Чоловік талановитої поетеси був домашнім тираном, а також плідним композитором. Диригував оркестрами Гельсінкі та Виборга, більше 20 років викладав теорію та історію музики в Музичному інституті Гельсінкі.

У 1983 році його ім'ям був названий новий концертний зал в Оулу, в якому сьогодні базується міської симфонічний оркестр.

Хілья Онерва Лехтінен (28 квітня 1882 - 1 березня 1972)
У Фінляндії ніхто з поетів так і не зумів написати більше віршів, ніж письменниця Л.Онерва (літературний псевдонім Хільі Онерва Лехтінен), та й в Росії, напевно, теж.

Сто тисяч віршів. Навіть якщо розділити добу на рівні відрізки і забути про сон, вийде майже по півтора вірші на годину, тобто 30-40 віршів в день. Ними вона відміряла час.

Ейно Лейно (6 липня 1878 - 10 грудень 1926)

Коханця Л.Онерва - його можна назвати «фінським Єсеніним», при житті то хвалили, то лаяли, після смерті боготворили - в його день народження у Фінляндії піднімають усі державні прапори країни.

Звичайна позанаціональна історія життя генія. Майже як у прислів'ї «як поета не хвали, все одно його ім'я стне справді відомим, коли він вже на небі».

середу, 27 травня 2020 р.

Святе Вознесіння. Традиції та вірування.

Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі.

Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це — втілені в рух і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духову культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчости. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.

Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство. Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий цикл Вознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.

Вознесіння Господнє православні українці відзначають у четвер, 28 травня. Цього дня Ісус Христос переміг смерть і почав нове життя у славі Бога. У Євангелії стверджується, що Ісус «піднявся і зник у хмарі» неподалік від Віфанії на горі Оливній. Після цього син Божий почав являтися своїм учням.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/voznesinnya-gospodnye-2020-prikmeti-shcho-ne-mozhna-robiti-11012273.html

Вознесіння Христове — важливий день для всіх віруючих. Згідно з Євангелієм, Ісус Христос після свого воскресіння з мертвих понад місяць перебував на землі серед своїх учнів і пастви. А після закінчення цього терміну Спаситель зібрав апостолів у передмісті Єрусалима Віфанії на горі Елеон, благословив їх і у плоті вознісся на небо. Тоді ж до присутніх з'явилися два ангели та проголосили, що Христос через час так само знову прийде на землю видимим чином, щоб судити живих і мертвих. А поки Господь і після свого Вознесіння не залишить своїх учнів — хоч він і перестане бути їм в образі людини, незримо він як і раніше буде перебувати поруч з ними.

Вознесіння Господнє православні українці відзначають у четвер, 28 травня. Цього дня Ісус Христос переміг смерть і почав нове життя у славі Бога. У Євангелії стверджується, що Ісус «піднявся і зник у хмарі» неподалік від Віфанії на горі Оливній. Після цього син Божий почав являтися своїм учням. Читайте такожДень морської піхоти України: історія та особливості свята Свято Вознесіння Господнього християни відзначають, щоб вшанувати Ісуса уже як того, хто подолав смерть і «підготував місце» у раю для всіх безгрішних. Вознесіння Господнє – свято, що переконує Церкву в розумінні Богом становища людей, тому християни можуть сміливо приходити до Нього зі своїми молитвами. Чого не можна робити на Вознесіння Духівництво дає поради, як святкувати Вознесіння Господнє. Найкраще – присвятити цей час тихій молитві і згадці про жертву Христа заради людей. У цей день українці традиційно відвідували церкву, ставили свічки за померлих родичів і просили пробачення за завдану кривду сусідам і рідним.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/voznesinnya-gospodnye-2020-prikmeti-shcho-ne-mozhna-robiti-11012273.html

Вознесіння Господнє православні українці відзначають у четвер, 28 травня. Цього дня Ісус Христос переміг смерть і почав нове життя у славі Бога. У Євангелії стверджується, що Ісус «піднявся і зник у хмарі» неподалік від Віфанії на горі Оливній. Після цього син Божий почав являтися своїм учням. Читайте такожДень морської піхоти України: історія та особливості свята Свято Вознесіння Господнього християни відзначають, щоб вшанувати Ісуса уже як того, хто подолав смерть і «підготував місце» у раю для всіх безгрішних. Вознесіння Господнє – свято, що переконує Церкву в розумінні Богом становища людей, тому християни можуть сміливо приходити до Нього зі своїми молитвами. Чого не можна робити на Вознесіння Духівництво дає поради, як святкувати Вознесіння Господнє. Найкраще – присвятити цей час тихій молитві і згадці про жертву Христа заради людей. У цей день українці традиційно відвідували церкву, ставили свічки за померлих родичів і просили пробачення за завдану кривду сусідам

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/voznesinnya-gospodnye-2020-prikmeti-shcho-ne-mozhna-robiti-11012273.html

Вознесіння — свято з "плаваючою" датою, яка безпосередньо залежить від Пасхи, випадає на 40-й день після Світлого неділі та завжди припадає на четвер. У 2020 році православний Великдень відзначають 19 квітня, відповідно, Вознесіння Господнє дата - 28 травня 2020 року. Католики зустрінуть Вознесіння 21 травня 2020 року.

Свято в церкві

У православ'ї Вознесіння Христове входить в число 12 двунадесятих свят (вони присвячені головним подіям євангельської історії). Приурочені до нього служби починаються ще напередодні. Закінчується великодній період, і в середу вранці останній раз в році звучать великодні піснеспіви. А ввечері служать урочисте Всенічне бдіння. На наступний день під час літургії читається Євангеліє від Марка, де описані події сходження Христа на небо.

Через те, що свято припадає на четвер, поста в цей день немає — можна їсти будь-яку їжу, а також займатися звичними справами. Однак віруючі намагаються відвідати церковні служби та приділити час молитви.

В католицтві на Вознесіння прийняті кілька особливих церковних обрядів, наприклад, благословення бобів і винограду під час меси або гасіння пасхальної свічки. У деяких храмах статую Христа у свято піднімають до самої стелі церкви, що символізує сам процес Вознесіння для віруючих.

Вознесіння Христове: народні звичаї та прикмети

У народі вважалося, що в цей день весна остаточно переходить в літо, стає по-справжньому спекотно, відцвітають сади. З огляду на, що у 2020-му свято випадає на 28 травня, то для цього року така прикмета цілком справедлива.
Як і багато інших православних свят, Вознесіння Господнє увібрало в себе побутові народні традиції і навіть давні язичницькі звичаї. Так, на свято водили хороводи на честь майбутнього хорошого врожаю, в деяких місцях влаштовували веселі гуляння.
У будинках на Вознесіння пекли пироги з начинкою з зеленої цибулі, а також особливі хлібні страви - "драбинки", на яких обов'язково робили сім "перекладин", що символізують ступені (за кількістю небес апокаліпсису). Ці коржі освячували в церкві та з частуванням відправлялися в гості до рідні.
Вважалося особливим гріхом в період з Великодня до Вознесіння Христового в чомусь відмовляти мандрівникам, віруючі намагалися більше допомагати нужденним, подавати милостиню тим, хто просить.

Літній цикл свят, як і весняний, був заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами, але не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями квітня. За іншими спостереженнями, початок літа пов’язували з періодом, коли на дубах з’являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним.
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.
З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.
Закінчувався літній цикл днем святої Мокрини, у народі ще кажуть: "Свята Мокрина осінь приносить". У рештках обрядових дійств, розпорошених по «громових святах», годі дійти первісної суті давніх святкувань наших предків, і лише в Зелених святах і купальському торжестві збережено ядро прадавньої обрядовості літнього циклу.

Найдавніша – саме календарна обрядовість, тісно пов’язана з аграрним побутом. Своїм корінням вона сягає первісних, язичницьких вірувань наших предків слов’ян.

Значно пізніше церква сприйняла систему землеробських свят, яка вже склалася, і надала їй християнського забарвлення.

Календарна обрядовість освячувала перехідні або етапні моменти у житті природи або трудовій діяльності людей. Свята й обряди календарного циклу регламентували всі сфери життя українського селянина – виробничу, суспільну, сімейну, а головна їхня мета – відвернути стихійне лихо, вплинути на врожайність. Календарна обрядовість поділяється на чотири основних цикли: зимовий, весняний, літній та осінній. У аграрному календарі українців не було різкого розмежування між сезонами. Календарний цикл насичений безліччю ритуалів і прикмет. Кожне традиційне свято приурочувалося до відповідних видів сільськогосподарської діяльності.

Найрізноманітнішим є літній обрядовий цикл, що тривав від Русалій (кінець травня), Зелених свят (Трійці) до перших свят на пошану нового урожаю (Маковея, Спаса). Літні святкування увібрали в себе два різні мотиви: поклоніння основним стихіям природи, що є життєдайними для землеробів, – сонцю, воді та рослинам; поєднання чоловічого та жіночого начал, продовження роду, а отже – підготовка до осінньої весільно-шлюбної пори.

Центральне місце літнього календаря займає купальська обрядовість, яка поєднує в собі обидва мотиви.

вівторок, 26 травня 2020 р.

Фредерик Джон Кіслер

Люди, книги та їх творча спадщина вчать нас мислити, розумно діяти, зберегати у часі свої традиції та надбання. Відділ документів з економічних, технічних та природничих наук продовжує презентацію інформаційно-краєзнавчого проекту «Чернівці та чернівчани у часі».
Фредерик Джон Кіслер (22.09.1890 – 27.12.1965) – унікальний мультимитець з України, Австрії та Америки. Довгий час залишався на своїй історичній Батьківщині майже невідомим. Нині його проекти виглядають вершинами архітектурної та мистецько-дизайнерської думки ХХ та ХХІ століття, яка значно випереджала тогочасні архітектурні уявлення. Його винаходи для нашого часу залишаються не просто унікальними проектами, а свідченням яскравого втілення нової філософії просторової архітектури як ідеального космічного універсаму та мистецької утопії майбутнього.
Фредерик Джон Кіслер народився 22 вересня 1890 року у Чернівцях (на той час Австро-Угорська імперія, зараз Україна). 1908 року почав вивчати архітектуру в Цісарсько-королвському політехнічному інституті, але згодом залишив навчання. Опісля навчався в Академії образотворчих мистецтв, однак її не закінчив. Під час Першої світової війни прослужив три роки в Цісарсько-королівському військовому пресовому бюро.
Перше довгоочікуване замовлення прийшло 1923 року з Берліна: оформлення сцени для вистави у Театрі на Курфюрстендаммі. Електромеханічний комплекс Кіслера, в якому він уже тоді використав кіно- проекцію, приніс йому широке визнання в авангардистських колах у всьому світі.
У 1924 році у межах музично-театрального фестивалю, на запрошення Віденського товариства підтримки сучасного мистецтва, Фредерик Кіслер організував Міжнародну виставку нової сценічної техніки. Крім того, він створив модель «сцени майбутнього» .
1925 року Кіслер оформив секцію австрійського театру на Міжнародній виставці декоративного мистецтва у Парижі, де представив так зване «Місто в просторі».
На початку 1926 року Фредерик Кіслер разом із дружиною Штефі переїхав до Нью-Йорку де продовжував творчо працювати над різноманітними проектами (у тому числі – оформлюванням вітрин знаменитих крамниць).
1928 року на замовлення Міжнародної гільдії кіномистецтва Ф. Кіслер спроектував інноваційний кінотеатр, що відкрився під назвою «Кінотеатр гільдії кіно».
Тривала Велика Депресія, і більшість проектів немали свого втілення. У ті складні часи Кіслер займався проектуванням меблів і світильників, проектуванням модульного односімейного будинку для серійного виробництва. У 1933 році він створює свій видатний Space House, який знаменує собою поворотний момент у його стилі.
Від 1934 року Фредерик Кіслер понад два десятиріччя працював художником-декоратором і викладачем у Джульярдській школі музики, у Школі архітектури Колумбійського університету, де тривалий час розвивав свою теорію «корреалізму».
У 1957 -1962 рр. Кіслер керував архітектурним бюро разом із Армандом Бартосом. Результат їх роботи – це галерея в готелі Carlyle та Храм Книги в Єрусалимі. У цій винятковій будівлі зберігаються так звані Кумранські сувої – фрагменти Біблії. Храм Книги – це унікальний зразок символістської архітектури. Виставкові зали знаходяться під землею, а на поверхні височіє лише бетонний купол, обкладений білим кахелем, а далі тягнеться чорний базальтовий мур. Кахлі постійно обприскують водою, внаслідок чого створюється оптичний антагонізм з вулканічним базальтом, що символізує боротьбу Добра зі Злом.

1958 року було реалізовано концепцію «безкінечного будинку». Кіслерові студії експонували на виставках, завдяки чому вони зрештою здобули світову славу.
В останні роки життя Кіслер більше зосередився на скульптурі. Також у рамках ґранту фонду Форда він працював над проектами ідеального театру.
Останнім архітектурним проектом Фредерика Кіслера був Грот для медитацій. Ця символічна будівля мала допомагати людям встановлювати зв’язок із космічним світом.
27 грудня 1965 року у Нью-Йорку Фредерик Кіслер відійшов у вічність.
Цього року увесь світ, і у тому числі чернівчани, будемо відзначати 130 років від дня народження та 55 років від дня смерті Фредерика Кіслера, геніального художника, архітектора, філософа і візіонера, який став символічним зерном духовного зв’язку між світом творчих ідей митця та сміливих мрій студентської молоді.
Фото використане з інтернет ресурсів.

Джон Еберсон - архітектор, дизайнер з Чернівців.

Він - творець нового стилю в архітектурі, він запропонував людям відчувати себе затишно й піднесено, знаходячись у театрі й кінотеатрі. Його атмосферні будівлі стали знаковими для цілої епохи в США. Джон Адольф Еміль Еберсон народився 2 січня 1875 року в Чернівцях. Його батько, Зіґфрід, працював на переправленні білої сосни до Америки.

Більше читайте за посиланням на історичну розвідку Максима Козменка

https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/dzhon-eberson-tvorec-atmosfernih-teatriv-istorichna-rozvidka-57811

Руді Шрагер - композитор з Буковини

Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідкаДжерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/chernivchanin-yakiy-napisav-muziku-dlya-filmu-charli-chaplina-istorichna-rozvidka-58852?fbclid=IwAR05aBrQniZjrqURJ7h86kMiiyecoNnFAWmHQdwFmsup5COClRw19NSUMCw. Сайт http://acc.cv.ua/

Чернівчанин, що писав музику до кінофільмів Чарлі Спенсера Чапліна.

Читайте в історичній розвідці Максима Козменка

https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/chernivchanin-yakiy-napisav-muziku-dlya-filmu-charli-chaplina-istorichna-rozvidka-58852?fbclid=IwAR05aBrQniZjrqURJ7h86kMiiyecoNnFAWmHQdwFmsup5COClRw19NSUMCw

Його музика звучала в багатьох американських фільмах, він повністю написав музичне оформлення для стрічки Чарлі Чапліна, його саундтреки стали візитками пригодницького кінематографу середини ХХ століття. Руді Шраґер народився 28 серпня 1900 року в Чернівцях. Тут він окрім шкільної освіти здобув і музичну. Він виховувався на класичній музиці, на ній вибудував і свій особливий витончений музичний стиль. У 30-х роках залишив європейську землю й помандрував до США. Й одразу подався до голлівудської фабрики фільмів. Шраґер хотів, аби його музичний талант не пропав задарма й став у пригоді світовому кінематографу. Дебютним фільмом для Руді стала стрічка від Universal Pictures «Мій чоловік Ґодфрі» у 1936 році. Так розпочалася його кар’єра кінокомпозитора. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка За декілька років Руді Шраґер був одним з небагатьох творців музики для кіностудії 20th Century Fox. У 1940-их роках почав писати музику ще й для радіо. Тоді були популярними радіосеріали. Для деяких Руді створив музичне оформлення, зокрема, для детективного серіалу «Box 13» та «Чарівник Оз». Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Робота для радіо не відбила в композитора бажання творити музику й далі для фільмів. Здебільшого його послугами користувалися імениті компанії Paramount Pictures, 20th Century Fox для звукового оживлення своїх малобюджетних стрічок. Весь нелегкий період 40-х років Шраґер залишався автором музики для «дешевих» фільмів. Хоча, до слова, деякі з них мали гарний успіх у прокаті й залюбки переглядалися глядачами. Це були і вестерни, і фільми в жанрі нуар. Цікаво, що останній жанр отримав свою популярність завдяки землякові Руді Шраґера Отто Премінґеру. Він також свого часу емігрував з Буковини до Америки й подався до Голлівуду за славою. Читайте ще: Джон Еберсон: Творець атмосферних театрів. Історична розвідка У 1947 році до Руді прийшло нарешті визнання. Його закликав бути головним композитором свого фільму «Месьє Верду» геній кінематографу Чарлі Чаплін. Стрічка мала успіх, не останню роль в її успішності зіграло саме музичне оформлення. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Однак визнання й успіх від фільму Чапліна не забезпечили Шраґера безтурботним й заможним життям надалі. Із кінця 40-х років почала зростати популярність телебачення. У кращій позиції опинилися ті композитори, які мали власні музичні студії. Та й загалом економіка країни була понівечена війною. Кіноіндустрія страждала від браку коштів, виробництво фільмів слабшало. Композиторам доводилося туго тоді. Вони змушені були, знайшовши бодай якісь заробітки, погоджуватися на копійки за свою роботу. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка У той скрутний час Руді зустрівся з музичним продюсером Девідом Чудновим. У них розпочалася співпраця, яка вилилася у створення музики Шраґером для фільмів «Спи, моя любове» та «Зелена обіцянка». Його класичний стиль припав до смаку продюсеру й він всіляко пропагував його роботу. Тоді Руді разом Чудновим були одними з небагатьох композиторів, які творили музичну культуру американського кінематографу. І їхня робота стала певним викликом для тодішньої кризової ситуації в США, вказуючи на те, що мистецтво може і повинне існувати навіть у важкі часи. Та все ж телебачення перемагало. Шраґер, як і деякі його колеги, не входив до жодної з профспілок, а тому на жодну підтримку не міг розраховувати, хоча й підтримки всеодно б не було. Водночас і жодної протекції теж не мав. Аби мелодії його композиторів були почутими й, що головне, оплаченими, Чуднов почав хитрувати. Він заховав справжні імена за псеводнімами, аби ні профспілка, ні інші конкуруючі структури не впізнали в них «чужих» авторів. І пропонував телевізійникам їхні музичні напрацювання. Останні залежали від часу, їм потрібно було продукт видавати вже й зараз, тому погоджувалися на пропозицію Чуднова. Таким чином музика Руді Шраґера з’явилася в «Пригодах Супермена». А ще в серіалах «Дік Трейсі», «Террі й пірати», «Містер і місіс Норт» та інших. Девід Чуднов, як музичний продюсер, отримував гонорари від імені неіснуючих композиторів і виплачував їх справжнім авторам. Вам буде цікаво: Один з найвидатніших композиторів присвятив йому частину своєї опери. Історична розвідка Цікаво, що «Супермен» отримав неймовірну популярність в глядачів. І став справжнім довгожителем телебачення. На ньому виросли три покоління американців. І три покоління чули саме музику Руді Шраґера саундтреком цього серіалу. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка На початку 50-их років Руді озвучив ще декілька фільмів. Але все більшого інтересу в нього викликало саме телевізійна культура. Як тільки це стало можливим, він подався відкрито співпрацювати із телебаченням. І його послуги одразу ж були затребуваними. Він разом зі своїм давнім колегою Гершелем Гілбертом написав музику для серіалу «Розшукується: мертвим чи живим», в якому головну роль зіграв неперевершений актор Стів Маккуін. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Востаннє до великого кінематографу Шраґер повернувся у трилері-катасторофі Ендрю Стоуна «Остання поїздка». Це став наймасштабнішим проектом у кар’єрі композитора. У 60-тих роках писав мелодії для серіал «Найсмішніший корабель в армії». А в 70-их полишив музичну справу й пішов на заслужений відпочинок. Помер Руді Шраґер 24 серпня 1983 року в Санта Моніці. Ілюстрації - kino24.su; topbeautifulwomen.com; charliechaplinmusic.com; filmindependent.org; americanradioworks.org. Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/chernivchanin-yakiy-napisav-muziku-dlya-filmu-charli-chaplina-istorichna-rozvidka-58852?fbclid=IwAR05aBrQniZjrqURJ7h86kMiiyecoNnFAWmHQdwFmsup5COClRw19NSUMCw. Сайт http://acc.cv.ua/

Вівторок, 26 Травня 2020 Новини Анонси Точка зору Відео Спецтеми Україна+ Storystorynka Вхід Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка 24 Тра 2020 о 11:42 0 768 Чернівці Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Руді Шраґер Його музика звучала в багатьох американських фільмах, він повністю написав музичне оформлення для стрічки Чарлі Чапліна, його саундтреки стали візитками пригодницького кінематографу середини ХХ століття. Руді Шраґер народився 28 серпня 1900 року в Чернівцях. Тут він окрім шкільної освіти здобув і музичну. Він виховувався на класичній музиці, на ній вибудував і свій особливий витончений музичний стиль. У 30-х роках залишив європейську землю й помандрував до США. Й одразу подався до голлівудської фабрики фільмів. Шраґер хотів, аби його музичний талант не пропав задарма й став у пригоді світовому кінематографу. Дебютним фільмом для Руді стала стрічка від Universal Pictures «Мій чоловік Ґодфрі» у 1936 році. Так розпочалася його кар’єра кінокомпозитора. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка За декілька років Руді Шраґер був одним з небагатьох творців музики для кіностудії 20th Century Fox. У 1940-их роках почав писати музику ще й для радіо. Тоді були популярними радіосеріали. Для деяких Руді створив музичне оформлення, зокрема, для детективного серіалу «Box 13» та «Чарівник Оз». Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Робота для радіо не відбила в композитора бажання творити музику й далі для фільмів. Здебільшого його послугами користувалися імениті компанії Paramount Pictures, 20th Century Fox для звукового оживлення своїх малобюджетних стрічок. Весь нелегкий період 40-х років Шраґер залишався автором музики для «дешевих» фільмів. Хоча, до слова, деякі з них мали гарний успіх у прокаті й залюбки переглядалися глядачами. Це були і вестерни, і фільми в жанрі нуар. Цікаво, що останній жанр отримав свою популярність завдяки землякові Руді Шраґера Отто Премінґеру. Він також свого часу емігрував з Буковини до Америки й подався до Голлівуду за славою. Читайте ще: Джон Еберсон: Творець атмосферних театрів. Історична розвідка У 1947 році до Руді прийшло нарешті визнання. Його закликав бути головним композитором свого фільму «Месьє Верду» геній кінематографу Чарлі Чаплін. Стрічка мала успіх, не останню роль в її успішності зіграло саме музичне оформлення. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Однак визнання й успіх від фільму Чапліна не забезпечили Шраґера безтурботним й заможним життям надалі. Із кінця 40-х років почала зростати популярність телебачення. У кращій позиції опинилися ті композитори, які мали власні музичні студії. Та й загалом економіка країни була понівечена війною. Кіноіндустрія страждала від браку коштів, виробництво фільмів слабшало. Композиторам доводилося туго тоді. Вони змушені були, знайшовши бодай якісь заробітки, погоджуватися на копійки за свою роботу. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка У той скрутний час Руді зустрівся з музичним продюсером Девідом Чудновим. У них розпочалася співпраця, яка вилилася у створення музики Шраґером для фільмів «Спи, моя любове» та «Зелена обіцянка». Його класичний стиль припав до смаку продюсеру й він всіляко пропагував його роботу. Тоді Руді разом Чудновим були одними з небагатьох композиторів, які творили музичну культуру американського кінематографу. І їхня робота стала певним викликом для тодішньої кризової ситуації в США, вказуючи на те, що мистецтво може і повинне існувати навіть у важкі часи. Та все ж телебачення перемагало. Шраґер, як і деякі його колеги, не входив до жодної з профспілок, а тому на жодну підтримку не міг розраховувати, хоча й підтримки всеодно б не було. Водночас і жодної протекції теж не мав. Аби мелодії його композиторів були почутими й, що головне, оплаченими, Чуднов почав хитрувати. Він заховав справжні імена за псеводнімами, аби ні профспілка, ні інші конкуруючі структури не впізнали в них «чужих» авторів. І пропонував телевізійникам їхні музичні напрацювання. Останні залежали від часу, їм потрібно було продукт видавати вже й зараз, тому погоджувалися на пропозицію Чуднова. Таким чином музика Руді Шраґера з’явилася в «Пригодах Супермена». А ще в серіалах «Дік Трейсі», «Террі й пірати», «Містер і місіс Норт» та інших. Девід Чуднов, як музичний продюсер, отримував гонорари від імені неіснуючих композиторів і виплачував їх справжнім авторам. Вам буде цікаво: Один з найвидатніших композиторів присвятив йому частину своєї опери. Історична розвідка Цікаво, що «Супермен» отримав неймовірну популярність в глядачів. І став справжнім довгожителем телебачення. На ньому виросли три покоління американців. І три покоління чули саме музику Руді Шраґера саундтреком цього серіалу. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка На початку 50-их років Руді озвучив ще декілька фільмів. Але все більшого інтересу в нього викликало саме телевізійна культура. Як тільки це стало можливим, він подався відкрито співпрацювати із телебаченням. І його послуги одразу ж були затребуваними. Він разом зі своїм давнім колегою Гершелем Гілбертом написав музику для серіалу «Розшукується: мертвим чи живим», в якому головну роль зіграв неперевершений актор Стів Маккуін. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Востаннє до великого кінематографу Шраґер повернувся у трилері-катасторофі Ендрю Стоуна «Остання поїздка». Це став наймасштабнішим проектом у кар’єрі композитора. У 60-тих роках писав мелодії для серіал «Найсмішніший корабель в армії». А в 70-их полишив музичну справу й пішов на заслужений відпочинок. Помер Руді Шраґер 24 серпня 1983 року в Санта Моніці. Ілюстрації - kino24.su; topbeautifulwomen.com; charliechaplinmusic.com; filmindependent.org; americanradioworks.org.Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/chernivchanin-yakiy-napisav-muziku-dlya-filmu-charli-chaplina-istorichna-rozvidka-58852?fbclid=IwAR05aBrQniZjrqURJ7h86kMiiyecoNnFAWmHQdwFmsup5COClRw19NSUMCw. Сайт http://acc.cv.ua/

Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Руді Шраґер Його музика звучала в багатьох американських фільмах, він повністю написав музичне оформлення для стрічки Чарлі Чапліна, його саундтреки стали візитками пригодницького кінематографу середини ХХ століття. Руді Шраґер народився 28 серпня 1900 року в Чернівцях. Тут він окрім шкільної освіти здобув і музичну. Він виховувався на класичній музиці, на ній вибудував і свій особливий витончений музичний стиль. У 30-х роках залишив європейську землю й помандрував до США. Й одразу подався до голлівудської фабрики фільмів. Шраґер хотів, аби його музичний талант не пропав задарма й став у пригоді світовому кінематографу. Дебютним фільмом для Руді стала стрічка від Universal Pictures «Мій чоловік Ґодфрі» у 1936 році. Так розпочалася його кар’єра кінокомпозитора. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка За декілька років Руді Шраґер був одним з небагатьох творців музики для кіностудії 20th Century Fox. У 1940-их роках почав писати музику ще й для радіо. Тоді були популярними радіосеріали. Для деяких Руді створив музичне оформлення, зокрема, для детективного серіалу «Box 13» та «Чарівник Оз». Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Робота для радіо не відбила в композитора бажання творити музику й далі для фільмів. Здебільшого його послугами користувалися імениті компанії Paramount Pictures, 20th Century Fox для звукового оживлення своїх малобюджетних стрічок. Весь нелегкий період 40-х років Шраґер залишався автором музики для «дешевих» фільмів. Хоча, до слова, деякі з них мали гарний успіх у прокаті й залюбки переглядалися глядачами. Це були і вестерни, і фільми в жанрі нуар. Цікаво, що останній жанр отримав свою популярність завдяки землякові Руді Шраґера Отто Премінґеру. Він також свого часу емігрував з Буковини до Америки й подався до Голлівуду за славою. Читайте ще: Джон Еберсон: Творець атмосферних театрів. Історична розвідка У 1947 році до Руді прийшло нарешті визнання. Його закликав бути головним композитором свого фільму «Месьє Верду» геній кінематографу Чарлі Чаплін. Стрічка мала успіх, не останню роль в її успішності зіграло саме музичне оформлення. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Однак визнання й успіх від фільму Чапліна не забезпечили Шраґера безтурботним й заможним життям надалі. Із кінця 40-х років почала зростати популярність телебачення. У кращій позиції опинилися ті композитори, які мали власні музичні студії. Та й загалом економіка країни була понівечена війною. Кіноіндустрія страждала від браку коштів, виробництво фільмів слабшало. Композиторам доводилося туго тоді. Вони змушені були, знайшовши бодай якісь заробітки, погоджуватися на копійки за свою роботу. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка У той скрутний час Руді зустрівся з музичним продюсером Девідом Чудновим. У них розпочалася співпраця, яка вилилася у створення музики Шраґером для фільмів «Спи, моя любове» та «Зелена обіцянка». Його класичний стиль припав до смаку продюсеру й він всіляко пропагував його роботу. Тоді Руді разом Чудновим були одними з небагатьох композиторів, які творили музичну культуру американського кінематографу. І їхня робота стала певним викликом для тодішньої кризової ситуації в США, вказуючи на те, що мистецтво може і повинне існувати навіть у важкі часи. Та все ж телебачення перемагало. Шраґер, як і деякі його колеги, не входив до жодної з профспілок, а тому на жодну підтримку не міг розраховувати, хоча й підтримки всеодно б не було. Водночас і жодної протекції теж не мав. Аби мелодії його композиторів були почутими й, що головне, оплаченими, Чуднов почав хитрувати. Він заховав справжні імена за псеводнімами, аби ні профспілка, ні інші конкуруючі структури не впізнали в них «чужих» авторів. І пропонував телевізійникам їхні музичні напрацювання. Останні залежали від часу, їм потрібно було продукт видавати вже й зараз, тому погоджувалися на пропозицію Чуднова. Таким чином музика Руді Шраґера з’явилася в «Пригодах Супермена». А ще в серіалах «Дік Трейсі», «Террі й пірати», «Містер і місіс Норт» та інших. Девід Чуднов, як музичний продюсер, отримував гонорари від імені неіснуючих композиторів і виплачував їх справжнім авторам. Вам буде цікаво: Один з найвидатніших композиторів присвятив йому частину своєї опери. Історична розвідка Цікаво, що «Супермен» отримав неймовірну популярність в глядачів. І став справжнім довгожителем телебачення. На ньому виросли три покоління американців. І три покоління чули саме музику Руді Шраґера саундтреком цього серіалу. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка На початку 50-их років Руді озвучив ще декілька фільмів. Але все більшого інтересу в нього викликало саме телевізійна культура. Як тільки це стало можливим, він подався відкрито співпрацювати із телебаченням. І його послуги одразу ж були затребуваними. Він разом зі своїм давнім колегою Гершелем Гілбертом написав музику для серіалу «Розшукується: мертвим чи живим», в якому головну роль зіграв неперевершений актор Стів Маккуін. Чернівчанин, який написав музику для фільму Чарлі Чапліна. Історична розвідка Востаннє до великого кінематографу Шраґер повернувся у трилері-катасторофі Ендрю Стоуна «Остання поїздка». Це став наймасштабнішим проектом у кар’єрі композитора. У 60-тих роках писав мелодії для серіал «Найсмішніший корабель в армії». А в 70-их полишив музичну справу й пішов на заслужений відпочинок. Помер Руді Шраґер 24 серпня 1983 року в Санта Моніці. Ілюстрації - kino24.su; topbeautifulwomen.com; charliechaplinmusic.com; filmindependent.org; americanradioworks.org.Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/chernivchanin-yakiy-napisav-muziku-dlya-filmu-charli-chaplina-istorichna-rozvidka-58852?fbclid=IwAR05aBrQniZjrqURJ7h86kMiiyecoNnFAWmHQdwFmsup5COClRw19NSUMCw. Сайт http://acc.cv.ua/

понеділок, 25 травня 2020 р.

До 95-річчя української актриси Нонни Фіалко

«Нонна Фіалко на чернівецькій сцені»

Нонна Григорівна Фіалко — українська актриса, заслужена артистка УРСР.

Народилась 25 травня 1925 в м. Оріхів Запорізької області у родині акторів, які свого часу виступали в трупі Панаса Саксаганського. Її батьки, Григорій та Євдокія Фіалко, згодом переїхали до Дружківки, де батько в 1928 році організував драматичний гурток. В постановках самодіяльного колективу брала участь і її мама.

1944 року Нонна закінчила середню школу, після чого працювала в театрах Мелітополя, Бердичева, Луцька (1964 — Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка) та Миколаєва.

1966 року нагороджена званням заслуженої артистки УРСР.

З 1974 року — актриса Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Працювала довгі роки. У творах класичного та сучасного театрального репертуару створила безліч неординарних образів, зіграла понад сто ролей. Саме в Чернівецькому музично-драматичному театрі створені кращі характерні образи в творах Івана Карпенко-Карого, Ольги Кобилянської та українського актора, драматурга, народного артиста УРСР Олександра Ананьєва.

В творчому доробку Нонна Григорівна має режисерську роботу - в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім.. Ольги Кобилянської поставила виставу «Вісім люблячих жінок» Роберта Тома (1992) - французького письменника, актора та режисера – де Нонна Фіалко ще зіграла одну з головних ролей - Габбі.

В Чернівцях закінчила активну театральну діяльність, вийшла на пенсію та переїхала до Києва.

Серед кращих ролей слід відзначити такі:

Беатріса («З коханням не жартують» П. Кальдерона)
Варка та Мелашка(«Безталанна і Наймичка» І. Карпенка-Карого)
Васілуца («Каса маре» І. Друце)
Василина («Зачарований вітряк» М. Стельмаха)
Дженні («Вантаж» Я. Галана)
Зоя Жмут («Вовчиха» О. Ананьєва)
Катерина («В степах України» О. Корнійчука)
Мавра («У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської)
Марія Тюдор (однойменна п'єса В. Гюго)
Маруся та Гордиля («Маруся Богуславка» і «Циганка Аза» М. Старицького)
провідні ролі в оперетах Ю. С. Мілютіна «Поцілунок Чаніти» та «Цирк запалює вогні»
кухарка в художньому фільмі «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ»
Гертруда(«Мачуха» О. де Бальзак)
Маруся та Ярина («Дай серцю волю…» і Невільник» М. Кропивницький)
Ханума («Весілля в Тифлісі» А. Цфгарелі)
Закачалова («Кафедра» В. Врублевської)
Світлана Миколаївна («Любов приходить ненароком» В. Константинов, Б. Рацер)
Євдокія Антонівна(«Дні нашого життя» Л. Андреєва)
Марчуткіна («Дами і добродії» А. Чехова)
Наглядачка («Трамвай Жадання» Т. Уільямса)

Нагороджена медалями: «За трудову доблесть у роки ВВВ» та «За трудову доблесть».

Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка щиро вітає Нонну Фіалко з ювілеєм. Зичимо здоров'я, радості, миру та гармонії.