Кажуть, холод - корисніше спеки. Ним лікують нерви, судини та різні розлади. Він дає можливість частіше триматися за руки, пити разом каву або гарячий смородиновий сік, готувати та пригощати домашніх смачнючими пирогами. А ще читати, читати, читати, давно відкладені за браком часу, книги...
Зі смаком проживати цей підбадьорливий травень ...
Нове для мене ім'я фінської письменниці Хільї - Лехтинен Хілья Онерва(справжнє; Мадетоя Хілья Онерва).
Одна з перших поеток-жінок, які писали фінською. Вона рано втратила матір, яка довгі роки перебувала в психіатричній лікарні, її виховували бабуся та батько. Л. Онерва закінчила жіночу гімназію в Гельсінкі, в 1902 році вступила на історико-філологічного факультету Гельсінського університету, але пере-рвала навчання, коли в 1905 році вийшла заміж.
Через три роки шлюб розпався, і Онерва поїхала в закордонну подорож зі своїм коханим, поетом Ейно Лейно. Їх роман тривав кілька років, поки Онерва не вийшла заміж за композитора Л. Мадетойя, але дружба двох поетів - Хільї та Ейно - тривала все життя.
Після закінчення Гельсінського університету, була вчителькою, журналісткою.
Перші публікації її віршів відносяться до початку 1900-х років.
У 1904 р опублікувала збірку віршів «Дисонанси», потім «Переможені боги» (1910), «Вечірній дзвін» (1912), «Далека весна» (1914), «Пісня ліхтарів» (1919), «На кордоні» (1938 ), а в 1952 р. останню збірку - «Вечірня зоря».
Писала також прозу: новели, роман «Мірдья» (1908) - її перший роман. «Мірдья»
шокував консервативно налаштовану фінську публіку своїм вільнодумством,
зокрема еротичними сценами та запереченням інституту шлюбу. У середовищі
прогресивної інтелігенції роман був зустрінутий, навпаки, з розумінням.
Онерва виступала у пресі як журналіст, літературний та театральний
критик, працювала в видавництвах і займалася літературним перекладом.
Вона була знайома з сучасними течіями в європейській літературі,
перекладала французьких символістів: в 1912 році вийшла збірка
французької поезії в її перкладах фінською.
Одна з головних тем лірики - моральна стійкість особистості, яка протестує проти дегуманізації суспільства та у важкій боротьбі долає власний песимізм. Відхід від індивідуалізму, заклики до соціальної дії відображені в ліричному збірнику «боріння душ» (1923), п'єсі «Обвинувачі» (1923).
Також Хілья виступала як літературознавець (робота про Е. Лейно, 1932) та перекладач (головним чином з французької).
Про один з найтрагічніших фінських любовних трикутників Ейно Лейно - Л.Онерва - леїв Мадетойя практично нічого не писали. У Фінляндії ж ця найсумніша національна історія кохання - популярна тема історичних досліджень та романів.
Неможливість вибору та патологічне зловживання алкоголем трохи ріднили фінську трагедію з любовним трикутником Анни Ахматової - Ольги Глєбової-Судейкіної та її чоловіком композитором Артуром Лур'є.
Чоловік талановитої поетеси був домашнім тираном, а також плідним композитором. Диригував оркестрами Гельсінкі та Виборга, більше 20 років викладав теорію та історію музики в Музичному інституті Гельсінкі.
У 1983 році його ім'ям був названий новий концертний зал в Оулу, в якому сьогодні базується міської симфонічний оркестр.
Хілья Онерва Лехтінен (28 квітня 1882 - 1 березня 1972)
У Фінляндії ніхто з поетів так і не зумів написати більше віршів, ніж письменниця Л.Онерва (літературний псевдонім Хільі Онерва Лехтінен), та й в Росії, напевно, теж.
Сто тисяч віршів. Навіть якщо розділити добу на рівні відрізки і забути про сон, вийде майже по півтора вірші на годину, тобто 30-40 віршів в день. Ними вона відміряла час.
Ейно Лейно (6 липня 1878 - 10 грудень 1926)
Коханця Л.Онерва - його можна назвати «фінським Єсеніним», при житті то хвалили, то лаяли, після смерті боготворили - в його день народження у Фінляндії піднімають усі державні прапори країни.
Звичайна позанаціональна історія життя генія. Майже як у прислів'ї «як поета не хвали, все одно його ім'я стне справді відомим, коли він вже на небі».
Кажуть, холод - корисніше спеки. Ним лікують нерви, судини та різні розлади. Він дає можливість частіше триматися за руки, пити разом каву або гарячий смородиновий сік, готувати та пригощати домашніх смачнючими пирогами. А ще читати, читати, читати, давно відкладені за браком часу, книги...
Зі смаком проживати цей підбадьорливий травень ...
Нове для мене ім'я фінської письменниці Хільї - Лехтинен Хілья Онерва(справжнє; Мадетоя Хілья Онерва).
Одна з перших поеток-жінок, які писали фінською. Вона рано втратила матір, яка довгі роки перебувала в психіатричній лікарні, її виховували бабуся та батько. Л. Онерва закінчила жіночу гімназію в Гельсінкі, в 1902 році вступила на історико-філологічного факультету Гельсінського університету, але пере-рвала навчання, коли в 1905 році вийшла заміж.
Через три роки шлюб розпався, і Онерва поїхала в закордонну подорож зі своїм коханим, поетом Ейно Лейно. Їх роман тривав кілька років, поки Онерва не вийшла заміж за композитора Л. Мадетойя, але дружба двох поетів - Хільї та Ейно - тривала все життя.
Після закінчення Гельсінського університету, була вчителькою, журналісткою.
Перші публікації її віршів відносяться до початку 1900-х років.
У 1904 р опублікувала збірку віршів «Дисонанси», потім «Переможені боги» (1910), «Вечірній дзвін» (1912), «Далека весна» (1914), «Пісня ліхтарів» (1919), «На кордоні» (1938 ), а в 1952 р. останню збірку - «Вечірня зоря».
Писала також прозу: новели, роман «Мірдья» (1908) - її перший роман. «Мірдья»
шокував консервативно налаштовану фінську публіку своїм вільнодумством,
зокрема еротичними сценами та запереченням інституту шлюбу. У середовищі
прогресивної інтелігенції роман був зустрінутий, навпаки, з розумінням.
Онерва виступала у пресі як журналіст, літературний та театральний
критик, працювала в видавництвах і займалася літературним перекладом.
Вона була знайома з сучасними течіями в європейській літературі,
перекладала французьких символістів: в 1912 році вийшла збірка
французької поезії в її перкладах фінською.
Одна з головних тем лірики - моральна стійкість особистості, яка протестує проти дегуманізації суспільства та у важкій боротьбі долає власний песимізм. Відхід від індивідуалізму, заклики до соціальної дії відображені в ліричному збірнику «боріння душ» (1923), п'єсі «Обвинувачі» (1923).
Також Хілья виступала як літературознавець (робота про Е. Лейно, 1932) та перекладач (головним чином з французької).
Про один з найтрагічніших фінських любовних трикутників Ейно Лейно - Л.Онерва - леїв Мадетойя практично нічого не писали. У Фінляндії ж ця найсумніша національна історія кохання - популярна тема історичних досліджень та романів.
Неможливість вибору та патологічне зловживання алкоголем трохи ріднили фінську трагедію з любовним трикутником Анни Ахматової - Ольги Глєбової-Судейкіної та її чоловіком композитором Артуром Лур'є.
Чоловік талановитої поетеси був домашнім тираном, а також плідним композитором. Диригував оркестрами Гельсінкі та Виборга, більше 20 років викладав теорію та історію музики в Музичному інституті Гельсінкі.
У 1983 році його ім'ям був названий новий концертний зал в Оулу, в якому сьогодні базується міської симфонічний оркестр.
Неможливість вибору та патологічне зловживання алкоголем трохи ріднили фінську трагедію з любовним трикутником Анни Ахматової - Ольги Глєбової-Судейкіної та її чоловіком композитором Артуром Лур'є.
Чоловік талановитої поетеси був домашнім тираном, а також плідним композитором. Диригував оркестрами Гельсінкі та Виборга, більше 20 років викладав теорію та історію музики в Музичному інституті Гельсінкі.
У 1983 році його ім'ям був названий новий концертний зал в Оулу, в якому сьогодні базується міської симфонічний оркестр.
Хілья Онерва Лехтінен (28 квітня 1882 - 1 березня 1972)
У Фінляндії ніхто з поетів так і не зумів написати більше віршів, ніж письменниця Л.Онерва (літературний псевдонім Хільі Онерва Лехтінен), та й в Росії, напевно, теж.
Сто тисяч віршів. Навіть якщо розділити добу на рівні відрізки і забути про сон, вийде майже по півтора вірші на годину, тобто 30-40 віршів в день. Ними вона відміряла час.
Ейно Лейно (6 липня 1878 - 10 грудень 1926)
Коханця Л.Онерва - його можна назвати «фінським Єсеніним», при житті то хвалили, то лаяли, після смерті боготворили - в його день народження у Фінляндії піднімають усі державні прапори країни.
Звичайна позанаціональна історія життя генія. Майже як у прислів'ї «як поета не хвали, все одно його ім'я стне справді відомим, коли він вже на небі».
Немає коментарів:
Дописати коментар