Народився Юрій Іванович в с. Яворові Косівського повіту (Галичина).
Рід йде від діда-прадіда подолянина, що першим оселився в горах Карпатах!
Займатись різьбленням спонукало неймовірне відчуття прекрасного та любов до традиційних вмінь гуцулів.
Свої вироби МАЙСТЕР прикрашував «писанєм» — пласкою й ажурною різьбою, геометричним орнаментом та «жированєм» — інкрустацією металом або мідяним дротом і баранячим рогом. Цим висококласним технікам передували роки праці, тисячіі ескізів в уяві та різець в руках по 20 годин на добу!
Його вироби з тиса, бука, груші (баклажки, барильця, ракви, плесканки, пляшки, чарки-«порції», тарілки, ложки, хрести, чаші, «трійці», сідлатерниці, кужелі, топірці, пістолі, кріси, порохівниці та інше) відзначаються оригінальною формою, досконалістю орнаментики й надзвичайно тонким технічнічним виконанням.
Для виготовлення своїх виробів користувався токарним верстатом. Свої вироби Юрій Шкрібляк прикрашував за допомогою різних різців, долотців, стамесок власної конструкції.
Вироби Шкрібляка експонувалися на господарсько-промислових виставках у Відні (1872), Львові (1877), Трієсті (1878), Станиславові (1879), Коломиї (1880) і здобули визначне місце у світовому народному мистецтві.
Майстер став зачинателем великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва. Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.
Досвід тримати різець в руках не здобула, але персонально вирізблене веретено від спадкоємиці великих Митців - пані Олени - отримала у подарунок!
Неймовірні відчуття вдячності сповнюють мене по сьогодні! здоров'я та наснаги Вам. пані Олено та пан Михайло!
Немає коментарів:
Дописати коментар