Люди, книги та їх творча спадщина вчать нас мислити, розумно діяти, зберегати у часі свої традиції та надбання. Відділ документів з економічних, технічних та природничих наук продовжує презентацію інформаційно-краєзнавчого проекту «Чернівці та чернівчани у часі».
Фредерик Джон Кіслер (22.09.1890 – 27.12.1965) – унікальний мультимитець з України, Австрії та Америки. Довгий час залишався на своїй історичній Батьківщині майже невідомим. Нині його проекти виглядають вершинами архітектурної та мистецько-дизайнерської думки ХХ та ХХІ століття, яка значно випереджала тогочасні архітектурні уявлення. Його винаходи для нашого часу залишаються не просто унікальними проектами, а свідченням яскравого втілення нової філософії просторової архітектури як ідеального космічного універсаму та мистецької утопії майбутнього.
Фредерик Джон Кіслер народився 22 вересня 1890 року у Чернівцях (на той час Австро-Угорська імперія, зараз Україна). 1908 року почав вивчати архітектуру в Цісарсько-королвському політехнічному інституті, але згодом залишив навчання. Опісля навчався в Академії образотворчих мистецтв, однак її не закінчив. Під час Першої світової війни прослужив три роки в Цісарсько-королівському військовому пресовому бюро.
Перше довгоочікуване замовлення прийшло 1923 року з Берліна: оформлення сцени для вистави у Театрі на Курфюрстендаммі. Електромеханічний комплекс Кіслера, в якому він уже тоді використав кіно- проекцію, приніс йому широке визнання в авангардистських колах у всьому світі.
У 1924 році у межах музично-театрального фестивалю, на запрошення Віденського товариства підтримки сучасного мистецтва, Фредерик Кіслер організував Міжнародну виставку нової сценічної техніки. Крім того, він створив модель «сцени майбутнього» .
1925 року Кіслер оформив секцію австрійського театру на Міжнародній виставці декоративного мистецтва у Парижі, де представив так зване «Місто в просторі».
На початку 1926 року Фредерик Кіслер разом із дружиною Штефі переїхав до Нью-Йорку де продовжував творчо працювати над різноманітними проектами (у тому числі – оформлюванням вітрин знаменитих крамниць).
1928 року на замовлення Міжнародної гільдії кіномистецтва Ф. Кіслер спроектував інноваційний кінотеатр, що відкрився під назвою «Кінотеатр гільдії кіно».
Тривала Велика Депресія, і більшість проектів немали свого втілення. У ті складні часи Кіслер займався проектуванням меблів і світильників, проектуванням модульного односімейного будинку для серійного виробництва. У 1933 році він створює свій видатний Space House, який знаменує собою поворотний момент у його стилі.
Від 1934 року Фредерик Кіслер понад два десятиріччя працював художником-декоратором і викладачем у Джульярдській школі музики, у Школі архітектури Колумбійського університету, де тривалий час розвивав свою теорію «корреалізму».
У 1957 -1962 рр. Кіслер керував архітектурним бюро разом із Армандом Бартосом. Результат їх роботи – це галерея в готелі Carlyle та Храм Книги в Єрусалимі. У цій винятковій будівлі зберігаються так звані Кумранські сувої – фрагменти Біблії. Храм Книги – це унікальний зразок символістської архітектури. Виставкові зали знаходяться під землею, а на поверхні височіє лише бетонний купол, обкладений білим кахелем, а далі тягнеться чорний базальтовий мур. Кахлі постійно обприскують водою, внаслідок чого створюється оптичний антагонізм з вулканічним базальтом, що символізує боротьбу Добра зі Злом.
1958 року було реалізовано концепцію «безкінечного будинку». Кіслерові студії експонували на виставках, завдяки чому вони зрештою здобули світову славу.
В останні роки життя Кіслер більше зосередився на скульптурі. Також у рамках ґранту фонду Форда він працював над проектами ідеального театру.
Останнім архітектурним проектом Фредерика Кіслера був Грот для медитацій. Ця символічна будівля мала допомагати людям встановлювати зв’язок із космічним світом.
27 грудня 1965 року у Нью-Йорку Фредерик Кіслер відійшов у вічність.
Цього року увесь світ, і у тому числі чернівчани, будемо відзначати 130 років від дня народження та 55 років від дня смерті Фредерика Кіслера, геніального художника, архітектора, філософа і візіонера, який став символічним зерном духовного зв’язку між світом творчих ідей митця та сміливих мрій студентської молоді.
Фото використане з інтернет ресурсів.
Немає коментарів:
Дописати коментар