Майстер-клас з академічного вокалу для викладачів у Чернівцях

 

• 
  
  

7 квітня на базі Буковинського центру культури і мистецтва відбувся майстер-клас з вокалу для викладачів вокально-хорових дисциплін: «Основні аспекти академічної вокальної роботи: теорія і практика».

Майстер-клас провів Дмитро Запорожан — викладач кафедри сольного співу та оперної підготовки Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, викладач сольного академічного співу та вокально-теоретичних дисциплін Харківського музичного фахового коледжу ім. Б. М. Лятошинського, артист-соліст (контратенор) Дніпропетровського будинку органної та камерної музики, учасник мистецької платформи Open Opera Ukraine, член Національної всеукраїнської музичної спілки та Національної спілки театральних діячів України. Фортепіанний супровід здійснив Михайло Ливандовський — піаніст, викладач Харківського музичного фахового коледжу та Харківського національного університету мистецтв.

 У практичній частині заходу взяли участь учениці Музичних шкіл №1, №2 та Музичної школи ім. Й. Ельгісера м. Чернівців, які представили для розбору по одному вокальному твору.

В процесі роботи Дмитро Віталійович акцентував увагу на ключових аспектах академічного вокалу:

- техніка звуковидобування,

- дихання та опора,

- робота зі штрихами,

- інтонаційна точність,

- стилістичне прочитання творів.

Майстер-клас відзначився конструктивною роботою у тандемі викладач- учень, професійною атмосферою та щирим зацікавленням всіх учасників майстер-класу.

Щиро дякуємо Дмитру Запорожану та Михайлу Ливандовському за співпрацю, професіоналізм і натхнення!

ВИСТАВКА З ЕНЕРГІЄЮ ВЕЛИКОДНЬОЇ ЛЮБОВІ

 

9 квітня у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася виставка-тандем робіт Михайла Геви, Наталії Рудої та Галини Берник «Любов єднає – писанка у кошику іскриться і сяє». Експозиція символічно поєднала лозоплетіння, писанкарство, малярство та вишивку, і її концепція – енергія любові до народної культури і рідного простору. Адже Великдень за своїм філософським прочитанням – це і є глобальна любов.

Провадив захід директор Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Миколи Шкрібляк, він  привітав усіх присутніх із такою важливою подією та коротко охарактеризував кожного майстра. В експозиції представлено 224 зразки.

Наталія Руда та Галина Берник – сестри, вони популяризують культуру писанкарства як у власних родинах, так і на загал, проводячи майстер-класи для усіх зацікавлених. Також Наталія Руда висловила ідею започаткувати Всесвітній день писанки 9 квітня і щиро сподівається, що ця ідея приживеться і об’єднає поціновувачів писанки з усього світу.

Мабуть, складно уявити Великдень без кошика, а кошик – без майстрів з лозоплетіння. То знаний на Буковині і за її межами майстер лозоплетіння Михайло Гева на заході заглибився в історію лозоплетіння на Буковині, згадавши 1890 рік, коли в Сторожинці Тодор Іваницький заснував Школу лозоплетіння, яка проіснувала до 1919 року. Поділився майстер і технологічними тонкощами роботи з лозою.

Галину Берник, Наталію Руду та Михайла Геву привітати прийшли учениці й колеги, земляки зі Сторожинецького ліцею.

Ознайомитися з виробами майстрів ви зможете до 1 травня. Запрошуємо відвідати виставку «Любов єднає – писанка у кошику іскриться і сяє», адже відтворення культури, духовності починається з поглибленого вивчення її стародавніх традиційних і кращих сучасних надбань.

«ВМІННЯ ЧИТАТИ ПИСАНКУ ТА ЗНАКОВО-СИМВОЛІЧНЕ ПИСЬМО УКРАЇНСЬКОЇ ОРНАМЕНТИКИ»

 Прадавня знаково-символічна мова на писанці розкриває космогонічну сутність і змісти української орнаментики загалом. 

Саме про це йшлося в авторській відкритій лекції заслуженого діяча мистецтв України, етнолога, збирача старожитностей, знавця декоративно-ужиткового мистецтва, директора Буковинського центру культури і мистецтва, голови Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Миколи Шкрібляка «Вміння читати писанку та знаково-символічне письмо української орнаментики».

Відбулася подія в Чернівецькому обласному художньому музеї у рамках 22-ї щорічної виставки «Вишиваний Дивотвір». Лектор детально висвітлив джерелознавчі аспекти означеної теми, розповівши про дослідників історії та культури України - Федора Вовка. Вікентія Хвойку, Бориса Рибакова, а також дослідників писанки та орнаментики - Сергія Кульжинського. Миколу Сумцова, Мирона Кордубу, Ірину Ґурґулу, Ераста Біняшевського (автор єдиного в радянські часи видання "Українські писанки" - 1968 рік, яке було зняте з продажу в книгарнях), Данила Щербаківського Одарку Онищук, Олексія Соломченка, Віру Манько, Роксоляну Загайськк, Ірину Коновал, Михайла Селівачова, Анну Кульчицьку, Алевтину Гурську, Тараса Ткачука , Юрія Шилова. Особливо детально Микола Шкрібляк розповів про буковинських збирачів та дослідників писанки, таких як Іван Снігур, Михайло Фірчук, Юрій Ференчук, Наталія Суруджій та їхній внесок у збереження писанкової традиції.

Такий детальний і поетапний екскурс у теоретико-джерелознавчі аспекти писанкарства дав аудиторії цілісне уявлення про писанку як архаїчний символ із виразною орнаментальною мовою. Один із важливих векторів заходу – розмова про писанку як світову спадщину ЮНЕСКО та її роль у народній культурі загалом.

Художнику Миколі Івасюку - 160

В історії кожного краю є люди, імена яких овіяні особливою любов'ю, шаною та повагою, як національна гордість. Буковина завжди славилася талантами, мистецька спадщина яких була вагомим внеском до скарбниці світової культури. Проте, через драматичні події нашої історії, науковці, письменники, художники, співаки, народні майстри змушені були працювати на теренах чужих держав. Їхній талант повною мірою не оцінено.

 Серед них Микола Іванович Івасюк – велична постать, майстер пензля, цікава та непересічна особистість.

 Микола Івасюк залишив нам у спадок понад 500 живописних полотен, частина яких зберігається у музеях Чернівців, Києва та Львова, деякі - у приватних колекціях Польщі, Румунії, Канади, Австрії. В Україні зберігається 15 картин. Це сюжетні композиції життя рідного народу, особливо козацьких визвольних змагань, чимало картин з боїв українських січових стрільців, вояків Української Галицької армії тощо. Адже він баталіст, який гаряче підтримував боротьбу українців за свою державу.

Микола Іванович Івасюк народився 14 квітня 1865 року в місті Заставна на той час Австро-Угорської імперії (сьогодні - Чернівецька область). Після закінчення заставнівської школи навчання продовжив у Чернівецькій вищій реальній школі у художника Юстина Пігуляка, який звернув увагу на юнака і допоміг йому в навчанні та сприяв вступу до Віденської академії мистецтв. Доля привела молодого художника на навчання в Мюнхенську академію мистецтв де він познайомився із багатьма відомими митцями, зокрема Іллею Рєпіним, Йозефом Брандтом та іншими.

Після навчання Івасюк повертається на батьківщину. В 1899 році організовує першу художню школу, де мали змогу навчатися діти з незаможних родин. Її випускниками стали: Пантелеймон Видинівський, Корнило Дзержик, Євзебій Ліпецький та інші талановиті художники. Хоча школа проіснувала лише 10 років, вона стала справжньою мистецькою основою художній освіті на Буковині.

Сьогодні в Чернівецькій області діє 10 художніх шкіл та 15 художніх відділень у школах мистецтв, де працює 80 викладачів та навчається майже 3000 учнів. Першою була створена Чернівецька дитяча художня школа. На момент створення її директором був Леонід Купневський. У 1977 році наказом Міністерства культури школі надано статус базової установи для районних дитячих художніх шкіл Чернівецької області. У 1999 році постановою Кабінету Міністрів України цій школі присвоєно ім’я засновника художньої освіти в Чернівцях та Буковині Миколи Івановича Івасюка.

У 2013 році методистами Учбово-методичного центру культури Буковини (сьогодні Буковинський центр культури і мистецтва) було започатковано проведення виставок учнівських робіт, присвячених ювілейним датам видатних особистостей України та Буковини. За цей час відбулися виставки, присвячені Ользі Кобилянській, Юрію Федьковичу, а в 2015 році, до 150-річчя - Миколі Івасюку. У виставці взяли участь 69 учнів, які представили 70 творів. За умовами конкурсу 26 учнів стали переможцями та отримали пам’ятні свідоцтва із зображенням своєї роботи.

До 160-річчя від дня народження видатного українського художника, засновника художньої освіти на Буковині Миколи Івасюка представляємо ретро-експозицію учнівських робіт за мотивами творчості художника, копії учнівських робіт і творчі композиції.

Обласні конкурси виконавської майстерності тривають

  28 березня, завершили свої конкурсні змагання юні скрипалі. Учасники з усієї Буковини впродовж десяти годин доносили свої музичні задуми та змагалися у майстерності звуковидобування, технічних та штрихових вправностях.

За словами голови журі Ігоря Кадюка - голови циклової комісії «Оркестрові струнні інструменти», викладача-методиста по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича, заслуженого артиста України - основним завданням усіх музикантів є відтворення характеру твору усіма виконавськими засобами. Для кожного з учасників члени журі знайшли слова підтримки та заохочення для наступних конкурсних змагань.

Серед членів журі - найкращі музиканти, викладачі та фахівці краю: Тетяна Дутчак - старша викладачка по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича; Віктор Паранюк - викладач-методист по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича; Вікторія Чітідзе - викладачка-методистка по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича.

За результатами прослуховування серед 55 учасників було обрано 3-х, які вибороли гран-прі та 8 перших місць.

“Енергія та натхнення, що демонстрували учасники, наповнювали кожну клітину організму та давали сили на професійну роботу в журі”, - такими словами поділилася Вікторія Чітідзе - музикантка та викладачка з понад 50-ти річним досвідом. Віктор Паранюк звернув увагу на тому, як індивідуально звучали відомі скрипкові твори, зокрема, Луї Шпора Концерт №2 для скрипки з оркестром.

Тетяна Дутчак зауважила велику відповідальність та професійність викладачів і учнів, які у творчому тандемі підготували цікаві репертуарні програми до виступів. Конкурс відкрив нові імена у категорії “Дебют” - трьох юних скрипальок, кожна з яких вже стала переможницею. Та чи не найважливіше - це творче змагання продемонструвало професійне зростання учасників минулих років, і врешті виявилося справжнім святом музики.

Буковинський центр культури і мистецтва висловлює вдячність поважному журі, всім співорганізаторам, викладачам, учням за ваші емоції, відвертість та любов до справи.

Музична Шевченкіана

Музична шевченкіана бере початок ще з хорових творів М.Лисенка.

 А з «Назара Стодолі» А.Вахнянина, «Вечорниць» П.Ніщинського і «Катерини» М.Аркаса починається життя шевченкових героїв на музичній сцені.

Можливо, саме музичне мистецтво надає образам і слову Шевченка сучасного і, водночас, близького народній пісні звучання. Такий, наприклад, солоспів Олега Ківи «Зоре моя вечірняя».

Сьогодні опери і балети за творами Шевченка могли б скласти репертуар цілого театру. Але зникли з музично-театральної сцени «Лілея» К.Данькевича, «Наймичка» М.Вериківського, «Гайдамаки» Ю.Мейтуса, «Оксана» В.Гомоляки, «Згадайте, братія моя» В.Губаренка, «Тарас Шевченко» Георгія Майбороди, «Марина» Г.Жуковського, інші шевченкові персонажі.

Хоча українські композитори відзначені найвищою державною премією в галузі мистецтва – Національною премією імені Тараса Шевченка. Серед них композитори різних поколінь: Б.Лятошинський, С.Людкевич, Л.Ревуцький, А.Караманов, В Губаренко, Г.Майборода, Є.Станкович, М.Скорик, Г.Ляшенко, Леся Дичко, Г.Гаврилець. Це також всесвітньовідомий український композитор Валентин Сильвестров. Його хорова «Заповіт» на вірші Шевченка є вражаючим музичним реквіємом.

Сьогодні, в Чернівецький обласний краєзнавчий музей / Chernivtsi Regional Museum відбулась подія, що означена творчістю багатьох Митців Буковини - "Музична шевченкіана" у виконанні Івана Дерди, яку митець творить багато років поспіль на теренах Буковини, України та ближніх європейських держав.

Музичні звернення до творів Шевченка беруть початок ще з хорових творів М.Лисенка. За цей час стали відомими «Назар Стодоля» А.Вахнянина, «Вечорниці» П.Ніщинського, «Катерина» М.Аркаса тощо. З них починається життя шевченкових героїв на музичній сцені.

Можливо, саме музичне мистецтво надає образам і слову Шевченка сучасного і, водночас, близького народній пісні звучання.

До таких висновків спонукає і сьогоднішня мистецька програма заходу. У виконанні професора ЧНУ ім. Юрія Федьковича, народного артиста України Івана Дерди прозвучали кращі зразки українських солоспівів М. Лисенка, Л. Ревуцького, С. Людкевича, Ю. Мейтуса, О. Ківи та інших на вірші Тараса Шевченка.

Камерна зала Краєзнавчого музею підхоплює кожну пісню, тому що відчуває та співпереживає кожному звучащому слову. Концертмейстер Вадим Лісовий, доцент кафедри музики ЧНУ ім. Юрія Федьковича, майстерно видобуває кожен звук та наділяє його відповідними настрою музичними засобами. Досягнуто неймовірної співзвучності голосу із 200-літнім інструментом австрійської доби.

Очолюючи Чернівецьке обласне об'єднання ВУТ «ПРОСВІТА» Іван Дерда із однодумцями - науковцями, літераторами та громадськими діячами - справжніми подвижницькими діями організовували спільні Шевченкові дні в Румунії, до яких долучився професор філологічного факультету Чернівецького університету Володимир Антофійчук. Пан Професор переповів із великою шаною до учасників та організаторів важливість та значимість заходів та запевнив у справжньому єднанні українців Румунії в національній ідеї.

Слово бриніло струною в душах слухачів.

Бо кожне з них - національний маркер, на якому виросли покоління!

Історичними стежками музичної шевченкіани вміло модерувала та доповнювала науковий співробітник музею Пані Оксана.

Такою була імпреза "Музична Шевченкіана" у виконанні Іван Дерда Івана Дерди.

РОЗМОВА З МАЙСТРОМ

 Сьогодні гостем Буковинського центру культури і мистецтва  був  Володимир Гамаль - відомий український скульптор, лауреат літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича,  премії імені Юрія Федьковича,  учасник  численних регіональних, всеукраїнських та міжнародних  мистецьких виставок. Майстер успішно працює у галузях монументальної та станкової скульптури  -  створює портрети, просторові композиції, використовуючи різні матеріали: камінь, дерево, бронзу, кераміку.

  Володимир Гамаль   -  художник особливої творчої манери. Йому притаманні  розкутість думки та  несподіване розкриття форм, що відображають цілісне сприйняття. Його бачення Всесвіту через призму національної традиції, символістики та метафоричне осмислення простору зробили ім’я Володимира Гамаля номінальним до модерну. 

Директор установи, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк спілкувався з гостем  про важливість збереження народних традицій у сучасному декоративному мистецтві, про історичні та соціальні передумови популяризації культурної спадщини, особливо  в час війни. Гість відзначив твори живопису, ткацтва, а також художню обробку шкіри,  художнє ковальство та особливу косівську  школу кераміки, які складають експозицію Косівського державного інституту декоративного мистецтва "Джерела".

 Частина експозиції  художнього  пластичного різьблення по дереву була особливо відзначена  в розмові, адже серед робіт є скульптурна композиція Михайла Дениса, який надихався роботами Володимира Ілліча в  художньому стилі кубізму. Увагу гостя привернули твори студентів, яких навчають Вікторія Дудка-Жаворонкова, Мирослав Радиш, Любомир Гавриш, Володимир Попенюк та інші.

Любов Шилюк, заступник директора Буковинського центру культури і мистецтва,  розповіла гостю про експозиційну роботу обласної установи, яка  намагається широко популяризувати кращі зразки  народного мистецтва. Така  виставкова співпраця  є ключовою та дає свої результати у відкритті нових імен, мистецькій синергії думок та спонукає до пошуків нового. 

І саме експозиція «Джерела» -  кращі курсові та дипломні роботи різних років та різних митців, відображає цікаві творчі пошуки, демонструє, як на основі глибокого вивчення традицій народного мистецтва формується сучасний професійний мистецький доробок, що поєднує спадковість та інновації.

Відвідайте виставку за адресою: м. Чернівці, вул. Й. Главки, 1-а, до 4 квітня 2025 року.