"ПОДОРОЖ" художниці Наталії Таранухи

    

   Моє ім’я Наталія Тарануха. Я народилася в Україні в 1984 року. Велику частину свого життя-буття я прожила в найкрасивішому місті – Чернівцях, яке досі є одним з моїх найулюбленіших. В Чернівцях, після перемоги в обласному конкурсі малюнка я, випадково для себе, вступила та закінчила художню школу.  

Якщо чесно, то я збиралася стати економістом. На останньому році навчання в художній школі, ми писали осінній натюрморт з горобиною. Мені було трохи нудно і я почала дуже швидко, майже не дивлячись, наносити фарбу на папір – несерйозно, наче граючись. Це був переломний момент. Хоча, усвідомлення цього прийшло до мене пізніше. Підтвердженням того, що я знайшла цікавий шлях була перемога на кункурсі “Нові імена України” у 2000-му році. Хотіла б відзначити роль Олени Миколаївни Михайленко, мого викладача та наставницю, яка підтримувала  та сприяла розвитку мого художнього хисту. З 2000-го року я входила до складу арт студії “Музеум”, яка була створена Оленою Миколаївною при Чернівецькому художньому музеї.

   Коли прийшов час обирати вищий навчальний заклад, то я вирішила, що художня академія дуже академічна, а мені хотілося розвиватися не тільки в класичному мистецтві. Я вступила та закінчила магістратуру в Київському Національному Університеті Технологій та Дизайну за спеціальністю текстиль в інтер’єрі. Паралельно з навчанням, я продовжувала малювати та брати участь у виставках, вивчати англійську та французьку мови. Впродовж років я брала участь у програмах та виставках, організованих Чернівецьким обласним відділенням Українського фонду культури. Серед таких проектів був міжнародний молодіжний пленер в рамках фестивалю “Меридіан Чернівців”, всеукраїнські виставки в Києві, Чернівцях, а також проекти у Франції, Данії, Польщі, Румунії.

   У 2009-2010 роках я вступила  та закінчила магістратуру з сучасного мистецтва в університеті мистецтв Лондону. Під час магістратури я співпрацювала з митцями з різних куточків світу, а також багато експериментувала з технікою живопису. З 2010 по 2013 я жила та працювала в Лондоні. За цей час я брала участь у багатьох виставках та колабораціях. Зокрема, у 2013 році, разом з випускником  кураторського курсу школи Сотбіс ми організували мою першу персональну виставку у Великобританії під назвою “Казка казок.” У 2013 році я повернулася до Чернівців, де живу  та продовжую свою творчу роботу.

Вітаємо з Міжнародним днем театру!

«Музичні вистави Чернівецького драмтеатру»

 до Міжнародного дня театру

Довідка-розвідка

Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської  в репертуарі має безліч  музичних вистав.

Прем'єрою вистави "Кохання у стилі бароко" за однойменною п'єсою Ярослава Стельмаха   було завершено 82-й театральний сезон влітку 2014 року. Режисер-постановник музично-комедійного спектаклю -  Андрій Романов (до речі, маленьку роль у виставі зіграла його дочка Соломійка). Найбільше публіці сподобався актор Василь Колісник, який майстерно зіграв слугу Степана. Графа на сцені втілив Назар Кавулич, графиню Оляну - Сніжана Гринюк, її служницю Ярисю - Люсьєна Шутко, а п'яничку Онисима - Микола Гоменюк. Завдяки дотепним діалогам публіка веселилась протягом усієї вистави. Родзинкою ж дійства стали музиканти в оркестровій ямі, які були одягнуті у костюми епохи українського бароко. А диригент Володимир Шнайдер навіть заспівав пісню.

25 жовтня 2014р.  у театрі імені Ольги Кобилянської аншлагом стартувала прем'єра музичної комедії "Малюк"(режисер Віталій Денисенко). Суміш музики, легкого гумору та колориту Франції не залишила без посмішки жодного глядача. За сюжетом вистави, поставленої за твором Жана де Летраза, синові керуючого велосипедної фірми набридло вчитися – він хоче одружитися (актор Дмитро Леончик). Грізний татусь (актор Микола Гоменюк) погрожує відправити його в далеку колонію. Але вже пізно: у юного синочка з'явився малюк, про що з милою посмішкою повідомила чарівна Лулу (актриса Ольга Кільчицька-Дудка). Як приховати від тата появу малюка, де взяти гроші, щоб відкупитися від Лулу? У юного ловеласа голова йде обертом. І тоді на допомогу приходить рідна сестра (актриса Сніжана Винарчук). Вона повідомляє батькам, що у неї також є малюк!

Настає момент, коли в домі Фонтанж все настільки перемішалося, що зрозуміло, що нікому нічого не зрозуміло. Малюк то нікому не потрібен, а то раптом потрібен усім! Справжній водевіль!  Вистава - легка та весела. Це саме те, що дозволяє передихнути від наших важких буднів та щиро повеселитись…Навіть найвибагливіші театрали високо оцінили роботу режисера Віталія Денисенка.

7-8 лютого 2015 року в музично-драматичному театрі відбулася перша прем’єра року - вистава для усієї родини "Енні". Це - всесвітньо відома історія про маленьку дівчинку-сироту Енні за мотивами однойменного фільму (режисер та автор інсценізації – Людмила Скрипка), яку  вперше поставили на українській сцені. І вперше у виставі Чернівецького драмтеатру головну роль зіграла восьмирічна дівчинка, вихованка театральної студії для дітей та молоді – Софійка Василів. Сюжет такий: Енні разом з іншими сиротами росте у дитячому притулку, у неї є мрія – мати справжніх маму і тата. Попри те, що батьки дівчинки загинули у автокатастрофі, вона щиро вірить у те, що вони живі та незабаром прийдуть по неї. Життя у сиротинці геть «не солодке», вихователька міс Феніган (засл. артистка Валентина Головко) всіляко знущається над дітьми. Незважаючи ні на що, Енні вірить у диво і воно стається… на Різдво.

У квітні 2015 року драмтеатр показав музичну комедію-лубок «Сватання на Гончарівці», за однойменним твором Г.Квітки-Основ’яненка (режисер Віталій Денисенко, музика Кирила Стеценка, композитор-аранжувальник, диригент Володимир Шнайдер). Цю історію люблять усі українці.  За сюжетом Уляну (актриса Марічка Романова) віддають за дурня Стецька (актор Назар Кавулич), але її серце належить кріпаку Олексію (актор Олексій Надкерничний). Народні звичаї, велика кількість народних пісень, гра оркестру, гумор дарують глядачам веселу подорож у справжній український світ. У виставі грають кращі актори різних поколінь Чернівецького муздрамтеатру: заслужені артисти України – Лариса Попенко, Діна Анепська, Богдан Братко. З молодших – Сніжана Винарчук, Віктор Барановський, Дмитро Леончик, Андрій Топорівський та інші.

26-27 березня 2016 року до Міжнародного дня театру у театрі ім. О. Кобилянської відбулася прем'єра музичної вистави "Маестро і Кароліна" про кохання угорського композитора та піаніста Ференца Ліста до українки Кароліни Вітгентштейн, яка стала єдиною музою піаніста. «Маестро і Кароліна" - це історія великого кохання геніального угорського композитора  (актор Григорій Руденко-Краєвський) і аристократки (актриса Сніжана Винарчук). Події розвивались в Україні. Усі свої кращі симфонії Ференц Ліст присвятив Кароліні. У маестро навіть є твір "Колоски Воронинців", який він написав, перебуваючи у маєтку Кароліни – Воронинцях (Вінницької обл.). Завдяки Кароліні видатний композитор познайомився з українськими народними піснями. І один з найвідоміших його творів – "Угорська рапсодія №2" (в серії 19 угорських рапсодій), написана саме в Україні.

Невід’ємною частиною вистави стала, звичайно ж, музика композитора в аранжуванні диригента театру Володимира Шнайдера. Також, виставу супроводжують українські народні пісні.Автор та режисер постановки – засл. арт. України Людмила Скрипка, художник-постановник – Наталія Тарасенко, композитор – Володимир Шнайдер, хормейстер – Оксана Первова-Рошка, балетмейстер – Мирослава Воротняк.

Саме комедію «Запечатаний двірник» Юрія Федьковича представив глядачам Чернівецький драмтеатр на 11-му міжнародному фестивалі комедії «Золоті оплески» (режисер-постановник – засл. діяч мистецтв України Мирослав Гринишин).

У гостросатиричній, соціально-побутовій, народній комедії представлено буковинське село 19 століття. Вистава супроводжується прекрасними буковинськими піснями – сумними й веселими, жартівливими й ліричними, коломийками, жанровими танцями. Музику композитора Василя Городенського вдало аранжував диригент театру Володимир Шнайдер. Ролі виконують актори – Назар Кавулич, Марина Піта, Дмитро Леончик, Олексій Надкерничний, В’ячеслав Стаханов, Ксенія Король та інші. Зіркою вистави став актор Микола Гоменюк, який зіграв Зуха.

Глядачі, також, відзначили роботу оркестру, учасники якого разом з диригентом В.Шнайдером, немов також грали у виставі, підтримуючи емоціями події на сцені.

 Романтично-музичну виставу "Сяй, мій божевільний діаманте" у Чернівецькому муздрамтеатрі поставили за мотивами п'єси Айвона Менчелла (опосередкований літературний переклад Олени Чайки ) та презентували глядачам 20 травня 2017 року.

Режисер-постановник, музичне оформлення – Володимир Савінов, сценографія та костюми – Микола Костюшко, помічник режисера – Таїсія Давиденко.

Це історія про трьох вдів- подруг. Всі вони втратили чоловіків та намагаються жити далі. Хтось живе тільки спогадами та головна подія в житті - це похід на цвинтар на могилу чоловіка. Хтось намагається влаштувати нове життя, але безуспішно. А хтось боїться впускати нові відчуття до свого серця.

Трьох головних героїнь зіграли три заслужені артистки України - Діна Анепська, Наталія Гунда та Лариса Попенко. Мало не після кожного сюжету, глядачі аплодували акторам. Адже героїні були переконливі в своїх емоціях та переживаннях. Директор театру Юрій Марчак зіграв головну чоловічу роль – роль Сема, який симпатизував одразу двом головним героїням.

У жовтні 2017 відбулася прем’єра музичної комедії за твором Янки Купала «Павлинка», в перекладі Павла Тичини (режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський).

Музика у виставі Євгена Тікоцького в аранжуванні Володимира Шнайдера, якого відзначили на 12 міжнародному фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини» за  «Краще музичне оформлення вистави». Пісні у виставі звучать мовою оригіналу – білоруською, а ще вони атмосферні та колоритні.

2017-й рік завершився музичною казкою для дітей «Коза-Дереза», яку написав основоположник української класичної музики Микола Лисенко. Уперше її поставили в Києві 1888-го року. Учасниками були діти композитора та його троюрідного брата - актора та режисера Михайла Старицького, а також друзі дітей. Цікаво, що костюми та танці допомагала створювати Леся Українка.

Глядачі  чернівецької прем’єри схвально оцінили музику, оркестр, акторів та власне матеріал. Це – майже мюзикл: жива музика, співи, танці – дуже динамічно та легко. Ролі у виставі виконують – Христина Зборлюкова, Сніжана Винарчук, Люсьєна та Олексій Надкерничні, Катерина Юрковська, Борис Марко та інші.

 Наприкінці 2018 року, театр презентував нову виставу "Поранкова душа", яка поставлена на основі щоденників Ольги Кобилянської про видатну буковинську письменницю до 155-річчя від дня народження. Режисер-постановник – народний артист України Василь Вовкун, режисер Тарас Різняк. У виставі звучить музика Людвіга ван Бетховена, Фредеріка Шопена, Миколи Лисенка та буковинського композитора Кароля Мікулі в аранжуванні диригента театру Володимира Шнайдера. Роль «Поранкової душі» за роялем виконує Лілія Холоменюк.

30-31 березня 2019 року відбудеться прем’єра музичної вистави для всієї сім’ї «Чудеса Мері» за творами Памели Треверс, у яких авторка розповідає про няню-чарівницю Мері Поппінс. У виставі будуть мотиви батьківських стосунків із дітьми, також, будуть звертатися до питання ставлення суспільства до тварин, адже це дуже серйозна тема, яку надто скромно обговорюють сьогодні.

У постановці беруть участь 10 акторів та двоє вихованців дитячої театральної студії.

Музику спеціально для цієї вистави написала композиторка Ліля Юрчук. Режисер-постановник – народна артистка України Людмила Скрипка, художник-постановник – Наталія Тарасенко, балетмейстер – Василь Гринюк, хормейстер – Оксана Первова-Рошка.

Віоріка Урсуляк. Буковинській оперній співачці - 120!

Віоріка Михайлівна Урсуляк народилася 26 березня 1894 року в м. Чернівці у родині церковного співака Михайла Урсуляка, який родом з с. Гугалина, тепер с. Зелений Гай Новоселицького району. У 1927 р. закінчила Віденську консерваторію. Грала в оперних театрах Відня, Франкфурта-на-Майні, Дрездена, Берліна. Віоріка Урсуляк — дружина директора Віденської опери Клемента Крауса.

Творча діяльність

Актриса зіграла головні ролі в операх Р. Штрауса («Арабелла», «Капріччіо», «Жінка без тіні», «Кавалер троянд», «Кохання Данаї». З великим успіхом виконувала партії в операх Моцарта, Бетховена, Вагнера, Верді, Пуччіні та інших. Виступала з концертами у багатьох містах Європи, підтримувала зв'язки з Буковиною. 5 січня 1920 р. виступала у Чернівцях. Голос співачки записаний на платівках «Полідор», «Кавалер троянд», «Літаючий голандець»… Звучить у радіопередачах Відня, Бухареста, інших міст Європи.

Вшанування співачки

Її ім'я включено до довідника «Література і мистецтво Буковини в іменах» (Чернівці: видавничий дім «Букрек», 2005. — С. 271. — ISBN 966-8500-64-4.

У Чернівцях на будинку на вул. Тараса Шевченка,75 відкрито меморіальну дошку: «В цьому будинку провела свої дитячі та юнацькі роки всесвітньо відома оперна співачка Віоріка Урсуляк (1894—1985)».

Джерела:

1. Урсуляк Виорика //Музыканты мира. Биографический словарь.- Москва, 2001. - с.434.

2. Урсуляк Виорика //Театральная энциклопедия. — Москва. 1967. — Т. 5.

3. Урсуляк В. Музыкальная энциклопедия. — Москва. 1982, Т. 6.

4. Урсуляк Віоріка Михайлівна// Микола Богайчук. Література і мистецтво Буковини в іменах. – Чернівці: «Букрек», 2005. – с. 271.

5. Фещук Наталка. « Цій чернівчанці присвячував твори сам Ріхард Штраус!»// Чернівці, 2006. – 25 серпня. –с.14.

6. Іван Ніглавський. Віоріка Урсуляк – донька трьох народів// Буковинське віче. – 2006. -  6 вересня (№68).- с.4.

7. Saua I., Vartolomei L. Dictionar de muzica. — B., 1979, — Р. 209.

Нові надходження Січень-лютий 2019 року

 Раді повідомити про нові надходження до фондів відділу мистецтв

1.     Бебешко, Лідія. Українська вишиванка. Мальовничі узори, мотиви, схеми крою. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018.- 128с.

2.     Ваврух, Марія. Нариси з історії української культури. -  Львів, 2018.- 224с.

3.     Михайло Вербицький. Симфонії: монографія. – Чернівці: Букрек, 2018.   - 120с.

4.      Від землі – до Сонця. Друга Всеукраїнська виставка сучасного декоративно-ужиткового мистецтва : каталог. – Чернівці: Друк Арт, 2017. - 120с.

5.      Владимирська, Ганна. Мистецтво розуміти мистецтво. Артмісія: від імпресіонізму до абстракції. -  Київ, 2017. – 288с.

6.     Гомперц, Вілл. Думай, як митець і живи  на повну. -  Київ, 2018. -  176с.

7.     Гомперц, Вілл. Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі. -  Київ, 2017. - 488с.

8.     Горак, Роман. Журавлі відлетілі… Есеї про Квітку Цісик та її рід. – Львів, 2018.- 400с.

9.     Енциклопедія Сучасної України. Т.19, Т.20: Медична-Мікоян. -  Київ, 2001.- 688с.

10.         Квін, Бріджит. Неймовірні. П’ятнадцять жінок, які творили мистецтво та історію. -  Київ, 2018 . – 224 с.

11.          Кінзерська, Тетяна. Перехрестя (інсценізація роману С. Процюка «Інфекція»). - Полтава, 2018. - 72с.

12.         Козлов, Григорій. Замах на мистецтво. -  Київ, 2018 . – 336с.

13.         Коломієць, Ростислав. Лесь Курбас. – Харків, 2018. - 124с.

14.         Корній, Лідія. Історія української музичної культури від давнини до початку ХХ століття. -  Київ, 2018.-  364с.

15.         Кублицький, Віктор. Юнацтву про мистецтво. В 2-ох кн. – Київ: Мистецтво, 2018.- 56с.

16.          Павленко, Сергій. Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених. - Київ, 2018.- 208с.

17.         Пажак, Фредерік. Ван ГОг. Іскріння. -  Київ, 2018.- 270с.

18.         Попович, Мирослав. Нарис історії культури України. - Київ, 2017. - 728с.

19.         Кирил Проценко. Палкий . – Київ, 2018. -  156с.

20.          Реальність ілюзії. Олександр Гнилицький. - Київ, 2018.- 208с.

21.         Росоловська, Алла. Леонардо да Вінчі. -  Київ, 2018. -  224с.

22.         Сердюк, Марія. Чарлі Чаплін. – Київ, 2018.- 144с.

23.         Сиротюк, Валерій. На початку було слово… - Чернівці, Букрек, 2018.        - 240с.

24.         Скляренко, Галина. Українські художники: з відлиги до незалежності: у 2 кн. - Київ, 2018.- 286с.

25.         Сьогодні, що так і не настало. Каталог Фестивалю молодих українських художників. – Київ, 2017 -  304с.

26.         Терен, Тетяна. Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою. - Київ, 2018.- 264с.

27.         Українське ліжникарство:історія, проблеми, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції. - Чернівці: Друк Арт, 2018.- 88с.  

28.         Український фолькмодерн  2018.  Всеукраїнське триєнале. – Чернівці: Друк Арт, 2018. -52 с.

29.         Улюра, Ганна. 365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини . – Київ, 2018. -  480с.

30.         Черній, Віталій. Акварельні етюди. - Київ, 2013.- 96с.

до 215-річчя Йогана Штрауса (батька)

Йо́ганн Штра́ус I (нім. Johann Strauß; нар. 14 березня 1804, Леопольдштадт — пом. 25 вересня 1849, Відень) — австрійський композитор, скрипаль і диригент. Засновник музичної династії Штраусів. Значною мірою завдяки йому Відень став вважатися столицею вальсу.

Народився у передмісті Відня Леопольдштадті. Коли йому виповнилося сім років від гарячки згасла мати, а ще через п'ять років розорився батько котрий був власником отелю. Невдовзі він потонув у Дунаї, згідно єдної з версій це було самогубство через борги. Йоганн почав самостійно брати уроки гри на скрипці. При першій же можливості покинув навчання і розпочав грати по корчмах.

В 1825 році організував власний танцювальний оркестр, з яким здійснив гастролі по Європі, що супроводжувалися великим успіхом. З 1838 року Штраус — диригент придворного бального оркестру у Відні. Штраус був творцем нового типу вальсу, так званого віденського, що отримав широке поширення завдяки ритмічної гнучкості і мелодійної виразності. Є автором понад 250 творів, серед яких вальси, галопи, марші, польки, фантазії. Грі на скрипці навчався у Полишанського, теоретичні предмети вивчав у Ігнаца фон Зейфрида. У ранній юності почав грати у віденському танцювальному оркестрі М. Памера, де познайомився з Іозефом Ланнером: від 1819-го грав на альті у квартеті Ланнера, потім в його оркестрі. В 1825 році організував власний танцювальний оркестр із 14 чоловік, який незабаром завоював широку популярність у столиці. У 1833 році Штраус подвоїв склад оркестру і зробив з ними концертне турне країнами Європи, яке мало великий успіх. З 1835 року Штраус став керівником придворного бального оркестру у Відні.

Йоганн створив багато творів танцювальної музики. У 1889 році Штраус молодший видав повне зібрання творів свого батька в 7 томах; у перших 5 томах опубліковані тільки вальси. Зокрема це:

Марші

Radetzky-Marsch op. 228 (1848)

Jelačić-Marsch op. 244

Кадрилі

 більш відома за маршовим аранжуванням «Marsch der Elisabether»)

Louisen-Quadrille op. 234

Польки

Seufzer-Galopp op. 9

Chinesischer-Galopp op. 20

Einzugs-Galopp op. 35

Sperl-Galopp op. 42

Fortuna-Galopp op. 69

Reise-Galopp op. 85

Ballnacht-Galopp op. 86

Indianer-Galopp op. 111

Sperl-Polka op. 133

Beliebte Annen-Polka op. 137

Вальси

Täuberln-Walzer op. 1 (1826)

Döblinger Reunion-Walzer op. 2 (1826)

Wiener Carneval op. 3 (1827)

Kettenbrücken-Walzer op. 4 (1827)

Gesellschaftwalzer op. 5 (1827)

Wiener-Launen-Walzer op. 6 (1817)

Charmant-Walzer op. 31 (1829)

Benifice-Walzer op. 33 (1830)

Gute Meinung für die Tanzlust op. 34 (1830)

Tivoli-Rutsch Walzer op. 39 (1830)