Моральність драматургії
Олексі́й Федо́тович Коломі́єць — український письменник та драматург.
Народився Олексій
Федотович Коломієць 17 березня 1919 р. в с. Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був
шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька.
Після закінчення семирічки Коломієць в 1935—1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі,
а потім на історичному факультеті Харківського університету. Зі студентської
лави пішов на фронт. Після демобілізації кілька років віддав комсомольській
роботі; був лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем Чернівецького обкому комсомолу, в
1950—1953 pp. працював відповідальним редактором газети «Молодь України», потім у журналі «Зміна». Тоді
ж починає друкувати перші нариси й оповідання, що склали збірку новел «Біла
криниця» (1960).
Як драматург Коломієць
не мав учнівського періоду і досить пізно увійшов у літературу: комедію
«Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша спроба принесла йому широке
визнання: вперше зіграна в Московському
театрі ім. М. В. Гоголя[ru],
п'єса в 1962 p. ставилася вже в 71 театрі країни. У 1978p. в Київському
театрі ім. І.
Франка відбулася її п'ятисота вистава.
В наступні роки слідує
низка драматичних творів:
1961 р. —
драматичний памфлет «Дванадцята година».
1963 р. —
психологічна драма «Чебрець пахне сонцем» (інша назва «Де ж твоє сонце?»).
1964 р. —
п'єса «Прошу слова сьогодні».
1965 р. — драматична
дилогія «Планета Сперанта».
1966 р. —
«Спасибі тобі, моє кохання».
1969 р. —
«Келих вина для адвоката».
1970 р. —
п'єса проблемно-психологічного характеру — дилогія «Горлиця», п'єса
«Перший гріх». Лірична драма «Спасибі тобі, моє кохання» і дилогія «Горлиця» у
1970p. були відзначені республіканською премією ім. М. Островського.
1972 р. —
п'єса «Одіссея в сім днів».
1973 р. —
«Голубі олені» — «повість про кохання», яка на фоні численних батальних
творів прозвучала винятково ніжною ліричною нотою і в 1977 році була удостоєна
Державної премії Української РСР ім. Т. Г. Шевченка.
1975 р. —
«Кравцов».
1977 р. —
«Срібна павутина».
1978 р. —
драма «Дикий Ангел», постановка якої у Київському театрі ім. І. Франка
відзначена Державною премією СРСР (1980).Ця пєса має підзаголовок —
«Повість по сім'ю». Головний персонаж — Платон Микитович Ангел.
Хоча в творчості О.
Коломійця переважають п'єси про актуальні, сучасні авторові проблеми («Двоє
дивляться кіно», 1987), є у нього й дві драми на теми минулого: «За дев'ятим
порогом» («Запорізька Січ», 1971) та «Камінь русина» («Град князя Кия», 1981),
написана спеціально до святкування 1500-ліття Києва.
Помер О. Коломієць 23
листопада 1994 р.
Вперше його ім'я
з'явилося на афішах театрів на початку 60-х років, коли з успіхом обійшли сотні
сцен дотепні, веселі і мудрі «Фараони» (1961) досі нікому невідомого автора. А
сьогодні вже наше театральне мистецтво важко уявити без таких сценічних здобутків,
якими стали трагічна дилогія «Планета Сперанта», тривожно-медитаційна «Горлиця»
чи озвучена високими нотами душевної краси й людського щему поетична повість
про кохання «Голубі олені», прозора в чистоті й ніжності своїй «Срібна
павутина» чи психологічно вибаглива драма «Дикий Ангел».
Твори
Голубі олені
Дикий ангел
Кравцов
Фараони
Планета Сперанта
За дев'ятим порогом
Камінь русина
У п'єсі «Фараони»
драматург звернувся до сюжету Аристофанівської комедії «Лісістрата».
Громадська діяльність
Був одним з
фундаторів Українського фонду культури
Ініціатор спорудження
Кургану скорботи — пам'ятника
жертвам голодомору 1933 р. на горі Зажурі поблизу Лубен на
Полтавщині.
З нагоди ювілею відділ мистецтв підготував книжковий дискурс "Моральність драматургії", в якому представлено відомі драматичні твори письменника, монографічні та довідкові видання, журнальні статті.
Немає коментарів:
Дописати коментар