Атрибут свята– клечання, букети з трав і квітів, віха, гірлянда над портретами героїв.
Символічне значення свята.
Відзначення переходу від весни до літа, вшанування предків, борців за свободу народу,
Словничок. Русалка, мавка, предки, жито, Куст, клечання, клен, липа, в’яз, любисток, м’ята, полотно, поминання.
Опис традиції
Образ Трійці українці шанують ще з дохристиянських часів. Різдвяний трисвічник, що зветься “трійця”, колядки про створення світу трьома голубами, гаївки-веснянки про дзвіницю з трьома дзвонами, троїстий знак вогню на писанках свідчать про духовні знання наших предків, які передували Христовому вченню.
За давніми уявленнями, триєдність Всесвіту складали Яв – світ явний, земний; Нав – світ предків і Прав – світ духовних законів буття.
Русалії. Зелені свята
За народним календарем, Трійця збігається з дохристиянським циклом Зелених свят. Це проводи весни і зустріч літа.
Отже, тиждень перед Трійцею називається «Зеленим», «Клечальним» або «Русальним». Зеленими Святами називаються три останні дні цього тижня і три перші дні по Трійці.
Упродовж Зеленого прийнято поминати померлих. У давнину в цей час влаштовували моління про дощ. Упродовж усього Русального тижня заборонялося купатися через «небезпеку від русалок».
Зелений тиждень починається з сьомого четверга після Великодня, коли, як вважається, відбувається Русалчин або Мавський великдень.
Русалки
У традиційному світогляді ті, хто помер не своєю смертю (а за віруваннями деяких регіонів – і всі померлі), ставали русалками. Діти, які померли нехрещеними, нібито сім років після цього витали в повітрі, поки не ставали русалками. А в час Зелених свят просили людей охрестити їх. Хто почує такий дитячий голос, треба сказати: «Іван та Марія! Хрещу тебе в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь», — і кинути рушник чи хустку, тоді, мовляв, душа такої дитини піде до раю і русалкою не буде.
За стародавніми переказами, у час, коли цвіте жито, душі померлих линуть до людських домівок – підтримати нащадків. Вважалося, що де потанцюють русалки, там буде кращий урожай. Щоб вшанувати русалок, на їх честь справляли обід на полі або клали хліб на межу.
В Україні довго зберігався звичай серед жінок — в русалчин тиждень розвішувати по деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки. Ба більше: на вікнах розкладали гарячий хліб, гадаючи, що його парою русалки будуть ситі.
Опікуються русалками старші жінки й чоловіки, молодь остерігається, особливо дівчата. Русалки, мовляв, можуть «залоскотати». Оберегом від русалок є полин та свячений зубчик часнику.
В Україні був звичай на Трійцю, після Служби Божої, йти хресним ходом до криниць і кропити їх свяченою водою. Це пов’язувалося з русалками та з очікуванням дощу.
Завивання вінків
Традиційним для «Мавського великодня» є обряд Семика, який справляють дівчата. Для цього вони ідуть до лісу «завивати вінки». Там вибирають берізку чи вербу, нахиляють її гілля до землі, не ламаючи, плетуть з гілля “коси” й скріплюють травою. У неділю дивляться: якщо вінок свіжий — дівчина буде щаслива. Дівчата в’ють для себе і клечальні вінки, які розвивають у перший день Петрівки й пускають на воду. У лісі подруги влаштовують трапезу — їдять яєшню.
Клечання
У суботу житло прибирають по-особливому– клечають зеленню. До схід сонця в суботу дівчата і молодиці йдуть рвати зілля: чебрець, полин, любисток, м’яту, лепеху (татарське зілля), а також гілки клена, липи, дуба і в’яза. Замаювали ворота, ставили головне дерево перед воротами або дверима. Біля порога хати ставили зелені дерева, вікна, дахи і тини теж клечали зеленим гіллям.
У чистій хаті розвішують святкові рушники. На стіл, накритий білою скатертиною кладуть хліб-сіль. Ікони і портрети родичів прикрашають гілками клена, липи, явора, ясена, в’яза. Як і сотні років тому, підлога встелена травою, лепехою, чебрецем і полином. На підвіконнях — потайки розкладені дівчатами гілочки в’язу (щоб хлопці в’язли), м’ята і любисток. Отже, раз на рік українські домівки перетворюються на гай, сад або ж рай. Таким чином вшановуть невмирущість життя і невичерпність його Джерела.
Зеленосвятська субота
Субота в переддень Трійці – один з головних поминальних днів у році, його часто називають батьківською, “задушною” або ж “троїцькими дідами”.
Колись у цей день у кожному селищі громада йшла на кладовище, співаючи поминальних пісень і там влаштовувала спільну трапезу-тризну.
Отже, це свято єднає мертвих і живих. Бо із зеленим розмаєм світу ми запрошуємо до осель і душі пращурів, поминаємо їх молитвою та обрядовою спільною трапезою. Поминаємо самогубців, утоплених, та усіх, хто загинув у невідомих країнах, зник безвісти. Поминають також загиблих у боях за рідний край. І покійних учителів і наставників, які навчали любити Бога й Батьківщину.
У цю суботу відбувають родинну поминальну вечерю, на якій згадують померлих родичів та близьких. Надвечір під іконами запалюють лампадку, а на вікні ставлять поминальну свічку в горнятку з зерном. На обрядову вечерю господині готують сім страв: ячмінну кашу-коливо з узваром, медом і ягодами (під час вечері споживають першою), капусняк, печеню, холодець, запечену з яйцями локшину (бабку), вареники, пиріжки з сиром. Перед вечерею проказують молитву за померлих. Спиртне не вживають.
Вшанування героїв
На Зелені свята є звичай упорядковувати могили воїнів, відомих і невідомих, похованих у братських могилах – січових стрільців, вояків Української повстанської армії, воїнів нинішньої війни на Сході України. Усіх, хто боровся за волю України, хто загинув, обороняючи свою громаду і народ. Зокрема, згадують самогубців, які пожертвували своїм життям, аби врятувати інших. Адже не раз воїни УПА, коли бачили небезпеку полону, стрілялися, аби на допитах в НКВД не зрадити друзів.
Неділя
Люди йдуть до церкви з букетами квітів. Зелень, передусім любисток, м’яту і татарське зілля, несуть святити до церкви. У троїцьке зілля вставляють свічку. У християнській символіці зелена барва листя й пагонів символізує вічне оновлення життя.
На Трійцю годиться ходити в гості. Обов’язковими стравами серед святкового почастунку є яєчня і зелений щавлевий борщ, налисники з сиром. А ще, як зазначав етнолог Микола Сумцов, на Трійцю українці печуть «козулі» - хліб у вигляді вінка.
По обіді молодь сходиться на галявину чи майдан, де встановлена віха. Віха — це висока жердина з колесом від воза нагорі, увита гірляндами із трав і квітів. Іноді замість тички вкопують невеличкий явір або його гілку. Довкола втикають у землю гілки клена, липи й берези. Молодь водить довкола віхи хороводи, грає в ігри-веснянки, співає зеленосвятські пісні. Дівчата готують у складчину яєчню і запрошують на трапезу хлопців.
Водіння Куста
Троїцький обряд водіння Куста зберігся на Поліссі. Дівчата вибирають з себе найгарнішу, вбирають її у вінки з листя й обходять оселі з привітаннями й побажаннями щастя й багатства господарям.
А ми водим Куста від хати до хати,
Будьте, господарі, і щасливі, і багаті…
На Полтавщині дівчата вибирали одну з-поміж себе, прив’язували їй руки догори до паличок, убирали намистами, стрічками, хустками. так що лиця не було видко, і водили по селу, співаючи...
Проводи русалок
У Троїцький понеділок (святкуються Зелені Свята три дні по вівторок) русалок урочисто, з піснями проводжають з людського світу – у світ потойбіччя, “до бору”. Люди святково вбиралися, уквітчували себе квітами й травами і гуртом ішли до лісу, співаючи:
Ой проведу я русалочку до бору,
А сама вернуся додому.
Ідіть, русалоньки, ідіте
Та нашого житечка не ломіте.
Розігри
На закінчення Святої неділі, коли відбуваються заговіни на Петрівський піст, справляють Розігри.
У перший понеділок Петрівки влаштовують похорони Ярила (Коструба). Це язичницьке божество, що уособлювало родючу силу весняного сонця. Це символічний похорон весни і перехід до літа. Молоді жінки відзначали похорони Ярила веселими забавами. Гуляли, в залежності від місцевих традицій — то з участю чоловіків, то — без них. Ці забави називалися«гонити шуляка». Подекуди дівчата кидали в цей день клечальні вінки на воду.
Алгоритм святкування.
1) Русалчин Великдень, завивання вінків
2) Клечання
3) Поминальна вечеря
4) Вшанування героїв
5) У неділю – до церкви
6) Розваги молоді
7) Водіння Куста (тополі)
8) Похорон Ярила (Коструба)
Народні календарно-обрядові пісні
Русальні
Веду русалку із дому до бору. https://homin.etnoua.info/novyny/vedu-rusalku/
Сиділа русалка на білій березі.
Кустова
Ой а ми були у великому лісі. https://www.pisni.org.ua/songs/7184941.html
Крайові та загальнонаціональні традиції.
У різних регіонах України свята Троїцького циклу відзначали у різні дні: подекуди Русалчин Великдень збігався з Семиком, тоді проводи русалок відбували у понеділок після Трійці, подекуди Мавський Великдень відбували ще у Чистий четвер, утім значення і зміст Зелених свят скрізь були однаковими.
Громадське значення.
Родина, суспільство, церква – це також образи святої Трійці, адже “оживлюються” в спілкуванні й пошані, і тримаються разом тоді, коли визнають єдину для всіх спільність – Джерело Життя.
“Кожна Особа в Бозі є “Я”, зверненим абсолютно для “Ти”. Особа переходить в спільноту, а спільнота цілковито повертається в окремість Осіб, в реальну окремість Трьох “Я”, – пояснює богослов, підкреслюючи суспільний характер життя в Пресвятій Трійці. Богослов Володимир Ковалковський зазначає: «Суспільство стає правдиве тільки тоді, коли відкривається на внутрішність кожної індивідуальної особи, коли служить окремим особам, щоб вони змогли розвиватися до своєї повноти».
Родинний характер.
Богослови зазначають, що Пресвята Трійця є взірцем християнської родини.
Кожна особа в родині, подібно як і в Трійці є рівна, неповторна, незалежна і одночасно не є тільки для себе чи для когось одного з них, але для інших.
Сім’я є головним джерелом виховання сумління, зростання в правді та справедливості, у прагненні піклуватися про інших людей.
Особистісний вимір
Для кожної людини є важливо відчувати себе водночас і незалежною, і залученою до суспільства.
Рекомендуємо дидактичну карткову гру на основі усталених виразів. На окремих аркушах написати назви дерев, на інших – епітети до них. Діти мають скласти з цих слів пари. Наприклад: могутній дуб, білокора береза, духмяна липа, довгокоса верба, тендітний клен.
Народні традиційні ігри
Рожаниця - Обряд "Водіння Куста" HD
Трійця. Обряд «Водіння Куста». Фольклорний колектив «Мальва» Палацу дітей та юнацтва., м. Новоград-Волинський, Житомирська область.
Рожаниця - "Рано" (русальна, ладкання)
Віха. Культ предків. Епізод 11. Троїцька субота: віха.
Культ предків. Епізод 13. Проводи русалок.
Відео
Христина Стебельська. Світлиця (Зелені свята в Україні), 1996 (Гурт)
Творчість
Малюнки на основі легенд про русалок.
Майстерки
Гірлянда для героїв
Лялька-панянка з трави. https://www.youtube.com/watch?v=ESo2MPCheHs
Роздаткові матеріали для дітей
Тексти пісень
Вірші
Вірші про Зелені свята, вшанування героїв.
Ілюстрації, зображення
Іван Коваль. Клечають хату.
Юрій Павлович. Заклечана хата.
Троїцьке клечання. Інтер’єр хати з с. Солониця, лубенського р-ну Полтавщини. Національний музей народної архітектури та побуту України, Київ.
Освячення зелені в церкві Національного музею НАПУ.
Водять Куста. https://pershyj.com/photos/2059/posts/5b093d0eefb11.JPG
Куст, Рівненщина. https://pershyj.com/photos/2059/posts/5b093d16a3400.jpg
Юрій Павлович. Віха.
Встановлюють віху. http://prostir.museum/static/images/_publications/4443_resized.jpg
Пам’ятка з Зелених свят: Вступайте в члени товариства охорони воєнних могил. http://report.if.ua/wp-content/uploads/2019/06/pamjatka-z-zelenyh-svjat.jpg
· Пластуни біля стрілецьких могил на старому цвинтарі у Станіславові (нині Івано-Франківськ). http://report.if.ua/wp-content/uploads/2019/06/plastuny-bilja-mohyl-uss_1.jpg
Довідкові матеріали для педагогів
Довідка про християнське значення свята
Трійця, або ж Зішестя Святого Духа на апостолів – це одне з 12 найбільших свят християнського року. Відзначається в пам'ять про новозавітну подію, коли вогненні язики зійшли на Христових учнів і вони почали проповідувати Його вчення різними мовами. Також свято називається П’ятидесятниці, бо ця подія сталася на 50-й день після Воскресіння Христового. Коли на апостолів зійшли вогненні язики, вони заговорили різними мовами. Так Христос дав учням вістку нести Його вчення усім народам. Ця священна подія вважається народженням християнської Церкви. Святкується Трійця три дні – з неділі по вівторок.
Література про свято
· Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – К: Оберіг, 1993.
· Дрогобицька, Оксана. Зелені свята: час вшанувати героїв. Як це було майже 100 років тому // Репортер. 16.06.2019. http://report.if.ua/istoriya/zeleni-svyata-chas-vshanuvaty-geroyiv-yak-ce-bulo-majzhe-100-rokiv-tomu-foto/
· Радик, Ольга. «На Зелені свята водили «Куста» - як на Волині Трійцю святкували. 26 травня 2018. https://pershyj.com/p-na-zeleni-svyata-vodili-kusta-yak-na-volini-triitsyu-svyatkuvali--21428
матеріали Yaroslava Muzychenko
матеріали Yaroslava Muzychenko
Немає коментарів:
Дописати коментар