Атрибут свята– Купайлиця (деревце, прикрашене стрічками й квітками), дівочий віночок, листок папороті.
Символічне значення свята. Символічне очищення водою і вогнем, вшанування природи
Словничок: Купайлиця, Марена, кропива, вінок, чарівна квітка, папороть, легенда, цілюще зілля, відьма,
Опис традиції
У купальському обряді майже всі дії пов’язані з водою і вогнем: молодь стрибає через багаття і купається в річці або ставку. Іншим “персонажем” свята є купальське деревце. Уночі нібито розцвітає папороть, а відуни збирають цілюще зілля. На світанку слід вийти на узвишшя і зустріти сонце, яке весело “грає” – мерехтить різними барвами. Ось така “сюжетна лінія” одного з найулюбленіших наших свят. На різних етнічних землях українців на неї нанизується різноманіття місцевих традицій.
Це час літнього сонцестояння - найбільшого розквіту природи. Яким було це свято на початку, тепер визначити цілком не можливо. За більш пізніми історичними пам’ятками, етнографічними свідченнями, фольклором і залишками обрядовості у сучасному побуті можна реконструювати деякі складові цієї обрядодії.
Купайлиця
Це велика гілка, найчастіше з верби чи вишні. Таке «деревце» встановлюють хлопці увечері на галявині. Воно зветься Купайлиця або Марена. Землю довкола посипають жовтим піском, стелять духмяними квітками. Купайлицю прикрашають стрічками, пучечками квітів, свічечками.
Купальське дерево нагадує про «перше дерево», про яке співається в стародавніх колядках. Це різновид символу світового дерева, або ж Древа життя. Про нього створено безліч легенд, казок. Цей символ є найпоширенішим в орнаментиці багатьох народів. У зображеннях (на вишивках, писанках, тканих рушниках і килимах) зі знаком дерева пов’язується образ жінки. В українських легендах дівчата перетворюються на дерева з туги за коханими. У казці про чарівну сопілку з кісточок дівчини, підступно вбитої сестрами, виростає кущ калини, зроблена з її гілочки сопілка промовляє людським голосом.
Довкола Купайлиці водять хороводи й співають пісень:
Коло Мареноньки ходили дівоньки,
Стороною дощик іде,
Стороною,
Та й на мій барвіночок зелений...
По закінчені обрядодійства, на світанку, кожна дівчина забирає з собою по уквітчаній галузці з того дерева. Їх розкидають по городу, щоб урожай був добрий.
Марена
Подекуди з соломи, кропиви чи чорноклену роблять жіноче опудало — Марену. Її прикрашають стрічками, квітами, вінками, іноді й свічками. Біля Марени ставлять Купайла, довкола них танцюють, граються. Марену у кінці дійства спалюють або топлять.
Ворожіння з вінками на воді
Дівчата з ромену, полину, любистку плетуть віночки, прикріплюють до них маленькі свічечки і обережно пускають на воду. Вірять: куди попливе віночок, звідти й нареченого виглядати. Хлопці у свою чергу приходять до річки ловити вінки. Якщо вдається зловити вінок коханої, це вважається гарною прикметою для їх подальшої спільної долі.
Стрибання через вогонь
Звечора хлопці на березі річки запалюють багаття. Купальський вогонь розкладали з непотрібних, старих речей, тим самим очищуючи оселі й садиби від сміття. Леся Українка спостерігала на Волині, як селяни збирали матеріал для вогнища, що вважалося громадським: “Хлопці тягнуть по селі солом’яного козуба, а назустріч їм виходять люди і роблять перейму, себто складають на вулиці тріски, поліна, старі кошики – все те знадобиться для купальського вогнища. Таких перейм буває багато і хлопці ледве можуть забрати все паливо”.
Через вогонь годиться перескочити, щоб очиститись. Хлопці з дівчатами перестрибують через вогонь парами. Якщо перестрибуючи через вогнище, хлопець з дівчиною триматимуться за руки і не пустять один одного — їхнє кохання буде міцним і чистим, і вони будуть щасливі разом довіку.
Звичай перестрибувати через вогонь у час літнього сонцестояння є у багатьох народів світу. Вчені зазначають, що європейські народи вбачали у перестрибуванні через вогонь магічний засіб покращити врожайність полів. А все тому, що у ритуальному багатті бачили відображення сонця.
У деяких регіонах України купальське вогнище палили поряд з берегом ріки, щоб, перестрибнувши через нього, можна було відразу потрапити до води. Такий вогонь, за повір’ям, пов’язував живих зі світом предків, вважалося, що через нього можна щось передати їм на той світ.
Попелом з купальського вогнища відлякували нечисту силу. Його закопували під воротами, посипали стежки, щоб відьма не могла прийти і відібрати у корови молоко.
Дитяча Купайлиця
Для дітей матері удень в садках чи на подвір'ях ставлять свої Купайлиці, допомагають уквітчувати і навчають, як співати. Малі дівчатка сидять навколо своєї Купайлиці, чи водять хоровод і співають:
Ой побіг коник над річкою,
За ним Микола з вуздечкою:
Ой постій, коню, загнуздаю,
Та й поїдем до Дунаю.
Аж до Дунаю води пити,
Та й до Марійки говорити.
Як починає сутеніти, дівчатка ламають Купайлицю, беруть по гілочці й біжать кожна на свої грядки, і на огірках та кавунах розривають і розкидають по всій грядці для рясного врожаю.
Дорослі сходяться слухати пісень. Як починає сутеніти, дівчатка ламають купайлицю, беруть по гілочці й біжать кожна на свої грядки, і на огірках та кавунах розривають і розкидають по всій грядці для рясного врожаю. Тоді поспішають до старших дивитися, як ті справлятимуть це свято.
У той же вечір і наступного дня діти роблять «кропив’яне вогнище». Стромляють у купу землі велику кропиву, стають за нею вервечкою і співають:
На Івана хліб сажала,
А на Петра вибирала.
І хліб пекти,
Й по телята йти,
Дай, мені, Господи,
Василя знайти.
Як переспівають раз, то хлопець, що стоїть перший у ряду, біжить та перескакує через кропиву. За ним усі інші, по черзі. Як настрибаються, то несуть кропиву до озера чи річки, кидають у воду й кажуть: «Іван купався та й у воду упав».
Цілюще зілля
Зело цієї ночі набуває цілющих властивостей, тому відунки і всі, хто знається на лікарських рослинах, до ранку з усілякими примовками збирають різні трави: братки, чорнобильник, ведмеже вушко тощо.
Чарівні рослини
Переліт-трава
Розрив-трава
Тирлич
Чорнобильник
Папороть
Вона цвіте тільки одну мить, рівно опівночі. Хто її зірве і зможе донести додому, – той усе знатиме, розумітиме мову звірів, рослин і риб. І буде бачити крізь землю і воду. Цю квітку дуже важко втримати і вибратися з нею з лісу, адже нечиста сила страхає сміливця: регоче на весь ліс, тупоче вслід, січе його по обличчю гілками дерев, намагається наїхати на сміливця, озивається різними голосами. Проте нечистий має силу тільки поза колом, накресленим довкола папороті 12 разів освяченим ножем. Також сила нечистого зникає, коли проспівають треті півні. Головне — не оглядатися назад і нічого не боятися.
Нечиста сила
Надприродні істоти мають найбільшу силу в цю ніч. Розгулюють у лісі, підбираються поближче до людських жител упирі, відьми тощо. Не секрет, що в Купальську ніч відьми влаштовують шабаш. Їм також хочеться погуляти. Хтозна, чи не спаде їм на думку пройтися селом або містом із піснями і по-чортячому веселими витівками? А може, їм забажається молочка хазяйської корови?
Роса
Відуни перед світом просочують полотно дивовижною купальською росою.
Перед сходом сонця качаються по росі - купальська роса має магічну силу
З молоком пов’язували і росу (молоко, роса і дощ – це синоніми у світі символів), багато кому з творців народних легенд “доводилося бачити”, як відьми на світанку волочать полем полотнину, збираючи купальську росу, і тим самим забезпечуючи собі “молочні ріки”.
Зустріч сонця
На світанку в цей день купається сонце, а зійшовши на небо, “грає”, міниться всіма барвами і миготить. Тому зустріч сонця купальського ранку – один з найцікавіших моментів свята.
Італійці мають легенду про дивовижний схід сонця у день Сан-Джованні: перш ніж зійти, воно тричі занурюється у море, і біла хмарка витирає йому лице. Французи на свято Сен-Жана виходили зустрічати сонце на пагорби. Серби і поляки вірили, що сонце на Янів день “грає”, “скаче”, “танцює” посеред неба. Греки всю ніч були біля вогнищ, а перед світанком ішли в поле дивитися на схід сонця.
Алгоритм святкування
1) прибирання території свята чи, ширше, території громади (села/містечка) від сміття; вибір, що з назбираного сміття можна спалити в купальському вогнищі.
2) хлопці встановлюють Купайлицю (гілку верби чи вишні)
3) дівчата прикрашають Купайлицю стрічками, квітами, свічечками.
4) дівчата плетуть вінки, співають купальських пісень.
5) хлопці розпалюють вогнище
6) хлопці з дівчатами стрибають через вогнище
7) потоплення Купайлиці (розбирання всіма по шматочку Купайлиці)
8) прибирання території свята.
9)пошук квітки папороті
10) зустріч сходу сонця
Календарно-обрядові пісні: купальські
Через наше село дерево возили.
Ой на Івана, Ой на Купала. https://homin.etnoua.info/novyny/oj-na-ivana-oj-na-kupala/
Ой по горі, по долині. https://homin.etnoua.info/novyny/oj-po-hori-po-dolyni/
Ой на Купала, на Івана. https://homin.etnoua.info/novyny/oj-na-kupala-na-ivana-mel1/
Ой за нашим садом три місяці рядом.
На нашій юлойці. https://homin.etnoua.info/novyny/na-nashij-julojci/
Кругом Маринойки. https://homin.etnoua.info/novyny/kruhom-marynonky/
Купала на Йвана. https://homin.etnoua.info/novyny/kupala-na-jvana/
Крайові та загальнонаціональні традиції.
У деяких регіонах не лише дівчата, а й хлопці вдягають на голови вінки, їм їх плетуть сестри або товаришки.
Громадське значення.
Купальське свято, за відповідної подачі, розширює екологічну свідомість дітей та молоді. Тому важливо інформувати навіть найменших, що це не вечірка з шашликами з алкоголем та дискотекою, на яку дівчата приходять «у вигляді русалок» – з розпущеним волоссям і без спідниць, а шанування природи. На жаль, після Купала дуже часто в селах і по містах територія «святкування» покрита пляшками, недоїдками й пластиковим посудом.
Якщо раніше це було свято очищення, то тепер нерідко - навпаки. Отже, слід повертатися до власне традицій і перед святом Купала очищувати громадські місця від сміття.
Особистісний вимір
У кожної людини є своє власне ставлення до природи, особисте спілкування з нею. Природа дає сили людині, оновлює, зцілює. Усвідомлення глибинного зв’язку з природою дає відчуття відповідальності за її збереження.
Активності
Словникова робота. Рекомендуємо провести гру «Так чи ні». Називати слово і давати варіант відповіді – правильний або неправильний. Діти мають сказати: так чи ні. Наприклад:
«Цвіт папороті – це лікарська рослина, за допомогою якої лікують застуду». (Ні)
«Купальський вогонь розпалюють із дрів і органічного сміття?». (Так)
Загадки
Скільки б не їв, ніколи ситий не буду. (Вогонь)
Що біжить без ніг? Що росте без кореня? А що цвіте без цвіту? (Річка, камінь, папороть)
Не жар, не вогонь, а візьмеш у руки - обпалить. (Кропива)
Народні традиційні ігри
Стрибання через багаття на Івана Купала. https://www.youtube.com/watch?v=OhLS34cXfl0
Свято Івана Купала: що робити, щоб знайти судженого.
Інтерактиви
Пропонується ознайомити дітей з легендами про «чарівні квіти». Якщо учасників заняття небагато, інформацію про чар-зілля отримує кожна дитина. Якщо це шкільний клас, то діти об’єднуються в 5-6 груп. Кожна група отримує короткий текст про одну з рослин: папороть, рута, тирлич, розрив-трава. Вони мають прочитати короткий опис чудесної рослини, намалювати кожен свою рослину на аркуша А-4 і потім розповісти про своє зілля для всіх.
Творчість
Радимо створити з дітьми власний мультфільм, або діафільм на основі легенди про папороть.
Майстерки
Вінок із квітів. https://www.youtube.com/watch?v=dWfTD9d4Ar0
КупалоРанок (02.06.2018) Майстер-клас із плетіння купальського вінка
Кінь з трави
Ілюстрації, зображення
Іван Горобчук. Купало. https://sk.pinterest.com/pin/738942251349788775/
Віктор Наконечний. Купало.
Юрій Павлович. Обрядодії на Купала. Купайлиця.
Прикрашають Купайлицю.
Хоровод довкола Купайлиці.
Юрій Павлович. Обрядодії на Івана Купала. Котять колесо.
Відео
Культ предків. Епізод 14. Івана Купала.
Купало в Легедзиному. 2015.
Довідкові матеріали для педагогів
Довідка про християнське значення свята
7 липня відзначається Різдво Івана Хрестителя, котрий хрестив людей, попереджаючи: “Не я спаситель, адже за мною йде Той, кому я не годний навіть зав’язати сандалі, бо я хрещу водою, а Той хреститиме Святим Духом”. Він хрестив і Спасителя.
Звільняємося від імперських міфів
Радянська влада систематично й цілеспрямовано спотворювала народні традиції святкування Купала були відсунуті на другий план, замість них були вигадані нові. У Києві писалися сценарії і поширювалися по регіонах, щоб свято відзначалося скрізь однаково. Обов'язковим елементом радянської версії святкування Івана Купала був персонаж Нептун, а також «русалки». Останніх наряджали в довгі сорочки і вінки. Нептун заходив у воду і всіх обливав, а потім стрибав через вогонь. У перші роки незалежності України Івана Купала все ще продовжували святкувати з русалками і німфами.
За матеріалами Ярослави Музиченко
Немає коментарів:
Дописати коментар