Многая літа Вікторії Китайгородській!

Вікторія Китайгородська – скромна майстриня, творіння якої просякнуті щирістю і красою, що йдуть від самої землі, від основи життя – добра і любові. А виховані вони були з дитячих років життям, яке не оберігало від труднощів та випробувань.

Вікторія Андріївна народилася в  5 квітня 1935 року в селі Нагоряни Кельменецького району Чернівецької області. Це мальовничий край на берегах Дністра, край лісів і садів. Його природа з ран­нього дитинства впливала на формування розуміння прекрасного майбутньої народної майстрині. Але щоб розвинувся талант, до відчуття прекрасного має приєднатися працелюбність. А вона в селянському середовищі виховувалася з дитинства. З 12 років ма­ленька Вікторія (це відбувалося в складні повоєнні роки) змушена була працювати в колгоспі. А після цього вдома, всупереч втомі, сідала за ткацький верстат разом з мамою і сестрою, поступово опановуючи секрети непростого мистецтва – ткацтва.

Кельменецьке ткацтво, зокрема килимарство, широко відоме в Україні і за її межами. Найкращі його витвори є окрасою колекції Чернівецького художнього музею. Серед них прекрасний зразок стародавнього трактування геометричного орнаменту, ромбомеандрового візерунку, а також унікальний за композиційним і колористичним вирішенням килим із зображенням птахів і люд­ських фігурок. Але найбільш поширень в ткацтві регіону – рослин­ні мотиви.

У повоєнний час ткацькі верстати були практично в кожній хаті. Більше того – увесь процес від виготовлення, фарбування ниток здійснювався в селянському господарстві. Тому всі техніч­ні тонкощі виникнення килимового виробу були відомі дівчатам з юних років. А от щодо художнього вирішення – таїни виникнення малюнку на тканині – це вже залежало від природного розуміння краси. Воно ж формувалося в процесі споглядання оточуючої природи, яка в Подністров’ї вирізняється особливою красою. Тонка душа Вікторії Китайгородської з ранніх років відчувала це. Особли­во їй подобалися квіти, які росли майже усюди. Любов до квітів стала пристрастю всього життя. І зараз навколо будинку майстрині від ранньої весни до пізньої осені – живий килим з квітів – проліс­ків, тюльпанів, півоній, троянд, хризантем.

Великі стилізовані ружі (троянди), гірлянди і віночки з квітів суцільно заповнюють поле килима, який можна розглядати годи­нами, днями, роками і знаходити все нові деталі – вербову гілочку, пуп’янок у листі, синицю. Любов Вікторії Андріївни до квітів мож­на порівняти з любов’ю до них видатної української художниці з народу Катерини Білокур. Твори обох подібні способом стилізації квітів, колірною гамою, загальним життєстверджуючим настроєм. Барви творів Вікторії Китайгородської – завжди яскраві, натхненні. В них переважають кольори сонця – червоний і жовтий, з ними вдало поєднані зелений і блакитний, що разом створюють палітру весняно-літнього буяння природи (“Океан квітів”). В деяких тво­рах Вікторія Китайгородська наслідує традиційну композицію по­дільського килима з рамкою-каймою краями композиції, в інших створює нові схеми побудови малюнку (квіти в вазах та ін.). Часто до них включені зображення метеликів, півників, інколи – пасхаль­ної атрибутики (зокрема писанок).

Крім суто рослинних, зустрічаємо в творчому доробку народ­ної художниці і рослинно-геометричні композиції. Але особливо цікавими є сюжетні твори ткалі. Тут центральною стає сакральна тематика, особливо яскраво втілена в майстерно виконаному ки­лимі “Ісус Христос з ягнятком”. Звичайно, вміння майстрині не об­межуються ткацтвом. В її доробку є багато вишитих творів.

Вікторія Китайгородська, незважаючи на поважний вік, не по­лишає улюбленої справи. Вона досі тче на прабабиному верстаті. Нині в її колекції понад 400 робіт. Свої твори вона зберігає у влас­ній хаті, яка стала справжнім музеєм килимів.

 На Першому книжковому фестивалі "БукФест" відділ мистецтв презентував книгу "Океан квітів Віторії Китагородської", що вийшла друком у видавництві Букрек.  З того часу слід зазначити, що альбом має цікаву історію у нашому відділі, адже являється чи не єдиним у такому форматі альбомом, що висвітлює історію ткацтва на Буковині. На тканих роботах - прикладах пані Вікторії можна прослідковувати, як розвивалася традиція в ткацтві, її особливості та тенденції. Хоч тут зазначені традиції лише частини сучасної Буковини, вона є джерелом етнографічних розвідок та  творчих зразків молодим майстриням-ткалям. Для мене особисто вона стала причиною, чому у червні 2019 року я стала ученицею Школи буковинської тайстри. Дуже хотіла доторкнутись до цього унікального, як на мене, стародавнього ремесла. що і зробила з доброї  волі долі та @Одарки Кучерявої.

Колектив обласної наукової біблоітеки зичить ювілярці щонайщиріші вітання і бажаємо, аби життя було – як тканий килим: барвисте, квітуче і багате на душевні моменти.

Бажаємо, Вікторіє Андріївно, щоби Господь дарував Вам багато років життя і радість від рідних Вашому серцю людей. Многая літ!