2 квітня - Міжнародний день дитячої книги.

 Бібліотека - місце "проживання" справжніх героїв, цікавих пригод та всеперемагаючого добра!  В  Міжнародний день дитячої книги згадуємо власні дитячі враження.

 Цікаво, що свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги (International Board on Books for Young People, IBBY). Відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Мета Дня – привернення уваги до дитячої книжки, популяризація читання серед дітей.

Однією з головних ініціаторок проведення цього свята стала німецька дитяча письменниця, діячка світової дитячої літератури, засновниця IBBY Елла Лепман. 

Ще на початку 50-х років минулого століття вона пропонувала заснувати «маленьку нобелівську премію» з дитячої літератури – Міжнародну премію імені Ганса Крістіана Андерсена.

Починаючи з 1956 року, премія присуджується найкращому авторові дитячої книги, а з 1966 року її почали вручати і кращому ілюстраторові. Найвищою і найпочеснішою з трьох премій-нагород вважається Золота медаль з профілем казкаря. Її присуджують найвизначнішим майстрам у галузі дитячої книги і вручають на конгресі Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY).

За традицією, популярного письменника запрошують написати Послання дітям всього світу, а відомого художника – створити оригінальний плакат до цього дня. Жоден з українських письменників чи художників-ілюстраторів за весь час існування премії не був нагороджений медаллю Андерсена. Тільки в 1973 році Почесний диплом Міжнародної премії імені Андерсена за поему-казку «Барвінок і Весна» отримав український письменник Богдан Чалий, а 1979 року до «Почесного списку Андерсена» було вписано ім’я Всеволода Нестайка та його книжку «Тореадори з Васюківки».

 В моїй  родинній бібліотеці збережені декілька книг, що почали свою історію ще у 60-х роках минулого століття. Одна з них -  "Пригоди Тома Сойєра" Марка Твена, подарована моєму батькові в день народження його однокласницею в далекому 1962 році.
 Історії Твена стали улюбленими   для нього - малого хлопчати -  адже несли в собі справжні пригоди, винаходи, рішення, жарти,  подорожі та багато ін. Коли, в той час  у СРСР та всіх радянських дітей   - подорожі у книгах -  були чи не єдиними можливими.
А саме ця Книга була приречена з першої сторінки стати улюбленою -  видатний американський письменник, перш ніж стати письменником, працював складачем в друкарні, лоцманом на річці Міссісіпі, шукачем золота та журналістом. Весь  багатий життєвий досвід митця ліг в основу  пригод малого Тома Сойєра.

Свого часу ця книга перейшла в дарунок мені, а я подарувала її своїй донечці. Вона матиме продовжене життя в наступних її читачах нашої сім'ї.

Не  менш цікавою історією  відзначена ще одна знакова книга нашої родини -  повість-казка Ярослава Стельмаха "Якось у чужому лісі".

ЇЇ подарували моєму чоловіку  до свята. Згодом її читав його молодший брат Мирослав та племінники. А потім, вона зайняла своє місце в нашій бібліотеці і презентована нашій донечці. Самк ця книга стала її улюбленою. Вона ототожнювала себе із відважною зайченятком Люською, перемагала злого лева Тобуляна, вела усіляки розвідки із великим природолюбом Буртіусом  та перемагала зло у Зовсім Чужому лісі.

 Ці пам'ятні видання -  читацька історія нашої родини. Ми бережемо їх та намаємось примножити ще безліччю не менш цікавих книг.

 Впевнена, що дитяча книга - це беззвучний наставник покоління, предмет історії, культури, що все найважливіше в людину вкладається ще в її дитинстві.

 Тому дуже важливо читати в ранньому віці "потрібні книжки", а для дітей треба писати, видавати так само, як для дорослих, тільки набагато краще.
Тому що для дитини книжка - це іграшка, але яка має навчати, залучати, захоплювати і, крім цього, бути красивою. Найкраще всі ці функції виконує дитяча ілюстрована книга, яка останніми роками має неабиякі зразки в українській та світовій поліграфії. 

Тож, вітаю всіх малих та великих книголюбів з святом. Бажаю всім нам збільшення власних бібліотек та поповнення їх подібними екземплярами на віки!