Сьогодні, 9 березня, день народження
українського письменника, класика української
літератури, мислителя, художника, національного героя та символа України Тараса Шевченка.
Творчість Тараса Шевченка вже більше 200 років актуальна
як ніколи.
Здавалося логіка розвитку суспільства того часу не передбачала приходу
такої постаті, як Тарас Шевченко - поета
всеслов'янського масштабу, який своєю
творчістю - поетичною та мистецькою -
своїми діями, як особистість, зумів пробудити українців від національної
сплячки. Поява Шевченка видається не звичним явищем, українці давно не мали
своєї повноцінної державності аж від часів України-Русі. Хоча із середини 17 до
середини 18 століття й існувала козацько-гетьманська
держава, проте повноцінною назвати її не можна. Справді українцям залишалося
або плакати над своєю недолею, або сміятися, щоб приглушити і приховати свій
біль, як це робили Іван Котляревський та інші.
Шевченко зумів вирватись із середовища кріпаків-селян. Це
«виривання» теж було своєрідним запереченням (принаймні на особистому рівні)
колоніальних обставин життя. Ми нечасто замислюємося над тим, чого це вартувало
Кобзареві. Адже Шевченку довелося стати «не таким, як усі», тобто не таким, як
його родичі, близькі, сусіди. Він наражався на нерозуміння. Йому довелося
пожертвувати відносним селянським комфортом, відмовитися від спокійного життя,
від сім’ї. І одержимо працювати, малюючи картини та інколи навіть отримуючи за
своє художнє натхнення лише покарання. Саме за його твори, картини та
діяльність в цілому, з Шевченком жорстоко розправився царизм, заславши простим
солдатом у далекий Казахстан без права писати й малювати. Жодного члена
Кирило-Мефодіївського братства не покарали так, як Шевченка. Правителі імперії
добре усвідомлювали, хто серед кирило-мефодіївських братчиків найнебезпечніший
для них. Як і усвідомлювали вони те, що найсильнішою зброєю Кобзаря є його мистецтво.
Вони боялися Шевченкової правди, його пророцтв.
Відоме видання
шевченкового «Кобзаря» 1931 року. Всіх творців цього видання репресували. Когось
ув'язнили і вони, через якийсь час, вийшли на волю із катівень НКВС.
Автора ілюстрацій
цього видання - Василя Седляра - розстріляли в Києві в будинку колишнього
інституту шляхетних панянок 12 липня 1937 року. Василь Седляр - чи не найперший
ілюстратор «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Доробок художника
Василя Седляра - монументальні
композиції, графічні аркуші, живописні полотна знищили. Твори митця зафарбували,
виламали зі стін, спалили, пошматували. «Кобзар» 1931 року вилучили з бібліотек
та книгарень, a Седляреве ім'я викреслили із
історії української та світової культури.
Навчаючись, свого
часу, у Михайла Бойчука, Василь Седляр брав участь у виконанні колективних
художніх робіт на замовлення Наркомату військових справ України. Вони
розмальовували стіни луцьких військових казарм, бригади під орудою Бойчука, до
якої належав і Василь Седляр, створили 14 великих тематичних композицій. Свого
часу Василь Седляр писав: «…Як в профшколі,
так і в технікумі, мною були реалізовані методи колективної художньої творчості,
яку відвідав колектив технікуму на зароблені гроші».
Згодом, а саме у 1925 році, в українських митців виникла
потреба утворити нове професійне об'єднання, хоча тоді вже існувала асоціація художників
червоної України, що згуртувала майстрів, творчість яких яскраво демонструвала
реалістичні тенденції. До цього об'єднання входив Василь Седляр. Але кістяк нового угрупування - опозиційного до попереднього - асоціації
революційного мистецтва України склали Михайло Бойчук та його вихованці з
української академії мистецтв, зокрема і Василь Седляр.
Перше книга про художника Василя Седляра за авторством
історика мистецтва Артура Рудзицького, яке має назву «Ілюстратор «Кобзаря»
Василь Седляр та його та його доба» вийшла друком у столичному видавництві «Мистецтво»,
в 2019 році. В цьому виданні автор розповідає про одного з найяскравіших
представників бойчукізму, видатного українського майстра першої третини 20
століття, творча та життєва доля, якого склалася трагічно.
У книзі з
максимальною повнотою репродукуються живописні та графічні роботи художника,
зокрема шедеври української книжкової графіки, ілюстрації Василя Седляра до «Кобзаря»
Тараса Шевченка 1931-33 років, які майже 8 десятиліть залишалися невідомими та
недоступними фахівцям-мистецтвознавцям та шанувальникам мистецтва. Видання побудоване
на використанні широкого кола архівних документів, авторських замальовок,
ескізів, фотографій, листів, які зберігаються в державних та приватних збірках.
В додатку більше ста ілюстрацій Василя Седляра до видання Тараса Шевченка «Кобзар»
1931 року. Це є унікальні ілюстрації, які тільки зараз стали відкриті фахівцям
мистецтвознавства та широкому колу читачів, шанувальників.
Великий масив матеріалів та документів оприлюднюються
вперше.
У фонди відділу
мистецтв книга надійшла від Українського інституту книги!
Немає коментарів:
Дописати коментар