15 червня - день народження Олени Іванівни Чорногуз! Бог обдарував її талантом художниці. І хоча вона протягом свого життя, мабуть що не заробила діамантів, зате вона обсипає нас діамантами своєї творчості. Здавалося б, все вже відкрито в мистецтві текстилю. Але Олена Іванівна створила авторську техніку гобелена, якою підкорила не лише своїх земляків та друзів, але поціновувачів мистецтва в багатьох країнах Європи й Америки. Виставки її творів проводилися в самому Зальцбурзі - місті Моцарта, в Відні й інших містах, в Києві нашому славному і, звичайно, в Чернівцях.
Художниця є винахідником унікальної техніки гобелену, де взаємодіють складні фактури розташовані у різних площинах створених за допомогою нитки різної фактури. Якщо в традиційному народному ткацтві малюнок гобелена створюють геометричні чи рослинні візерунки, то у Олени Чорногуз — ні візерунків, ні рослин в конкретному їх образі. Це щось асоціативне, ви відчуваєте магію кольору й настрою.
Свою техніку художниця винайшла в 70 роках минулого сторіччя досліджуючи властивості нитки і удосконалює її техніку вже більше 25 років.
Крім гобелену, художниця малює на склі, та є автором буковинської ляльки, де поєднує дерево з ниткою.
Народилася 15 червня 1949 року в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області.
Була наймолодшою, п’ятою дитиною в родині. Нині мешкає в батьківському домі.
Чоловік, Кирилов Роман Миколайович, – різьбяр.
1963-1968 – Вижницьке училище прикладного мистецтва. Відділ художнього моделювання одягу. Спеціальність: художник модельєр.
Досвід
Після закінчення Вижницького училища прикладного мистецтва працювала в Чернівецькому обласному художньому фонді.
1977 – Член національної Спілки художників України.
Навчалася спеціальності «Моделювання одягу». Навчання було серйозне — викладали в Вижниці фахівці, яких запрошували з Києва, Москви, Ленінграда. Але, як каже сама, «Кому в 70-ті роки у Чернівцях були потрібні модельєри?» Отож отримала направлення на роботу в Обласний художній фонд на прикладну дільницю. А що таке прикладна дільниця? Місце, де створюють і виготовляють різноманітні сувенірні вироби. Олена, творча натура, в душі — справжній модельєр, вирішила проблему свого фаху так: вона створить ляльку. Яку, природньо, треба одягнути… А виготовить цю ляльку її Роман – з дерева. І все вийшло гарно!
Саме тоді, вочевидь, розпочалися пошуки тієї техніки, яка наприкінці 80-х принесе їй справжню популярність, —
техніки «намотування»
“Хотілося робити щось неординарне, інше, — каже Олена Іванівна, пригадуючи, свою першу «картинку». — Великі традиційні гобелени — то досить довго, а тут думка якась майне, народиться ідея, образ — хочеться швидше зробити. А як? Квартира маленька, живемо в готелі, верстат не поставиш — він займе всю кімнату”.
Як майже завжди буває у справжніх митців, мінімум можливостей дають простір для виявлення таланту. Коли Олена Іванівна показала людям оту свою «картинку», виготовлену цілком оригінальною технікою, ніхто не міг здогадатися, яким чином це зроблено. Зрозуміло: нитки, але ж це зовсім не ткацтво в традиційному тлумаченні цього слова. І в нетрадиційному також. На «картинках» Олени Чорногуз жив світ природи, світ почуттів. Але якщо в традиційному народному ткацтві малюнок гобелена створюють візерунки — геометричні чи рослинні, то у Олени Чорногуз — ні візерунків, ні рослин в конкретному їх образі. Це щось асоціативне, і ви відчуваєте магію кольору й настрою. Серед особливо вдалих її робіт —
триптих «Купальська ніч»
. Навіть не знаючи назви, ви при першому погляді на цю роботу відчуваєте якийсь особливий її магнетизм, якесь чаклунство. Ось там, можливо, зараз зацвіте папороть. А це Басаврюк продирається крізь хащі, щоб забрати собі таємничий скарб.
Розроблена
власна авторська техніка нетрадиційного текстилю
, надала нові можливості створення зображення ниткою. Поверхня робіт створюється щільним рельєфним та фактурним викладенням нитками. Працює в галузі художнього текстилю, ткацтва та живопису на склі.
Однак час від часу і у власній техніці Олені стає «тісно», отож вона звертається до живопису на склі. Та й авторську вдосконалює, оздоблюючи тло «легковажними» пелюстками, приміром.
Виставки
Олена Іванівна – учасник багатьох виставок. Традиційно раз на 5 років робить собі подарунок – влаштовує персональну виставку в Києві. Минулоріч виставила там серію дивовижних робіт.
Головні виставки:
- 1973 – Республіканська виставка «Молоді художники Радянської
- України» (Київ)
- 1975 – Республіканська виставка декоративно-прикладного
- мистецтва (Київ)
- 1982 – Міжнародна виставка мінігобелену (Чехословаччина)
- 1996 – Персональна виставка (м. Чернівці, м. Київ, м. Коломия та м. Рід в Австрії)
- 2001 – Виставка «Різдвяний салон» (Київ)
- 2001 – Персональна виставка гобеленів та малюнку на склі (м.Чернівці)
- 2005 – Різдвяна виставка (Київ)
- 2008 – Великодня виставка (м. Дніпропетровськ)
- 2009 – Участь у благодійному аукціоні Віденського балу в Національному оперному театрі (Київ)
- 2010 – Персональна виставка гобеленів та малюнку на склі (м. Чернівці)
- 2010 – Персональна виставка гобеленів у Національному будинку художника (Київ)
Нагороди та відзнаки
2009 – Лауреат літературно-митецької премії ім. О. Кобилянської
Поширення творів
Твори Олени Чорногуз розійшлися по Україні й Європі. Вони зберігаються у колекціях Міністерства культури України, Чернівецького художнього музею, Коломийського музею народного мистецтва, в приватних колекціях США, Австрії, Ізраїлю, Польщі, Канади, Франції, Японії, Угорщини та Росії.
Немає коментарів:
Дописати коментар