До ювілею Василя Шукшина!

Шукшин Василь Макарович

Васи́ль Мака́рович Шукши́н (рос. Василий Макарович Шукшин; *25 липня 1929, село Сростки, Алтайський край, РРФСР — †2 жовтня 1974, станиця Клетська, Волгоградська область, РРФСР) — російськийрадянський письменник, кінорежисер, актор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969). Лауреат Ленінської премії (1976, посмертно), Державної премії СРСР (1971) і Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1967).

Василь Шукшин народився в селі Зростки Бійського району Алтайського краю в селянській родині. Його батьки були уродженцями тієї ж місцевості та за соціальним станом вважалися селянами-одноосібниками, або середняками. Коли в 1930 році почалася суцільна колективізація, їх змусили вступити в колгосп. Глава сім'ї — Макар Леонтійович Шукшин — став працювати механізатором на молотарці, в селі користувався заслуженою повагою. Проте надалі це не врятувало його від репресій: в 1933 році Макара Леонтійовича заарештували. У 22 роки мати, Марія Сергіївна, залишилася без годувальника з двома малолітніми дітьми на руках. Першим місцем роботи Шукшина став трест «Союзпроммеханізація», який відносився до московської контори. 

Влаштувавшись туди в 1947 році слюсарем-такелажником, Шукшин незабаром був направлений спочатку на турбінний завод в Калугу, потім — на тракторний завод у Владимир. Закінчивши учебку за спеціальністю радиста, Шукшин в 1950 році потрапив в одну з частин Чорноморського флоту, дислоковану в Севастополі. Під час служби Василь з Машею писали один одному мало не кожен день. Однако прослужити «від дзвінка до дзвінка» Шукшину не вдалося — в 1953 році у нього виявилася виразкова хвороба шлунка.

 Незабаром медична комісія Головного військового госпіталю Чорноморського флоту комісувала Шукшина. У 1956 році відбувся дебют Шукшина в кіно: у фільмі С. Герасимова «Тихий Дон» (друга серія) він зіграв в крихітному епізоді — зобразив визираючого з-за тину матроса. З цього матроса і почалася кінематографічна доля Шукшина-актера. Параллельно з успіхами в кіно досить успішно складалася і літературна доля Шукшина. З третього курсу, за порадою Ромма, він став розсилати свої оповідання по всіх столичних редакціях в надії, що яка-небудь з них зверне увагу на його працю. Після смерті Шукшина в народі раптово поповзли чутки про те, що помер він не природною смертю — мовляв, йому допомогли це зробити. Ці чутки циркулювали навіть у кінематографічному середовищі: сам Бондарчук одного разу зізнався, що якийсь час вважав, що Шукшина отруїли. Але ці чутки ніякого реального підтвердження так і не знайшли. І ось у наш час про них заговорили знову …

Фільмографія

Режисер-постановник:

• 1964 — «Живе такий хлопець»
• 1965 — «Ваш син і брат»
• 1969 — «Дивні люди»
• 1971 — «Даурія» (Василь Улибін)
• 1972 — «Грубки-лавоньки»
• 1973 — «Калина червона»

Акторські роботи:

• 1958 — «Тихий Дон»
• 1959 — «Два Федори» (Федір-великий, Одеська кіностудія),
• 1961 — «Відрядження»
• 1962 — «Коли дерева були великими»
• 1963 — «Ми, двоє чоловіків» (Федір, кіностудія ім. О. Довженка)
• 1967 — «Комісар»
• 1967 — «Журналіст» (Євген Сергійович, журналіст)
• 1969 — «Біля озера»
• 1973 — «Калина червона» (Єгор Прокудін) та ін.
• 1975 — «Вони воювали за Батьківщину»