Піаністи жовтня!

 Карл  Мікулі -  композитор, концертуючий піаніст, диригент, педагог, музичний фольклорист та музично-громадський діяч. За національністю — напіврумун, напіввірменин із роду Аксанянів. Народився 22 жовтня 1821 року в Чернівцях, у родині комерсанта.

Перша бібліотека Буковини (тепер — Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) була створена на кошти меценатів, серед них був і Карл фон Мікулі, який передав у фонд будівництва бібліотеки усю виручку (1030 флоринів) від своїх зимових концертів 1850—1851 років. Меценатом композитор проявив себе ще й тоді, коли заснував Фонд стипендій для бідних гімназистів. Кароль відразу пожертвував Фонду тисяч флоринів, а потім ще й перераховував кошти зі своїх концертів.

З 1844 року присвятив себе музиці і навчався фортепіанної гри у Фридеріка Шопена; гармонії та контрапункту у Франсуа Анрі Ребера у Парижі. Він успадкував методичні засади свого геніального вчителя і намагався їх трансформувати на власній практиці. Найбільш цінні редакторські примітки Мікулі до повного видання творів Шопена, здійсненого лейпцізьким виданням Ф.Кістнера, що не втратили своєї актуальності для шопенознавства і сьогодні.

У 1848 році Мікулі осів у Львові. Він був запрошений міською владою та керівництвом Галицького музичного товариства після тривалих переговорів з багатьма іншими видатними польськими музикантами. Мікулі того ж року взяв на себе функції директора Галицького Музичного Товариства і професора Консерваторії ГМТ, де викладав фортепіано, гармонію, контрапункт, аналіз музичних форм. Вирізнився також як диригент симфонічних та камерних концертів, організатор музичних вечорів, учасник камерних ансамблів та концертмейстер. Неодноразово продовжував виступати у Львові з концертами як соліст-піаніст. 

1889 за значні заслуги за розвиток музичної культури Кароля Мікулі нагородили Кавалерським хрестом Ордена Франца Йосифа. Вручаючи почесну нагороду, імператор назвав Кароля «найбільшим з тодішніх музикантів».

22 жовтня 2021 року виповнюється 210 років від дня народження Ференца Ліста - угорського композитора, піаніста, педагога, диригента, публіциста, представника музичного романтизму, засновника угорської композиторської школи.

24-25 травня 1847 року в Чернівцях виступив відомий угорський композитор і піаніст Ференц Ліст.

Звістка про приїзд знаменитості набула розголосу завдяки президентові Товариства сприяння розвитку музичної культури на Буковині та Крайового суду Буковини Карлу Умлауффу фон Франквелю.

Почали готуватися до зустрічі. Ференц Ліст приїхав до Чернівців 22 травня і пробув у місті тиждень. Він дав два концерти у великому залі готелю "Молдавія", який на той час був центром культурно-мистецького життя не тільки міста, але й усієї Буковини. Незважаючи на високу ціну квитків, всі місця були зайняті. Поціновувачі таланту піаніста з’їхалися з усього краю.

Ось як про цю знакову подію писала місцева преса:"...І ось з’явився Ліст, по-юначому стрункий, напів-Апполон, напів-Гермес, гострий профіль, витончене, натхненне, поетичне, замріяне обличчя, обрамлене світлим кучерявим волоссям, з витончено-граційними французькими манерами, легкої та дотепної вдачі, геній у своїх найвищих проявах, без грама пихи чи зарозумілості, милий, невимушено простий.

У концертній залі, дещо відхилившись від рояля, юний бог муз веде легку розмову витонченою французькою з дамами, які сидять спереду, його бесіда сповнена блискучих жартів, пікантних експромтів, несподіваних дотепних вигадок. Раптом, наче осяяний вищим натхненням, він повертається до рояля, швидко і легко торкається руками клавіш. І з-під його пальців лунають чарівні звуки, які змушують присутніх затамувати подих і захоплено слухати. Усі – німують. А згодом зринає буря оплесків...".

Він виконує увертюру Россіні до "Вільгельма Телля", "Місячну сонату" Бетховена, "Лісового царя" Шуберта, полонези, вальси та мазурки Шопена, власні твори, серед яких композиції "Кампанелла" та "Дон Жуан". Наприкінці заграв коломийки у власній обробці, які на прохання єпископа Євгена Гакмана виконав двічі.

Ще один концерт Ференц Ліст дав у маєтку барона Євдоксія Гормузакі, де зазвичай обідав. У заможних чернівчан, в яких піаніст гостював, надовго зберігся спогад про нього, як простого, люб’язного і вишуканого світського співрозмовника. Саме з Чернівців 25 травня 1847 року Ліст надіслав листа Кароліні Сайн-Вітгенштейн, у якому зізнається в коханні …

*Колись заможні чернівчани запрошувати для своїх дітей учителів музики та співу з Європи. На початку 1830-х років у домі барона Євдоксія Гормузакі викладали мадам де Гюго, сестра письменника Віктора Гюго, та відомий у Відні вчитель співу і гри на фортепіано Грайнер. У Чернівцях також працював випускник Віденської консерваторії Франц Пауер. Як писав історик Раймунд Фрідріх Кайндль, на вечірках були модними твори Моцарта, Мендельсона та інших композиторів.

*Двічі приїжджав до Чернівців український композитор Микола Лисенко. Вперше він завітав 10 грудня 1903 року. В Українському народному домі йому вручили диплом почесного члена організації "Буковинський боян", який оформив чернівецький художник Микола Івасюк. Вдруге Лисенко прибув до нашого міста 4 травня 1904 року. До цієї події підготували великий концерт, на якому диригував сам композитор.

*У Чернівцях давали концерти чимало оперних співаків світового рівня, зокрема Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Орест Руснак, Йозеф Шмідт. Також перед чернівчанами виступали Борис Гмиря, Сергій Лемешев, Муслім Магомаєв, Євгенія Мірошниченко, Святослав Ріхтер, Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко.

 

 

19 жовтня 2021 року виповнюється 105 років від дня народження Еміля Гілєльса  - українського та російського піаніста, педагога, концертного виконавця.

Надзвичайно широкий репертуар Гілельса охоплював фортепіанні твори від епохи бароко до музики XX століття. Особливе місце в репертуарі займали твори Бетховена. Гілельс неодноразово виконував і записував всі фортепіанні концерти Бетховена, але не встиг завершити роботу із запису всіх його фортепіанних сонат. Зрілому виконавському стилю Гілельса властива цілісність, відчуття музичної форми та глибоке проникнення у духовну цінність концепції музичних творів. Митця називали піаністом «об'єктивної» манери, що не мала у собі ніяких надмірностей та «автобіографізму».

Гілельс виступав також в ансамблях, у тому числі в тріо з Леонідом Коганом та Мстиславом Ростроповичем.

 

  Спільні проекти із Лілією Холоменюк

Вечір фортепіанної музики  «Ліризм та динамічність фортепіанної мініатюри»:

Презентація  художніх творів студії «Музеум» «Вільний подих».

 «На честь великої Любові» До дня закоханих - Музичний дайджест «Буковинського тріо» - солістів обласної філармонії Юрія Плаксіна, Зосі Фуги та Лілії Холоменюк;

 «На музичній хвилі» , музична  локація на «Ніч в бібліотеці»

"Музичний салон в бібліотеці. Фридерік Шопен".