Вольфганг Амадей Моцарт - це австрійський композитор,
представник віденського класицизму, який вважається одним із найгеніальніших
музикантів в історії людства
Вольфганг
Амадей Моцарт народився 27 січня 1756 року в місті Зальцбург. Місто (Зальцбург0, розташоване в районі Альп, являло собою в той час столицю маленького князівства, у главі
якого стояв зальцбургський архієпіскоп, що поєднував духовну і світську владу.
Народився Моцарт в сім'ї музиканта. Батько його, Леопольд Моцарт, родом з
німецького міста Аугсбурга, був скрипалем, органістом, педагогом і
композитором.
Творчість
Моцарта вражає своєю багатогранністю, йому належить безліч
творів у всіх жанрах інструментальної музики: симфонії, серенади,
дивертисменти, струнні дуети, тріо, квартети, квінтети, фортепіані тріо,
ансамблі з участю духових інструментів, скрипкові і фортепіані сонати,
фантазії, варіації, рондо, сонати і варіації для фортепіано в чотири руки і для
двох фортепіано, концерти з супроводом оркестру для різних інструментів
(фортепіано, скрипки, флейти, кларнета, валторни, флейти і арф), марші і танці
для оркестру.
Його симфонії, квартети, тріо, сонати, концерти, опери, твори для хору з оркестром (особливо знаменитий Реквієм) однаково значимі і досі глибоко вражають слухачів.
Моцарт
писав опери протягом всього життя, починаючи з одинадцятирічного віку. Але вищі
його досягнення в області оперної творчості відносяться до останнього
десятиріччя його життя(1782-1791). Моцарт писав опери різних типів і жанрів: зінгшпілі
(«Викрадення з сераля», «Чарівна флейта»), опери buffa («Весілля
Фігаро»,
«Так поступають всі»), опери зепа («Ідоменей», «Милосердя Тіта»). Опера «Донжуан»,
жанрово стоїть окремо, адже вона поєднує в собі особливості
музичної трагедії і комедії та не зводиться ні до одного з цих типів.
Моцарт міг працювати одночасно над оперою таі інструментальними творами, звідси така
глибока спорідненість і спільність між його оперною і інструментальною музикою.
Опери Моцарта збагачуються прийомами симфонічного розвитку, в той час як в
інструментальну музику він вносить співучість оперної арії, насичує її
драматичною конфліктністю. Але це аж ніяк не веде до нівелювання або
до змішання різних жанрів, навпаки, кожний жанр зберігає
специфічні, саме йому властиві особливості.
Серед жанрів симфонічної музики Моцарта важливе місце належить його концертам для різних інструментів з оркестром (для фортепіано, скрипки, духових інструментів).
Мабуть,
не було жодного інструмента, що грав в ту епоху самостійну роль в сольній
концертно-віртуозній практиці, для якого Моцарт не писав би концертів. У всіх
випадках він надзвичайно розвивав і збагачував віртуозні і виразні можливості кожного інструмента.
Камерно-інструментальна
творчість Моцарта представлена різноманітними ансамблями (від дуетів до
квінтетів, з участю фортепіано і без нього, для одних струнних і струнних з
духовими інструментами).
Моцарт
створив музику, що являє собою новий і історично більш зрілий етап в розвитку
музичного мистецтва. Він належить до найбільших геніїв світового музичного
мистецтва. Його творчість глибоко гуманістична. Пристрасна любов до життя і до
людини, невичерпна віра в торжество світлих ідеалів, багатство духовного світу
- такі основи світовідчуття Моцарта, що знайшли відображення в його музиці.
Творчість Моцарта була вищим вираженням прогресивних досягнень музичної
культури його часу.
Немає коментарів:
Дописати коментар