12 січня 2021 року виповнюється 70 років від дня народження українського художника Ярослава Зайця.
Український глядач та шанувальники образотворчості
Буковини знають і поціновують оригінальну творчість графіка та аквареліста
члена Національної спілки художників України Ярослава Зайця. Він – один з тих
рідкісних художників, мистецтво якого полонить з першої зустрічі і назавжди.
Талант разом з естетичною елегантністю та добірністю його графіки створює
вдивовиж просвітлену і піднесену мистецьку реальність. Його майстерно виконані
й технічно досконалі пейзажі та тематичні композиції, театральні плакати та книжкові
ілюстрації увиразнені глибокими українськими тенденціями образотворення й
потужним інтелектуальним сприйняттям багатої спадщини світового мистецтва.
Ярослав
Заяць творчо працює у Чернівцях з 1975 року після закінчення Київського
державного художнього інституту. Ще у студентські роки він почав брати участь в
обласних, всеукраїнських та всесоюзних виставках. Вже ранні роботи вирізняли
його, як автора, чий душевний досвід й витончене поетично забарвлене
світовідчуття правили за достовірні орієнтири у створенні мистецької образної
системи. В її основі – проникливе відчуття рідного українського довкілля, де
панують рівновага і лагідний спокій.
Одним з
найвиразніших прикладів може слугувати твір “Двір мого дитинства”, що
зберігається у Чернівецькому художньому музеї. Дитина у власній садибі поруч з
мамою почувається в безпеці. Рідне запашне обійстя, звичні звуки дзюрчання
молока як доять корову, миле квоктання курей, скрип колодязя... Під стріхою
кукурудза та галузки калини, а над хатою таке вічне і безкрає небо. Художник
серцем відчуває кожний штрих сільського життя і кожну деталь народного побуту.
Психологічна виразність і невипадковість деталей вибудовує струнку логіку
образного ладу твору. Все просякнуте відчуттям
усталеності та надчасовості. Саме у цій вищій об’єктивності утвореної
митцем реальності, неквапній оповідності та у хвилюючому захопленні красою, що
так притаманні традиційній українській образотворчості, і знаходимо риси
світовідчуття національного характеру.
Відтак такими
ж промовистими інтонаціями та красною лірикою образу запам’ятовується
театральний плакат до вистави за твором Ольги Кобилянської “В неділю рано зілля
копала”. Артистично виконана композиція випромінює неймовірно потужну енергію
кохання і вірності, краси і молодості. За основу автор бере форму хреста, яку
утворює зображенням води. Її хвиляста поверхня віддзеркалює граціозну дівочу
постать. Легкі брижі води надають
зображенню рухливості і нетривкості. Вишукана краса дівчини з купальським
вінком, пісенний ритм барвистих стрічок
творять прекрасний український образ. Не переобтяжуючи твір зовнішніми
етнографічними ознаками, художник засвідчує глибинне розуміння естетики
сучасного національного мистецтва.
За яскравий
приклад творів національної забарвленості можуть правити також ілюстрації пана
Ярослава до книги “Казки Буковини і Покуття. Казки моєї Буковини з уст
Олександри Івасюк” та ілюстрації до “Казок з чарівної скрині Рахілі
Григоращук”.
Серію цих творів відрізняє етнічна орієнтованість та свідоме переосмислення національних першоджерел. Їх єднає передача прагнень людей жити в злагоді та гармонії з рідною карпатською природою. Узагальнені образи побудовані на українських знаках-символах, таких як олень, який уособлює ідею правди та добра; лелека – символ праці та відданості, риба, що є у біблійній традиції втіленням чистоти і святості. Взагалі творам Ярослава Зайця властиві образні інтонації особливої витонченості та шляхетності.
Вони приваблюють високим поетичним ладом, відчуттям незбагненної відстороненості та надчасовості. В гранично місткі художні образи автор переконливо закладає вищий сенс буття. Так багатозначно звучать постаті скрипаля, хлопчика з тайстрою або буковинки з яблуками, які висипаються з пелени горботки і котяться на різні боки. Драбина або розстелені на пагорбах рушники, що сохнуть, сприймаються втаємниченим сакральним дійством.
У творчому доробку Ярослава Зайця є ряд робіт, що інспіровані біблійними темами. Одна з них – “Різдво”. Вона радикально відрізняється манерою подачі. У попередніх творах – ретельне опрацювання об’ємів та тривимірного простору, тонкий реалістичний рисунок, притишене звучання кольорів. Натомість багатофігурна композиція “Різдво” виконана в узагальненій манері, об’ємно-просторове вирішення зближених планів вирізняється декоративністю та умовністю. Сцени “Різдва”, “Несіння хреста”, “Коляди”, “Трьох царів” об’єднані передачею цілісного відчуття величі і трагізму біблійного сюжету та народних уявлень про початок і кінець усього сущого, народження і смерть, радість і печаль.
Ярослав Заяць – митець самобутнього таланту та потужного
творчого потенціалу, що підсилені спорідненістю з національною етнокультурою,
глибоким осягненням фольклорних традицій та здобутків світового мистецтва.
Колектив Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім Михайла Івасюка вітає ювіляра. Зичить здоров'я, творчого натхнення та мистецьких здобутків.
використано матеріал: https://tdugaeva.webs.com/pub_Zayatz_art.html
Немає коментарів:
Дописати коментар