«Брама Черна -2024"

Благодійний фестиваль «Брама Черна -2024" це масштабне дійство, метою якого буде збір коштів на потреби 107 бр ТРО.

У рамках фестивалю відбувся благодійний аукціон в Літньому театрі, 7-годинний благодійний концерт, працювали локації середньовічного бою, заняття з каністерапії для дітей, майстер-класи з виготовлення іграшок для тваринок, ляльок-мотанок, плетіння маскувальної сітки, адопції безпритульних тварин, виставка військових авто, фотозони, лекції-тренінги від поліцейських, кінологів та психологів, показ колекції Марії Даскалюк, експозиція картин особливого Гостя з м. Бердянська - Макса Бровченка, можна було покататися на байкерських мотоциклах, навчитися основам туризму і нарешті правильно робити морські вузли, розбирати зброю, скоштувати козацької кухня та просто насолодитися атмосферою фестивалю та задонатити на потреби для ЗСУ.

ЗА ПІДТРИМКИ:

~ Чернівецька обласна військова адміністрація

~ Чернівецька районна рада

~ Чернівецька міська рада

~ Чернівецька обласна рада

ОРГАНІЗАТОРИ:

~ Штаб матерів та родин воїнів України

~ Буковинський центр культури і мистецтва

~ ГФ "З Безпеки руху та громадського порядку на Буковині"

~ БФ "Об’єднані Перемагати"

~ Благодійний фонд "Буковинська мрія Перемоги"

СПОНСОРИ:

~ Red Hops Brewery - крафтова броварня;

~ Магазин туристичного спорядження "Gorgany" https://www.instagram.com/gorgany_cv/

~ Чорні Вівці- Чернівецька крафтова пивниця;

~ Магазин спорядження для рибалки "Риболов";

~ Будинок музики "Ремікс";

~ Рекламна агенція Branda Company;

~ Сублімовані продукти харчування ЇDLO 

ПАРТНЕРИ:

~ ГО "Лінія Життя";

~ Bad Uncles mfc мотоклуб Черновцы;

~ Волонтерська ініціатива «ПіхотаUa»;

~ Громадська організація "НЕБАЙДУЖІ Че";

~ Волонтерська група «Федерація Спортивного туризму»;

~ ГО "Чернівецьке лицарство" та Айна Бера Чернівці

~ Готель "Буковина"

~ Волонтерська група "ФСТ"

~ Народний Дім Глибоччини

Дякуємо вам усім, що долучилися до спільної мети — перемоги!

Історія першої професійної художниці Буковини Августи Кохановської

Фото Августи Кохановської/Facebook/Tetyana Dugaeva. Колаж: Суспільного Чернівці

6 липня 156 роки тому народилася найвідоміша чернівецька художниця Августа Кохановська. Вона навчалася у кращих польських митців та закінчила академію у Відні. Кохановська померла самотня у злиднях, а після смерті художниці її роботи увійшли до каталогу одного з найстаріших аукціонних домів світу. До річниці від дня народження Суспільне розповідає історію її життя.

Августа Кохановська народилася у 1868 році в Садгорі у родині з польським корінням, йдеться у художньому альбомі художнього музею. Батько Йозеф деякий час працював повітовим старостою у румунському місті Кимполунг (Південна Буковина).

Подруга Кобилянської

Саме у Кимполунзі Августа Кохановська подружилася з Ольгою Кобилянською. Її Кобилянська називає своєю найкращою приятелькою. Зі щоденників письменниці відомо, що дівчата разом читали, малювали, гуляли горами та брали участь в аматорських постановках, які відбувалися у домі Кохановських на свята.

Августа (в центрі) з сестрою Ядвігою та Ольгою Кобилянською. Художній альбом "Августа Кохановська. З колекції Чернівецького художнього музею"

Ольга з Августою продовжили дружити, коли Кохановські переїхали до Чернівців, а також подруги листувалися, коли Августа поїхала навчатися до Відня.

Мисткиня стала першою ілюстраторкою творів Кобилянської. Зокрема на початку 20 століття її ілюстрації до новел Кобилянської надрукували у Віденському робітничому календарі. Також Августі належать і малюнки до "Малоруських новел".

В останні роки життя Кохановської в Чернівцях вони з Кобилянською часто збиралися за чаюванням, разом розглядали мистецькі альбоми. Онук Кобилянської згадує, що Августа малювала портрет письменниці. Проте зараз про цей портрет нічого не відомо.

Обкладинка "Малоруських оповідань", які були видані у німецькому Міндені у 1901 році. Вікіпедія

Чернівчанка без ідентичності?

Коли Августі було 17 років вона переїхала до Чернівців, оскільки батьку дали посаду радника окружної управи. Родина купила будинок на вулиці Новий Світ (тепер — вулиця Шевченка), де Августа прожила 40 років до свого виїзду в Польщу. При знайомстві з Августою Кобилянська характеризує її як знімчену полячку.

Фрагмент фасаду будинку, де мешкали Кохановські. Суспільне Чернівці

Проте мистецтвознавці відзначають вплив української естетики на живопис Кохановської. Мисткиня ходила у гори, аби спостерігати за горянами. Августа пише статті та образки, та публікує їх у різних виданнях, зокрема і німецькомовних. Там розповідає про традиції гуцулів, які "законсервувалися" у горах, про побут чабанів, детально описує житло горян, їхній одяг та посуд.

Художниці подобається зображати гуцульські типажі. Збереглися її картини "Хлопець у народному вбранні", "Гуцул з палицею", "Гуцулка з конем", "Гуцульська пара", а також "Пейзаж з капличкою" та "Біля криниці".

Фрагмент малюнка на картоні "Голова гуцула". Художній альбом "Августа Кохановська. З колекції Чернівецького художнього музею"

Картини "Гуцулка з конем" та "Хлопець у народному вбранні". Художній альбом "Августа Кохановська. З колекції Чернівецького художнього музею"

Професійна художниця

Після приїзду до Чернівців Кохановська могла брати уроки у польського художника Тадеуша Суліми Попеля, який декілька місяців жив у Чернівцях. Августа хотіла вдосконалювати свої навички малювання, тож у 26 років поїхала на навчання до Відня. В академії мистецтв вона навчається впродовж п'яти років.

Автопортрет художниці. Художній альбом "Августа Кохановська. З колекції Чернівецького художнього музею"

Художниця малює ілюстрації до творів Івана Франка, Івана Нечуя-Левицького та Сидора Воробкевича. Також картини Кохановської представляли на щорічних виставках у Чернівцях. Славу їй приносить участь у 1910 році на виставці мисливства у Відні. Відвідувачам сподобалося зображення буковинських церков, селянський одяг та гуцульські орнаменти на картинах Кохановської. Журі відзначило художницю дипломом, а архікнязь Кароль-Франц Йозеф подарував їй брошку.

Також Кохановська реставрувала церкви та монастирі. Зокрема відомо, що мисткиня отримала стипендію та завдання відновити образи та малюнки у монастирі Путна.

Акварелі Кохановської з каталогу аукціонного дому Сотбі. Художній альбом "Августа Кохановська. З колекції Чернівецького художнього музею"

За понад 80 років після смерті художниці, три її роботи включили до каталогу одного з найстаріших аукціонів світу, лондонського Сотбі. На них зображені Резиденція буковинських митрополитів та будівля крайової управи.

Смерть у скруті

Останні п'ять років життя Августа Кохановска провела у польському місті Торунь. Вона переїхала туди до родичів. Про цей період життя мисткині мало що відомо. Через брак грошей вона потрапила до монастирської лікарні, де і померла. Місце її поховання невідоме.

"Прочани". Полотно, олія. Музей українського живопису

Оригінали картин Августи Кохановської перебувають у приватних колекціях, проте найбільша збірка — у художньому музеї Чернівців.

 Матеріали Оксани Чміль.

«На березі Тірренського моря…» Світлана Ткаченко.

 10 липня 2024 р. відбулося відкриття виставкового проєкту СВІТЛАНИ ТКАЧЕНКО «На березі Тірренського моря…» у залі Чернівецького обласного художнього музею.

Світлана Ткаченко народилась і постійно живе у Кривому Розі.

Цей проєкт унікальний, адже вперше вибудовує складний зв'язок поміж живим баченням митця-художника, фотографією, мандрами, та створенням нової картини за допомогою сучасних технологій.

Це відкриття належить самій мисткині, як і її авторська техніка та напрямок у сучасному мистецтві, який вже отримав свою назву «неопіктореалізм».

На афіші виставки розміщене фото Соломії Крушельницької, відомої української оперної співачки (1872 - 1952 рр). Її називали "Вагнерівською примадонною" двадцятого століття.

Що поєднує творчість Світлани Ткаченко з Кривого Рогу та Соломію Крушельницьку? Це любов до Тірренського моря та замилування його особливими краєвидами. Соломія Крушельницька на вершині свого музичного тріумфу обрала для облаштування дому місто В'яреджо.

Це мальовниче місто розкинуло свої простори саме на березі Тірренського моря. Тут Соломія Крушельницька мала свою віллу «Саломе», навчала учнів, приймала родичів та знаменитих гостей-друзів, готувалася до виступів на оперній сцені та у концертних турне, зрештою, жила своїм сімейним життям з чоловіком Чезаре Річчоні.

Світлана Ткаченко у своїх мандрах світом закохалася у природу Фйоренчіно, міста, яке теж знаходиться на узбережжі Тірренського моря!.. Тут вона провела декілька місяців восени 2021 року та, сповнена натхнення, зробила цілий цикл фотографій за допомогою ай-фона. Місто, звичайно, живе уже своїм новим життям. А от море і пляж, набережна з рибальськими та прогулянковими човнами залишилися все тими ж, що і за життя Соломії Крушельницької.

Отож, Світлана Ткаченко, озброївшись фотокамерою, вловила для нас ці чарівні місця. Потім вона перенесла їх з фото на площину полотна, перетворивши у справжню картину. Зафіксувала свої враження в стилі, як це робили імпресіоністи у мистецтві. Проте, картина Світлани Ткаченко пройшла особливий «шлях» – від фотографії через обробку сучасними технологіями до друку на полотні за допомогою 3-D принтера у вісім шарів.

Зорові враження підтримані звуковими – звучить спів Соломії Крушельницької та шум моря. Перед нами постає нове явище – нова картина ХХІ ст.! І цьому явищу, молодому та унікальному, у сучасному мистецтві вже дали свою особливу назву «неопіктореалізм». У планах мисткині створити виставку цих картин, роздрукованих шрифтом Брайля.

Виставка буде працювати до 04 серпня 2024 року включно.

фото Марії ІЛЬКІВ

Виставка Валерія Сосни з Дніпра «Pine`s Paint» у Чернівцях…

 

10 липня в Чернівецькому художньому музеї відбулася презентація  проєкту художника з Дніпра Валерія Сосни «Pine’s Paint» – «Живопис Сосни». 

Презентація виставкового проєкту відомого художника з Дніпра пропонує унікальний погляд на творчість художника і дозволяє краще зрозуміти його мистецтво через призму часу та процес творення.

Експозиція виставки складається з 23 робіт митця, виконаних протягом останніх 10-ти років.

Це яскраві кольорові картини, а також кольорові і чорно-білі об’ємні роботи, які дають можливість тактильного контакту. На виставці презентовані не лише готові картини художника, але й невеликі за розміром пейзажні етюди, які послугували матеріалом для створення великоформатних робіт.

Така побудова експозиції допомагає відобразити еволюцію та розвиток творчого процесу митця, дозволяє «прослідкувати» за творчістю художника від початкового етюду до завершеної картини. Це дає своєрідну можливість для глядачів краще зрозуміти та оцінити процес творення картин митцем.

Відвідувачі мають можливість побачити, як ескізи перетворюються на мистецькі полотна, а також простежити як художник удосконалював свій стиль та техніку протягом останніх десяти років.

Іван Дудич, куратор виставки, мистецтвознавець зазначає: "… Дніпро може пишатися таким художником, який без перебільшення в Україні вже є власним брендом. І справа тут не в комерції чи рекламі, а в тому чи є що висловити самому художнику у творчості та чи є він впізнаваним?

 Куратор проєкту «Pine’s Paint» Світлана Ткаченко відібрала знакові роботи художника та етюди з 2014 до 2024 років. Тобто перед нами постає певний фундаментальний зріз творчості самого митця.

 Валерій Сосна належить до художників, які легко творять у натхненні, проте те саме натхнення вони вловлюють і відчувають по-особливому. Маю на увазі те, що митець не перетворює свою творчість в щоденну рутину ремесла, а дозволяє собі бути ремінісценцією часу та тих подій, які його оточують. 

Так, митець є людиною настрою, а радше людиною натхнення! Бо тільки з-під натхненного пензля могли вийти представлені твори".

 Моя рефлексія від побаченого....

Чи можемо ми обійтись без радісного споглядання....

Напевно так, але.....

Як же зле ми себе почуваємо в такий час!

І ось, наче ковток радості в кольорі, споглядали сьогодні експозицію Валерія Сосни з Дніпра.

Кольору Перемоги та Процвітання нам всім!

Рогізнянська "Золота криниця"

  Вокально-інструментальний гурт " Золота криниця" створено ще у січні 2009 року при тодішньому Будинку культури мікрорайону "Рогізна". За три роки свого існування колектив виборов звання "Народного", яке гідно несе  до сьогодні.

 Чи не найбільшим приємним здивуванням є оновлений та дуже творчий склад учасників та учасниць колективу та його  молодий та завзятий керівник Олексій Іванищук. 

  Олексій  -  20-ти річний юнак, що залюблений в народну пісню,  дуже вмілий та професійний музикант -  саксофоніст. Окрім нього в гурті ще 5-ть музикантів, які в повсякденному житті -  працівники культури,  освіти, приватні підприємці, студенти та учні, яких об'єднала  любов до української пісні.

Народний аматорський  вокально-інстументальний гурт "Золота криниця" частий гість на концертних майданчиках міста, активний учасник Всеукраїнських фестивалів та конкурсів.

 В 2024 році колектив брав участь  у ІІІ Всеукраїнському фестивалі-конкурсі "Різдвяна Україна", у фестивалі-конкурсі "Vodogray Fest", благодійних заходах та інших.

 Приємно бачити, що постійний творчий пошук музикантів, вдалі експерименти у виборі репертуару дають глядачу оригінальне творче сприйняття колективу, а також захоплює своєю впізнаваною творчою манерою. 

  4 липня  цього року відбувся атестаційний концерт гурту на підтвердження звання, який мала насолоду відвідати.

  Оригінальні авторські розробки сценічних костюмів учасників гурту вразили візуальне сприйняття, адже вони виконані в кращих традиціях української естради з елементами буковинської орнаментики та кольористики.

 У концерті прозвучали українські народні пісні в обробках та сучасних інтерпретаціях, композиції Миколи Мозгового та Леопольда Ященка. 

Солістка колективу Ольга Нікіточкіна -  студентка ЧНУ ім. Юрія Федьковича -  дарувала глядачам свій оригінальний стиль виконання, в творчій манері, що напитана кращими традиціями  української естради та зачарувала оксамитовими нотками тембру голосу.  

Бажаємо гурту "Золота криниця"  творчих досягнень, розширення географії концертних виступів, здобутків на Всеукраїсньких та європейських майданчика, розширення репертуару та вдячного глядача. 

Успіхів!