6 липня 156 роки тому народилася найвідоміша чернівецька художниця Августа Кохановська. Вона навчалася у кращих польських митців та закінчила академію у Відні. Кохановська померла самотня у злиднях, а після смерті художниці її роботи увійшли до каталогу одного з найстаріших аукціонних домів світу. До річниці від дня народження Суспільне розповідає
Августа Кохановська народилася у 1868 році в Садгорі у родині з польським корінням, йдеться у художньому альбомі художнього музею. Батько Йозеф деякий час працював повітовим старостою у румунському місті Кимполунг (Південна Буковина).
Подруга Кобилянської
Саме у Кимполунзі Августа Кохановська подружилася з Ольгою Кобилянською. Її Кобилянська називає своєю найкращою приятелькою. Зі щоденників письменниці відомо, що дівчата разом читали, малювали, гуляли горами та брали участь в аматорських постановках, які відбувалися у домі Кохановських на свята.
Ольга з Августою продовжили дружити, коли Кохановські переїхали до Чернівців, а також подруги листувалися, коли Августа поїхала навчатися до Відня.
Мисткиня стала першою ілюстраторкою творів Кобилянської. Зокрема на початку 20 століття її ілюстрації до новел Кобилянської надрукували у Віденському робітничому календарі. Також Августі належать і малюнки до "Малоруських новел".
В останні роки життя Кохановської в Чернівцях вони з Кобилянською часто збиралися за чаюванням, разом розглядали мистецькі альбоми. Онук Кобилянської згадує, що Августа малювала портрет письменниці. Проте зараз про цей портрет нічого не відомо.
Чернівчанка без ідентичності?
Коли Августі було 17 років вона переїхала до Чернівців, оскільки батьку дали посаду радника окружної управи. Родина купила будинок на вулиці Новий Світ (тепер — вулиця Шевченка), де Августа прожила 40 років до свого виїзду в Польщу. При знайомстві з Августою Кобилянська характеризує її як знімчену полячку.
Проте мистецтвознавці відзначають вплив української естетики на живопис Кохановської. Мисткиня ходила у гори, аби спостерігати за горянами. Августа пише статті та образки, та публікує їх у різних виданнях, зокрема і німецькомовних. Там розповідає про традиції гуцулів, які "законсервувалися" у горах, про побут чабанів, детально описує житло горян, їхній одяг та посуд.
Художниці подобається зображати гуцульські типажі. Збереглися її картини "Хлопець у народному вбранні", "Гуцул з палицею", "Гуцулка з конем", "Гуцульська пара", а також "Пейзаж з капличкою" та "Біля криниці".
Професійна художниця
Після приїзду до Чернівців Кохановська могла брати уроки у польського художника Тадеуша Суліми Попеля, який декілька місяців жив у Чернівцях. Августа хотіла вдосконалювати свої навички малювання, тож у 26 років поїхала на навчання до Відня. В академії мистецтв вона навчається впродовж п'яти років.
Художниця малює ілюстрації до творів Івана Франка, Івана Нечуя-Левицького та Сидора Воробкевича. Також картини Кохановської представляли на щорічних виставках у Чернівцях. Славу їй приносить участь у 1910 році на виставці мисливства у Відні. Відвідувачам сподобалося зображення буковинських церков, селянський одяг та гуцульські орнаменти на картинах Кохановської. Журі відзначило художницю дипломом, а архікнязь Кароль-Франц Йозеф подарував їй брошку.
Також Кохановська реставрувала церкви та монастирі. Зокрема відомо, що мисткиня отримала стипендію та завдання відновити образи та малюнки у монастирі Путна.
За понад 80 років після смерті художниці, три її роботи включили до каталогу одного з найстаріших аукціонів світу, лондонського Сотбі. На них зображені Резиденція буковинських митрополитів та будівля крайової управи.
Смерть у скруті
Останні п'ять років життя Августа Кохановска провела у польському місті Торунь. Вона переїхала туди до родичів. Про цей період життя мисткині мало що відомо. Через брак грошей вона потрапила до монастирської лікарні, де і померла. Місце її поховання невідоме.
Оригінали картин Августи Кохановської перебувають у приватних колекціях, проте найбільша збірка — у художньому музеї Чернівців.
Матеріали Оксани Чміль.
Немає коментарів:
Дописати коментар