25 серпня 2024 року в Чернівецькому обласному музеї архітектури та побуту відбувся концерт естрадних виконавців "Несемо в серці Україну".
Благодійною метою мистецької імпрези просто неба - став збір коштів на потреби Збройних Сил України.
На запрошення до участі радо пристали відомі естрадні співаки краю, серед яких народні та заслужені артисти України: Іван Дерда, Василь Данилюк, Ірина Стиць та Ірина Зінковська, а також лауреати числених мистецьких премій Мирослав Матейчук, Тетяна Петришина, Вікторія Георгіян, Кароліна Житару та ін.
Зі сцени звучали сучасні авторські пісні, які в музичному плані відображали кращі традиції буковинської естради.
Всі слухачі мали можливість насолодитись виконанням та неймовірною атмосферою, що витала на співочому полі Музею.
Тепло сонячних променів, що одягали кожного учасника в "золоті шати", легкий літній вітерець та прохолода автентичних млинів - додали літнього присмаку незабутнім враженням від події. Всім учасникам вручали цінні подарунки та декоративні соняхи з музейного поля.
Щорічно 24 серпня українці відзначають головне державне свято!
Цього дня ми вшановуємо найбільший дар, який може бути в народу - свободу та незалежність, яку досі виборюємо в кровопролитній звитяжній війні за життя.
Кращі сини та дочки країни зі зброєю у руках стали на захист та стоять до Перемоги.
Вже десятиліття триває війна росії проти Української Незалежності, Ідентичності, Ідейності та Звитяжності.
Точаться суперечки серед прихильників та опонентів.
Але жоден з них не здатен припинити цю звитяжну боротьбу, тільки ПЕРЕМОГА України поставить крапку в цій історії.
Незалежна, вільна, сильна,
В крові скупана, стожильна,
Ти боролася за волю,
Козаки лягли у полі.
Незалежна, промениста,
Вперта, вірна та іскриста,
Над пшеницею й житами
Майорить твій стяг віками.
Хвилюють сонячно жита
Серпневим вітром заколисані.
Ця істина давно проста
Й закони Всесвітом написані.
Ти розляглась серед лугів,
Стрімких прозорих краєвидів.
Ти подолала ворогів,
І тих, хто волю ненавидів.
Тож квітни голубим вогнем,
Що запалило синє небо.
Нехай із кожним новим днем
Примножать віру люди в тебе!
***
Працівники Буковинського центру культури і мистецтва - заступник директора Любов Шилюк та завідувачка навчально-методичниго відділу мистецьких закладів та підвищення кваліфікації працівників культури Тетяна Петришина взяли участь у низці заходів до державних Днів України, яка демонструє світові незламність та свободу вибору.
Цілий ряд благодійних концертів, метою яких було зібрати кошти на потреби військовослужбовців було організовано та проведено в кращих локаціях міста.
Україна для кожного з нас не просто земля, де ми народилися, де жили наші предки. Вона є цілим світом звичок, уявлень і почуттів, які ми сприймаємо з дитинства.
Наша держава сформувалася внаслідок довгого розвитку і має багате історичне минуле. Символіка – cвоєрідна візитна картка країни. Історично склалося так, що кожна країна має свої Державні та народні символи.
До Державних символів країни належать Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн, які є розпізнавальними знаками країни.
Окрім того, кожен народ має народні символи. В українців - калина, сонях, орнаменти, що прикрашають наші вишиті сорочки.
У День прапора в Чернівцях відбувався благодійний концерт за ініціативи ОВА (ОДА) та організації обласних установ культури, навчальних закладів мистецького профілю, громадських організацій та громадських та військових активістів.
Громада міста з гордістю та шаною долучались до донатів та виражала справжню любов та повагу до Державного прапора України.
Наймогутніші та найчутливіші емоції пережили глядачі, адже посил, що транслювали учасники концерту, був наповнений впевненістю у кожному моменті історії нашої держави, кожному непростому рішучому крокові та рішені.
Неймовірне єднання усіх присутніх в моменті та мистецькій події!
Обласна художня виставка, присвячена 33-й річниці Незалежності України - щорічний мистецький проєкт Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України та Центру культури "Вернісаж".
Цьогоріч у виставці беруть участь близько 20 відомих митців краю.
Представлені роботи вражають майстерністю, глибиною змістовного посилу, різноплановістю технік та жанрів.
Неймовірні роботи Анатолія Житарюка, Анатолія Фурлета, Світлани Крачило, Ірини Шканде та ін.
Глибоко вражена наповненням та бажаю всім мирного переможного Майбутнього.
8 серпня 2024 р. в Художньому музеї відкрилася виставка творчого доробку Якова Петращука - майстра з художньої обробки дерева та його дочки - відомої майстрині з художнього ткацтва, художниці Оксани Петращук-Гинги.
Яків Пантелейович ПЕТРАЩУК був постійним учасником районних та обласних виставок народного мистецтва з 1960-х років. А в 2023 році в Чернівецькому художньому музеї взяв участь у тематичній виставці «За красою», присвяченій 160-літньому ювілею Ольги Кобилянської й подарував установі декоративну вазу із серії «Букове зерня», з якої музей започаткував одноіменний творчий проєкт і залучив до нього близько 100 учасників.
На цьогорічній виставці є можливість побачити інші вироби з цієї серії, а також художні роботи майстра різних років з майстерним розмаїттям гуцульських різьблених елементів. Ця виставка - перша персональна виставка майстра до 85-літнього ювілею.
До експозиції увійшли вироби з художнього текстилю Оксани Яківни, що різнобарвило експозицію та додало м'яких фактур.
Твори майстра зберігаються в Чернівецькому художньому музеї, в музеї Лесі Українки та в багатьох приватних колекціях.
Виставка діятиме протягом місяця, тож насолодіться моментом споглядання високого мистецтва родини майстрів Петращуків.
22 серпня, в переддень значних державних дат - Дня прапора та Дня Незалежності - відбулась цікава тематична екскурсія внутрішньо переміщених українців, що зараз проживають в Чернівцях до Буковинський центр культури і мистецтва .
Екскурсію організувала Лариса Бєлова - відома в краї співачка, культурна діячка.
Всіх гостей провела залами Центру заступник директора БЦКМ Любов Шилюк та познайомила із виставкою вишитих писанок Івана Остап'юка та творчих робіт вишивального клубу "Вечорниці", керамічним простором та колекцією ужиткових предметів художнього дереворізблення із колекції директора БЦКМ, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка.
Директор Микола Шкрібляк додав до екскурсії тематичних цікавинок та власних оповідок.
Мистецькі простори БЦКМ наповнились щирою зацікавленістю учасників, лунали тематичні запитання та пропозиції до співпраці.
Нашу Чернівецьку область у етнографічному сенсі можна назвати Україною в мініатюрі, адже етнографічно тут тісно переплетені власне буковинські, гуцульські, бессарабські та покутські смисли.
Який він – бессарабський колорит?
Про це йшлося на нашій новій етнографічній студії «МІСЦЕ СИЛИ. БЕССАРАБСЬКИЙ АКЦЕНТ».
Зокрема, лекторка, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк розповіла про такі цінні явища нашої культурної спадщини, як традиція килимарства, традиція виготовлення та побутування тайстр, гончарство у Коболчині (діяльність Івана Гончара та Василя та Ольги Николайків), техніка «суха кладка», феномен творчості Вікторії Китайгородської, фольклор затоплених сіл («дністровської Атлантиди») у записах Івана Безручка, самобутність бессарабських Дідів з таланками (маланкарський образ) та багато іншого.
Цитувала лекторка також працю «Нариси Дністра» О.Афанасьєва-Чужбинського та його враження про Ломачинці, Нагоряни, Бузовицю, Хотин Чернівецької області. Дослідник по щирості зізнався, що залюблений у ці краї, тому це не просто записки туриста.
Ілюстрували лекцію килими Кельменеччини з приватної колекції етнолога Миколи Шкрібляка (як традиційні, так цілком сучасні), колекція гончарних виробів, а віртуальною мандрівкою став відеоролик про суху кладку в сучасному інтер’єрі. Авторка відео – методистка відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ Альона Беженар.
Відтак розмова перейшла у русло обрядовості – «ритуальна поведінка» килима та верети у весільному та поминальному чинах (свідчення уродженки села Нагоряни Віри Китайгородської, використання чашми (кишми) у весільній обрядовості (цими свідченнями поділилася уродженка села Грозинці на Хотинщині Наталія Філяк), розповіла лекторка і про плювіальний обряд «ховання ляльки» (експедиційні матеріали з сіл Керстенці, Шебутинці).
Ми щиро раді, що тема спричинила жваве обговорення і запрошуємо читати наші дослідження на офіційному сайті Буковинського центру культури і мистецтва у рубриці «Традиційна культура»: http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura.html
Авторка декількох фортепіанних збірок та методик, педагогиня, піаністка, пані Лариса радо пристала на запрошення навчально-методичного відділу мистецьких шкіл та підвищення кваліфікації працівників культури БЦКМ.
До участі запрошені фахівці музичних шкіл м. Чернівці, Кіцманя та Заставни.
СЬОГОДНІ авторка поділилася новими професійними надбаннями, дала відповіді на запитання у розрізі формування педагогічного репертуару піаніста та роботою над ним, познайомила всіх присутніх із новою збіркою фортепіанних творів "Піноккіо". Звучала музика в стилі джаз, рок та захопила присутніх сучасним звучанням та гармонією.
Із словами вдячності виступив директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк та викладачі чернівецьких музичних шкіл Ярина Вишпінська та Ольга Клименко.
Успіння Пресвятої Богородиці у 2024 році - нова дата свята / ua.depositphotos.com
У серпні церква відзначає Успіння Пресвятої Богородиці - свято, яке належить до числа двунадесятих, тобто, дванадцяти найважливіших. Воно присвячене відходу із земного життя Божої Матері. У 2024 році православні віряни відзначатимуть торжество за новим церковним календарем. Яке значення цього свята, його заборони, народні звичаї - у матеріалі.
Коли Успіння Пресвятої Богородиці у 2024 році - нова дата та історія
Легенда розповідає, що після смерті Ісуса Діва Марія жила в Єрусалимі, в Іоанна Богослова. Вона багато молилася, займалася рукоділлям, розмовляла з вірянами. Також часто піднімалася на Оливну гору, звідки вознісся Ісус. Якось, коли вона була вже в похилому віці, під час молитви на горі до неї спустився архангел Гавриїл. Він дав їй райську гілку і сказав, що через три дні її шлях земний закінчиться. Діва Марія не засмутилася, але попросила прислати до неї апостолів Христа, щоб попрощатися.
Гавриїл виконав прохання, і апостоли були в будинку Іоанна в призначений день. Тоді ж за Богородицею спустився з небес Ісус. Поховали Діву Марію в Гефсиманському саду, де були могили її батьків і чоловіка.
Через якийсь час Богородиця з'явилася апостолам в оточенні ангелів і сказала: "Радійте! Бо Я з вами в усі дні".
"Успіння" в перекладі зі старослов'янської - це "сон", за яким ідуть воскресіння і вознесіння. Під час свята Успіння відзначають не відхід із життя Діви Марії, а її перехід у вічне життя і довгоочікуване возз'єднання із сином.
Після переходу Православної церкви України на новий календарний стиль усі дати неперехідних (тобто з фіксованою датою) свят зсунулися на 13 днів раніше.
Успіння Пресвятої Богородиці за новим календарем відзначають 15 серпня, дата свята за старим стилем - 28 серпня.
Збереження старого стилю залишається правом релігійних громад і монастирів.
Успіння Пресвятої Богородиці - що можна і не можна робити
Напередодні Успіння Богородиці та в день свята в храмах відбуваються урочисті богослужіння. Існує традиція цього дня нести до ікони Божої Матері квіти, освячувати хліб або букетики хлібного колосся. Цього дня прийнято допомагати нужденним.
У свято закінчується Успенський піст, тому дозволяється влаштувати застілля з м'ясними та рибними стравами. Обов'язково на столі має бути хліб із зерна нового врожаю.
У народі Успіння знаменує закінчення польових робіт - до цього часу потрібно прибрати хліб і врожай на городі. Після починалася пора сватання: згідно з одним із повір'їв, у цей час сама Діва Марія благословляє пари на щасливе і довге подружнє життя.
Існує й низка заборон у свято Успіння:
не можна об'їдатися, зловживати алкоголем, вдаватися до буйних веселощів;
не слід робити прибирання в будинку, займатися важкою фізичною працею, шити;
забороняється лихословити, вступати в конфлікти.
Народні прикмети дня не радять надягати тісне взуття, щоб не натерти ноги - інакше не буде радості в житті. Також не слід цього дня ходити босоніж по росі - її вважають сльозами землі, що оплакує Богородицю. Одна із суворих заборон дня - робота на городі, у свято в жодному разі не можна встромляти в землю гострі предмети, бо земля має відпочити.
Молитва на Успіння Пресвятої Богородиці
У велике свято просять про народження дітей, здоров'я і щасливу долю для них. Також моляться Богородиці про здоров'я і благополуччя для себе та близьких.
Молитва до Богородиці про допомогу
Взиваємо до милості Твоєї, о Пресвята Матір Божа! Не відвернися від молитов наших, а визволи від бід і нещасть. Єдина Чиста й Блаженна Богородице, спаси нас! Ти, багатостраждальна Матір Божа, що перевищує по вірі і стражданням всіх, хто живе на землі. Почуй і не покинь нас у хвилини важкі, збережи нас під покровом милосердя і співчуття свого. Лише біля тебе ми знаходимо притулок і тепле заступництво в пітьмі пекельній. Тільки ти маєш дозвіл звернутися до Сина Свого і благати Його про спасіння наше і перехід у Царство Небесне, де ми будемо оспівувати і славити Сина Твого, Отця Його і Тебе, володарку світу, на віки віків. Амінь.
Вітаю та бажаю Україні і нам всім Перемоги та Божого Захисту!
Нещодавно в Буковинський центр культури і мистецтва відбулась етнографічна студія, що мала на меті окреслити історичні факти голокосту ромів, який відбувся під час Другої світової війни.
Ці події відомі, але їх високу ступінь людського горя змальовано недостатньо.Тому 2 серпня встановлено день пам'яті голокосту ромського народу, як факт відновлення історичної правди.
Майстерно вплетено спікеркою - Іванною Стеф'юк, кандидаткою філологічних наук, етнографинею, кураторкою етнографічного Проєкт "Спадщина" БЦКМ , працівницею БЦКМ - авторські етнографічні розвідки та мистецькі твори українських класиків, які звернули увагу на етнічні особливості мови та музичного мистецтва обдарованого народу.
Як це було дивіться у відеорепортажі Любові Шилюк.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jfif)
.jfif)
.jfif)
.jfif)
.jfif2.jfif)
.jfif)
