20 жовтня 2023 року виповнилось 90 років від дня народження Рудольфа Лекалова - художника-графіка, члена Національної спілки художників України, лауреата премії імені І. Бажанського.
Народився Рудольф Миколайович 20 жовтня 1933 року в Ленінградській області (Росія). Навчався у Ленінградському художньому училищі.
З 1955 року проживав із дружиною у селі Рідківці Чернівецької області, де працював у школі.
Закінчив факультет графіки Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова.
Першими справжніми духовними і мистецькими наставниками, завжди наголошує Рудольф Миколайович, був А. Гула — вчитель української мови і літератури, який вів шкільну образотворчу студію в селі Красне Тиврівського району Вінницької області, а відтак — буковинські художники — І. А. Холоменюк, Г. В. Васягін, В. Т. Санжаров, І. М. Беклемішева, Д. І. Нарбут, М. І. Молдаван у яких навчався і з якими співробітничав впродовж 1957–1967 років у Чернівцях у художній студії при Будинку народної творчості.
У 1960–1966 роках працює художником торгреклами у Чернівцях і одночасно навчається на факультеті графіки Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (нині Українська академія друкарства), де його професорами були В. Бунов, Р. Сільвестров, Ю. Гапон. Здобувши вищу мистецьку освіту, працює художником Чернівецьких виробничих художніх майстерень, а відтак, впродовж 1966–1980 років — художньо-технічний редактор видавничого відділу управління по пресі Чернівецького облвиконкому, а в 1981 році стає головним художником газети «Радянська Буковина», у 1990–2005 роках — художник незалежної обласної газети «Буковина», паралельно — художник газет «Вільна бесіда», «Чернівецькі листки», а також художньо-технічний редактор журналу «Ластівка». Пізніше Рудольф Миколайович — головний художник Чернівецького краєзнавчого музею.
Це була особистість із почуттям гумору, його дружні шаржі були добрими та творчо надихаючими, його книжкові роботи завжди вирізнялись глибиною сюжетного оформлення та точністю передачі/змальовування характерів та образів. Це буд всебічно талановитий та прогресивний Митець свого часу та стилю.
Творчі набутки
Займався оформленням книг, журналів, плакатів, листівок, запрошень, програм, буклетів, проспектів, емблем, екслібрисів…
- Є. Євтушенко «Не умирай прежде смерти». 1993, «Вітекс».
- Г. Тарасюк «Любов і гріх Марії Магдалини»(Роман). 1995.
- «Переворот в Москве» (Факты). 1992.
- М. Ткач «Зазимье». Прут. 1997.
- С. Далавурак, В. Косяченко, О. Романець, І. Ткач «Буковина, рік 1991».
- Є. Фінкель, Г. Шабашкевич, П. Рихло, Ф. Пілат, Л. Зінгер, Ю. Летунов, Л. Фінкель, Г. Цибенко «Вестник» (п'ять номерів випуску). м. Чернівці: Прут, 1991–1996.
- Українське товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка (В. Косяченко) «Ластівка» (журнал). 1993–2000 рр.
- Г. Шевченко «Лелеча пам'ять». 1986.
- Мірча Лютик «Datul intru finta» (поезії румунською мовою). Прут, 2000.
- В. Дячков «Близька далечінь» (етюди, образки, елегії). Ратуша, 1997.
- В. Косяченко «УСЕ» (Універсальний словник епіграм). Буковина. 1998.
- С. Цидельковський «Невозвратные встречи». Місто, 2002.
- В. Дячков «Тісно вітрові поміж куль…». Буковина, 2001.
- В. Дячков «Краплі сонця на зламановму веслі». 1999.
- Семен Фимин «Лабиринты надежд» (стихотворения). Золоті литаври, 2003.
- В. Фоменко «Ночная радуга» (поезія). 1999.
Портрети Рудольфа Лекалова
- Тарс Шевченко.
- Юрій Федькович.
- Ольга Кобилянська.
- Леся Українка.
- Міхай Емінеску.
- Васіле Александрі.
- Андрій Малишко.
- Олесь Гончар.
- Ніна Матвієнко.
- Ліна Костенко.
- Михайло Драгоманов.
- Лук'ян Кобилиця.
- Іван Ле.
- Марійка Романович-Рожановська.
- Остап Вільшина.
- Епамінонда Бучевський…
Графіка у газетах і журналах Буковини
- Рубрики газет «Радянська Буковина», «Буковина», «Вільна бесіда», журналів — «Ластівка», «Українська ластівка»: «Чиста криниця», «Пульс планети», «Зелена аптека», «Ліки з рук природи», «Для газдів і газдинь», «При вечірній свічі», «Калинова віть», «Куток меломана», «Відлуння тижня», «Рецепти народної медицини», «Листи», «У нас на Буковині», «Для жінок і про жінок», «ДністроГЕС» діє, ДністроГЕС будується"…
Сюжетні заголовки, малюнки до творів різних авторів
- Н. Бабич «Доки море перелечу…»
- М. Брозинський «Гіркі ягоди».
- Й. Бург «Пісні залишаються…»; «Одного разу…»; «Обітниця»…
- В. Мацерук «Дивоквіт любові»,
- В. Дячков «Хотинське відлуння»; «Міклухо Маклай»; «У цвіті музики і любові»; «Драми на блудній шхуні»; «Тісно вітрові поміж куль…»; «Краплі сонця на зламаному веслі»; «Суботній концерт 1879 р.»; «Синє озерце спомину»; «Скажуть: це неймовірно»…
- 110 — Міхай Емінеску.
- І. Агатій «З цвіту кленового».
- М. Івасюк «Ноктюрн»; «Пігулки для матері»; «Струшена роса»…
- А. Фаріон «І корова полетить»; «Отара і вовк»; «Поласував», «Чому різна вдача»; «Думки про номінацію»; «Маленький мудрець», «Халепа»; «Важка наука»…
- Є. Євтушенко «Похорони Сталіна».
- О. Проданюк «Полум'я ватри», «Телеграма»…
- Т. Севернюк: «Сонце, що не заходить»; «Кольорова музика»; Хто спраглий, нехай приходить"…
- В. Селезінка «Постоли з Колорадо»…
- А. Тарасова «Знак долі»…
- Г. Тарасюк «З йорданської води».
- І. Фостій «Прощання Петра Сагайдачного з Хотином».
- Г. Шабашкевич «Настрій робітника Івана Мацея».
Дружні шаржі
Окрім живопису, графіки, пейзажів, портретів у творчості Рудольфа Лекалова чільне місце займають дружні шаржі. До його каталогу включено 45 зображень людей з яким митець спілкувався впродовж своєї творчої праці. Це Опанас і Ольга Шевчукевичі відомі буковинські діячі культури і мистецтва, художники Володимир Жила, Іван Снігур, Микола Круглов, скульптор Юрій Джебраєв, поет Петро Палій, літератор і видавець Петро Василиненко, режисер Василь Селезінка, журналісти Петро Радавчук, Юрій Терон, Василь Бабух, Григорій Шабашкевич, краєзнавець Іван Фостій, організатор культурного життя Буковини Сергій Дідик,
Немає коментарів:
Дописати коментар