Пісенне джерело пам'яті.

 17 жовтня 2023 року виповнюється 90 років від дня народження  видатного педагога, композитора, диригента, громадського та культурного діяча  Андрія Кушніренка.

Андрій Кушніренко - видатний український композитор, диригент, фольклорист, педагог, громадсько-культурний діяч, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка та Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, Почесний громадянин Чернівців.

Кушніренко Андрій Миколайович народився 17 жовтня 1933 року у с.Великі Загайці Шумського району Тернопільської області. У 1962 році він закінчив з відзнакою Львівську консерваторію, диригентсько-хоровий факультет.

З 1962 року А.М.Кушніренко – художній керівник і головний диригент Державного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю України. За його керівництва ансамбль став одним із провідних художніх професійних колективів, двічі лауреатом міжнародних конкурсів (1967, 1977р.р.), а у 1969 р. отримав звання заслуженого ансамблю України. Виступи цього прославленого колективу користуються великим успіхом як в Україні, так і за кордоном. Заслужений Буковинський ансамбль під орудою А.М.Кушніренка з великим успіхом виступав у Фінляндії (1966), Чехословаччині (1986), Польщі (1989), Італії (2000), Румунії (1969,1974, 1986, 1990, 2002).

Композиторська творчість А.Кушніренка здобула широке визнання музичної громадськості України. Його пісні звучать нині у концертних залах, на багатьох сценах, на великих урочистостях, вони стали популярними серед шанувальників вокально-хорового мистецтва. Окрім Заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю, твори композитора звучать у виконанні таких відомих колективів як Державна заслужена академічна капела "Думка", Чоловіча хорова капела України ім. Л.М.Ревуцького, хору ім. П.Майбороди національної радіокомпанії, а також народних артистів України Д.Гнатюка, П.Ончула, Я.Солтиса, заслужених артистів України С.Шкургана, М.Болотного, М.Мельничук, І.Дерди, Н.Каплієнко, В.Пиндика, Л.Радиш та інших.

З ініціативи А.М.Кушніренка в 1992 році при Чернівецькому Національному університеті імені Юрія Федьковича засновано кафедру музики, яку він очолив.

Андрій Миколайович Кушніренко активно проводив громадсько-корисну роботу як Голова обласного відділення Національної Всеукраїнської Музичної Спілки (НВМС), секретар республіканської координаційної ради НВМС, голова об’єднання композиторів Буковини, член Вченої Ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

З 1997 року Андрій Миколайович Кушніренко – член Національної спілки композиторів України і член-кореспондент Академії мистецтв України.

Записав понад 1 тис. народних пісень, 100 з яких опрацював для хору й оркестру (увійшли до ре­пертуару Буковинського ансамблю піс­ні і танцю України та ін. колекти­вів). Твори А. Кушніренка записано на 10-ти грамплатівках, знято в 6-ти кіно- й телефільмах, записано на Українському радіо і телебаченні.

Упорядник і редактор низки збірок, зокрема:

• «Буковинський розмай» (1971),
• «Співає Буковина» (1972),
• «Укра­їнські буковинські народні пісні в обробці А. Кушніренка» (1974),
• «Українські візерунки» (1988),
• «Хорові твори С. Воробкевича» (1996; 2003; усі – Київ).

Автор збірок:

• «Тобі співаю, Україно» (2009),
• «Співаночки мої любі» (2011);
• навч. посібника «Історія музичної куль­тури й освіти Буковини» (2011, спів­авт.; усі – Чернівці).

Твори:

• народна опера «Буковинська весна» (1968, лібрето А. Добрянського);
• кан­тата «Молюсь за тебе, Україно» (1993, власні слова);
• «Буковинська сюїта» для симф. оркестру (1982);
• пісні для хору й солістів – «Ранок Верховини» (сл. В. Колодія, 1970), «Україно, любов моя» («Батьківщино моя», 1977), прославний кант «У вінок Федьковичу» (1987, сл. М. Ткача), молитва «Отче наш» (1993), «Любіть Україну» (сл. В. Сосюри, 2001);
• солоспіви – «Очі – то вікна душі» (сл. В. Симоненка, 1975), «Хотіла б я піснею стати» (сл. Лесі Українки, 1989);
• вокально-хореографічні композиції – «Обжинки» (1966), «Щедрий вечір, добрий вечір» (1978), «Весна красна» (1990);
• обробки українських народних пісень – «Садок вишневий коло хати», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий» (усі – сл. Т. Шевченка), «Виглядала мати сина», «Чия та долина», «Подоляночка»;
• пісні – «Мир наро­дам», «Дума про Сагайдачного» (обидві – власні слова), «Гімн Чернівецького університету» (сл. Б. Мельничука), «У космосі – Україна» (сл. Т. Севернюк);
• музика до героїко-романтичної драми за п’єсою «Полум’я» С. Снігура (1977).

 З нагоди ювілею митця запрошуємо звернутись до джерел та нагадати про мистецькі здобутки та надбання Андрія Миколайовича.  До ваши послуг література, що зберігається у відділі мистецтв.