"Куць" в Чернівцях!

Днями у Чернівцях відлунала прем`єра опери для дітей «Куць», яку написала перша в Україні жінка-композиторка Стефанія Туркевич. Особливість її в тому, що створена вона у форматі казки, яка навчає та виховує доброзичливості, стійкості характеру, людяность та любові до традицій рідного краю.

Композиторка народилась у Львові, втім, визнання здобула за кордоном, а не на Батьківщині. Улюблениця батька-священника Івана Емануїла Туркевича (був хоровим диригентом, катехистом та музичним критиком) та матері-піаністки Софії Туркевич, яка частенько всіх зачаровувала власною грою на фортепіано. У родині кожен вмів грати на музичних інструментах та відчувати світ прекрасного крізь призму музики. Саме тому Стефанія опанувала улюблене фортепіано матері, арфу та фісгармонію. Однозначно визначена в майбутній професії вступила до Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка, навчалась у Василя Барвінського — видатного українського композитора та піаніста. Згодом переїхала до Відня опановувати піаніно під керівництвом музредактора Вілема Курца та Єжи Лялевича. Однак завжди прагнула більшого та вступила до Львівського університету, вивчала філософію, педагогіку та музикознавство, в першій на Галичині катедрі музикології. Для повноти освітнього процесу вирушає до Праги. Стефанія Туркевич-Лісовська захистила дисертацію з музикознавства у чеській Празі на тему «Український елемент у творах П. Чайковського «Черевички», Н. Римського-Корсакова «Ніч перед Різдвом» і порівняння їх з оперою Миколи Лисенка «Різдвяна Ніч», викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові.

У творчому доробку: симфонії, симфонічні ескізи, симфонічна поема «La Vita», Космічна симфонія, Сюїта для подвійного струнного оркестру, Фентезі для подвійного струнного оркестру; Балети (6),Oпера «Мавка» (на основі Лісової пісні Лесі Українки). Дитячі опери: «Цар Ох або Серце Оксани» , «Куць», «Яринний городчик». Хорові твори,Камерно-інструментальні та твори для фортепіано.

Деякі твори мисткині були виконані у 1920—1930-х рр. у Львові та Західній Європі, згодом у Канаді. Проте, багато творів до сих пір не виконувалися.

Професорка Стефанія Павлишин, яка у 2003 році на запрошення доньок композиторки Марії та Зої приїжджає до Кембриджу і опрацьовує домашній музичний архів. Результатом вивчення творчості стає видання в 2004 році книги «Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович». Привезена дослідницею копія рукопису «Малярська симфонія» («Три симфонічні ескізи») отримала свою світову прем’єру у 2007 році у виконанні Академічного симфонічного оркестру Чернівецької філармонії під орудою Йосипа Созанського у Чернівцях, Києві, Хмельницькому, Житомирі, Вінниці.

Це був один із перших кроків до відкриття симфонічної спадщини маловідомої, незаслужено забутої композиторки, творчість якої у радянські часи опинилася під забороною.

У 2017 році за сприяння С.Павлишин та у співпраці з родиною композиторки подружжю Павлу та Лярисі Гуньків вдалось оцифрувати рукописи всієї музичної спадщини С.Туркевич і «повернути» в Україну.

Таким чином, повернуте надбання української композиторки породжувало великий інтерес музикознавців, музикантів та виконавців. Ідея постановки Опери для дітей «Куць» виникла і втілилась у творчому проєкті Руслани Косар і «закипіла» робота.

Рукопис дитячої опери «Куць» був написаний у фортепіанному викладі та для яскравішого сприйняття твір інструментований Йосипом Созанським для камерного складу симфонічного оркестру. Кожний образ та музичні характеристики героїв казки професійно та високо-художньо наділено-інструментовано. Таким чином, як струнними так і духовими інструментами оркестру, створені колоритні образи Куця, Марічки, Андрія, Грому, Заверухи, Морозу та ін. Дуже вдалим та професійним є виконання колядок артистами хору «Чернівці». Включені колядки додали різдвяного настрою всій казці.

Режисер-постановник, Іван Бутняк, віднаходив особливі для сприйняття юних глядачів театральні техніки передачі пісенного матеріалу. Цікавою знахідкою є «шикування днів тижня» у своєрідну лініїчку, що давало розуміння плинності часу.

Балетмейстер-постановник , Леонід Сидорчук, доповнив візуальне та динамічне сприйняття традиційних гулянь свят весняного циклу.

Особливим рядком про сценічні костюми героїв казки, дизайнеркою яких є Світлана Крачило. З усією творчою завзятістю пані Світлана виготовила всі ескізи костюмів. Були враховані характеристики образів, рухливість та динаміка виконання їх партій на сцені та особлива увага відводилась візуалізації злого духа Куця та «чаклунських мороків». Використовуючи автентичні традиційні та не тільки орнаменти та елементи одягової культури українців того часу виготовлено костюми головних героїв - Марічки та Андрія, їх справжніх друзів, завзятих парубків та дівчат з хору та балету. Над технічним рішенням виготовлення частини костюмів добре попрацювали майстрині з славної рукодільної мережі «Санта».

Про сценографію Івана Салевича з повагою зауважую, що декорації є високохудожнім твором та сюжетно дуже виправдані. Адже традиційними техніками української витинанки передані образи-символи тваринного та рослинного світу, що завжди супроводжують народні традиції свят українців. Білосніжний колір обрано як колір Різдва - чистоти, щирості та взаємодопомоги. А ще завдяки кольоровому світловому розмаїттю «театрального світла» є змога надати бажаних характеристик різним героям та їх діям.

Завдяки жанру твору - опері - на сцені відбувається розмова-спів, що передає сюжетні пригоди героїв та їх переживання. У виконанні Володимира Фісюка та Богдани Зайцевої-Чебан головні герої сміливі, готові на всі виклики долі та злих сил відповідати рішуче та без жодних вагань. Неабияким важливим рішенням є залучення до виконання головних ролей юних виконавців, тобто другий склад виконавців є – юні артисти – учні музичних установ міста Чернівців. Це робить творчий місток поколінь виконавців: від досвічених та професійних до юних, талановитих та переконливих.

Від себе, як глядачки, додам, що вибір композиторкою сюжетної лінії - простий, зрозумілий, але в ньому чітко прослідковується виховний момент - шанування традицій, повага до старших, взаємодопомога та виручка, всеперемагаюча сила добра. Тісне вкраплення українських мотивів, фольклорного матеріалу та переплетення з традиціями українського народу – святкувань та наспівувань - все це робить музичний матеріал безцінним у роботі з молодими виконавцямита слухачами, засіювання у них цікавості та любові до автентичного українського мистецького контенту.