"Палітра на долоні" у "Вернісажі"

4 лютого 2020 року в Чернівцях було відкрито дві виставки: студентів та викладачів Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка.  Обидві у   Центрі культури «Вернісаж» -  одна на  вулиці Ольги Кобилянської інша на  вулиці Івана Франка. Було дуже цікаво відвідати обидві, так як емоції від кожної з них відрізняються.

Студентська виставка  "Make art" - у «Вернісажі» на «Панській».   У виставці беруть участь четверо студентів-випускників, які гармонійно об’єднались у виставку за тематикою та техніками виконання робіт. Дуже приємно, що вхід був вільним і на виставці було багато присутніх:  діти з батьками, студенти з викладачами,  шанувальники живописних івентів, масмедія та перхожі чернівчани. 

Я відвідала кожен зал і роздивилась кожну картину. Було дуже захопливо уявляти моїх ровесників,  які створюють вже власні «шедеври». 

Написані ними картини були дуже яскравими, насиченими, з широкими «мазками», немали чіткої форми і передавали всю натуралістичну уяву молодої вільної душі.  Жанри творів теж були різними: натюрморти, портрети, пейзажі. 

Більша частина образів була взята з оточуючих нас предметів із додаванням в них своєї «родзинки». Наприклад:  мені дуже сподобалась картина Олійник Надії «Speed». На картині зображений автобус,  який мчить по нічних вулицях. В роботі переважають яскраві глянцеві сині відтінки, широкі об’ємні «мазки» і доволі різкий перехід між кольорами створюють відчуття захоплення і якогось свята. Дуже яскрава і виразна картина.

У «Вернісажі» на вулиці І. Франка, було більше місця, більше робіт і відчувався  "професіоналізм" представлених творів. Різниця  очевидна навіть людям, що  мало  розуміються  в цьому, адже «Палітру на долоні» -  такою є назва виставки -  створили викладачі коледжу  Ірина Ребенчук та Михайло Генцар. 

 Серед робіт пані Ірини  - портрети  людей - чіткі риси обличчя, контури, фігур, багато моделей  у вишиванках, декілька пейзажів та натюрмортів в інших техніках.  В пейзажах пана Михайла  -  переважали пастельні відтінки кольорів.  Вони несли дуже легкий, наче прозорий, відголосок у нашій свідомості. Споглядання-насолода.

Звісно, на першій виставці більшість картин були написані олією, а на другій аквареллю та пастеллю -  різні фарби, різний спосіб нанесення та різні  сюжетні мотиви. Було багато пейзажів -  зелень і вода були відображені так чітко і реалістично, що здавалось цей струмок зараз потече далі, за межі рами. 

Споглядаючи, відчувався спокій та розслабленість. Хотілося просто дивитися і отримувати насолоду від ненав’язливої атмосфери зображенго. Твори мали гіпнозуючу дію на мене.

Я дуже задоволена, що відвідала обидві виставки, адже вони абсолютно різні і порівнювати  їх не потрібно. Якщо ви ще не бачили цих робіт, я раджу вам якомога швидше переглянути їх! Емоції, які я отримала від їх перегляду просто неймовірні. Дуже добре, що в нашому місті ми маємо можливості доторкнутися до прекрасного в будь який момент.

                                                                                                                            Матеріал підготували

                                                                                                                              Олександра Луценко                                                                                                                                      та Любов Шилюк