"Дідова правда" в Чернівцях

15 жовтня відбулась довгоочікувана презентація в Чернівцях книги Іванни Стеф'юк "Дідова правда".

Її (книгу) презентовано в декількох містах України від півдня до заходу нашої України. В переліку міст - Одеса, Львів, Кам'янець-Подільський, Івано-Франківськ, Снятин, Колимия. І вже вчора вона презентована в Чернівцях.

Це була, як завжди з пані Іванною, тепла та мудра розмова крізь авторське слово.

Оповіді - образки - стосувались кожного в тій чи іншій мірі. Чи не в кожній буковинській родині є своя історія приходу "асвабадітєлєй" на нашу благодатну землю, чи не у кожного бува зустріч, що внесла у життєвий шлях безповротний вектор, чи не у кожній буковинській родині є своя різдвяна історії - історія любові, теплого домашнього затишку, родинна колядка та особливий момент пам'яті Своїх у цім святі. Саме в цій презентації почули одну з найглибших думок, за словами авторки:"... Бог любить нас і творить чудеса через людей....."

Саме так було вчора.. Творилась чудесна історія спілкування в Колі, в якому творчо почувався кожен, адже серед учасників були люди, чиї історії ввійшли до образків авторки.

Тому кожного разу, коли на душі хмарно, авторка згадує сильних світлих людей, з якими спілкується, і їй стає так, як має бути.

Нинішня презентація "Дідової правди" в Українському народному домі у Чернівцях - невимовна душевна тонка підсвідома мить єднання.

На пам'ятку про ці емоції авторка згадала слова героїні книжки і людини, з якою тисячі спільних тем - майстрині вишивки, волонтерки і просто фантастичної горянки Анна Бугай :

"Іванко,я вдячна долі що звела нас на життєвій дорозі.

Обожнюю все в тобі: талант, майстерність володіти словом, артистичність, вроду та внутрішню красу, котру мож лиш відчути, а не видіти.

Бажаю не скніти тому джерелу, звідки так потужно пульсує творчість, хай на життєвій дорозі трафляються добрі мудрі люди!

Щиро дякую за "Ґаздиню", за художні звороти - то дивовижно звучало з твоїх уст..."

Так, це і моя правда про Іванну Стеф'юк та її творчі образки - "Дідова правда" об'єднала найдушевніші емоції людей.

Відкриття виставки «У пошуках гармонії»

 15 жовтня 2024 року у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулося відкриття персональної виставки директора і викладачки Хотинської художньої школи, художників, подружжя Олександра та Зої Піхут «У пошуках гармонії» та обласний фаховий семінар для викладачів художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв.

  Художники Олександр та Зоя Піхути більше сорока років віддали вихованню молодого покоління, працюючи в Хотинській художній школі, а пан Олександр ще й очолюючи її. Освітянська нива додає глибини та мобільності мистецькому погляду, адже працюючи з юними художниками треба завжди залищатись цікавим та авторитетним викладачем. І це успішно вдається.

Роботи подружжя Піхутів впізнавані, так би мовити, "хотинськими" пейзажами та кольористичною палітрою. Вони даютьть всім хвилину насолоди від споглядання - пейзажі славного Хотина та околиць, квіткові та предметні натюрморти, цікава авторська техніка, особливий кольористичний підхід - все це виокремлює майстрів та дає впізнавані нюанси. Творче подружжя працює у різних жанрах і техніках живопису та графіки. Живописні роботи полонять своєю емоційністю, дивовижним світом краси, вони наповненні життям і світлом. Творча імпровізація і технічна вправність збуджують фантазію непересічного глядача. В експозиції виставки представлені роботи різьблення по дереву. Ці роботи увібрали в себе найкращі традиції буковинської орнаментики.

За словами директора Буковинського центру культури і мистецтва пана Миколи Шкрібляка, подружжя Піхутів є творцями класичної школи хотинської школи живопису, до кагорти легендарних якої входить славна трійця митців- Артемій Присяжнюк, Анатолій Фурлет, Микола Коваль.

На презентації звучали музичні композиції у виконанні учнів Хотинської музичної школи, запрошені колеги, учні та співгромадяни митців, які радо підтримали своїх земляків та прибули на урочистості з ногоди відкриття персональної виставки.

 Бажаємо успішної роботи експозиції.

Сьогодні День народження Чіпріана Порумбеску.

 Чіпріан Порумбеску народився 14 жовтня 1853 року в буковинському населенні Лайпотеле Суцевей, в родині православного священика Іраклія Порумбеску, якого під час перебування поета в Чернжеу Ці заохочував до написання літературних творів самого Василе Александрі.

Майбутній композитор, син Емілії та священика Іраклія Голембіовського, спочатку вживав ім'я Голембіовський, потім на деякий час Голембіський-Порумбеску, а потім Порумбеску.

ЧІпріан Порумбеску сформувався в той період, коли набуття національних прав було пріоритетом для румунів.

Через бідність Чіпріан Порумбеску не зміг насолоджуватися постійним і повним музичним навчанням. Сором'язливий і розслаблений, але закоханий у музику, Сіпріан Порумбеску зустрічає у сім років музиколога Карол Мікулі, професора консерваторії Лембергу (Львів) та учня Шопена, який провів кілька літ у Сіпотеле Суцева, щоб вибрати популярні пісні, які були навіть у домі до сім'ї Голембiвських. Ціпріан Порумбеску почав вивчати музику в Сучаві та Черншуті.

Чіпріан Порумбеску любив музику і у сім років зустрів музиколога Карол Мікулі, професора Лемберзької консерваторії (сьогодні Львів в Україні) та учня Шопена.

Через бідність Чіпріан Порумбеску не зміг насолоджуватися безперервною і повною музичною освітою. Почав вивчати музику в Сучаві та Чернюті.

У 1871 році Чіпріан Порумбеску бере участь у урочистостях, присвячених 400-річчю будівництва Путна, разом з Михайлом Емінеску, Іоаном Славічі, А.Д. Ксенополем, Ніколаєм Теклу та іншими.

У 1874 році в Цернґу ІІ запрацювало студентське товариство "Арбороаса", за старою назви Буковини. Ципріан Порумбеску склав гімн, очолив хор культурного товариства, а в останньому році семінару був обраний його президентом. Але "Арбораса" ніколи не розглядалася австрійською владою, бо діяльність вважалася занадто патріотичною.

Після цього періоду пішов найпрекрасніший етап його художнього життя.

11 березня 1882 року в Бращові, у Святковій залі Румунської гімназії, відбудеться прем'єра його оперети "Crai nou" (перша румунська оперети), твору у двох діях, написаному Ціпріаном Порумбеску за тексту вірша поета Василе Алецандрі. Величезний успіх вимагає повторення шоу 12 та 23 березня на одній сцені. Серед його творів: "Румунська рапсодія для оркестру", "Серенада", "На березі Пруту", "Алтар Путненського монастиря", "Серце румунського", "Ода румунським господарям" та інші.

Ciprian Porumbescu and Eusebie Mandicevschi, Відень - 188

26 лютого 1881 року ми знайшли Порумбеску у Віденській поліції, щоб дізнатися "адресу Мандічевського".

Ноти ЧіпріанаПорумбеску: 28 лютого "Ми поговорили про деякі речі, взяли у нього кілька музичних нот і вирішили поступити до Співочої академії. "

П'ятниця, 4 березня "іду рано до Манді. Давайте разом вивчати мої композиції. Він знаходить, як це природньо, багато помилок. Після цього приходить Херебергер, геніальний музикант, і я заспівав разом з Менді кілька його пісень.

Дійсно майстерні твори, чому він хоче їх оприлюднити. Дивлюся на них обох, як вони стоять за роялем і думаю: Якби я знав половину того, що вони знають, було б достатньо.

Мав честь опублікувати статтю про дружбу між Ч. Порумбеску і Е. Mandicevschi яка була опублікована у статті "Продовження творіння великого композитора Eusebie Mandicevschi: Martian Negrea, Ciprian Porumbescu, Gheorghe Mandicevchi, Grigorie Pantazi, Karl Böhm" / Contem Рейс VIII. - Музика / Сучасні виклики в мистецькій освіті: - Видавництво "Артес - Ясі - 2022. – П. 71 - 99.

Зі статтею можна прочитати перейшовши за посиланням: https://nordulbucovinei.blogspot.com/.../continuatorii...

Меморіал, через 140 років після смерті композитора Кіпріана Порумбеску. Cernauti - 06/06/2023: https://www.youtube.com/watch?v=ashZvuGoqY4&t=981s

Один з найвідоміших румунських композиторів Чіпріан Порумбеску залишив сильний культурний та музичний вплив у Черншуті та всій країні. Його музичні твори, такі як "Балада для скрипки та оркестру" та "Румунська рапсодія", залишаються визначними і сьогодні захоплено виконуються.

Концерт Тетяни Петришиної "Настане день..."

 Вечір у колі музичних однодумців - чи це не гарантована насолода! Так, саме насолода мистецтвом!

Будьте з нами, напитаймося любов'ю до музики та виткаймо спільну мелодію, що символізуватиме єдність та об'єднання задля спільної мети - Перемоги!

Чи не найпотужніша сила - сила любові та взаємності торує з нами шлях!

Зустрінемось 12 Жовтня о 18.00

З Днем художника України!

 Сердечно вітаю талановитих майстрів пензля з Днем художника України.

Професійне свято художників та всіх причетних до галузі відзначається в другу неділю жовтня – в пору золотої осені, коли сама природа розгортає своє неповторне і вражаюче художнє полотно.

Барвисті килими встеляють землю

найдовершенішими формами та кольорами і справжнім талантом є зображення цієї краси в художній палітрі.

Ми напитуємось вашою творчістю, адже через образотворче вираження кристалізується внутрішній світ людини та подразнюється центр сприйняття глибоких чуттів.

Сучасні роботи художників засвідчують могутню силу мистецтва, адже меседжі, що несуть ці полотна здатні підняти в бій, надихнути на відважні та звитяжні дії нашого народу.

Бажаю всім митцям гармонії, наснаги, щастя, добробуту, мирного неба.

Прийміть слова подяки за самовіддане служіння музі та невгамовний творчий пошук.

"Сповідь старого міста, або "Це Чернівці, крихітко!"

 

  6 жовтня  2024 року в рамках відзначення Дня міста Чернівці відбулась музично-театралізована мандрівка "Сповідь старого міста, або "Це Чернівці, крихітко!" історичними віхами найкращого міста під акомпанемент фортепіанних творів композиторів, що жили і творили у ньому. 

 У театралізованому концерті  звучали твори Є.Мандичевського, К. Мікулі, К. Порумбеску, Л. Затуловського, Гами Скупинського, Людмили Герман, О. Шимко, С. Бедусенко, Й. Ельгісера, В. Івасюка та ін.

Авторка проєкту  - заслужена артистка України  - Лілія Холоменюк  майстерно та емоційно виконувала твори за роялем.

Ведучий - Пан Ярко -  оповідав історію міста через  події та історії його відомих  діячів,  простих громадян - жителів  прекрасного міста на Пруті.

Режисер - Іван Данілін -  побудував  концерт концептуально. Залучив візуальну складову -  на сцені були старовинні ліхтарі, які запалювались двома ліхтарниками, стіл зі стільцем та дерев'яна стійка-вішалка для одягу ведучого,  стилізованого під   міський стиль в одязі початку ХХст. 

Окремим актором стала парасоля Пана Ярка, яка емоційно змальовувала важкі часи в історії міста. Коли місто наповнювалось слізьми та горем городян   пан Ярко відкривав над собою парасолю.

Цікаві концептуальні рішення, класична та сучасна музика відомих, але маловиконуваних композиторів, візуальний відеоряд -  все це створило емоційний пласт важілів, які додали свої  тематичні моменти в загальне полотно дійства.

 Дякуємо за творчість всій команді і до нових проєктів.  

Буковинські зустрічі 2024

 Збережена багатьма поколіннями буковинська культурна спадщина продовжує вражати своєю самобутністю, автентичністю та різнобарв’ям. Пізнати глибше культуру регіону, насолодитися народним мистецтвом маємо можливість під час Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі», який цього року відсвяткував свій 35-ти річний ювілей.

Незважаючи на криваву війну, яка триває в Україні, буковинці та всі поціновувачі живого мистецтва продовжують плекати й розвивати народну культуру. Цього року місцеві жителі та гості нашого міста мали змогу два дні поспіль у рамках святкування 616-ї річниці з часу першої писемної згадки про Чернівці побувати на фестивальних заходах. Глядачі й самі учасники зазначають, що фестиваль є дуже цінним, адже дає можливість відчувати феномен Буковини, коли люди різних національностей та віросповідань мирно уживаються на одній території, збагачуючи культурні надбання різних етнічних спільнот.

У всі віки, з різних історичних перипетій, ми навчилися виносити «Ген пам’яті» тих поколінь, які подарували нам сьогодення. І звертаючись до цього зараз, визріває впевненість і надія, що в доброму здоров’ї, з волею в руках ми відстоюємо своє, захищаємо те, що по праву й по крові наше. Саме цю ідею було втілено під час урочистого відкриття фестивалю. Хореографічну постановнику творчого прологу «Сік землі» здійснив старший викладач хореографічних дисциплін Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича Володимир

Долгий. У пролозі взяли участь народний ансамбль танцю «НеоГалактика» Центру дитячої та юнацької творчості м. Чернівців (керівники – Ольга та Неоніла Галак), народний аматорський ансамбль народного танцю «Колорит» Чернівецького центру національних культур «Роша» (керівник - Юлія Мельничук, балетмейстер - постановник Лілія Долга), народний художній колектив «Україночка» Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» (керівник – Яніна Олійник), студенти Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича та відома буковинська співачка, лауреатка обласної премії ім. Н. Яремчука, завідувачка відділу БЦКМ Тетяна Петришина. А далі глядач поринув у чарівний світ запальних танців, колоритних пісень та народних мелодій…

Під час гала-концерту учасники та глядачі долучилися до важливої справи – збору коштів на потреби ЗСУ. Ці кошти у сумі 16 тисяч гривень будуть передані Вашківецькій лікарні реабілітації та паліативної допомоги, де проходять лікування воїни, які втратили кінцівки.

Наступного дня всі поціновувачі автентичного мистецтва мали змогу насолодитися виступами зарубіжних гостей та колективів національних спільнот на локаціях вулиці ім. Ольги Кобилянської.

 

Організатори фестивалю щиро дякують усім учасникам за їхню майстерність, відданість улюбленій справі та популяризацію кращих зразків культурної спадщини Буковини. На гала-концерті своє неповторне мистецтво дарували:

- Народний аматорський оркестр народної музики «Буковина» Центрального Палацу культури м. Чернівців (керівник – Євген Тарнавський);

- Фольклорний колектив «JUTERZENKA» («Ютженка») з міста Болеславець, Польща (керівник – Богдан Равік);

- Хореографічний колектив «PLAIURILE POJORATEI» місто Кимпулунг Молдовенеск, Румунія (керівник – Георге Страджеру);

- Вокально-інструментальний ансамбль «PIATRA SOIMULUI»

місто Кимпулунг Молдовенеск, Румунія (керівник – Вірджил Маковей);

- Народний аматорський ансамбль народного танцю «Колорит» Чернівецького центру національних культур «Роша» (керівник - Юлія Мельничук, балетмейстер - постановник Лілія Долга);

- Фольклорний колектив «JASTROWIACY» («Ястров'яци») місто Ястров’є, Польща (керівник – Агнєшка Рамуцка);

- Народний ансамбль танцю «НеоГалактика» Центру дитячої та юнацької творчості м. Чернівців  (керівники – Ольга та Неоніла Галак);

- Фольклорний колектив «FLORI VICOVENE» село Віков де Сус, Румунія (керівник – Ліліяна Урсаті);

- Народний аматорський ансамбль народного танцю «Міоріца» будинку культури села Бояни Боянської територіальної громади (керівник – Марія Басараба);

- Аматорський вокальний ансамбль «Берегиня» Центру традиційної культури міста Вашківці Вашківецької територіальної громади (керівник – Любов Хачман);

- Народний аматорський ансамбль народного танцю «Черемшина» Центру традиційної культури міста Вашківці Вашківецької територіальної громади (керівник – заслужений працівник культури України Орест

Сірецький);

- Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Левенки» Центру культурного простору села Лівинці Лівинецької територіальної громади (керівник – Юрій Марко);

- Народний аматорський ансамбль народного танцю «Зеленчани» будинку народної творчості та дозвілля села Зелена Лівинецької територіальної громади (керівник – Ольга Чорноморець);

- Народний аматорський фольклорний колектив «Дністрові серпанки» будинку народної творчості та дозвілля села Зелена Лівинецької територіальної громади (керівник – Віолетта Пуюл);

- Народний аматорський ансамбль народного танцю

«Юність» Центрального Палацу культури м. Чернівців (керівник – Вікторія Коржан, балетмейстер – Анастасія Москалова);

- Аматорський оркестр народної музики «Династія» Чагорського будинку творчості та дозвілля Чагорської територіальної громади (керівник – Мар’ян Габор);

- Народний аматорський фольклорний колектив «Барвистий розмай» Чернівецького центру традиційної культури «Рута» (керівник – Інна Атодиресе);

- Хореографічний колектив «Буковинські зірки» громадської організації «Товариство австрійсько-німецької культури» (керівник – Любов Осякова)

- Хоровий колектив «Едельвейс» громадської організації «Товариство австрійсько-німецької культури» (керівник – Лариса Белова);

- Аматорський фольклорний колектив «Писанка» будинку культури села Росошани Кельменецької територіальної громади (керівник – Марія Комерзан);

- Народний аматорський фольклорний колектив «Козачка» будинку культури села Киселів Веренчанської територіальної громади (керівник – Діна Палагнюк);

- Народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Трембіта» Буковинського державного медичного університету (хормейстер – Василь Мельничук, балетмейстер – Владислав Подольський);

- Фольклорний колектив «Ехо Пруту» Чернівецького обласного товариства польської культури ім. Адама Міцкевича (керівник – Лілія Пиндик);

- Фольклорний колектив «Фєтєлє дін Буковина» громадської організації «Румунських музикантів України «Армонія» (керівник – Лумініца Демяник);

- Народний аматорський фольклорний колектив «В’янечек» клубу села Аршиця Петровецької територіальної громади (керівник – заслужений працівник культури України Марія Маліцька);

- Народний аматорський ансамбль народного танцю «Мугурєл» будинку культури села Нижні Петрівці Петровецької

територіальної громади (керівник – Лариса Кедик);

- Оркестр народних інструментів «Буковинський візерунок» музичної школи №4 м. Чернівців (керівник – заслужений артист України Микола Гакман);

- Народний аматорський ансамбль народного танцю «Алунелул» будинку народної творчості та дозвілля села Горбова Острицької територіальної громади (керівник – Юліан Буздуга);

- Народний аматорський фольклорний колектив «Кам’янчанка» будинку культури села Кам’янка Кам’янецької територіальної громади (керівник – Ольга Балан);

- Народний аматорський фольклорний колектив «Вишиванка» будинку творчості та дозвілля села Старий Вовчинець Кам’янецької територіальної громади (керівник – Надія Остафійчук);

- Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Горошівчанка» будинку народної творчості села Горошівці Юрковецької територіальної громади (керівник – Ярослав Кравчук);

- Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Веселі молодички» Центру культури, дозвілля та відпочинку села Звенячин Кострижівської територіальної громади (керівник – Михайло Димка);

- Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Прилипчанка» клубу села Прилипче Кострижівської територіальної громади (керівник – Світлана Гораховська);

- Народний аматорський вокальний гурт «Козацька Берегиня» Центрального Палацу культури м. Чернівців (керівник – Тамара Коваль);

- Театр народних традицій «Чернівчанка» Чернівецької міської громадської організації «Жіночий клуб «Успішна Чернівчанка» (керівник – Галина Марараш).

Сподіваємося, що фестиваль щоразу збагачуватиметься новими і яскравими колективами, яких об’єднує міцне буковинське коріння.

 

Покрова Пресвятої Богородиці

 1 жовтня українці відзначають Покрову Пресвятої Богородиці – це велике церковне свято, пов'язане з переказами про чудесне явлення Діви Марії жителям Константинополя. Також у цей день в Україні відзначають День українського козацтва та День захисника та захисниць України.

Згідно з легендою, свято бере свій початок з події 910 року, коли Константинополь опинився в оточенні ворогів. Жителі міста зібралися у храмі, почали молитися Пресвятій Богородиці та просити про порятунок.

Після цього біля храму з’явилася сама Діва Марія в оточенні ангелів, апостолів та пророків. Вона накрила людей своїм покровом (омофором) і врятувала місто від нападників.

В Україні Покрова є одним з найважливіших свят козацтва. Запорізькі козаки цього дня обирали нового атамана.

Колись вважали, що цей період – це найблагодатніша пора весільних гулянь, початку вечорниць. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».

У цей день кожен віруючий звернутається з молитвою до Пресвятої Богородиці, просячи у неї міцного здоров'я, допомоги, підтримки і захисту, а також сприяння в сімейному житті і, звичайно ж, кохання. Прийнято вважати, що протягом усього року Богородиця оберігає прохача, покриваючи його безпосередньо своїм покровом.

Нехай накриває своїм оберегом всіх захисників та захисниць Збройних сил України, нехай буде їм надійною та такою потрібною силою опору.

Звертаємо до неї свої молитви за тих, хто у боротьбі, під кулями та вибухами зараз боронить нас від кровожерливого сусіда.

Всіх, хто полишив звичне життя, хто в тяжких випробуваннях є справжнім та надійним, одягнув почесний піксель та взяв до рук зброю. В наших молитвах, чеканнях та щосекундних думках вся любов та повага до Вас, наші ЗАХИСНИКИ.

Уклінно дякую всім, хто ціною власного життя, здоров'я, задля здійснення мрій міліонів Українців зараз на передовій.

З вірою у ПЕРЕМОГУ!