Петро Міхневич - легенда Чернівецького академічного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.
Його відданість та високий професіоналізм, вимогливість, в першу чергу до себе, та особлива увага до дрібниць, які за його переконанням, робили велику роботу на розуміння та сприйняття вражають та викликають почуття поваги та захоплення.
В пам'яті спливають його роботи на сцені та в кіно - вони є свідченням багатопланового та багатошарового застосування кращих методик роботи над театральними та кіно ролями, глибиною занурення в матеріал та покроковість досягнення бажаних ефектів впливу на глядача.
Основні ролі
Хвиля («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Цибуля («Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Кліщ («Дністрові кручі» за Ю. Федьковичем), Онуфрій, Андронаті («Земля», «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки), Максим Максимович («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Цвікловіц («Алмазне жорно» І. Кочерги), Теодор Гуцуляк («Весняний потік» З. Прокопенка), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Ламбурд («Чужа голова» М. Ене), Іларіон («Я, бабуся, Іліко та Іларіон» Н. Думбадзе, Г. Лордкіпанідзе), Микич («Ханума» П. Цагарелі), Джекмен («Мертва хватка» Дж. Ґолсуорсі), Удря («Безіменна зірка» М. Себастіана), Тев’є («Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом); у кіно – Онуфрій («Земля», 1954, реж. А. Бучма, Л. Швачко), Семен Мажуга («Кривавий світанок», 1956, реж. Л. Швачко), Загнибіда («Повія», 1961, реж. І. Кавалерідзе), Михайло Руснак («Така пізня, така тепла осінь», 1981, реж. І. Миколайчук; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів).
Майстерно! Професійно! Цікаво!
Немає коментарів:
Дописати коментар