18 квітня світова спільнота відзначає День пам'яток історії та культури, День пам’ятників та історичних місць. Його девізом став заклик “Збережемо нашу історичну батьківщину”.
Цей день у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Свято відзначається у світі з 1984 року щорічно.
У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно із Законом, об’єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.
До повномасштабної війни в Україні нараховувалося 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Ї фонд, за підрахунками фахівців, перевищував 70 тисяч об’єктів.
До повномасштабної війни в Україні нараховувалося 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Ї фонд, за підрахунками фахівців, перевищував 70 тисяч об’єктів.
Сьогодні через дії армії рф в Україні зруйновані численні пам’ятки архітектури. МКІП вже зафіксовано більше 200 епізодів воєнних злочинів рф проти культурної спадщини в Україні. На жаль, ці дані не остаточні.
Руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. Наразі збір доказів злочинів росіян проти української культурної спадщини триває. Міністерство верифікує доказову базу для подальшого її використання в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
У ці важкі дні пам’яткоохоронці за допомогою працівників комунальних служб та волонтерів в різних куточках України мобілізувалися для захисту нашого історичного надбання.
Залучення міжнародної фінансової підтримки для збереження, оцифрування та відновлення нашої культурної спадщини.
Руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. Наразі збір доказів злочинів росіян проти української культурної спадщини триває. Міністерство верифікує доказову базу для подальшого її використання в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
У ці важкі дні пам’яткоохоронці за допомогою працівників комунальних служб та волонтерів в різних куточках України мобілізувалися для захисту нашого історичного надбання.
Залучення міжнародної фінансової підтримки для збереження, оцифрування та відновлення нашої культурної спадщини.
Особливо зваженого підходу вимагають сьогодні містат та села постраждалі від ракетних обстрілів та ін: Київ, Харків, Чернігів, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса, Луцьк та ін, а також тимчасово окуповані території.
Процеси їх відновлення, реконструкції, забудови, інвестиційна діяльність в історичних ареалах повинні грунтуватися на принципах збереження і оптимального використання об’єктів нерухомої культурної спадщини, охорони історико-архітектурного середовища.
У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам’ятників, із яких 390 – загальнодержавного, тобто національного значення. Два комплекси – собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями і Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини.
До Дня пам'яток історії та культури відділ мистецтв ЧОУНБ підготовув розгорнуту книжкову експозицію " Спадок давнини, як дзеркало надії", яка стала ілюстративним доповненням до круглого столу, що проходив у стінах книгозбірні.
Цікавим досвідним обміном для всіх бібліотечних установ став досвід Наукової бібліотеки ЧНУ ім. Юрія Федьковича http://bucovinensia.chnu.edu.ua/?fbclid=IwAR3RES6s2revsgqFaQTo5maUFqbAP6KBW7cxIkyPPSaspYdX1B80y91SIEs, яку презентував разом із проєктом #БуковінензіяBucovinensia" кандидат історичних наук, автор ідеї та виконавець проєкту, заступник директора Наукової бібліотеки - Олег Шилюк. Основною ідеєю проєкту - оцифрування цінної та рідкісної частини фонду та поширення інформації у широкі кола читачів засобами електронних віртуальних платформ.
Немає коментарів:
Дописати коментар