Український музикант і композитор, засновник та керівник вокальноінструментального ансамблю «Смерічка», Народний артист України, режисер, педагог, один із основоположників української естрадної музики - Левко Тарасович Дутківський. 9 квітня 2023 року виповнюється 80 років славному сину своєї землі.
Його впевнено і без перебільшення можна назвати великим учителем, музикантом і стратегом. У житті він мав дане йому Богом щастя: створити у 1966 році славнозвісний, не схожий на будь-які інші колективи, ансамбль «Смерічка» та, знайшовши нову музичну хвилю, визначити його творче спрямування. Саме він підхопив європейську хвилю біґ-біту в далекому 1966 році в невеличкому буковинському районному містечку Вижниці і перший почав поєднувати тогочасні ритми, гармонію поп- та рок-музики з народним гуцульським, буковинським, загальноукраїнським мелосом і фольклором, виробляючи таким чином свій власний стиль, створивши високопрофесійний колектив, на який рівнялися, в якого вчилися.
Ще ніхто не чув «Вєсьолих рєбят», «Пєсняров», «Самоцвєтов» (які з’явилися набагато пізніше), а з всесоюзного радіо і телеефіру звучала українська пісня у виконанні «Смерічки» (тоді ще самодіяльного колективу Вижницького районного Будинку культури). Майже не маючи ніякої інформації з-за кордону і досвіду, Левкові вдалося пройти тими ж шляхами, що й легендарні світові рок-групи. Для ансамблю Дутківський написав і аранжував пісні «Сніжинки падають» (1966), «Бажання» (1967), «У Карпатах ходить осінь» (1968) на слова Анатолія Фартушняка, рок-композицію «Черемоше сивий» (1969) на слова Миколи Негоди, блюз-баладу «Скрипка без струн» (1971) на слова Анатолія Драгомирецького та інші.
Ці твори з елементами рок -, попмузики, джазу та українського фольклору визначили творчий напрямок «Смерічки», що дали українській естрадній пісні в 60–70 роках XX століття нову музичну хвилю. Левко Дутківський з нуля навчав грати на музичних інструментах переважну більшість музикантів, розписував і розучував з ними партитури пісень, вчив співати, працюючи над вокальною манероютой час «Смерічку» легко можна було впізнати без оголошення по радіо і телебаченню. Ансамбль зі своєю оригінальною манерою виконання яскраво вирізнявся серед інших подібних колективів в Україні, які робили спроби копіювати «Смерічку».
Своєрідний новаторський музичний стиль і манеру виконання «Смерічки» Дутківського підхопив тоді і юний студент Чернівецького медінституту Володимир Івасюк. Свої перші твори Івасюк приніс Дутківському, які завдяки ансамблю «Смерічки» стали популярними у світі. Керований Левком Дутківським колектив здобув лауреатські перемоги з піснями «Червона рута» і «Водограй» на Всесоюзних телеконкурсах «Пісня71», «Пісня-72». А 1972-го ансамбль «Смерічка» з піснею Дутківського «Горянка» на слова Миколи Леонтюка в Москві став лауреатом телеконкурсу «Алло, ми шукаємо таланти». З 1973-го Дутківський разом із «Смерічкою» працює в Чернівецькій обласній філармонії і гастролює майже по всіх республіках тодішнього СРСР та за кордоном (1973–1982). Ним написано понад 100 музичних творів, які стали надбанням українського естрадного мистецтва і увійшли до репертуару видатних, популярних співаків та колективів.
Пісні Левка Дутківського записано Московською фірмою «Мелодія» на 14 платівках (1970–1991), канадською фірмою «Евшан» (1979) та ін., надруковані в багатьох збірках, звучать у телефільмах «Червона рута» (Укртелефільм, 1971), «Виступає ансамбль „Смерічка“ під керівництвом Левка Дутківського» (Таллінфільм, 1975) й ін.
Завдяки Дутківському та керованому ним ансамблю «Смерічка», починався професійний злет і популярність солістів «Смерічки» Назарія Яремчука і Василя Зінкевича, композитора Володимира Івасюка, співаків: Софії Ротару, Людмили Артеменко, Іво Бобула, Павла Дворського й інших.
У 1996 р. він заснував і провів як режисер та сценарист Всеукраїнський фестиваль естрадної пісні ім. Н. Яремчука у м. Вижниця.
Він постійно працює з обдарованою молоддю та є головою і членом журі престижних пісенних фестивалів. Очолює на громадських засадах обласний благодійний фонд ім. Н. Яремчука.
Льву Тарасовичу присвоєні почесні звання: 1981 р. – заслужений артист України: 1997р. - народний артист України, присвоєно звання " Почесного громадянина м. Вижниці”. В 1997 р. за заслуги перед Україною нагороджений Українською стрілецькою громадою Канади “Лицарським Хрестом Заслуги”. У 2000 р. занесений на “Алею Зірок” м. Чернівці.Відділ мистецтв ЧОУНБ ім М. Івасюка щиросердно вітає ювіляра!
Бажаємо міцного здоров'я, здійснення найбажанішого, справжнього та відвертого ставлення до Вашої творчості, успіху їй на всіх світових пісенних сценах. Нехай удача завжди йде пліч-о-пліч, а негаразди і смуток не знайдуть дорогу до Вашого дому.
Ніколи не пізно розширювати межі світу. Тож творіть та здобувайте нам на радість.
Немає коментарів:
Дописати коментар