Фотовиставка до

  Любі друзі!

 Раді вітати Вас на блозі відділу мистецтв Чернівецької обласної універсальної  наукової  бібліотеки ім. М. Івасюка.

 Березень, перший місяць весни,   знаменний 200-річчям  від дня народження Тараса Шевченка. З цієї нагоди пропонуємо!

Огляд фотовиставки

 «Пам’ятники Тарасу Шевченку в Україні і світі»

У світі нараховується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку: 1256 в Україні і 128 за кордоном - в 35-ти державах. В Україні найбільше пам’ятників установлено в Івано-Франківській області - 199, у Львівській (187), Тернопільській (165) і Черкаській (102). За кордоном найбільше пам’ятників у Росії - 30 (10 пам’ятників і 20 меморіальних дощок), Казахстані 16, США - 9 і Канаді - 9, а також у Білорусі (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та ін.

 

 Місто Харків

Могила Т.Г.Шевченка

         Спочатку могила мала вигляд кургану, насипаного місцевими жителями та селянами із сусідніх сіл з ініціативи Г.Честахівського,  на зразок козацької могили. Її обдернували і поставили дубовий хрест, який простояв до осені 1882 року. Упродовж 1867-1868 років під керівництвом В.Шевченка проходять роботи по благоустрою могили, яка набула вигляду двоярусної, обкладеної камінням. У липні 1884 на кошти В.Тарновського молодшого та кошти, зібрані Старою Громадою, замість дерев’яного хреста встановлено чавунний пам’ятник-хрест (висота більше шести метрів, вага понад 250 пудів).

Могила Тараса Шевченка знаходиться в місті Каневі (Черкаська область) на Чернечій горі, над якою з 1939 року височіє бронзовий пам'ятник роботи скульптора Матвія Манізера.

Одним із кращих зразків монументальної Шевченкіани в світі і кращим пам’ятником Т. Шевченку в Україні вважається пам’ятник, встановлений у Харкові в 1935 році. Автори пам’ятника скульптор Матвій Манізер та архітектор Йосип Лангбард.

Тарас Шевченко ніколи не бував на Буковині, але ще за життя його творчість стала відомою в краї. Слово Кобзаря зазвучало в Чернівцях уперше на межі 50—60 років XIX століття у середовищі «молодорусинів» — передової української молоді, яка під впливом ідей європейської «Весни народів» (революцій 1848—49 років) будила національну самосвідомість місцевих українців та обстоювала їхню спорідненість із співплемінниками з Наддніпрянщини. Твори Шевченка, в першу чергу «Кобзар», знайшли гарячий відгук і в представників місцевої інтелігенції.

 Вшанування Кобзаря на Буковині було започатковано 29 лютого (за старим стилем) 1864 року скорботною  панахидою  Великого українця в новозбудованій церкві святої Параскеви. Вже у 1880-х роках започатковано традицію чергові шевченківські дати відзначати національними «академіями»-концертами і читаннями (від 1889 року вони стали щорічними). Чимало для підйому національної свідомості українців-буковинців, в тому числі й засобом популяризації творчості Тараса Шевченка, зробило засноване у 1869 році українське товариство «Руська Бесіда». На початку ХХ століття краяни не раз виїздили на могилу Тараса Шевченка.

Чернівецький пам'ятник Шевченкові  встановлено у самому середмісті — нижній частині Центральної площі.

Автори пам'ятника — українські скульптори члени Спілки художників України Микола Лисаківський та Петро Лемський. Пам'ятник являє собою бронзову постать Шевченка, встановлену на прямокутному постаменті з червоного граніту. Кобзаря зображено в русі, його правиця зігнута й торкається грудей, погляд поета звернутий до глядачів.

Яка історія встановлення цього монумента.

 З 1990-х років (з незалежністю України) в місті постало питання про гідне монументальне вшанування Тараса Шевченка в людному місці у центральній частині Чернівців.

Наприкінці 1990-х років було остаточно визначена ділянка для майбутнього монумента — в нижній частині головного чернівецького майдану — Центральної площі, з тим, щоб він завершував ідейно простір і вписався органічно в середмістя. Відтак було оголошено конкурс, на якому переміг проект місцевих, чернівецьких скульпторів Петра Лисаківського та Миколи Лемського. Відливали бронзову скульптуру Кобзаря у Львові.

Урочисте відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку, що відбулося 25 травня 1999 року, було приурочено до зустрічі в Чернівцях президентів України, Румунії та Молдови.

Від самого відкриття чернівецький пам'ятник став місцем зборів інтелігенції, українських національних сил, молоді. Існує стала традиція покладання квітів і проведення мітингів біля пам'ятника Кобзареві в Чернівцях не лише у щорічні шевченківські дати, а й з приводу національних і державних свят, визначних для історії країни подій. Так, у часи Помаранчевої революції (листопад 2004-січень 2005 року) та теперішні події Чернівецького Євромайдану гуртувалися са́ме навколо пам'ятника Шевченкові.