Буковинський віртуоз-піаніст, самобутній композитор, талановитий педагог, громадський діяч, почесний член правління Української асоціації піаністів-педагогів
Народився 29 грудня 1929 року в селі Новій Жучці Чернівецької області. З 1948 року до 1955 рік навчався у Чернівецькому медичному інституті за спеціальністю „Лікар-хірург”, одночасно з 1950 року по 1952 рік здобував у музичному училищі імені Сидора Воробкевича фах піаніста-педагога і концертмейстера. Залюбленість у музику привела його до Київської державної консерваторії імені П.І. Чайковського, де протягом п’яти років удосконалював себе як піаніст-соліст, педагог, концертмейстер.
Юний Йосип Ельгісер зіграв свій перший публічний концерт у шестирічному віці на Садгірській сцені. У присутності батьків, родичів і місцевої інтелігенції блискуче виконав сонату Гайдна, варіації Бетховена та дві пісні без слів Мендельсона. Війна зашкодила багатообіцяючому обдаруванню розвиватися: він пройшов через єврейське гетто у Мар’янівці та Копайгороді Вінницької області, терпів поневіряння. Віртуозне володіння інструментом та пензлем неодноразово рятували йому й родині життя.
Після війни Йосип Ельгісер з головою поринув у навчання, надолужуючи втрачене. Був активним учасником учнівської художньої самодіяльності – керував шкільним хором, брав участь в обласних і республіканських оглядах. Після перемоги на одному з них, де виконував власну ком¬позицію на буковинські народні теми, став стипендіатом Міністерства освіти України. Вивчаючи медицину в медінституті, Йосип Ельгісер став „душею” оркестру вишу. Саме тоді він написав першу пісню на слова Михайла Ткача. Згодом був „Буковинський вальс”, який одержав першу премію на конкурсі.
У 1962 pоці, навчаючись на заочному відділенні Київської консерваторії, він став дипломантом 1-го республіканського конкурсу піаністів імені М. Лисенка. Далі були нові виступи й перемоги. Майже 44 роки Й. М. Ельгісер трудиться в Чернівецькому музичному училищі, навчає студентів майстерності гри на фортепіано. За цей час підготував понад 100 піаністів, які з вдячністю згадують свого вчителя. Гордістю став вихованець Євген Карафін, який неодноразо¬во ставав лауреатом численних конкурсів. Багаторічна педагогічна і виконавська діяльність, освіченість й професіоналізм дозволили йому викладати й теоретичні курси, як-от: „Історія фортепіанного мистецтва і виконавства”, „Музич¬на психологія, „Професійні захворювання музикантів та їх профілактика”.
Й.М. Ельгісер упродовж багатьох років був членом об’єднання самодіяльних композиторів. З-під його пера вийшло понад 100 пісень, романсів, хорових творів... Визнання принесли вокальні твори „Черемош”, „Ковалик”, „Не змовкне пісня Кобзаря”, „Чернівчаночки”; написано близько 250 творів фортепіанної, камерної, інструментальної та симфонічної музики. Вони виходили в окре¬мих і колективних збірках. Чимало з них розміщені у восьми томах під загальною назвою „Я – буковинець”. Увагу привертають „Буковинська сюїта”, „Соната”, ”Концертний етюд” для труби, „Серенада” для кларнета, „Імпровізація на дві єврейські теми” тощо.
Сьогодні у світі не знайдеться іншого піаніста, який так часто виходить на різні сцени світу. Свого часу в „Клубі любителів класичної музики” маестро виконав велику кількість творів Альбеніса, Бетховена, Брамса, Гріга, Дебюсі, Косенка, Ліста, Лисенка, Мендельсона. Йосип Ельгісер виступає концертмейстером протягом 53 років, акомпонував Д. Гнатюку, А. Солов’яненку, П. Кармелюку, М. Ростроповичу, О. Крисі, М. Стеф’юк, Н. Ісаковій, І. Дерді, А. Райкіну. З 1997 року по 2000 pік провів 27 історичних концертів, зігравши напам’ять 443 твори. За серію цих концертів був нагороджений Золотою медаллю ЮНЕСКО й удостоєний звання „Золоте ім’я світової культури”.
Протягом 1999–2003 pp. Й.М. Ельгісер гастролював у Австрії, Італії, Мальті, Німеччині, Сицилії, Росії, централь¬них областях України. Після поїздок, під враженням поба¬ченого, Йосип Мойсейович написав чимало музичних творів. А в Австрії маестро видав компакт-диск „Фортепіанна музика буковинських композиторів у виконанні Й. Ельгісера”.
У 2002 році Йосипа Ельгісера прийняли до Національної спілки композиторів у номінаціях „композитор” і „мистецтвознавець”. Він є почесним членом правління Української асоціації піаністів-педагогів. Композитора щиро цінують на Буковині, шанувальники визнали його небуденний талант, ім’я маестро увічнено на міській „Алеї зірок”.
Народився 29 грудня 1929 року в селі Новій Жучці Чернівецької області. З 1948 року до 1955 рік навчався у Чернівецькому медичному інституті за спеціальністю „Лікар-хірург”, одночасно з 1950 року по 1952 рік здобував у музичному училищі імені Сидора Воробкевича фах піаніста-педагога і концертмейстера. Залюбленість у музику привела його до Київської державної консерваторії імені П.І. Чайковського, де протягом п’яти років удосконалював себе як піаніст-соліст, педагог, концертмейстер.
Юний Йосип Ельгісер зіграв свій перший публічний концерт у шестирічному віці на Садгірській сцені. У присутності батьків, родичів і місцевої інтелігенції блискуче виконав сонату Гайдна, варіації Бетховена та дві пісні без слів Мендельсона. Війна зашкодила багатообіцяючому обдаруванню розвиватися: він пройшов через єврейське гетто у Мар’янівці та Копайгороді Вінницької області, терпів поневіряння. Віртуозне володіння інструментом та пензлем неодноразово рятували йому й родині життя.
Після війни Йосип Ельгісер з головою поринув у навчання, надолужуючи втрачене. Був активним учасником учнівської художньої самодіяльності – керував шкільним хором, брав участь в обласних і республіканських оглядах. Після перемоги на одному з них, де виконував власну ком¬позицію на буковинські народні теми, став стипендіатом Міністерства освіти України. Вивчаючи медицину в медінституті, Йосип Ельгісер став „душею” оркестру вишу. Саме тоді він написав першу пісню на слова Михайла Ткача. Згодом був „Буковинський вальс”, який одержав першу премію на конкурсі.
У 1962 pоці, навчаючись на заочному відділенні Київської консерваторії, він став дипломантом 1-го республіканського конкурсу піаністів імені М. Лисенка. Далі були нові виступи й перемоги. Майже 44 роки Й. М. Ельгісер трудиться в Чернівецькому музичному училищі, навчає студентів майстерності гри на фортепіано. За цей час підготував понад 100 піаністів, які з вдячністю згадують свого вчителя. Гордістю став вихованець Євген Карафін, який неодноразо¬во ставав лауреатом численних конкурсів. Багаторічна педагогічна і виконавська діяльність, освіченість й професіоналізм дозволили йому викладати й теоретичні курси, як-от: „Історія фортепіанного мистецтва і виконавства”, „Музич¬на психологія, „Професійні захворювання музикантів та їх профілактика”.
Й.М. Ельгісер упродовж багатьох років був членом об’єднання самодіяльних композиторів. З-під його пера вийшло понад 100 пісень, романсів, хорових творів... Визнання принесли вокальні твори „Черемош”, „Ковалик”, „Не змовкне пісня Кобзаря”, „Чернівчаночки”; написано близько 250 творів фортепіанної, камерної, інструментальної та симфонічної музики. Вони виходили в окре¬мих і колективних збірках. Чимало з них розміщені у восьми томах під загальною назвою „Я – буковинець”. Увагу привертають „Буковинська сюїта”, „Соната”, ”Концертний етюд” для труби, „Серенада” для кларнета, „Імпровізація на дві єврейські теми” тощо.
Сьогодні у світі не знайдеться іншого піаніста, який так часто виходить на різні сцени світу. Свого часу в „Клубі любителів класичної музики” маестро виконав велику кількість творів Альбеніса, Бетховена, Брамса, Гріга, Дебюсі, Косенка, Ліста, Лисенка, Мендельсона. Йосип Ельгісер виступає концертмейстером протягом 53 років, акомпонував Д. Гнатюку, А. Солов’яненку, П. Кармелюку, М. Ростроповичу, О. Крисі, М. Стеф’юк, Н. Ісаковій, І. Дерді, А. Райкіну. З 1997 року по 2000 pік провів 27 історичних концертів, зігравши напам’ять 443 твори. За серію цих концертів був нагороджений Золотою медаллю ЮНЕСКО й удостоєний звання „Золоте ім’я світової культури”.
Протягом 1999–2003 pp. Й.М. Ельгісер гастролював у Австрії, Італії, Мальті, Німеччині, Сицилії, Росії, централь¬них областях України. Після поїздок, під враженням поба¬ченого, Йосип Мойсейович написав чимало музичних творів. А в Австрії маестро видав компакт-диск „Фортепіанна музика буковинських композиторів у виконанні Й. Ельгісера”.
У 2002 році Йосипа Ельгісера прийняли до Національної спілки композиторів у номінаціях „композитор” і „мистецтвознавець”. Він є почесним членом правління Української асоціації піаністів-педагогів. Композитора щиро цінують на Буковині, шанувальники визнали його небуденний талант, ім’я маестро увічнено на міській „Алеї зірок”.
.jpg)
