До Дня народження Івана Миколайчука

 15 червня - День народження Івана Миколайчука!

Вже маємо сталу традицію в цей день розповідати про творчість Великого Буковинця, про його щирий та безмежний талант, любов до національної культури, про його неабиякий хист у образності та співі, у тихій розмові про мистецтво, про Чорторию, про Україну!

Іван Миколайчук… Сьогодні це ім’я знає увесь світ. І ми, такі шалені та заклопотані, переповнені проблемами і постійними життєвими тривогами, йдемо до нього, немов на прощу, несемо свої спраглі душі на жертовний огонь його високого мистецтва, щоб узяти для себе хоч відсвіт, хоч маленьку іскрину того невмирущого вогню.

Він був дивом української національної культури. Блискучий актор, талановитий режисер і сценарист, знавець і збирач національних традицій та українських старожитностей, оригінальний митець і непересічна особистість з нестандартним мисленням. Йому було тісно у тенетах шаблонів і догм – він виводив на екран живі картини життя народу з його святами й печалями, радощами і болем. На превеликий жаль залишились нездійсненними численні задуми, але акторські, сценарні, режисерські роботи Миколайчука вже стали класикою українського кіно. 

Дорогою Миколайчука

“Сподівання та звершення”

 

 до 80-річчя від дня народження українського скульптора  Миколи Лисаківського

Микола Михайлович Лисаківський   — сучасний український скульптор; член Національної спілки художників України.

Микола Лисаківський народився  7 червня 1943 року в селі Реваківці Кіцманського району Чернівецької області.

Навчався у Чернівецькому художньо-ремісничому училищі № 5. Малюнок та історія, а також різьба по дереву, акварель, гурток скульптури та композиції  меблів та саме виробництво меблів були його улюбленими предметами. Навчання вплинуло на подальшу долю митця, на вибір професії. Пізніше був студентом Пензенського художнього училища ім. К. Савицького (відділ скульптури). Згодом навчався на факультеті скульптури Київського державного художнього інституту (1968-1975).

Після навчання працював у  «Чернівецькому художньо-виробничому комбінаті» Спілки художників України. В Чернівцях першою великою роботою  митця став пам’ятник у селі Берегомет, створений з архітектором Богданом Деркачем. Крім нього виконані пам’ятні знаки у місті Сторожинець, у центрі сіл Снячів, Іванківці, Киселів та сусідній Молдові. Створив бюсти видатним діячам української культури: Сидору Воробкевичу, бюст Т.Шевченку у селі Іванківцях, у селах Миткові, Малятинці, Снячеві, Дмитрівні, бюст І.Миколайчука в Чорториї.

Від 1988 року — член Національної спілки художників України.

 Микола Лисаківський працював в галузі монументальної та станкової скульптури. Брав участь в обласних, всесоюзних та зарубіжних виставках. Для виставкової діяльності створені такі твори: «Муза В.Івасюка», бюстовий портрет Д.Мануїльського, портрет Л.Гордаш, портрет Д.Гнатюка та інші. Творчі композиції «Селянська композиція», «Жниця», «На оновленій землі», «Пастушок», «Екологія» та інші.

Серед найвідоміших робіт скульптора:

меморіальна дошка В. Івасюку (1989 — м. Чернівці);

меморіальна дошка Юрію Федьковичу (на вході до центральних корпусів Чернівецького університету);

пам'ятник Тарасові Шевченку (1999 — м. Чернівці);

пам'ятник героям-односельчанам, які загинули за незалежність України (2004 — село Драчинці Чернівецької області);

ескізи багатьох медалей, художнє оформлення низки приміщень тощо.

У період 1992—95 років Микола Лисаківський  - голова правління Чернівецької обласної організації Спілки художників України.

Активно  боровся за незалежність України. У 1989 році створив та був керівником відділу Народного руху України при спілці художників у Чернівцях.

У Чернівцях брав участь у всеукраїнських конкурсах на створення пам’ятників: «Воз’єднання Буковини з Україною» - перша премія; «Воїнам –інтернаціоналістам» - перша премія; пам’ятник Т.Шевченку – перша премія.

 

Разом зі своїм колегою Петром Лемським займався реставрацією скульптур Святих Петра і Павла біля Вірменської церкви. Митець  працював до останнього дня.

Помер 22 червня 2010 року у Чернівцях, на 67 році життя.

 

 

Література про життя і творчість скульптора:

Лисаківський Микола Михайлович // Богайчук М. Література і мистецтво Буковинив іменах: Словник-довідник / Микола Богайчук.- Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005. - С.156-157.

Лисаківський Микола // Митці Буковини. - Чернівці, 1998. - С. 69.

Горицвіт М. У майстерні скульптора / Мирослав Горицвіт // Молодий буковинець.- 1988. - 31 грудня.

Лашкевич М.С., Бойко І.Д. Запрошуємо на екскурсії Чернівцями. Путівник., Чернівці: «Прут», 2008. - С.160.

Черняк Л. Скульптор з "національною" ознакою / Людмила Черняк // Буковина.- 2004. - 15 грудня.

Тетяна Дугаєва, Ірина Міщенко. Митці Буковини. Енциклопедичний довідник. - т.1.-Чернівці, 1998. - С.69.

6 червня - День журналіста! Вітаємо!

 6 червня в Україні відзначають День журналіста. 

Відповідальна і небезпечна професія навіть у мирний час, у військових реаліях стала ще більш ризикованою - багато журналістів наражають на небезпеку себе і своє життя, щоб показати світові правду про бойові дії в Україні. 

 День журналіста в Україні був заснований першим президентом країни Леонідом Кравчуком в 1994 році. Датою свята обрали знаменний день для української журналістики - 6 червня. Саме цього дня, у Брюсселі, Національна спілка журналістів України переважною більшістю голосів була прийнята до лав Міжнародної федерації журналістів. Цього року українські журналісти відзначать своє професійне свято 29-й раз.

Вітаємо всіх знайомих і рідних журналістів з  професійним святом - бажаємо їм побільше хороших новин, м'яких дедлайнів, високих гонорарів та берегти себе. 

Ви вибрали непростий шлях: на ньому зустрічаються безсонні ночі, невдячні люди, людський біль і величезні розчарування. Але цей шлях також неймовірно захоплюючий - на ньому обов'язково є місце щирим вчинкам, великим радощам, приємним зустрічам і величезній подяці. Ідіть по своєму шляху гідно! З Днем журналіста!

Трійця або День зішестя Святого Духа

 Трійця  - одне з головних православних свят, яке відзначається через 50 днів після Великодня. Цього дня віруючі славлять триєдність Бога – один із головних догматів християнства. Згідно з Біблією, Ісус Христос ще за життя говорив про існування трьох іпостасей єдиного Бога - Отця, Сина і Святого Духа, а також передбачив їхнє зходження на Землю.

Дата Трійці щороку змінюється в залежності від дати Великодня. Трійця добре відома українцям і відзначається з давніх-давен. З цим святом в Україні пов'язано багато заборон та традицій.

Давні язичники називали Трійцю Зеленими святами, що відображає древній культ рослинності. Самі зелені свята – тиждень перед Трійцею – мали язичницьке підгрунтя і присвячувалися завершенню весняного і початку літнього календарного циклу.

Згідно з давньою українською традицією, будинки та храми на Трійцю прикрашаються лепехою, любистком, чебрецем та полином. Квіти, зелень та гілки дерев освячуються у церкві, після чого стають прикрасою для помешкання. Вважається, що якщо покласти вдома освячену зелень, то родину оминуть недуги та хвороби.

За народними повір’ями, у цей день можна свататися, а також веселитися та співати пісні – так наші предки приваблювали удачу та зверталися до Бога з подяками.

Як і в будь-яке церковне свято, на Трійцю заборонено сваритися та пліткувати, надміру вживати алкоголь, заздрити та відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. Крім того, цього дня варто відпочити від фізичної праці.

 Відділ мистецтв підготував книжкову викладку "Дивоцвіт літа. Традиції та вірування" з циклу народознавчих виставок. 

 Рекомендуємо  відкрити нові для себе вірування щодо форм квітчання в календарній і родинно-побутовій обрядовості завдяки книзі, що надрукована на основі дисертації  Марії Федущак "Українські народні флористичні композиції : історія, функції, типологія, художні особливості" та друкованому джерелу нетуристичних  звичаїв України Наталки Фіцич "Культ предків".

 Ці та багато інших видань, що є у фонді відділу допоможуть у цій справі.

 Запрошуємо до ознайомлення!

Нові надходження січень-березень 2023 р.

 

1.     Грушевська, Світлана. Одноголосні музичні диктанти для учнів музичних шкіл та шкіл мистецтв . – Чернівці, 2022.

2.     Калинчук, Ігор. Вибрані твори художника. Живопис. – Чернівці, 2022.

3.     Олександр Літвінов. - Чернівці, 2017.

4.     Любківський, Олег. Художня метафізика Олега Любківського. – Чернівці, 2021.

5.      Мандичевський, Євсевій.  Меса До мажор. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2017.

6.     Мандичевський, Євсевій.  Сила гармонії. Кантата для солістів, хору та оркестру. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2017.

7.     Мандичевський, Євсевій.  Кантата з нагоди святкування 50-річного ювілею Вищої православної реальної школи в Чернівцях. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2017.

8.     Медриш, Ірина. Світова музична література: підручник. В 1. – Чернівці: Місто, 2021.

9.     Нішенко, Марина. Єврейський танець. – Чернівці: Букрек, 2020.

10.                       Норст, Антон. Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині. -  Чернівці: Книги –ХХІ, 2021.

11.                       Проссо, Григорій. Моя драма. - Чернівці: Букрек, 2021.

12.                       Резиденція митрополитів Буковини і Далмації. – Чернівці; Харків, 2016.

13.                        Снігур, Іван. А тая лозина  - як світлая днина.  - Чернівці, 2004.

14.                       Філіппов, Володимир. Прояв образу в буденному. – Чернівці, 2014.

15.                       Філіппов, Володимир. Кінцева інформація. – Чернівці, 2014.

16.                        Чмут, Олена. Хорові твори. -  Чернівці: Місто, 2021.

Нові надходження - 2023 рік

 

Нові надходження

квітень-травень 2023 р.

1.    Баняс, Володимир. Шикаторик. Листи до брата. - Київ: Фірма «Гранмна», 2022.

2.    Валявська, Катерина. У мереживі вальсу. Світське життя на Буковині. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2022.

3.     Гемері, Іван. Лірика душі моєї: альбом-каталог. - Чернівці: Місто, 2020.

4.    Ґуберначук, Сергій. Журавлина криниця. – Київ: Тропеа, 2022.

5.    Живе в усьому. Вибрані пейзажі. – Київ: Фірма «Гранмна», 2022.

6.    Історія українського та світового мистецтва: метод. рекомендації. - Чернівці, ЧНУ, 2022.

7.    Коваленко, Георгій. Олександра Екстер. -  Київ: Родовід, 2021.

8.    Куліковська, Ірина. Організація концертної та гастрольної діяльності:навчально-методичний посібник. – Чернівці: ЧНУ, 2022.

9.    Куліковська, Ірина. Організація концертної та гастрольної діяльності: методичні рекомендації. – Чернівці: ЧНУ, 2022.

10.                      Медриш, Ірина. Світова музична література. В.2. – Чернівці: Місто, 2020.

11.                      Медриш, Ірина. Хрестоматія музичних прикладів до підручника «Світова музична література» В.2. – Чернівці: Місто, 2020.

12.                      Мудрак, Мирослава. Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду. – Київ: Родовід, 2021.

13.                       Музичне краєзнавство Буковини. Хрестоматія. в 10. Мистецька палітра Василя Процюка. -  Чернівці: ЧНУ, 2018.

14.                      Савчук, Остап. Музичні мотиви у Слові. – Чернівці: Місто, 2020.

15.                      Тканко, Зеновія. Мода в Україні ХХ століття. – Львів: Артос, 2015.

16.                      Тримбач, Сергій. Кіно народжене Україною. Альбом антології українського кіно. – Київ: Саміт-Книга, 2019.

17.                      «Червона рута»: від земного  -  до небесного: збірник спогадів… -  Чернівці: Друк-Арт, 2020.

18.                      Щербанюк, Володимир. Збірка п’єс для юного саксофоніста. – Чернівці: Місто, 2019.