Легенда ХХ! ФРЕНКУ Сінатрі - 105!

 Хлопчик, який виріс в бідному кварталі, в сім'ї іммігрантів з Італії, став легендою XX століття. Його манера виконання, звана "крунінг" (від англійського croon - наспівувати стиха, муркотіти) стала еталонною для декількох поколінь співаків і музикантів. У його послужному списку - близько 100 синглів. Він виконав практично всі найпопулярніші композиції того часу, за що заслужено отримав зірку на алеї слави в Голлівуді.

Сім найвідоміших пісень Френка Сінатри, які до цього дня вважаються "золотими" хітами.

1.My Way, виконаено в 1968 році

Не всі знають, що знаменитий хіт, який протягом довгого часу лідирував в музичних чартах США і Великобританії - версія французької пісні, написаної в 1967 році відомим артистом Клодом Франсуа. В оригіналі вона називається "Comme d'habitude" ( "Як завжди"). До варіанту, який виконав Сінатра, слова написав американо-канадський автор і виконавець Пол Анка, який, в свою чергу, зробив перекладення вірші середньовічного поета Франсуа Війона.

Французька версія My Way - це історія про чоловіка і жінку, які змушені прикидатися і обманювати, так як любов пішла. Сінатра же заспівав про людину, що підводить підсумки в кінці свого життєвого шляху: він пройшов його гідно, чесно, з вірою, зізнаючись у своїх почуттях.

My Way, за силою і змістом, вийшла знаковою для багатьох виконавців. Наприклад, Елвіс Преслі виконав її в 1973 році, сингл вийшов за кілька тижнів до його смерті.

2. Strangers in the Night, 1966 рік

Автор цього хіта - німецький композитор, аранжувальник і керівник естрадного оркестру, популярного в 60-і роки Берт Кемпферт. Спочатку Strangers in the Night була записана як частина саундтрека до фільму 1965 року A Man Could Get Killed. Але через рік пісня стала хітом № 1 завдяки виконанню Френка Сінатри.

У травні 1966 року Сінатра випустив однойменний альбом, який став платиновим - в США було продано понад мільйон його копій. Артист отримав за нього дві премії "Греммі". Сингл Strangers in the Night протягом тижня займав перше місце в списку кращих пісень журналу Billboard.

3. Let It Snow! 1945 рік

Це одна з найвідоміших різдвяних композицій, виконаних англійською мовою. Її автори - поет Семмі Каном і композитор Жюль Стайн - написали її, відчайдушно бажаючи Різдва в жаркий день в липні 1945 року.

Вперше пісню виконав американський автор і виконавець, який був дуже відомий в 40-50-х роках, Воен Монро. Після цього Let It Snow переспівали два десятка зірок. Однак найвідомішими версіями донині залишаються ті, що були виконані Френком Сінатрою і Діном Мартіном. Цікаво, що саме Let It Snow стала 25-мільйонної композицією, яка була продана через магазин Apple.

Популярності пісні додало ще й те, що саме її виконанням закінчуються два голлівудських бойовиків - "Міцний горішок" і "Міцний горішок 2".

4. Fly Me to the Moon, 1954 рік

Пісню, яка увійшла в так званий "джазовий стандарт" (список творів, які знають практично всі джазмени) і вважається сьогодні однією з найбільш часто виконуваних, написав композитор Барт Ховард. Вперше її виконала Феліція Сандерс в клубі "Блакитний Ангел" в Манхеттені, під акомпанемент самого композитора.

Спочатку пісня називалася In Other Words, однак зовсім скоро прижилося "народна" назва Fly Me to the Moon - по першому її рядку. Через рік її переспівав і зробив суперпопулярною Френк Сінатра.

Пісню також виконували знамениті співачки Елла Фіцжеральд і Ненсі Вілсон. Дайана Кролл заспівала її в честь 40-річчя від дня висадки Нейла Армстронга на Місяць.

5. New York, New York, 1979 рік

Прем'єра славнозвісної пісні відбулася 21 червня 1977 року, коли на екрани вийшов фільм Мартіна Скорсезе "Нью-Йорк, Нью-Йорк" - в картині її виконала Лайза Мінеллі. Автори - композитор Джон Кандьор і поет Фред Ебб - розповіли, що пісня була "написана в гніві", так як Роберт Де Ніро, який знявся у фільмі, попросив переписати її і зробити "сильніше". Це обурило авторів, але вони зробили так, як просив актор.

Фільм Скорсезе великого успіху не мав, але заголовна пісня до нього отримала "друге дихання" в 1979 році, коли її переспівав Сінатра. Він змінив в тексті кілька слів і придумав нове аранжування. Композиція увійшла в його альбом Trilogy: Past Present Future і назавжди пов'язана з його ім'ям.

6. Got You Under My Skin, 1946 рік

Пісня написана в 1936 році американським композитором Коулом Портером, який вважається одним з видатних в "легкому жанрі", для мюзиклу Born to Dance. Френк Сінатра вперше виконав її в 1946 році, на радіо. Через 10 років він створив аранжування для біг-бенду - саме це виконання пісні вважається класичним.

Після цього Сінатра перезаписував пісню ще двічі. У 1963 вона увійшла в його альбом Sinatra's Sinatra, з улюбленими композиціями артиста. А в 1993-му вийшла ще одна версія - з альбому Duets, в парі з ірландським рок-музикантом, вокалістом групи U2, Боно.

7. Something stupid, 1967 рік

Автор цієї простої і милої пісні - співак і композитор Карсон Спаркс, в 1966 році він записав її в дуеті з дружиною. Роком пізніше Something stupid, разом з дочкою Ненсі, виконав Сінатра.

Серед безлічі каверів, які були зроблені на цю пісню,  запам'ятався найбільше (окрім, звичайно, дуету Сінатра) - у виконанні Роббі Вільямса і Ніколь Кідман, записаний в 2001 році.

"Кобзар" Амвросія Ждахи

 20 грудня 2020 року виповнилось 165 років від дня народження Амвросія Андрійовича Ждахи — українського ілюстратора, художника, графіка, тонкого майстра акварельної мініатюри. Митець був першим з українських графіків, хто виконував комплексне оформлення «Кобзаря» Тараса Шевченка.Робота Амвросія Ждахи до «Кобзаря» відрізнялася від робіт ілюстраторів-попередників своєю комплектністю, безпосереднім призначенням малюнків до більш повної збірки, зумисне жанрово-побутовим трактуванням сюжетів, розрахованим на масове видання для простого малограмотного населення України.

Більше читатйте тут:

https://ru.calameo.com/read/006246503867c91dce6de

Михайлу Старицькому - 180!

 1840, 14 грудня – у селі Кліщинці на Полтавщині (нині – Черкащина) народився один із засновників українського театру корифеїв, автор п’єси «За двома зайцями», драматург Михайло Старицький.

З дванадцяти років залишився сиротою і виховувався у Лисенків. Мати Старицького походила з цієї родини. Опікуном Михайла був Віталій Лисенко, син якого Микола став засновником української національної музики. Хлопці були майже однолітками і потоваришували. Вони разом вчилися у Харківському, потім Київському університеті, були учасниками київської Громади, власним коштом заснували та утримували недільні школи, разом розвивали український театр. 

Після бурхливого київського життя Михайло Старицький повернувся на Полтавщину до батьківського маєтку. Якось на вечорницях він побачив селянку Степаниду і закохався. Ця дівчина надихнула Старицького на написання слів чудової пісні «Ніч яка місячна». Призначивши їй зустріч, аби освідчитись, чекаючи кохану увечері біля річки Старицький вигадав рядки: «Ніч яка місячна, ясная, зоряна, видно, хоч голки збирай! Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай!». Та дівчина була заручена, тож своє кохання і сімейний затишок Старицький знайшов із Софією Лисенко (сестрою друга Миколи Лисенка).

Із родиною Старицький деякий час жив на Поділлі, там він купив маєток. 1871-го перебралися до Києва. Тут з Миколою Лисенком заснували Товариство українських акторів. Першою виставою, яку поставили була «Різдвяна ніч» за мотивами повісті Миколи Гоголя. Згодом вони  поставили більше десятка власних п’єс. Для розвитку театру були потрібні кошти, тому Старицький продав маєток на Поділлі і очолив першу українську професійну театральну  трупу.  «Склалося товариство, – писав Іван Франко,– якого Україна не бачила ні до, ні після». Протягом 1886-1887-го тривали успішні гастролі Москвою та Санкт-Петербургом, після чого тріумф чекав на українців у Варшаві, Вільнюсі, Тифлісі. Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж актори імператорського театру, мали найкращі декорації та костюми.

На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко

1893-го Старицький пішов з трупи, бо не мав більше коштів на її утримання, а також геть розхворівся.

Решту життя присвятив літературній діяльності. Написав та видав поезії, п’єси «Маруся Богуславка», «Остання ніч», романи «Буря», «Розбійники», повісті «Заклятий скарб», «Облога Буші».

 Наступного року виповниться 60 років фільму, що знято за  одноіменною п'єсою Михайла Старицького  "За двома зайцями".  Режисер-постановник Вадим Іллєнко. Первинна версія фільму була українськомовною і лише легковажний Свирид Голохвостий розмовляв суржиком, чим підкреслювалася його недолугість. Для фільму було також створено російський дубляж, де всі репліки, окрім монологів Голохвастого суржиком, продублювали російською. На мій погляд, фільм-шедевр має довге та насичене життя, адже всі хто бачив його, передивлявся в різних дубляжах, та склав свою думку про кожен варіант. Наступного року зустрінемось на перегляді з нагоди 60-річчя виходу на екрани цієї легендарної стрічки!

Кераміка Олександра Бахматюка

10 грудня 2020 року виповнюється 200 років від дня народження українського майстра декоративного розпису на кахлях, відомого гончара Олександра Петровича Бахматюка.

Вироби Олександра Бахматюка вирізняються своєю оригінальністю, адже кожен твір – унікальний. Він не копіює вже створені орнаменти, а щоразу пише щось нове. У його роботах переважають побутові сцени, сакральні та геральдичні мотиви, які оздоблені триколірною гамою – зеленою, жовтою і коричневою на білому тлі.

https://ru.calameo.com/read/0062465038a69ceba64de

Грудень подарунковий! Нові книги у фонді!

   Шановні читачі! 

Рада повідомити вам, що відділ мистецтв  отримав книги від Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові у подарунок.

  Комплект з двох книг Олесі Семчишин-Гузнер про  Модеста Сосенко та його творчість.

Народився Модест Сосенко в сім'ї греко-католицького священника, пароха с. Порогів о. Данила Сосенка. 

Початкову освіту здобув  в ґімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі (1887—1895 рр. 

Вчився у Краківській школі мистецтв (1896—1900 рр.), та завдяки фінансовій підтримці митрополита Андрея Шептицького в Мюнхенській академії (1901—1902 рр.) і в Національній школі мистецтв у Парижі (майстерня Леона Бонна) (1902—1905 рр.). 

З 1908 р. жив у Львові. З 1907 р. працював реставратором у Національному музеї у Львові.

 А також ми отримали дві книги -  Тараса Драгана та Живопис "Ой у полі жито".

Народився  Тарас Драган в селі Лисиничі Львівської області. Родина Драганів брала активну участь в національно-культурному житті Галичини. У 1947 році був арештований, відбув сім років таборів суворого режиму. Після повернення екстерном закінчив десятирічку, відвідував Львівську художню школу, поступив на факультет кераміки Львівського інституту декоративного та ужиткового мистецтва.

 

З часу завершення навчання творчо працював художником керамік, брав участь у художніх виставках. Окремою ділянкою творчості була монументальна кераміка: вишукані керамічні панно для кафе «Львів», «Львівобленерго», модульна решітка для готелю «Турист», пластичні композиції для трускавецького санаторію «Кришталевий палац» та ін.

 

у 1962-2009 роках працював у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша викладачем на відділі художньої кераміки, розкривши в собі, крім таланту рисувальника, тонкого знавця композиції, талант педагогічний. Обіймав посаду завідувача кафедри рисунку. Створив школу рисунку, уклав навчальні програми з рисунку для всіх курсів і спеціальностей, науково обґрунтував методику його виконання, що дістало поширення у навчальних мистецьких закладах України. Розробив програми з дизайну і основ декоративності для відділу кераміки.

Квіткові розмаї Катерини Білокур

  

7 грудня 2020 року виповнюється 120 років від дня народження Катерини Білокур - української художниці, майстрині народного декоративного живопису, представниці «наївного мистецтва».

 

 

 

Катерина Білокур зуміла сягнути вершин успіху і прославити українське мистецтво на цілий світ. Їй довелося пережити осуд і нерозуміння односельців, які вбачали в її заняттях малюванням спробу ухилитися від роботи. Вона зустріла нерозуміння матері, що вважала її малювання безглуздим, і все-таки, подолавши ці такі непрості в сільському житті перешкоди, вона самотужки, крок за кроком відкривала для себе таємниці живопису. Не маючи коштів на фарби й пензлі, готувала 'їх сама з рослин та щетини, не маючи спеціальної художньої освіти, альбомів та книжок, навчалася у природи.

 Більше робіт можете переглянути в презентації:

https://www2.slideshare.net/LubaShylyuk/120-239756061

 

Запрошуємо до ознайомлення із книгами, що висвітлюють творчість видатної художниці, що є у фондах відділу мистецтв.

 

 

4 грудня - Введення у храм Пресвятої Богородиці

 

Історію свята Введення у храм Пресвятої Богородиці переказує не Євангеліє, а Святе Передання церкви й стародавні апокрифічні церковні твори.

Батьки Діви Марії святі  Йоаким та Анна довго не мали дітей. Вони багато років щиро молилися Богу та дали обітницю - якщо в них народиться дитина, віддадуть її на служіння у храм Божий.

Сьогодні, 4 грудня, одне з великих християнських Богородичних свят, встановлене на честь події приведення пресвятої Богородиці своїми батьками в Єрусалимський храм для присвячення Богу.

Сьогодні, 4 грудня, православна церква відзначає Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Воно належить до числа двонадесятих, тобто є одним із 12-ти найважливіших свят після Великодня.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/4-grudnya-svyato-vvedennya-u-hram-presvyatoji-bogorodici-mariji-2020-yake-sogodni-cerkovne-svyato-11242586.html

Сьогодні, 4 грудня, православна церква відзначає Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Воно належить до числа двонадесятих, тобто є одним із 12-ти найважливіших свят після Великодня.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/4-grudnya-svyato-vvedennya-u-hram-presvyatoji-bogorodici-mariji-2020-yake-sogodni-cerkovne-svyato-11242586.html

Сьогодні, 4 грудня, православна церква відзначає Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Воно належить до числа двонадесятих, тобто є одним із 12-ти найважливіших свят після Великодня.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/4-grudnya-svyato-vvedennya-u-hram-presvyatoji-bogorodici-mariji-2020-yake-sogodni-cerkovne-svyato-11242586.html

 

Нарешті, народилося довгоочікуване немовля - маленька дівчинка, яка стане матір'ю Спасителя.
Різдво Пресвятої Богородиці або Малу Пречисту святкували 21 вересня, батьки назвали її  Марія.

Йоаким і Анна дуже любили доню, але повинні були виконати свою обітницю. Коли Богородиці виповнилося три  роки, батьки вдягли її у святкове вбрання, запросили рідних та близьких, та усі разом, із запаленими свічками в руках відправилися до  Єрусалимського храму. Їхня подорож від Назарету (де народилася Богородиця) до Єрусалиму тривав три дні.

Біля Єрусалимського храму Пресвяту Діву Марію зустрів первосвященник Захарія.

Щоб підійти до нього, трирічна Богородиця повинна була сама піднятися по сходах з 15 величезних каменів. Для дитини такого віку це було неможливе! Але обережно став на першу сходинку, Діва Марія швидко піднялася вгору та підійшла до здивованого первосвященника Захарії. Первосвященник Захарія відчув неймовірну силу Божу, та ввів у храм Пресвяту Богородицю. Завів її у найсвятіше з храмових місць: жертовний вівтар, куди сам мав право заходити лише раз у рік для пожертви! Усі присутні були здивовані цими подіями. Так відбулося Введення у храм Пресвятої Богородиці. Після цього Богородиця залишилася жити при храмі у приміщенні для дівчат.  Вона вчилася шити, вивчала Святе Письмо і постійно молилася Богу.
Традиції свята Введення Пресвятої Богородиці

На свято Введення Пресвятої Богородиці священники у храмі одягнені у блакитний колір, який вважається Богородичним.
 

 

У деяких храмах віряни виготовляють святкові великі свічки та напередодні літургії стають живим коридором та запалюють їх біля храму, згадуючи, як Йоаким та Анна привели маленьку Марію із запаленими свічками з Назарету в Єрусалим.

На запитання “Як жити благочестиво?” святі люди відповідали: “Треба жити так, наче у вас усе життя - Введення у храм Божий.