До 185-ого ювілейного дня народження французького митця відділ мистецтв підготував міністудію репродукцій.
Поль Сеза́нн ( 19.01.1839 – 22.10.1906) – французький художник, що працював у напрямках імпресіонізму і постімпресіонізму. Мистецька спадщина становить близько 900 робіт олією і 400 акварелей, не рахуючи малюнків та ескізів. Ніхто не може підрахувати кількості робіт, знищених, як недосконалі, самим художником за роки свого творчого шляху. Близько 170 картин Поля Сезанна являють собою портрети і автопортрети, близько 200 – натюрморти з фруктами. Помітне місце займають пейзажі.
Творчість Поля Сезанна мала великий вплив на живопис XX сторіччя, зокрема на розвиток кубізму. За життя не був визнаний і зазнав нищівної публічної критики, але після смерті став одним з найвизначніших художників XIX століття. Третя картина у серії «Картярі» – це друге за вартістю полотно у світі, його орієнтовна ціна за результатами закритих торгів становить близько 250 мільйонів доларів. Серед картин, проданих на відкритих торгах, сезаннівський «Натюрморт з глечиком і драпуванням» вартістю 60,4 мільйонів доларів, займає 36-те місце.
Творчість митця ділять на чотири періоди: ранній (1859–1871), імпресіоністичний (1872–1877), конструктивний (1878–1887) і синтетичний (1888–1906). Перші картини – це «Чернець» (1865–1867), «Пастораль», «Піч у майстерні» (1865–1868). Потужним поштовхом на шляху творчих змін стало знайомство з імпресіоністами. Їхній вплив особливо помітний в роботах 1870-х років. Проте повністю розчинятися у новому русі художник не став. На противагу розпливчатості, нетривкості форм, властивих імпресіонізмові, Поль Сезанн прагнув до відтворення матеріального світу, до вагомості й об’ємності форми. Відкинувши один з основоположних принципів імпресіонізму – створення картини одних подихом «а ля прима» – Поль Сезанн розробляє властиву йому зрілу манеру повільного, обережного послідовного покриття полотна фарбою. Сюжети цього періоду нерідко повторюються, групуючись таким чином в тематичні цикли картин («Каштани в Жа-де-Буфан», «Чорний замок», «У лісі» тощо).
У творах синтетичного періоду до палітри Поля Сезанна додаються більш яскраві та насичені барви («Овер», «Понтуаз»), а численні краєвиди його улюбленої вершини Сен-Віктуар вирізняються гармонійною патетикою. Найвідоміші полотна цього періоду «П’єро і Арлекін» (1888), «Персики і груші» (1888–1890), «Акведук» (1889), «Картярі» (1890–1892), «Натюрморт з апельсинами та яблуками» (1895–1900) тощо.
Запрошуємо всіх охочих до перегляду репродукцій.
Немає коментарів:
Дописати коментар