9 травня 2021 року виповнюється 85 років від дня народження Юрія Герасимовича Іллєнка - українського кінооператора, кінорежисера, сценариста, художника.
Серед найвідоміших фільмів Іллєнка «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана
Купала», «Білий птах з чорною ознакою», та «Легенда про княгиню Ольгу». Юрій Іллєнко - один із представників хвилі «українського поетичного кіно».
1960 року Іллєнко зняв дипломну роботу «Прощавайте,
голуби» (перший в історії інституту повнометражний фільм) і отримав за роботу
нагороди на світових кінофестивалях в Празі і Локарно — за найкращу операторську роботу. 1963 отримав
запрошення зі студії ім. О. Довженка зняти фільм «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова. Фільм став не лише
лауреатом понад сотні міжнародних кінофестивалів, але й актом відродження слави
українського духу, збудником української ідеї.
Дебют Юрія Іллєнка у режисурі — «Криниця для
спраглих» за сценарієм Івана Драча про винищення українського села, був заборонений
постановою ЦК КП України на 22 роки. 30 червня 1966 ЦК Компартії України
схвалив постанову «Про серйозні недоліки в організації виробництва кінофільмів
на Київській кіностудії ім. О. Довженка», в якій піддавалися критиці
кінострічки «Криниця для спраглих» (автор сценарію І. Драч, режисер Ю. Іллєнко).
Наступний фільм «Вечір на
Івана Купала» — алегорична
історія України, був знятий з екрану рішенням міністра культури СРСР Романова і
покладений на полицю на 18 років. Фільм реабілітовано в 1988-му.
1967 дирекція Венеціанського кінофестивалю персонально
запрошувала Юрія Іллєнка з фільмом «Вечір на
Івана Купала» на фестиваль з
гарантією головного призу «Золотий лев» Святого Марка, але міністр культури СРСР Романов
стверджував, що такого фільму взагалі не існує. Неймовірними зусиллями режисер
добився, щоб фільм послали на міжнародний фестиваль у Прагу, але в день
відкриття фестивалю в Прагу увійшли радянські танки для придушення празького
повстання.
1971 на
XXIV з'їзді комуністичної партії України вустами першого секретаря Львівського
обкому КПУ тов. Добрика було заборонено наступний, третій фільм «Білий птах з
чорною ознакою», як «найбільш шкідливий фільм, що колись було зроблено в
Україні, особливо шкідливий для молоді». У фільмі вперше в історії було виведено
як головного героя воїна УПА. Рятуючи себе, Петро Шелест, перший секретар ЦК КПУ, бо саме він дозволив
показати фільм з'їздові, посилає «Білого птаха» на Московський
міжнародний кінофестиваль. Фільм тріумфально виборює Гран Прі фестивалю,
завдяки півгодинній овації шести тисяч глядачів кремлівського палацу з'їздів,
де проходив кінофестиваль. За якийсь час П. Шелеста знімають за
націоналістичний ухил, а фільм опиняється в опалі на довгі роки, аж до кінця
ери Щербицького. «Білого птаха» можна було побачити в Токіо, Монреалі,
Нью-Йорку, Парижі, Тегерані, лише не в Україні.
Далі була дворічна еміграція в Югославію, де Юрій
Іллєнко зняв фільм «Жівіо заінат», що перекладається як «живу наперекір
всьому». Це чорногорське вітання. Коли зустрічаються двоє чорногорців, вони так
вітаються: — Како сте? (Як ти?), — Жівіо заінат! (Живу всупереч).
Всупереч всьому. Всупереч усім тяжким обставинам: голоду, війні, зрадам,
терору, безгрошів'ю, хворобам… тощо… Фільм отримав «Срібну арену» на фестивалі
в Пулі. І приз за найкращу чоловічу роль. В Україні на екрани не був допущений.
Двічі, з інтервалом в три роки, режисер отримує запрошення і контракти з
Голлівуду.
Наступний фільм «Мріяти і
жити» за сценарієм Івана Миколайчука і Юрія Іллєнка
було 42 рази зупинено у виробництві на різних стадіях: під час режисерської
розробки, в підготовчий період, під час знімання (18 разів), в монтажному
періоді і, звичайно, при процедурі здачі керівним органам. А треба було пройти
12 інстанцій — від худради об'єднання до ЦК КПРС. Для режисера епопея
перманентних заборон закінчилась першим інфарктом на худраді студії Довженка.
У різні роки були заборонені майже всі проєкти Іллєнка
на стадії сценарію. Серед них було заборонено для постановки трилогію про
Київську Русь — «Князь Ігор», «Володимир Красне Сонечко», «Ярослав
Мудрий». Заборонено екранізацію «Лісової
пісні» Лесі Українки (постановка якої була здійснена двадцять років
потому). Заборонено до постановки два сценарії за Шевченком — «Великий
льох» і «Варнак». Нарешті секретар ЦК з ідеології Маланчук, відомий українофоб,
заборонив перший варіант сценарію про Мазепу зі словами: «Якщо Іллєнко не хоче, щоб з ним
трапилось те, що трапилось з Мазепою після Полтави, то хай закопає свій сценарій в
себе на городі!» Був заборонений навіть сценарій фільму для дітей, комедії (за
жанровими ознаками) про ліквідацію бандитами Запорізької Січі. Всього Юрій
Іллєнко написав 42 сценарії, але лише сім із них стали фільмами.
Юрій Іллєнко створив незалежну кіностудію «Фест-Земля»,
на якій зняв перший в Україні фільм не на державні кошти. В основу фільму
покладено зеківські оповідання Сергія Параджанова «Лебедине озеро. Зона». Цей
фільм отримав запрошення Каннського кінофестивалю, де він виборов два призи: Приз ФІПРЕССІ — міжнародної федерації кінопреси і Приз
«Ескор» — незалежної молодої кінокритики. В українському прокаті фільм не
показувався. Пізніше російська телекомпанія ОРТ придбала його з ексклюзивними
правами щодо показу і навіки поклала на полицю.
Наступні десять років Юрій Іллєнко був без роботи
як кінематографіст. Написав за цей час свій найкращий сценарій про друге
пришестя Христа «Агн», монографію «Парадигма кіно» — перший в Україні
підручник з кінорежисури. Зробив три персональні виставки своїх живописних і
графічних творів, зняв проєкт «Молитва за гетьмана Мазепу»,
до якого йшов близько третини свого життя. Фільм для показу в Росії заборонив
міністр культури РФ Михайло Швидкой. В Україні фільм також було знято з
кінопоказів, заборонено для показу по ТВ, не випущено на відео. Не продано за
кордон, хоча було багато пропозицій, що перекривали видатки на фільм у десятки
разів. Після цього Юрій Іллєнко зробив заяву для преси: «Я йду з кіно, бо з
цією бандитською владою не хочу мати справи».
Помер Юрій Іллєнко 15 червня 2010 року в селі
Прохорівці на Черкащині. Він тривалий час хворів на невиліковну хворобу.
Немає коментарів:
Дописати коментар