6 травня - Святого Юра

Святий Юр (Юрай) запускає весну – витягає з тобівки золоті ключі, відмикає браму і вивільняє сили природи.

На Русі святого  Юрія (Георгія) шанували як покровителя скотарства, а також вважали захисником від хижих звірів. У той же час в слов’янському фольклорі великомученик відзначений як володар змій і господар диких тварин.

Святий Єгорій звіра пасе. Всі тварини у святого Юрія під рукою.

Не менш розвинений у наших предків був культ великомученика Георгія як господаря землі, хлібороба, відкривача весняних польових робіт. Відзначимо, що ім’я Георгій по-грецьки означає «землероб, хлібороб», і цілком можливо, що в своїх витоках цей персонаж пов’язаний був з землеробською міфологією.

Юріїв день – остаточний поворот до весни, той поріг, за яким залишилася боротьба весни із зимою і починається її поступовий перехід в літо. В цей день святкується перемога тепла і сонця над зимовими морозами.

Особливе значення 6 травня приписували єгор’євській росі, поява якої віщувало буйний ріст трав, а значить і рясний корм для випущений на пасовище худоби. Ще вірили, що Юр’єва роса допомагає в лікуванні різних недуг, в знятті порчі і сглазу. Тому по росі каталися, щоб отримати міцне здоров’я.

Однією з головних тем дня була підготовка землі до сівби або проведення посівних робіт. У північних і східних регіонах на Єгорій заорювали ріллю, в південних – починали сівбу.

З Єгорій сіяли моркву і садили буряки: Сійте на Георгія розсаду, зеленого борщу вдосталь буде. До цього дня намагалися посадити капусту, інакше вилки витися не будуть. Також перебирали цибулю, щоб вона краще зростала.

До дня Єгорія приурочили перший вигін худоби в поле, який вважали дуже відповідальною справою і сприймали як велике свято. Обставлявся він різними ритуальними діями, вироками, піснями і обрядами. Якщо траплялася рання весна, худобу випускали в поле і до цієї дати, але її урочистий вигін з усіма обрядами здійснювали саме в Єгоров день.

Напередодні і в день свята з дому нічого не віддавали. До світанку 6 травня господар обходив будинок, закривав все хвіртки, ворота і переломи в огорожі, господиня з іконою і короваєм тричі обходила худобу в хліві, шепочучи при цьому молитву.

Георгія Побідоносця зверталися з проханням захистити і вберегти корів, кіз, овець і коней від лихого ока, диких звірів і інших напастей. У минулі часи в нашій країні ліси займали великий простір і були багаті дикими тваринами, тому випас худоби був пов’язаний з небезпекою. Селяни, прагнучи запобігти біді, вдавалися до різних оберегів.

По весні, перш ніж випустити худобу в ліс, в будинку на пічний заслін господині кришили хліб і потім давали його покуштувати корові, вимовляючи при цьому: «Як цей заслін щоночі на своєму місці стоїть, так би і корова наша щоночі в нашому дворі стояла».

Виганяючи корову в перший раз навесні в поле, її примушували переступити через сковорідник, покладений в воротах, потім, стукнувши худобу сковорідником, примовляли: «Як сковорідник від печі не відходить, так би і скотина моя від двору не відходила».

Деякі господині у корови обрізали кінчик хвоста і ховали його під сволок, сказавши: «Як вдома хвостик тримається, так би і коровушка трималася».

У день весняного Єгорій існувала заборона на роботу: Хто на Георгія працює, у того вовки худобу різати будуть.

Існувало повір’я, що в цей день святий Георгій на білому коні роз’їжджає по лісах і роздає накази звірам. Тому мисливці зверталися до нього з проханням про вдале полювання.

З весняного Юрія відбувалися найми і угоди по Семенов день (14 вересня), до Покрови (14 жовтня) або до Заговин (27 листопада).

А напередодні увечері усі ґазди і ґаздівські діти на Гуцульщині палять вогні і скачуть через ватру; тримаючись за руки, стають у коло і танцюють за сонцем. Так вони зустрічають Юрія, що їде до них на білому коні та веде за собою багату й космату Весну.

А коли заграє Юр у свої золоті роги, знімають гуцули зі стін трембіти, здіймають їх до неба і весело йому відповідають.

Від Юрія, покровителя худоби, починається життя полонинське – гуцули виганяють худобу на високі полонини.

Прикмети на 6 травня:

1. Зозуля кує до дня Єгорій – до неврожаю і падежу худоби.
2. Якщо зозулю раніше солов’я почуєш, то нещасливо проживеш літо.
3. Якщо весняний Єгорій з кормом, то на осіннього Ніколу (19 грудня) зима встановиться.
4. На Єгорій мороз – буде гречка, просо і овес.
5. Сніг в Юріїв день – до хорошого урожаю гречки, дощ – до недороду.
6. Якщо на свято і через тиждень після нього буде мороз, осінь очікується тепла.
7. Якщо на Юрія йде сніг з дощем, то рання і пізня гречка однаково хороша буде.

Повна стаття: https://histua.com/slovnik/yu/yuriiv-den