Боротьба світогляду та художніх принципів Леона Озіасовича Копельмана
Леон Озіасович
Копельман народився 25 травня 1904 року в селі Вовчинець Сіретського повіту,
Австро-Угорщина нині с. Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області в родині
службовця. На початку двадцятих років двадцятого століття закінчив єврейську
гімназію в Чернівцях. Леон Копельман навчався в Флорентійській Академії мистецтв (викладач Ф. Карен), яку
закінчив у 1928 році. Після закінчення Академії він повернувся на Буковину.
Пізніше підтверджував фахову освіту в Бухарестській школі мистецтв. Від 1929 до
1931 рр. Леон Озіасович навчався а Бухарестській школі
красних мистецтв (викладач К. Рессу). Від 1937 р. до 1941 р. Леон
Копельман був учителем малювання у школах та гімназіях Чернівців та
м. Сірет (Румунія).
Від 1944 до 1979 рр. працював художником Чернівецьких майстерень
Художнього фонду УРСР. З 1945 до 1965 р. Леон Копельман співпрацював з
редакцією газети «Радянська Буковина».
В 1980-90-і роки завдяки дружині митця Шарлотті Зільберштейн до Чернівецького
художнього музею надійшла величезна колекція творів митця. Науковці музею
опрацювали цей доробок, осмислили його і згодом організували дві виставки —
у 1994-у і 2004–у, присвячені 90 та 100-річним ювілеям від дня його народження
та створити експозиційний розділ, де репрезентовані найцікавіші твори раннього
(1920-30-х рр.), найбільш плідного періоду його творчості.
Творчість
Перші його твори з'явилися в експозиції «Осіннього салону» в Чернівцях
майже відразу після закінчення Флорентійської Академії мистецтв (1924– 28) та
недовгої військової служби. Роботи Леона Копельмана привернули
увагу. Та лише за незначними винятками («Хрести», «На старому заводі», «Збір
податків», деякі натурні замальовки та краєвиди) про них ніколи навіть не
згадували в жодному з каталогів персональних виставок майстра. Цей період
творчості ніби зник безслідно. Лише після смерті Л.Копельмана (1904—1982)
співробітники Чернівецького художнього музею вперше побачили твори, виконані
наприкінці двадцятих та у тридцятих роках. У документах, поданих до
Флорентійської Академії красних мистецтв, юнак, який закінчив у Чернівцях
єврейський ліцей, був записаний румуном. Після навчання, маючи диплом
ліценціата живопису, змушений декілька разів (у 1929, 1930– 31 рр.) складати
іспити в Академії мистецтв в Бухаресті, щоб підтвердити право на викладання
рисунку й каліграфії. У Флоренції він навчався на факультеті живопису, був
студентом відомого італійського митця Феліче Карена. Та малярські роботи цього
періоду відомі тільки з ескізів та натурних замальовок, які передували
створенню картини «Робітники, що відпочивають». В родині зберігся лише чудовий
«Буковий ліс» (1931) та декілька фотографій інших творів. Леон Озіасович був
графіком, створював рекламну продукцію для чернівецьких підприємств, афіші,
етикетки, екслібриси. Залишились численні графічні твори. Понад чотириста
творів зберігаються в колекції Чернівецького художнього музею. У 1920-х роках ним
була створена серія з восьми автопортретів в техніці деревориту («Автопортрет з
квіткою», «Моє життя», «Ремінісценції»), які позначені впливом експересіонізму
з яскраво вираженою деформацією форми, своєрідним трактуванням теми.
В складних
багатопланових графічних аркушах помітний пошук нових виражальних засобів,
свідоме загострення образів, зведення їх до майже гротескових. Художник
працював також у галузях станкової та книжкової графіки, станкового живопису,
реклами. Він створив офорти на соціальні та біблійні теми, автопортрети,
екслібриси, краєвиди. Він став одним із засновників Спілки художників у
Чернівцях в 1940-х роках. Пізніше Копельман працював у руслі офіційно визнаного
мистецтва — так званого «соцреалізму». У післявоєнні роки творче спрямування
Копельмана кардинально змінилося. До певної міри воно віддзеркалює політичні
реалії наступних десятилість 20-о століття. Він створив величезну кількість
краєвидів Чернівців, за що у місцевій пресі його називали «співцем старого
міста». Він писав переважно пейзажні твори, виконуючи їх в акварельній техніці,
та портрети передовиків соціалістичного виробоництва. В 1950–1980-х рр.
художник створював реалістичні пейзажі, портрети та натюрморти. Комельман
випробовує себе у різних гарфічних техніках: офорті, туші, чорнилі, сепії,
соусі, сангвіні тощо.
Досягнення
Леон Озіасович
Копельман був учасником міських та республіканських мистецьких виставок від
1930 року. Персональні виставки відбулися в Чернівцях (1965, 1979), посмертна
виставка відбулася в 1994 році.
Художник із Чернівців.
У1924-у році йому пощастило вступити до Академії мистецтв у Флоренції, що й
визначило подальшу долю юнака. Після закінчення Академії повернувся на
Буковину, звідки майже не виїжджав, за виключенням нетривалих відпусток й
навчання у Бухарестській школі мистецтв, де він підтверджував фахову освіту.
На тлі реалістичного
живопису, що панував тоді серед стильових напрямків, творчість Леона Копельмана
вирізнялася мистецькою самобутністю та глибоким філософським наповненням. У
1920-х роках ним була створена серія з восьми автопортретів в техніці
деревориту (“Автопортрет з квіткою”, “Моє життя”, “Ремінісценції”), які
позначені впливом експересіонізму з яскраво вираженою деформацією форми,
своєрідним трактуванням теми. В складних багатопланових графічних аркушах
помітний пошук нових виражальних засобів, свідоме загострення образів, зведення
їх до майже гротескових. Комельман випробовує себе у різних гарфічних техніках:
офорті, туші, чорнилі, сепії, соусі, сангвіні тощо.
Окрім творчої праці,
Леон Озіасович успішно займався промисловою графікою, створюючи рекламну
продукцію для чернівецьких підприємств, афіші, етикетки, екслібриси.
Підтвердженням тому є численні графічні твори, переважна більшість яких
зберігається в колекції Чернівецького художнього музею (понад 400 різноманітних
творів).
У післявоєнні роки
творче спрямування Копельмана кардинально змінилося. До певної міри воно
віддзеркалює політичні реалії наступних десятилість 20-о століття. З приходом
на Буковину радянської влади він став одним із засновників Спілки художників у
Чернівцях в 1940-х роках. Але щось дуже цінне у своїй творчій особистості
митець назавжди втратив. Побоювання бути не визнаним і навіть переслідуваним
призвело до певного компромісу, внаслідок чого надалі Копельман працював у
руслі офіційно визнаного мистецтва – так званого “соцреалізму”. Він звертався
переважно до пейзажних творів, виконуючи їх в акварельній техніці, писав
портрети передовиків соціалістичного виробоництва. Він створив величезну
кількість краєвидів Чернівців, за що у місцевій пресі його називали “співцем
старого міста”.
Немає коментарів:
Дописати коментар