Шістнадцятирічна студентка Чернівецького музичного училища ім. С.Воробкевича (саме так) дуже тихо, непомітно, майже не дихаючи, стоїть між подвійними дверима в Малий зал училища, а за ними - відбувається дійство, яке, своєю привабливістю, не дає спокою жодному мислячому студенту - репетиція симфоджазу під керівництвом - Чародія - Марка Очосальського...
За пультом - Майстер, Шаман, Музикант.... Він видобуває з оркестрового звучання такі звуки, які ми - радянські студенти - чули тільки в телевізорі, пізнім вечором, засидівшись з задачками з гармонії - ДЖАЗ в симфонічному оркестрі!!!!
Від тоді, моя мрія - симфонічного диригента - існувала поряд, але не збувалась...Диригент оркестру народних інструментів - моя спеціальність після вишу, але, під час навчання, ми вчимось диригувати саме симфонічним оркестром, хоч і уявним....
Пройшло з того часу 25 років...Марк Володимирович вчора прийшов в бібліотеку, як читач - високоосвітчений, глибокоінтелігентний, вишукано та зі смаком мислячий про музику, розуміючий непросту ситуацію бібліотек в Україні - буковинський донеччанин....
Юнацьке захоплення зколихнулось так, що шмат мрій в горлі видали в мозку знову "Кориолан" Бетховена, всі увертюри до опер Чайковського, "Ноктюрни","Полонези", "Етюди" Шопена та багато чого передиригованого з моїм ВЧИТЕЛЕМ, нині видійшовшого у вічність наших спогадів, Степановим Олександром Федоровичем....
ВЧИТЕЛЬ - це місія.....
Немає коментарів:
Дописати коментар