неділя, 1 жовтня 2017 р.

Ролан Биков - кіно для дітей. До 40-річчя "Червоної шапочки"

Биков Ролан Антонович (за документами, починаючи з повоєнного часу, через помилку паспортиста — Роланд Анатолійович; сценічне ім'я — Ролан Биков12 листопада 1929КиївУРСР — 6 жовтня 1998МоскваРосія) — радянський і російський актор та кінорежисерНародний артист СРСРлауреат Державної премії СРСР.

Народився в родині червоноармійця Семена Мойсейовича Кардановського, що взяв псевдонім Антон Биков. З 1939року займався в театральній студії «Родник» (керівник Ольга Ларіна) Будинку піонерів на Кіровській разом з відомими згодом діячами: режисерами Олександром МіттоюВ. АндрєєвимБ. Рицаревим, акторами І. КвашаМ. Прокоповичем. Закінчив Театральне училище імені Щукіна (педагоги: В. К. Львова та Л. М. Шихматов). Як актор і режисер Биков виступав на сценічних підмостках — в Московському ТЮГу (з 1951 по 1959), Ленінградському театрі імені Ленінського комсомолу (1958—1960). В 1957—1959 році керував студентським театром МДУ[3].
Працював на кіностудії «Мосфільм» актором, режисером, художнім керівником об'єднання «Юність». У 1989—1992 роках був директором Всесоюзного центру кіно і телебачення для дітей та юнацтва. Обирався секретарем Союзу кінематографістів СРСР. Народний депутат СРСР в 1989—1991 років. Творець і керівник Міжнародного фонду розвитку кіно і телебачення для дітей та юнацтва («Фонд Ролана Бикова»). Очолював позапартійний суспільно-політичний Рух 95 — спілку громадських організацій працівників культури, науки, освіти та екології. Був президентом банку «Хелп». Дійсний член Леонардо-клубу, брав участь у врученні Міжнародної Леонардо-премії Юрію Лужкову.
Був одружений впродовж 15 років на актрисі Л. Н. Князєвої, з якою усиновив дитину — Олега Ролановича Бикова(1958—2002). Вдова — Олена Санаєва. Пасинок — популярний російський письменник Павло Санаєв.

Фільмографія

  • 1954 — Школа мужності — реаліст
  • 1955 — Педагогічна поема — степан Перець
  • 1955 — Шляхи і долі — Веннік
  • 1956 — Це починалось так… — Вася Лапшин
  • 1958 — Наш кореспондент — Микола Уваров — бригадир зварників
  • 1959 — Шинель — Акакій Акакійович Башмачкін
  • 1960 — Балтійське небо — старший лейтенант Кабанков
  • 1960 — Міст перейти не можна — Стенлі
  • 1960 — Обережно, бабусю! — Іван Ілліч
  • 1960 — Російський сувенір — епізод
  • 1960—1961 — Воскресіння — божевільний
  • 1962 — Подорож у квітень — виноторговець
  • 1963 — Великий гніт (кіноальманах) — кавказець-хабарник
  • 1963 — Невигадані історії — хлопець на брусах
  • 1963 — Пропало літо — чоловік на ринку
  • 1963 — Співробітник ЧК — священик
  • 1963 — Вулиця Ньютона, будинок 1 — рибалка-браконьєр
  • 1963 — Я простую Москвою — «загіпнотизований» перехожий
  • 1964 — Викликаємо вогонь на себе — Терех, поліцай
  • 1964 — Одруження Бальзамінова — Лук'ян Лук'янович Чебаков
  • 1964—1974 — Гніт (короткометражний)
  • 1965 — Дзвонять, відкрийте двері — Павло Васильович Колпаков
  • 1965 — Здрастуй, це я! — Олег Пономарьов
  • 1966 — Айболить-66 — Бармалей
  • 1966 — Душка — Іван Петрович
  • 1966 — Андрій Рубльов — скоморох
  • 1967 — Та, що біжить по хвилях — Гез, капітан корабля
  • 1967 — Комісар — Юхим Магазанник
  • 1968 — Капа (короткометражний) — Іван
  • 1968 — Мертвий сезон — Іван Павлович Савушкін
  • 1968 — Служили два товариша — Іван Карякін
  • 1969 — Адам і Хева — старий
  • 1969 — Увага, черепаха! — дідусь Діденко / бабуся Манукян
  • 1969 — Егмонт (фільм-спектакль) — Фансі
  • 1969 — Жди меня, Анна — Міня
  • 1969 — Остання реліквія — брат Йоханнес
  • 1969 — Сюжет для невеликого оповідання — Михайло Павлович Чехов
  • 1970 — Корона Російської Імперії, або Знову Невловимі — лисий імператор
  • 1971 — Дикий капітан — адмірал
  • 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — Федоренко Іван Самойлович
  • 1971 — Перевірка на дорогах — Іван Єгорович Локотков
  • 1971 — Телеграма — хлопець з чубом
  • 1972 — Записки Піквікського клубу (фільм-спектакль) — Іов Троттер
  • 1972 — Мічений атом — Пчолкін, провідник
  • 1972 — Петерс — Терехов, начальник московської міліції
  • 1972 — Принц і жебрак — сер Вільям
  • 1972 — Зійти на берег — Коклен
  • 1972—1973 — Велика перерва — Олександр Трохимович Петрикін
  • 1973 — Докер — Агапов
  • 1973 — Виконуючий обов'язки — маляр
  • 1973 — Капітан (короткометражний) — дядько Харитон
  • 1973 — Мегре і людина на лавці — клоун Фред
  • 1974 — Автомобіль, скрипка і собака Клякса — диригент / Леонід Ломакін / мешканець будинку / глухонімая / старенька з кішками
  • 1974 — Ходіння по муках — кузьма Кузьмич
  • 1975 — На ясний вогонь — Лев Пантейлемоновіч Дубасов
  • 1975 — Пригоди Буратіно — кіт Базиліо
  • 1976 — 12 стільців — отець Федір
  • 1976 — Село Качка — Шишок
  • 1976 — Дні хірурга Мішкіна — Іван
  • 1976 — Звичайна Арктика — Андрій Миронович
  • 1976 — Подранки — Воладимир Громов
  • 1977 — Ніс — Ковальов, Ніс, Іван Якович
  • 1977 — За сімейними обставинами — логопед
  • 1977 — Про Червону Шапочку — боягузливий мисливець
  • 1977 — Рудін — Африкан Семенович Пігас
  • 1977 — Юлія Вревська — Брофт
  • 1978 — Поки божеволіє мрія — Панкратьєв
  • 1978 — Вулицями комод водили … — дільничний лікар
  • 1979 — Жив-був настроювач — Іван Іванович
  • 1979 — Уявний хворий — пан Діафуарус
  • 1979 — Піна — Полудушкін
  • 1979 — Поговори на моїй мові (короткометражний)
  • 1979 — Пригоди Алі-Баби і сорока розбійників — Абу-Хасан / візир Гулябада
  • 1980 — Амністія — Іван Петрович Кічкайло
  • 1980 — З життя відпочиваючих — Віктор Леонідович Лісюткін
  • 1981 — Вакансія — Аристарх Володимирович Вишневський
  • 1981 — Душа — Альберт Леонідович Гроб
  • 1981 — Золоте руно — дядя Міша
  • 1981 — Куди Зник Фоменко? — Мирон Петрович Манечкін, начальник цеху
  • 1981 — Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна — Меф Поттер
  • 1982 — Весільний подарунок — Яша
  • 1983 — Опудало — диригент
  • 1984 — Герой її роману — Маріо Джузеппе Фаворитов
  • 1985 — У пошуках виходу (кіноальманах) — приборкувач
  • 1985 — Щиро Ваш — Геннадій Сергійович Постніков
  • 1985 — Місток (кіноальманах) — Семен Лукич
  • 1985 — Почни спочатку — Зуєв
  • 1985 — Підсудний — адвокат
  • 1985 — Співучасть у вбивстві — Френк Філдс, старший інспектор
  • 1986 — Листи мертвої людини — професор
  • 1986 — Чегемський детектив — міліціонер
  • 1986 — Чичерін — Д'Аннунціо, італійський поет
  • 1989 — Воно — Петро Петрович Фердищенко
  • 1991 — Поза
  • 1992 — Арбітр — Володимир Іванович, детектив
  • 1993 — Сірі вовки — Микита Сергійович Хрущов
  • 1993 — Я — Іван, ти — Абрам — Нахман
  • 1995 — Золоте дно — Солоненький
  • 1995 — Російський паровоз — Джон Сільвер
  • 1995 — Ширлі-мирлі — покупець алмазу
  • 1997 — Ніч жовтого бика

Озвучування

  • 1967 — Пісня про Сокола
  • 1975 — Мук-скороход
  • 1977 — Клаптик і Хмара
  • 1979 — Ростик і Кеша — читає текст
  • 1979 — Сталеве кільце — читає текст
  • 1980 — Піф-паф, ой-ой-ой! — мисливець, автор опери
  • 1981 — Балаган
  • 1983 — Казки Дональда Біссет — читає текст
  • 1985 — Вовчок
  • 1985 — Слоненя захворів
  • 1986—1987 — Пригоди пінгвіненяти Лоло
  • 1987 — Щасливий Григорій — пес Григорій

Режисер

Сценарист



До Міжнародного дня музики. Сторічні традиції української мелодики.

Міжнародний день му́зики був заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО, щорічно відзначається у всьому світі 1 жовтня.
Рішення про проведення Міжнародного дня музики було прийнято на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 році.
30 листопада 1974 голова Міжнародної музичної ради, сер Ієгуді Менухін і його заступник Борис Ярустовський звернулися до членів IMC з листом:
Перший Міжнародний день музики, заснований Міжнародною музичною радою, згідно з резолюцією 15-ї Генеральної асамблеї IMC, що пройшла в Лозанні в 1973 р., буде проведено 1 жовтня 1975
Мета цього свята:
- Поширення музичного мистецтва у всіх шарах суспільства;
- Реалізація властивих ЮНЕСКО ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом і взаємного шанобливого ставлення до естетичних цінностей один одного.
У листі наводиться також план музичних заходів, що могли б бути присвячені цьому Дню: концерти; творчі зустрічі з композиторами, виконавцями, музикознавцями; виставки музичних інструментів і творів мистецтва і фотографій, пов'язаних з музикою. Повний текст листа[1] опубліковано на офіційному сайті IMC.
 Збігаються в часі дві дати із  Міжнародним Днем музики   - сторічні ювілеї Андрія Штогаренка та Климентія Домінчена -  відомих українських, педагогів, громадських діячів.  Згадаємо їх творчий шлях та музичний доробок. 


Андрій Якович Штогаренко -  композиторпедагог, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1947), Народний артист УРСР (1970), Народний артист СРСР (1972). Герой Соціалістичної Праці (1982). 


Народився 15 жовтня 1902 року в селі Нових Кайдаках (нині в складі Дніпра). До музики долучився з дитинства, беручи участь в ансамблі народних інструментів, у шкільні роки відвідував музичні класи Катеринославського училища (19121915 роки, клас З. Разловської). У 1926 році організував ансамбль баяністів, що отримав назву 1-го українського камерного ансамблю ім. Комсомолу, з яким концертував до 1930 року.
Музичну освіту здобув у Харківському музично-драматичному інституті на факультеті теорії та композиції (19301936 роки, клас професора С. Богатирьова). Перші твори композитора відносяться до 1931 року; до часу закінчення вишу він був автором кількох хорових і вокально-симфонічних творів.
Після закінчення консерваторії у 1936 році Штогаренко залишився у Харкові, де працював до початку Німецько-радянської війни: з 1936 по 1941 рік керував секцією оборонної музики при Спілці композиторів; був заступником голови Спілки композиторів (Харківське відділення).
В роки війни, Штогаренко разом з багатьма українськими діячами мистецтв був евакуйований до Алма-Ати та Ашхабада. Під час перебування там митець продовжував громадську діяльність: у 19411943 роки був відповідальним секретарем Спілки композиторів Туркменістану, допомагав молодим композиторам республіки, здійснював зв'язки з українськими музикантами, які знаходились у Середній Азії. У ці роки хорова пісня стає провідним жанром його творчості. У 1943 році вперше була виконана в Москві його кантата-симфонія «Україно моя» (слова А. МалишкаМ. Рильського)
З 1943 року життя та діяльність Штогаренка пов'язані з Києвом, де він розпочинає роботу в Київській консерваторії:
  • з 1960 року — професор;
  • в 19681990 роках — завідувач кафедри композиції;
  • в 19541968 роках — ректор консерваторії.

Могила Андрія Штогаренка
Жив в Києві. Дружина — українська піаністка, заслужена артистка України Аріадна Лисенко. Помер 15 листопада 1992року. Похований на Байковому кладовищі.

Шість симфоній, сюїта «Пам'яті Лесі Українки», поема для струнного оркестру «Душа поета» («Пам'яті Кобзаря»), «Симфонічні казки», три сюїти для струнного оркестру, «Дивертисмент» для флейти й камерного оркестру, фортепіанне тріо, струнний квартет, численні хорові твори, між ними цикли «Шевченкіяна» і «Жіночі портрети», солоспіви, музика до драматичних вистав і фільмів.
Нагороджений орденами Леніна (1960), Жовтневої Революції (1971), Трудового Червоного Прапора (1948), болгарським орденом Кирила і Мефодія. Лауреат Сталінської премії (1946, 1952). Лауреат Державної премії УРСР ім. Шевченка (1974).

На вулиці Михайла Омеляновича-Павленка, 11 у Києві де мешкав Андрій Штогаренко, 1 липня 2008 року встановлено меморіальну дошку.

Домінчен Климентій Якович  — український композитордиригентНародний артист України (1973). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986). Член Спілки композиторів України.


Працював з оркестрами Одеси, Луганська, Миколаєва, Українського радіо.

Фільмографія

Автор музики до
документальних стрічок:
  • «Пісні над Дніпром» (1957)
  • «Ми з одного загону»
  • «Совість хлібороба» (1962)
художніх кінокартин:
  • «Друзі-товариші» (1959)
  • «Іду до вас» (1961)
  • «Новели Красного дому» (1964)
  • «Хочу вірити» (1965)
  • «Лють» (1966)
Автор балетів «Снігуронька», «Про що співала трембіта», «Лісоруби».


четвер, 28 вересня 2017 р.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек. Нові книги у відділі мистецтв

 З нагоди професійного свята всіх бібліотек та їх милих, чарівних, висококваліфікованих та талановитих працівників запрошуємо до ознайомлення з "Книжковим колейдоскопом" -  Новими надходженнями літа-2017

 До ваших послуг короткий виклад-список нових книг, що поповнили фонд відділу мистецтв.

1.
Архітектурна спадщина Чернівців Австрійської доби
2. Боссонис Р. Танец живота
3. Брюховецька Л. "Солодке" життя найважливішого з мистецтв 2001-2015
4. Владимиров Л. Всеобщая история книги
5. Врубель М. Образ и цвет
6. Ilya Glazunov Vol.1
7. Ilya Glazunov Vol.2
8. Добреску A. Від нитки до костюма
9. І все то те, вся країна, повита красою
10.З любов'ю до рідного краю
11.Зустрічі з балетом
12.Жаворонков В.П. Валерій Жаворонков. Альбом репродукцій
13.Кайндль Р.Ф., Манастирський О. Русини на Буковині
14. Козловський М. Балет
15. Коротя-Ковальська В. Пісенний світ українознавства
16. Криворучко Орест:: альбом
17.Кустодиев Борис: альбом
18. Левитан И. Образ и цвет
19. Людмила Морозова: альбом
20. Рембрандт: альбом
21. Репин: альбом
22. Рославець Е.Н. Живопись Франции 17-18 веков
23. Рязанова Р. Внезапно в зеркало взглянуть
24. Свято Р., Ямборко О. Далекі зблизька: улюблені актори зарубіжного кіно
25. Сергійчук В. Що дала Україна світові
26. Советская живопись 1917-1973
27. Сокольская А. Марсель Карне
28. Стороженко А. Искусство ансамблевого исполнительства
30. Artur Tabor: fotos
31. Тутельман Б. Проект "Я чувствую"
32. Тутельман Б. Чернівці
33. Федорук О. Василь Хмелюк
34. Федорук О. Пластика Петра Капшученка
35. Хаген Р.-М., Хаген Р. Питер Брейгель Старший
36. Чернівецький національний університет
37. Чернівці: альбом
38. Чернівці: альбом
39.Чуйков Семен: избранные произведения
40. Шевченко Н. Чернівці: 100 відомих адрес
41. Шмаринов Д. Годы жизни и работы
42.Юсов В., Юсов С. Битви за Хотин

Художнє ткацтво Буковини



27 вересня 2017 року відбулась презентація творчих  - дипломних та курсових - робіт студентів Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка «Художнє ткацтво Буковини».
 В експозиції представлені гобелени, шарфи, рушники,   жіночі  сучасні костюми та традиційні горбатки, запаски та плахти, тайстри та крайки. Всі експонати виготовлені за давніми традиційними зразками та технологіями, що щемно бережуть   викладачі коледжу та передають студентам.
 В розмові піднімались важливі питання  - шляхи розвитку сучасного ткацтва, важливість збереження традицій та використання їх в сучасному ремеслі, соціальні аспекти галузі в цілому та проблеми, що супроводжують майстрів народного мистецтва.
 В розмові брали участь: директор коледжу до 2015 року, Заслужений працівник культури Дмитро Козубовський; заступниця директора з навчальної частини  коледжу Віра Фижделюк; голова циклової комісії  «Художнє ткацтво» Оксана Петращук-Гинга; народний майстер, етнограф, дизайнер сценічних костюмів, журналіст, педагог, Заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк,  який, вкотре, виніс на розгляд громади питання створення Музею народного мистецтва Буковини; голова обласного фонду культури Валентина Діаковська; голова ГО «Вишиваний дивотвір» Одарка Кучерява; художники та майстри народного мистецтва, музейні працівники та  працівники інших установ культури; студенти галузевого спрямування;  масмедія.
 В заході брав участь вокально-інструментальний гурт «СЛОВИ», що виконав декілька композицій із гуцульських мелодій та народних пісень Буковини.
 Модератор заходу – завідувачка відділу мистецтв - Любов Шилюк.

   

понеділок, 18 вересня 2017 р.

"Білий світ" із подарунком чернівчанам!

 "Білий світ» із подарунком чернівчанам

   «Не слід зневажувати мистецтвом, бо ним часом рятуються найвагоміші речі життя. Так Венеція не потонула, бо її врятувала Пеггі Гуггенхайм, переселившись туди, аби заснувати на Гранд-каналі свою збірку творів. Франція не загнулася, бо її знамено піднесли Воллар, Дюран-Рюель і Тангі. Справжнє осердя Москви -  не Кремль, а Цвєтаєвський музей, якому, що знамено, так і не повернули ім’я засновника, як і не згадали основних арт-донорів - Щукіна з Морозовим. І Києву не переоцінити персони Богдана Івановича Ханенка… Художників – їх сотні тисяч, умілих збирачів -  на пальцях двох рук порахуєш.. ще й кілька пальців лишиться…» -  такими словами розпочинає передмову «І ранок б’є у сонця бубон» до збірки творів сучасного мистецтва «Білий світ», що вийшла друком у видавництві «АДЕФ- Україна», в 2017 році Олег Сидор-Гібелинда.


Саме такими унікальними збирачами і є Олександр та Тамара Яновичі, за чиєї ініціативи вийшла друком збірка сучасного мистецтва України «Білий світ».
Вагомим  результатом виходу у світ збірки є те, що для всіх прийдешніх поколінь залишиться унікальна праця творчого колективу - упорядника, видавців, редакторів, дизайнерів, але, насамперед, авторів, чиї твори ввійшли до збірки. В збірку ввійшли роботи представників різних видів, технік та кращі зразки сучасного мистецтва України.

 Тут  «живописна пластика» Миколи Журавля, Петра Лебединця, Петра Бевзи, Олексія Малих, Андрія Блудова, Владислава Шерешевського, Марини Афанасьєвої, Дмитра Кришовського, Світлани Струк, Алли Алєксєєвої, Олега Набоки, Сергія Лаушкіна та багатьох ін..
Несподівані поєднання на  сторінках збірки -  із колекції  живопису, малюнків та драстичних колажних альбомів - сюрреалізм, наїв,  абстракція, офорти, малярство з «летричним синдромом» та ін..
  В збірці представлено буковинців, в роботах яких кучерявиста химерність місцевих казок і легенд, тишина міських вуличок, особистості, що дивляться в глибину наших душ та інше. Це важливий компонент. Серед них Анатолій Фурлет. Його роботи -  химерні ребуси, по вінця наповнені мудрою печаллю й тихою радістю пізнання перемін: « з-за золотого шумовиння ніч блакитніє чиста й вічна» -  каже поет-лемко. Марина Рибачук та Ірина Каленик – учасниці проекту «Чоловіче ню. Малюють жінки».

 Загалом спокусливо було б розгорнути арт-мапу України з усіма містами й селами, звідки колекціонери - Олександр та Тамара, щедрою рукою повизбирували свої скарби.  Але початок покладено цією збіркою, що  днями вагомо збагатила фонди бібліотеки. Це  видання  із авторським написом передала до фондів Марина Рибачук - наша краянка, відома художниця та відвідувачка обласної бібліотеки.

Із щирою вдячністю  від працівників обласної книгозбірні запрошуємо всіх зацікавлених до знайомства з збіркою.