4 березня - 205 років Михайлу Вербицькому

Михайло Вербицький

Народився на Надсянні у родині греко-католицького священика. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько, а матір, вдруге вийшовши заміж, офіційно відмовилася від материнських прав. Ним і його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич — перемиський владика Іван Снігурський — один із найяскравіших діячів УГКЦ.

1828р. Іван Снігурський заснував при перемишльській кафедрі УГКЦ хор, згодом музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. На Великдень наступного 1829 року хор Перемишльської єпархії з великим успіхом дебютував в урочистому богослужінні, на якому Вербицький разом із Іваном Лаврівським виступили як солісти. Важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар Перемишльського хору, в якому були твори віденських класиків Йозефа Гайдна, В. А. Моцарта, Бетховена твори композиторів «золотої доби» української музики — Максима Березовського та Дмитра Бортнянського.

Згодом Вербицький вступив до Львівської духовної семінарії. Михайла двічі виключали з семінарії через «веселі пісні, гру на гітарі, запізнення на ранкові молитви». Втретє припинив навчання через перший шлюб та необхідність утримувати сім'ю. Коли наприкінці 1840-х років у Галичині налагодилося активне театральне життя, Вербицький одразу заходився писати музичні номери до українських театральних вистав. П'єси, що ставились на театральних сценах Львова і Галичини, здебільшого були перекладами як з української драматургії та літератури, так і з польської, французької та австро-німецької. Музика у цих п'єсах відігравала дуже важливу роль.

Дата створення пісні «Ще не вмерла Україна» залишається наразі дискусійною. Тривалий час вважалося, що вона була створена у 1862—1863 рр.,  але без відповідних наукових аргументів. Текст Павла Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису «Мета», який фактично вийшов близько 15 січня 1864 року, а за іншим джерелом перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863, № 4, С. 271—272. Ймовірно, це надихнуло о. Михайла (або йому було замовлено перемишльською «Громадою») написати патріотичну пісню. Хоча, не виключено, що Вербицький скористався наддніпрянською публікацією тексту. Після опублікування в часописі «Мета» пісня «Ще не вмерла Україна» набула великої популярності серед свідомої молоді Галичини.

Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня. Державний Гімн є одним із символів державної символіки і ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях.

     Офіційно «Музична редакція» Державного Гімну була прийнята Верховною Радою України 15 січня 1992 р.

     6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн Національний Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

 У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії.

     З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний Гімн на музику М.Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

НАПИСАТИ ПІСНЮ ДОПОМОГЛИ СЕРБИ

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу». Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося січневе повстання). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Словаки», що була гімном Словаччини та Югославії. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію.

Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами — в 1865.

Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. На платівку вперше записаний у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання The New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:

ЗА СТВОРЕННЯ ВІРША ЙОГО АВТОРА ВИСЛАЛИ В АРХАНГЕЛЬСЬКУ ГУБЕРНІЮ

Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського "за шкідливий вплив на розум простолюду" ("за вредное влияние на умы простолюдинов") на проживання в Архангельську губернію.

Ще не вмерла Україна,                                                                  

И слава, и воля!     

Ще намъ, браття-молодці,

Усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги,

Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття й ми

У своїй сторонці.

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ

И Тарас Трясило

Кличуть насъ изъ-за могилъ

На святеє діло.

Изгадаймо славну смерть

Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ

Своєго юнацтва.

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Ой Богдане, Богдане

Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Украіну

Москалям поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь,

Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни

Вірними синами!

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наші браття Славяне

Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми

По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі,

Братчики-Славяне:

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати! 

РАДЯНСЬКА ВЛАДА БОЯЛАСЯ ЙОГО ЯК ВОГНЮ

Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то "Ще не вмерла Україна" був відкинутий як варіант, щоб не викликати сепаратистські настрої серед українців. Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там "Між рівними рівна, між вільними вільна" та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія. Це завдання виконав Павло Тичина. Його варіант "Живи, Україно, прекрасна і сильна", покладений на музику Антона Лебединця, став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 роки.

НА ЧЕСТЬ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ ВИПУСТИЛИ СРІБНУ МОНЕТУ

В 2005 році введено ювілейну монету номіналом 10 гривень "Державний Гімн Украї́ни", присвячену державному символу і випущено на відзначення 140-ї річниці його першого публічного виконання.  Монета належить до серії "Відродження української державності".

СТАВ ПОПУЛЯРНИМ ПІД ЧАС ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів 2004 та 2013 років. Композитор Валентин Сильвестров, що виходив на акції протесту в Києві, так охарактеризував український гімн:

"Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини ХІХ століття. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів (наспівує). У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам'ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають".

4 березня - День народження Володимира Івасюка.

Прес-калейдоскоп ювілейного року.

"Ювілейні водограї"

 (до 71 річниці від дня народження українського композитора, поета, музиканта Володимира Івасюка)

 4 березня  - день народження Володимира Івасюка - одного з основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.

У його доробку такі пісні на власні слова: «Відлітали журавлі»,

«Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Балада про мальви», «Я — твоє крило», «Ласкаво просимо», «Наче зграя птиць», «Колискова», «Мандрівна музика», «Два перстені», «Там за горою, за крем'яною», «Капелюх». Пісні на слова різних поетів, зокрема Дм. Павличка, О.Гончара, Б.Стельмаха, М.Петренка, Ю.Рибчинського, Р.Братуня та інших (понад 40) — «У долі своя весна», «Кленовий вогонь», «Літо пізніх жоржин», «Балада про дві скрипки», «Світ без тебе» на слова Василя Бабуха та інші. Для хору: сюїта (цикл обробок українських народних пісень) для хору без супроводу (1978). Інструментальні твори: сюїта-варіації на тему української народної пісні «Суха верба» (1977). Сюїта-варіації для камерного оркестру (1977), три п'єси для фортепіано, «Осіння картинка» — для віолончелі, три п'єси для скрипки, музика до вистави «Прапороносці» (1975, збереглися фрагменти). 

Всі твори Володимира Івасюка досі плідно збагачують репертуари молодих вокалістів та знаних артистів сцени, інстументальних колективів та сольних виконавців.

 2019 - був ювілейним роком -  Володимиру Івасюку  - виповнилось б 70 років,  фестивалю "Червона рута" -  30! За ювілейний рік та період після нього вийшло друком численна кількість статтей у періодичних виданнях. Їх список до вашої уваги. 

Список статей з періодичних джерел ювілейного року:

1. Андрющенко, Г. Геніальний композитор: [відзначення 70-річчя від дня народження Володимира Івасюка у Хотинській ЦБС] / Г. Андрющенко // Хотинські вісті. - 2019. - 15 берез. (№ 11). - С. 8.

4. Бондаренко, Н. Інкультурація здобувачів освіти у процесі компетентнісного навчання української мови: [український композитор світового рівня Володимир Івасюк] / Н.Бондаренко // Дивослово. - 2019. - №9. - С. 5-6.

5. Будна, Н. "Брате мій, ти - незабутній": [про участь Василя Зінкевича у вечорі "Лицар музики", присвяч. 70-річчю від дня народження Володимира Івасюка ] / Н. Будна // Молодий буковинець. - 2019. - 7 берез. (№19). - С. 19.

6. Будна, Н. За коротке життя написав 150 пісень: [В.Івасюк – 70-років]//Молод. Буковинець. – 2019. - №20. – С.10.

7. Вакарчук, Г. "Володимирська зірка" котилівчанин Василь Васкан видав книгу, присвячену пам'яті Володимира Івасюка: [про книгу Василя Васкана, у співавторстві з Остапом Савчуком "Влодимирська зірка" із серії "Родина"] / Г.Вакарчук // Слово правди. - 2019. - 9 серп.(№33). - С. 4.

8. Випереджаючи час: Володимир Івасюк: [історія України налічує чимало видатних постатей, до яких відноситься і поет, композитор Володимир Івасюк] // Літературна Україна. - 2019. - 16 берез. (№ 11). - С. 7.

9. Вінничук, В. Пісня буде поміж нас..: [про спецпогашення марок та конвертів, випущених до 70-річчя від дня народж. В.Івасюка ] / В. Вінничук // Чернівці. - 2019. - 7 берез. (№10). - С. 2.

10. Власюк А. І. Французький шансон: [є історія написання пісні "Червона рута" В. Івасюка] / А. І. Власюк // Мистецтво в школі. - 2019. - №9. - С.14-15.

11. Гончар, І. До 70-річчя з дня народження Володимира Івасюка: [вірш] / І. Гончар // Наша газета. Новодністровськ-ІНФО. - 2019. - 6 берез. (№5). - С. 3.

12. Гончар, І. "Розмову вулиць хочеться почути..." ; Вічна пісня. Пам'яті Володимира Івасюка та Ігоря Білозіра: [вірші-присвяти]/ І. Гончар// Гончар І. Звучить розчулено струна: поезії / Інна Гончар. - Хмельницький, 2019. - С. 18-19.

13. Довбуш, О. Володимиру Івасюку: [вірш-присвята] / О.Довбуш // Німчич. - 2019. - № 1. - С. 34-35.

14. Дущак, Л. Творчість Володимира Івасюка єднає Україну: [вшанування 70-річчя від дня народження В.Івасюка в смт. Глибока] / Л. Дущак // Новий день. - 2019. - 14 берез. (№10). - С. 10.

15. Жалюк, А. Творчість Володимира Івасюка продовжує об'єднувати покоління: [вшанування 70-річчя від дня народження композитора В. Івасюка в Новодністровській гімназії] / А. Жалюк // Наша газета. Новодністровськ-ІНФО. - 2019. - 19 берез. (№6). - С. 4.

16. З піснею в серці: [вшанування 70-річчя від дня народження В. Івасюка в Лужанському закладі дошкільної освіти] // Вільне життя. - 2019. - 15 берез. (№11). - С. 20.

17. Іващук, Н. Свято музики і слова : [вшанування 70-річчя від дня народження Володимира Івасюка в Ставчанському ЗЗСО І-ІІІ ступенів] / Н. Іващук // Вільне життя. - 2019. - 15 берез. (№11). - С. 10.

18. Його пісні, як зорі сяють: [вірші-присвяти Володимиру Івасюку] // Буковина. - 2019. - 1 берез. (№9). - С.4.

19. Клименко, О. Планета пісень Володимира Івасюка: [про вист. "Планета пісень Володимира Івасюка", що представлена в кулуарах Верховної Ради] / О. Клименко // Голос України. - 2019. - 13 берез. (№49). - С. 3.

20. Ковальська, О. Володимир Івасюк, якого ми не знали: [про життя і творчість пісняра Володимира Івасюка] / О. Ковальська // Експрес. - 2019. - 7-14 берез. (№10). - С. 7.

21. Козлова, Н. Пісню не забути, що цвіте від рути : [про комп. Володимира Івасюка до 70-річчя з дня народж.] / Н. Козлова, Т. Чайка // Наука і суспільство. - 2019. - № 3-4. - С.50-51.

22. Коляда, І. «В симфонії дивній весняної ночі – я чую твій шепіт»: кохання і жінки у житті Володимира Івасюка // Історія в школі. – 2019. - №3-4. – С.17-19; №5-6. – С.16-23.

23. Коляда, І. Музи блакитноокого Орфея» - кохання у житті Володимира Івасюка: до 70-річчя від дня народження і до 40-річчя трагічної загибелі В.Івасюка / І.Коляда // Історія в рідній школі: наук.-метод. журнал. – 2019. - №5. – С.32-39.

24. Коляда, І. Роль родини та вражень дитинства у становленні особистості Володимира Івасюка / І. Коляда // XII Буковинська міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 185-й річниці від дня народження Юрія Федьковича та 160-й річниці від дня народження Степана Смаль-Стоцького: тези доповідей, Чернівці, 1-2 листопада 2019 р. - Чернівці, 2019. - С. 117-119.

25. Краснова, А. Відбулась презентація книги спогадів про Михайла та Володимира Івасюків "Колискар": [презентація кн. в КЗ "Публічна бібліотека Кіцманської ОТГ"] / А.Краснова // Вільне життя. - 2019. - 8 лют. (№6). - С. 12.

Прокн. : Колискар / упоряд.: В. М. Довгий, В. Т. Джуран. - Чернівці : Місто, 2018. - 64 с. - ISBN 978-617-652-228-7

26. Кулько, О. Перший фестиваль "Червона рута" відбувся не в 1989 році у Чернівцях, а в 1988 - у Кіцмані : [про фотовиставку присвячену 70-літтю Володимира Івасюка фотожурналістом Романом Островським у Кіцмані] / О.Кулько // Вільне життя. - 2019. - 8 берез. (№10). - С. 5.

27. Кулько, О. Третій Президент України Віктор Ющенко вклонився пам'яті Маестро : [вшанування 70-ліття Володимира Івасюка] / О. Кулько // Вільне життя. - 2019. - 8 берез. (№10). - С. 6.

28. Лазарук, М. Двоє - на крутих віражах: [уривки з нового роману про життя і творчість В. Івасюка та Івана Миколайчука] / М. Лазарук // Молодий буковинець. - 2019. - 1-2 берез. (№18) . – С.14 ; 22-23 берез. (№24). – С.11.

29. Лазарук, М. Двоє - на крутих віражах: [уривки з нового роману про життя і творчість В. Івасюка та Івана Миколайчука] / М. Лазарук //Березіль. – 2019. - №1. – С.89-110.

30. Лозовий, А. Кросворд "В. Івасюк" / А. Лозовий // Вільне життя. - 2019. - 8 берез. (№10). - С. 12.

31. Мороз, Н. Не одцвіте "Червона рута". Понад 70 конкурсантів читали вірші, присвячені Володимиру Івасюку: [обласна бібліотека для дітей та меморіальний музей Володимира Івасюка провели ХVІ обласний конкурс юних читців] / Н. Мороз // Буковина. - 2019. - 5 груд. (№ 42). - С. 7.

32. Музейна кімната Маестро діє в його рідній музичній школі: [в Кіцманській музичній школі] // Вільне життя. - 2019. - 1 лют. (№5). - С. 6.

33. Пам'ятні дати 2019 року : [4 берез. виповнюється 70 р. від дня народж. укр. композитора, виконавця, поета, Героя України (2009, посмертно) - Володимира Михайловича Івасюка (04.03.1949 - 24 (27.04.1979)] // Мистецтво в школі. - 2019. - лют. (№ 2). - С. 22.

34. Пісня зосталася його найвірнішою нареченою. 4 березня 1949 року в буковинському містечку Кіцмань народився композитор Володимир Івасюк: [пам'яті В. Івасюка коментарі від: Василя Зінкевича, Ростислава Братуня, Володимира Витвицького, Мирослава Лазарука, спогади: Івана Миколайчука, Степана Пушика, Парасковії Нечаєвої та ін.] // Голос України. - 2019. - 2 берез. (№43-44). - С. 1, 10.

35. Перша професорка, яка розмовляла українською. Та лікар, який врятував маленького Володимира Івасюка від сліпоти: [розповідь про відомих людей, які проживали в Чернівцях та адреси їх проживання] / підгот. Надія Будна // Молодий буковинець. - 2019. - 16 трав. (№39). - Місто, С. 6. - Використано матер. із кн.: Чернівці: історичні вулиці, будинки та видатні особистості / І. В. Мельник, Л. І. Щербанюк, О. І. Любківський. - Чернівці : Друк Арт, 2015. - 416 с.

36. По-родинному тепло та щиро у Кіцмані відзначили 70-ліття Володимира Івасюка // Вільне життя. - 2019. - 8 берез. (№ 10). - С. 1, 6.

37. Пушик, С. Блискавиці б'ють у найвищі дерева: [повість про Володимира Івасюка і не тільки про нього] / С. Пушик // Відродження. - 2019. - 28 лют. (№ 9). - С. 7, 8 ; Відродження. - 2019. - 7 берез. (№ 10). - С. 7, 8 ; Відродження. - 2019. - 28 берез. (№13). - С. 7 ; Відродження. - 2019. - 4 квіт. (№14). - С. 7 ; Відродження. - 2019. - 11 квіт. (№15). - С. 7, 8 ; Відродження. - 2019. - 18 квіт. (№16). - С. 7, 8 ; Відродження. - 2019. - 25 квіт. (№17). - С. 7 ; Відродження. - 2019. - 2 трав. (№18). - С. 7,8 ; Відродження. - 2019. - 9 трав. (№ 19). - С. 7,8.

38. Радзієвська , В. Серед інтелігенції, яка говорила українською мовою, було заведено винятково гарно одягатися: [Володимир Івасюк у спогадах сестри Оксани] / В. Радзієвська // Країна. - 2019. - 20 черв. (№24). - С. 40-43.

39. Рудько, І. "Творець "Червоної рути": [про презентацію біобібліографічного покажчика, приуроченого 70-річчю В.Івасюка та 30-річчю першого фест. "Червона рута"] / І. Рудько // Буковина. - 2019. - 17 жовт. (№42). - С. 10.

Про кн. : Творець "Червоної рути" : біобібліогр. покажч. / Упр. культури Чернів. облдержадмін., Чернів. обл. універс. наук. б-ка ім. Михайла Івасюка, Чернів. обл. мемор. музей Володимира Івасюка. - Чернівці : Букрек, 2019. - 400 с.

40. Скіданюк Г. Г. Володимир Івасюк - славний син України: [про презентацію книги у міській біліотеці-філії №21] / Г. Г. Скіданюк // Відродження. - 2019. - 21 листоп. (№ 47). - С. 2.

Про кн. : Васкан В. В. Володимирська зірка / В. В. Васкан, О. Савчук. - Київ : Родовід, 2019. - 88 с.

41. Скіданюк Г. Г. Митець, який надто любив Україну (до 70-річчя від дня народження В. М. Івасюка): [про літ. музичний вечір "Життя оспіване піснею"в бібліотеці-філії №21 з участю поетеси, прозаїка Олени Логінової] / Г. Г. Скіданюк // Відродження. - 2019. - 14 берез. (№11). - С. 5.

42. Сокіл, В. Маловідомі факти про Івасюка: [70-річчя до дня народження Володимира Івасюка] / В. Сокіл // Погляд. - 2019. - 7 берез. (№ 10). - С. 8.

43. Стасюк Л. "Червона рута - квітка безсмертя Володимира Івасюка". Літературно-музичне свято з нагоди 70-річчя з дня народження В. Івасюка: [у м. Заставна] / Л. Стасюк // Голос краю. - 2019. - 14 берез. (№ 11). - С. 1, 5.

44. Стасюк, М. Володимиру Івасюку: [вірш-присвята композитору] / М. Стасюк // Відродження. - 2019. - 21 лют. (№8). - С. 7.

45. Стасюк, М. Володимиру Івасюку та Квітці Цісик: [вірш-присвята] / М. Стасюк // Відродження. - 2019. - 21 лют. (№8). - С. 7.

46. Терещук, Г. Феномен Володимира Івасюка: нині українському композитору виповнилося б 70: [спогади про Володю - фотомитця Любомира Криси та поета-пісняра Богдана Стельмаха] / Г. Терещук  // Версії. - 2019. - 7 - 13 берез. (№10). - С. 6-7.

47. Фарбатюк Т. Вечір пам'яті Володимира Івасюка: [виховний захід у Юрковецькому ЗЗСО] / Т. Фарбатюк // Голос краю. - 2019. - 7 берез. (№10). - С. 2.

48. Фестиваль присвятили Володимиру  Івасюку: [про  обласний фестиваль-конкурс "Рідна пісня"] // Буковина. - 2019. - 19 квіт. (№16). - С. 7.

49. Фещук, Н. "Всі закричали: "Ні! Нести!"- (сорок років тому не стало композитора Володимира Івасюка): [розповідь композитора Л. Дутковського] / Н. Фещук // Молодий буковинець. - 2019. - 16 трав. (№39). - С. 6.

50. Фещук, Н. Івасюк мандрував Грузією і Прибалтикою: [про фотовиставку, присвячену В.Івасюку]// Молод. буковинець. – 2019. – 24-25 трав. (№42). – С.11.

51. Фещук, Н. Майже тисяча артистів їде до Чернівців: [30-річчя Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики "Червона рута"] / Н. Фещук // Молодий буковинець. - 2019. - 13-14 верес. (№76). - С. 11.

52. Фещук, Н. Миколайчук та Івасюк на муралах. У місті реалізують проект "Видатні особистості з нами" / Н. Фещук // Молодий буковинець. - 2019. - 21-27 черв. (№ 52) . - Місто, с. 5 ; Буковина. - 2019. - 6 верес. (№36). - С. 1.

53. 4 березня Володимиру Івасюку виповнилося б 70 років: [про композитора, співака] // Вижницькі обрії. - 2019. - 1 берез. (№ 9). - С. 1.

54. Черняк, Л. Наша гордість, наша слава і наша свобода: [про заходи, присвячені 70-річчю від дня народження Володимира Івасюка в Кіцмані та Чернівцях з участю третього Президента Віктора Ющенка] / Л. Черняк // Буковина. - 2019. - 7 берез. (№10). - С. 3.

55. Шевчук, Д. Володимир Івасюк: "Життя моє - обірвана струна...". До 70-річчя митця: маловідомі факти / Д. Шевчук // Хотинські вісті. - 2019. - 1 берез. (№ 9). - С. 2.

56. Шилюк, Л. Код Володимира Івасюка для художниці Оксани Гинги: [про презентацію авторського проекту "Наш Івасюк" О. Петращук-Гинги в ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка] / Л. Шилюк // Версії. - 2019. - 23-29 трав. (№21). - С. 8.

57. Якуніна, Т. Його нев’януча «Червона рута» / Тетяна Якуніна, Михайло Гаврилів // Початкова школа. – 2019. - №7. – С.4-6.