Графіка книжкового життя Ореста Криворучка

Орест Криворучко – заслужений художник України (2005), лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича, член Національної спілки художників України (1977), активний член Українського геральдичного товариства (з 1994). 

 Сьогодні, 9 травня 2022 року виповнюється 80 років від дня народження Ореста Івановича. ( Народився в Чернівцях в 1942 році). 

Закінчив Московське вище художньо-промислове училище (1972 р., викладачі І. Богдашевський, Г. Виноградов, О. Скляренко).

Автор герба і прапора міста Чернівці і Чернівецької області.  Вражає діапазон його творчих пошуків: від оригінальних живописних робіт – до малої графіки. Працював в різних видах живопису (в різних техніках і стилях, має свій почерк) і графіки (

станкова графіка, прикладна графіка, плакат, книжкова графіка, екслібрис, мала друкована графіка, поштова графіка, геральдика і фалеристика, експериментальна унікальна графіка, акварель).

В 90-ті рр. почав їздити в Австрію. До 2006 р. побував там більше десяти раз – займався творчістю, провів виставки своїх творів в 17 австрійських містах.

Художник колекціонував екслібриси. Він власник екслібрисів відомих майстрів графіки з майже 40 країн світу (в тому числі гербові екслібриси з Франції 18 століття, родини Кочубеїв, російського царя Миколи ІІ, кайзера Вільгельма ІІ).

Екслібриси – те, що вдавалося художникові чи не найкраще. Цією технікою він захопився у 80-их роках. З того часу, виробив свої власні, відмінні особливості роботи в екслібрисі – багату на колір техніку глибокого друку «інкорель». Тематика екслібрисів Криворучка – історія нашого краю, архітектурні набутки. Він – буковинець. І це повновимірно втілювалося в його роботах. Також художник писав історію та етапи розвитку держави, серед робіт є індустріально спрямовані: пейзажі, портрети робітників, будівельників. Для його картин характерні лаконізм, продумана мистецька концепція.

 Серед тематичних зразків прикладної графіки – вітальна листівка. Особливу цінність із них мають, звісно, перфеліче – незвичні оригінальні авторські привітання, які художник створює власноруч. Від звичайної листівки перфеліче відрізняється ще й обмеженою кількістю екземплярів.

У авторській листівці «З Різдвом Христовим!» Орест Криворучко запропонував нове бачення релігійного сюжету, демонстрував свіжість думки, авторську манеру виконання. Головним елементом твору є знак - Вифлиємська зірка. Саме вона виступає висхідною точкою нескінченних і несподіваних багатопланових асоціацій. 

Художник зібрав розкішну колекцію оригінальних творів малої графіки відомих майстрів з майже 40 країн світу. Побачити ці твори, зокрема, гарну добірку зображень Р.F. (авторських вітальних листівок) можна у виданні «Друкована графіка із колекції Ореста Криворучка. Вибране» (2011), яка знаходиться у фондах бібліотеки.  Такі графічні роботи виконують переважно подарункову функцію і стають власністю шанувальників мистецтва.

Твори Ореста Криворучка завжди є окрасою будь-якої виставки. Адже його величезний доробок відзначається широким тематичним діапазоном і розмаїттям технік виконання робіт, які можна впізнати за довершеністю мистецького втілення думки та технічною майстерністю, лаконізмом виражальних засобів, особливим відчуттям емоції.

Нагороди:

3-я (м. Кортона, Італія, 1984) та 2-а (Люксембурґ) премії Міжнародного конкурсу екслібриса, 2-а премія Першої Республіканської виставки екслібриса (Київ; обидві – 1987), обласна літературно-мистецька премія ім. С. Воробкевича (1994). 2015 р. –  обласна мистецька премія імені Одарки Киселиці (графіка). 2016 р.  – Ювілейна медаль 25 років Незалежності України (від знака президента України). 2016 р. – Міжнародна літературно-мистецька премія ім. Ольги Кобилянської (живопис, графіка).

Твори:

Живопис – «Дід мій» (1972), «Натюрморт із кукурудзою», «Хотинська фортеця», «Весільна пісня» (усі – 1973), «Чернівецькі дахи» (1975);

Графіка – «Бригада», «Напівавтоматичне зварювання труб» (обидва – 1977), «Ікар», «Передчуття» (обидва – 1990), «Гетьман (П. Сагайдачний)», «Змієборець», «Ностальгія (Пам’яті О. Архипенка)», «Козак Мамай» (усі – 1991), «Філософія фактури» (1993), «Затемнення» (1999); Екслібриси – О. Криворучка (1980), «Гоголіана» (1984), «О. Довбуш» (1987), С. Кульмешкенова (1992);

Учасник всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1973. Персональні – у Чернівцях (1976, 1981, 1988, 1992, 1999, 2002, 2006), Улья­нов­ську (РФ, 1981), Сумах (1985), Таллінні (1987), Ризі (1988), Ленінграді (1989), Сучаві (Румунія, 1990), Каунасі (Литва, 1999), а також пересувна в Австрії (1993–2004).

Окремі роботи зберігаються у Чернівецькому художньому та краєзнавчому музеях, Київському музеї О. Пушкіна, Музеї українського мистецтва у Нью-Йорку.