Вона єдина з українських співачок співала в усіх кращих оперних театрах світу, зокрема, на сценах Міланського «Ла Скала», Нью-Йоркського «Метрополітен-опера», Паризького «Гранд-опера», Лондонського «Ковент-гарден» та ін. (див. «День» №150 за 2007 р.). Лідія Яківна була не тільки прекрасною вокалісткою, але й чудовим педагогом. До більшовицької революції вона виступала в Маріїнському театрі і Театрі музичної драми в Петрограді. 1919 року Липковська емігрує до Франції. У 1927—1929 рр. співачка приїжджала на Батьківщину, гастролювала в колишньому СРСР, а в 50-х роках викладала в Бейруті. В далекому Лівані, 22 березня 1958 р., обірвався земний шлях знаменитої співачки...
Лідія Липковська і Федір Шаляпін практично одночасно стали солістами Імператорського театру в Санкт-Петербурзі, де часто виступали як партнери у виставах. Але якщо ім’я Шаляпіна в Україні, як і в усьому світі, добре відоме й, наприклад, в Ялті проводиться Міжнародний конкурс його імені, то про Липковську на її Батьківщині сьогодні знають мало. Згадки про співачку можна знайти в мистецтвознавчих виданнях, починаючи з 60-х років минулого століття, а в Україні про Лідію Липковську майже не пишуть. До речі, в довідниках її зазначено як російську співачку, і ця помилка перейшла й до енциклопедичного довідника «Митці України», 1992 р.
Нагадаємо нашим читачам, що Лідія Липковська народилася на Буковині (с. Бабин Кельменецького району Чернівецької області) в сім’ї сільського вчителя. До речі, майбутня співачка була близькою родичкою видатної української драматичної актриси Марії Заньковецької. Після закінчення Кам’янець-Подільської Маріїнської жіночої гімназії, Лідія проти волі батьків, які не бажали повторення їхньою дочкою нелегкої акторської долі її тітки, як особливо обдарована особистість, була зарахована на безкоштовне навчання до Санкт-Петербурзької консерваторії, а 1906 року стала солісткою Імператорського Маріїнського театру, де швидко досягла успіху та визнання.
Із 1907 р. Липковська вдосконалює свою вокальну майстерність при Міланській консерваторії, де своєю яскравою обдарованістю привертає увагу керівництва театру «Ла Скала», і через два роки вже дебютує на цій знаменитій сцені.
Потім деякий час Лідія Яківна виступала в Санкт-Петербурзі, але незабаром переїхала в Париж, де в складі оперної трупи Сергія Дягелева бере участь у знаменитих «Російських сезонах». Публіка та критики високо оцінили талант співачки й актриси в «Псковитянці» М. Римського-Корсакова, де партнером Липковської був Шаляпін. Вона володіла надзвичайним за красою голосом «сріблястого» теплого тембру та широкого діапазону (три октави, вільно брала «фа» третьої октави), легко виконувала віртуозні пасажі. Після успіху у Франції на Липковську звернули увагу відомі імпресаріо Європи та Америки. І починається тріумфальний хід примадонни на оперних сценах світу, Лідія Яківна підписує трирічний контракт із найкращими театрами США та Канади.
«Північною зіркою», яка не поступається нічим прославленій італійці Галлі-Курчі, називали Липковську музичні критики Америки після її великого успіху в «Метрополітен-опера» в опері Дж. Верді «Травіата» в партнерстві зі знаменитим тенором Енріко Карузо. Дуже переконливою була співачка в «Ріголетто», «Травіаті» та «Манон», а її голос (колоратурне сопрано) рецензенти порівнювали з флейтою і скрипкою. «Вона — сформована трагедійна актриса. Патетична гра, сильна виразність і скульптурно-гармонічна жестикуляція роблять Лідію Липковську однією з видатних артистичних постатей епохи».
Молода прима нарозхват — її запрошують виступати до Берліна, Відня, Рима, Бухареста... Наприклад, в «Ла Скала» спеціально для Липковської створюють постановку опери В. Белліні «Сомнамбула». Захоплена публіка «Ковент-Гарден», «Гранд-опера» й «Опера-комік» буквально носить співачку на руках. Вона спільно працює зі всесвітньо відомими композиторами Пуччіні та Масне, до речі, останній, вважав Липковську кращою виконавицею в своїй опері «Манон».
1914 року знаменитий диригент Артуро Тосканіні запрошує співачку взяти участь у дев’яти виставах у «Ла Скала» в Мілані. Збереглися палкі рецензії про успішні гастролі «прекрасної Лідії» (Липковської) в Японії, Китаї, Сінгапурі, Індії, Австралії та Новій Зеландії...
Незважаючи на те, що співачці довелося емігрувати, вона ніколи не забувала своє коріння і, за спогадами друзів, дуже сумувала за Батьківщиною. Коли наприкінці 20-х років приїжджала на гастролі в колишній СРСР, то Лідію Яківну захоплено зустрічали не тільки в Ленінграді, Москві, але й в Україні — Харкові Одесі, Катеринославі, Севастополі, Києві. Липковська виступала в традиційному класичному репертуарі і була чудовою Наталкою в «Наталці Полтавці» Лисенка...
Після закінчення співочої кар’єри Лідія Яківна займалася педагогічною роботою: була професором Паризької, Кишинівської, Бухарестської, Тимишаорської консерваторій. А в останні роки свого життя — директором Бейрутської консерваторії в далекому Лівані...
Сьогодні про Л. Я. Липковську згадують односельці-буковинці, де є невеликий музей її імені. З 1999 року в Чернівецькій області, Кам’янці-Подільському, зусиллями творчої інтелігенції, громадських організацій та силами ентузіастів стали відроджувати ім’я видатної співачки XX сторіччя. Виросло декілька поколінь українців, які практично нічого не знають про нашу знамениту співвітчизницю. Лідія Яківна Липковська, чудовим голосом якої захоплювалися Римський-Корсаков, Купрін, Станіславський, Тосканіні, про творчість якої написано десятки статей і книг, в Україні не знайшла жодного серйозного дослідника. Виключенням є лише доцент Чернівецького Національного університету Добрянський, що збирав протягом усього свого життя матеріали про нашу землячку, який написав і видав тиражем 500 примірників невелику книгу, яка була вмить розпродана.
Хочеться сподіватися, що ім’я видатної оперної співачки з Буковини для більшості українців стане синонімом національної гордості. До речі, в 2008 р., на сесії обласної ради депутатів, з ініціативи громадськості Чернівецької області, ухвалено рішення про спорудження на батьківщині Лідії Липковської — в с. Бабин — пам’ятника. Його проект продемонстрував на персональній виставці в обласному художньому музеї відомий український скульптор М. Мірошниченко (вже ухвалено рішення і про виділення коштів на спорудження пам’ятника). В буковинських школах, до курсу українознавства, включено матеріал, присвячений творчості видатної співачки, а ось всеукраїнське визнання оперної примадонни Лідії Липковської поки ще попереду...
Немає коментарів:
Дописати коментар