четвер, 22 січня 2026 р.

Великодні обрядові хліби в Національному переліку

 Мої великодні обрядові хліби та їх унікальний родинний рецепт відтепер знають буковинці, читачі Молодий Буковинець.




Мала пречудове спілкувння іх журналісткою Людмилою Кушнір, коли відповідно до Наказу Міністерства культури України від 5 січня 2026 року № 10, елемент «Культура і традиції, пов’язані з Великодніми обрядовими хлібами на Буковині» було внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.


Моя родинна Традиція випікання великоднього обрядового хліба є для мене однією з найважливіших збережених традицій сім'ї, яку я із трепетом передаю своїй дочці Tetyana Yakubiv .

В Чернівецькій області до Великодніх свят випікають різноманітні види обрядового хліба - "рогаті" та сирні паски, білоголові бабки, кукуци. Кожен із цих різновидів має усталену віками рецептуру, символічне значення та чітко визначений обрядовий контекст. І моя родинна Паска має такий унікальний рецепт, має однозначні контексти та глибокі символи.
Цей елемент нематеріальної культурної спадщини об’єднує в моїй сім'ї традиційні знання та практики представників різних національних спільнот, адже в родинні є — українці, румуни, молдовани, євреї. Але ось цю, яку пече досі моя мама та печу багато років я - люблять всі родичі із інших регіонів нашої України.

Вже другий рік я впритул співпрацюю із колегами Проєкт "Спадщина" БЦКМ та горжусь, що спільна робота на включення цього елемента до Національного переліку є важливим кроком у справі збереження, охорони, наукового вивчення та популяризації традиційної культури Буковини.

Культура випікання та споживання великодніх хлібів моєї родини від тепер є частиною української нематеріальної культурної спадщини, адже я є носієм цього елементу.
РАДІЮ та дякую Женя Кирилюк , моїй мамі, за терпеливу науку.

четвер, 1 січня 2026 р.

"ДНІПРОВСЬКА МАЛАНКА 2025"





 Маланка — українське народне і церковне свято, вечір напередодні Нового року та дня святого Василія Великого святкується з 31 грудня на 1 січня.

Це одне з найдавніших і найяскравіших зимових свят в українській традиції. Воно поєднує церковну пам’ять про святу Меланію та народні обрядові звичаї, пов’язані з проводами старого року і зустріччю нового.
Цікаво, що ця традиція зацікавила наших українців у Дніпрі і вони вирішили відтворити його в своєму місті згідно прадавніх традицій.
З початку грудня розпочалась робота. Поступово ідея дніпрянки Єви Біліченко знайшла підтримку у активних містян, які захопились ідеєю не менше. Закипіла робота над збором інформації, дослідженням доступних матеріалів, розбором завдань. На допомогу пані Єві прийшли однодумці: Тетяна - музичний редактор цього свята та Дмитро - логіст та організатор ХОДИ.
Довгий процес - окреслення персонажів, вибору костюмів, відбору музичного матеріалу, який буде використано у маланкуванні, виготовлення традиційних масок, розучування колядок, щедрівок та досконале вивчення традиції - відбувалось у гурті однодумців із великим завзяттям.
Це неймовірні ЛЮДИ-УКРАЇНЦІ, які не вжили ні разу слів "не зможу"!!!! Їм вдалось ПЕРШЕ в ДНІПРІ свято Маланки, про що сповістили усі пабліки Дніпра!
Вітаю вас, шаленію від вашого завзяття, горжусь, що ми УКРАЇНЦІ і, передусім, горді традиціями своєї ДЕРЖАВИ!
Мала щастя спостерігати за усіма процесами в телеграм-каналі авторки ідеї Єви Біліченко "Дніпровська Маланка 2025".
Фото та відео - Світлани Лєханової з цього ж каналу.
З НОВИМ РОКОМ! З ВАСИЛІЄМ вас, моя НАЦІЄ!

четвер, 17 липня 2025 р.

На реальних подіях: Павліна Ніколаєвич

 Українські жінки вписують свої сторінки в історію сучасної війни за незалежність та суверенітет нашої країни.

За офіційними даними тисячі жінок добровільно стали частиною ЗС України.
Іхня мужність, відвага та самопожертва вражають та надихають.

Багато жінок вже стали справжніми героями, отримали відповідні відзнаки усіх рівнів та багато повернулись "на щиті".

Сьогодні, 16 липня, відбулось знайомство зблизька з Павліною Ніколаєвич - молодою жінкою, яка з 2022 року поповнила ряди військовослужбовців та рятує життя на полях запеклих боїв. Вона вивозить поранених та полеглих...

Вечір мистецького єднання, вдячності та незламності "На реальних подіях", організаторами якого є Наталія Батракова та Олена Рєпіна.




У цій зустрічі звучали пісні - повстанські та сучасні авторські Валентини та Всеволода Чолкан та поезія Олени Рєпіної. Вони своїм творчим посилом («Лєнта за лєнтою» та ін.) завдали справжнього натхненного настрою, який пройшов червоним рядком крізь всю зустріч. Неначе заклик до зброї, неначе молитва, неначе обітниця.

Правдива розповідь Павліни про життя на фронті, де кожен день — неначе сюрреалістична картина, бо життя й війна не повинні бути поруч... Кожен присутній відчув простий сенс - "Ми боремось!". "Просто треба самовіддано робити цю роботу, вижити в смертельній схватці та жити життя далі" , - такими були слова-сенси Павліни.

Це вона на фото - Павлівна #Ніколаєвич - Пашка! ЇЇ нагороджено (2022р.) високою відзнакою "Хрест бойових заслуг", Чернівецькою обласною радою присвоєно звання "Почесний громадянин Буковини".
Ця тендітна дівчина із сонячною посмішкою, гострим почуттям гумору та відкритим серцем є справжньою героїнею нашого часу! Патріотизм і відданість не мають статі чи віку.
Тут немає нічого дорожчого за підтримку, братерство - справжнє — без прикрас і пафосу.

Взаємо-простір "
Bellevue
", в якому зібрались давно знайомі громадсько активні буковинці, наповнився емоціями, дієвою підтримкою, адже під час заходу здійснювався збір на автівку для Павліни та її підрозділу.

На завершення зустрічі низький уклін і щирі слова вдячності Павліні Николаєвич та її побратимам за мужність і гідність, за правду і силу, за захист, висловили всі бажаючі.

Дякуємо кожному і кожній, хто в строю. Хто тримає небо. Хто повертає нам віру в прийдешній день.
Миру нам усім, Ангела-Охоронця, надійного тилу. Бо він теж — частина Перемоги.






середа, 25 червня 2025 р.

«Труп потерпілого»

 Друзі!

‼️
Вже сьогодні 25 червня о 18:00
на сцені Чернівецька обласна філармонія ім.Д.Гнатюка відбудеться перформативне читання п’єси Оксани Драчковської «Труп потерпілого».
✍️Абсурд-комедія - повна безглуздість, нісенітниця та відсутність реального погляду на ситуацію - все це у гострій приправі 🎭Режисера читань – Іван Данілін Івана Даніліна.
Вхід вільний!!!
Чекаю всіх на нашій прем'єрі!

Буковино, ляно!1

 Відбулась чергова нічна театралізована екскурсія в рамках музейного проєкту "Театр просто неба". Цього разу відвідувачами стали військовослужбовці Збройних сил України та їх родини.

Для мене, як і для кожного актора екскурсії - це особливі емоційні миті...
Серед відвідувачів - ВОЇНИ, що проходять реабілітацію та перебувають у лікарнянній відпустці.
А також - знайомі обличчя - колеги, рідні яких служать; родини, які втратили найдорожче - своїх синів; сім'ї з дітками, які не відпускають руку татка....
Усмішки осяювали їх змарнілі, зболені, але нескорені оличчя і це було найбільшою радістю цього вечора.
Довго ще обіймали та дякували одні одним. Ми - за захист і можливість жити... ВОНИ - за емоції, що так різняться із буденними фронтовими...
"Свашки" Людмила Бирбюк-Іліка , Руслан Іліка , @Тетяна Маслюк, Аліна Маслюк були надзвичайні)



пʼятниця, 20 червня 2025 р.

ХVІІ обласний благодійний фестиваль народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій»

 26 червня 2025 року о 10.30 у ресторані «Брізоль» міста Чернівці відбудеться ХVІІ обласний благодійний фестиваль народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій».

Засновники фестивалю - Чернівецька обласна військова адміністрація, Чернівецька обласна рада. Організатори заходу – управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації, Буковинський центр культури і мистецтва.

Фестиваль проводиться з метою моральної підтримки людей з інвалідністю, створення належних умов для їхньої інтеграції у суспільстві та широкого залучення до народної творчості. Свої таланти в номінаціях «Музичний жанр», «Пісенний жанр», «Авторська пісня», «Театральний жанр», «Літературна творчість», «Фотомистецтво», «Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво» продемонструють 50 учасників з 20-ти громади області та п’яти громадських організацій міста Чернівці.

четвер, 19 червня 2025 р.

НАЙЩИРІШІ ВІТАННЯ ДЛЯ ІВАНА ГОНЧАРА!


Сьогодні ювілей відзначає знакова людина для нашої культури - майстер народного гончарства, заслужений працівник культури України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України , член Всеукраїнської національної музичної спілки, лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича у номінації "Література та мистецтво", лауреат обласної премії імені Олекси Романця за розвиток краєзнавства, збереження культурної спадщини Буковини Іван Іванович Гончар.
Його багаторічну роботу і в іпостасі майстра з гончарства, і в іпостасі дослідника керамічних традицій, і в іпостасі збирача та популяризатора пісенної культури Буковини та Бессарабії переоцінити важко. Багаторічна праця Івана Гончара з відродження й популяризації прадавнього ремесла увінчалася створенням музейного комплексу гончарства у селі Коболчин, аналогів якому немає. До того ж Іван Іванович є керівником народного аматорського хору «Любисток» с. Коболчин.
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва надсилає щиросердні віншування ювілярові, бажаємо щедрих Господніх благословінь на многа літ. Най добро множиться!

ЗАСІДАННЯ ОБЛАСНОЇ РАДИ ДИРЕКТОРІВ МИСТЕЦЬКИХ ШКІЛ ОБЛАСТІ


17 червня 2025 року на базі Буковинського центру культури і мистецтва відбулося чергове засідання Обласної ради директорів мистецьких шкіл Чернівецької області.
У роботі засідання взяли участь:
- Олена Боднар — начальник управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації (ОДА);
- Руслан Гнатчук — голова Ради директорів мистецьких шкіл області;
- Микола Шкрібляк — директор Буковинського центру культури і мистецтва;
- Василь Бобик — директор Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича;
- Іван Петрусяк — головний художній керівник Чернівецької обласної філармонії імені Д. Гнатюка;
- Тетяна Петришина — завідувачка навчально-методичного відділу працівників мистецьких шкіл та підвищення кваліфікації;
- Василь Беженар — методист відділу;
- Директори мистецьких шкіл області, голови предметних секцій та циклових комісій (фортепіано, народні інструменти, струнно-смичкові, теоретичні дисципліни та інші).
На обговорення були висунуті такі питання:
- Підсумки 2024-2025 навчального року. Короткий аналіз методично-організаційної, методично-освітньої, виставкової, культурно-мистецької роботи провела Тетяна Петришина.
- Аналіз проведених Обласних конкурсів виконавської майстерності у 2024-2025 навчальному році провели голови предметних секцій. Наголосили на важливості рішень щодо періодичності проведення конкурсів, на аспектах підготовки учнів, вибору репертуару, особливостях виконання та оцінювання творів.
- Планування роботи на І півріччя 2025–2026 навчального року. Визначили методичні заходи, теми секційних засідань, запланували організацію та проведення конкурсів та фестивалів.
- Обговорення пропозиції щорічного проведення конкурсів виконавської майстерності. Із коментарем виступила начальник управління культури Обласної військової адміністрації Олена Боднар. Вона підкреслила важливість рішення, що конкурси мають проводитися щорічно. За її словами в сталості є їх цінність. Цю пропозицію підтримали всі присутні.
- Обговорення необхідності оновлення положень про конкурси, що відбуватимуться на регулярній основі.
- Із актуальними умовами вступу до фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича у 2025 році виступив Василь Бобик.
- Із пропозицією проведення обласного свята духової музики за участі оркестрів мистецьких шкіл області виступив Іван Петрусяк.
Засідання пройшло в конструктивній виробничій атмосфері. Було окреслено подальші напрями роботи та узгоджено основні завдання на новий навчальний період.
Дякуємо всім учасникам за плідну роботу та професійний діалог.

вівторок, 17 червня 2025 р.

«Традиції по-чоловічому»

 Кажуть, світи чоловіка і жінки – цілком різні. Чи так це з погляду етнографії? На свіжій етнографічній студії у співпраці етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва та «Гончаренцо-Центру.Чернівці» відвідувачі слухали науково-популярну лекцію на тему: «Традиції по-чоловічому».  

Лекторка – кандидатка філології, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина», письменниця Іванна Cтеф’юк зосередила увагу на закритих чоловічих обрядах (ґаздівська коляда («браття»), виряд (проводи в армію), маланкування, посівання, танець-обряд «Сербен», йшлося про чоловічі танці – гопак, аркан, козачок, а також про ремесла, де головними майстрами були і є в основному чоловіки – ковальство, плотогонство, культура полонинського літування, кушнірство тощо.

Аналізувалися як причини умовного поділу ремесел чи обрядів на «чоловічі» та «жіночі», так і йшлося про семантику образу чоловіка в українській культурі.

Наступна етнографічна студія буде присвячена образу жінки в українській традиції та феміністичному дискурсові нашої культури. Час заходу – 18 червня, 14.30, «Гончаренко-Центр.Чернівці». Стежте, будь ласка, за нашими анонсами, аби не пропустити найцікавіше.

 

четвер, 12 червня 2025 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВОЇ КНИЖКИ РОМАНА ГОРАКА

 

Непересічна подія культурного життя відбулася 11 червня у Чернівцях – у Науковій бібліотеці ЧНУ імені Юрія Федьковича відбулася презентація нової книжки Романа Горака «Охоронці скарбу» за участі автора. Роман Горак – науковець, письменник, заслужений працівник культури України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, автор фундаментальних дослідницьких романів про Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Богдана Лепкого, численних есеїв про Квітку Цісик, Василя Ткачука, Ольгу Дучимінську тощо. Книжка ж «Охоронці скарбу» поєднала під однією палітуркою аж 6 нарисів, які за сконцентрованістю фактажу можуть бути окремими книжками.
«Книжка розповідає про тих, хто оберігав і оберігає найбільший скарб українців – національну історичну пам’ять. Одні рятували її, коли наші музеї грабували в роки німецької та радянської окупації, інші зберігали її в нашій пісні, звичаях і традиціях, ще інші берегли від забуття й осквернення дорогі для нас імена та культурну спадщину. У цьому виданні автор відкриває невідомі й призабуті сторінки життя непересічних особистостей і їхній внесок у духовний розвиток суспільства, серед яких Володимир Паньків і музей просто неба «Шевченківський гай», володар вердіївського баритону Стефан П’ятничко, засновник музею Леся Мартовича в Торговиці Василь Липчук, нащадок славетної гуцульської родини, етнолог Микола Шкрібляк, видатні українські актори Іванна та Іван Біберовичі, а також Марія Магунь та її непростий шлях до відкриття музею Михайла Грушевського у Львові», - йдеться у анотації до видання.
Імпреза об’єднала поціновувачів літератури, письменників, працівників культури і дослідників українського слова. Провадила її кандидатка філологічних наук, письменниця, дослідниця української культури, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк.
Упродовж заходу Роман Горак ділився спогадами про початок літературного шляху, розповідав про редакційну політику ХХ століття, про дослідницькі знахідки і переваги аналітичного складу розуму в науковій та письменницькій роботі.
«Я мала нагоду познайомитися з «Охоронцями скарбу» і хочу сказати, що ця книжка має однозначно бути в бібліотеці тих людей, які вважають себе дотичними до культури. Погляд зупиняється то на несподіваних фактах, то на афористичному вислові, ця книжка запрошує до детального читання», - такими враженнями поділилася очільниця управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації Олена Боднар.
Один із героїв книжки – знаний етнолог, Почесний громадянин міста Чернівці, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк, котрий є охоронцем скарбів у подвійному сенсі – адже він зберігає і примножує традиції славної гуцульської династій Шкрібляків і він є правдивим хранителем народної культури в загальноукраїнському контексті. У вітальному слові Микола Шкрібляк ділився роздумами про те, як часто зберігачі народної культури бувають непочуті сучасниками – на Буковині це, наприклад, Опанас Шевчукевич, Михайло Фірчук, Юрій Ференчук, Авксентій Яківчук, Фрозина Гулей, Іван Снігур.
Подія залишила посмак роздумів і стала надихом для тих, хто хоче читати українську культуру – історія якої складна, смисли якої глибинні. Директор Наукової бібліотеки ЧНУ імені Юрія Федьковича, літературознавець Михайло Зушман охарактеризував концептуальні вектори заходу так: «глибина, обшир, досвід» і подякував усім причетним до його організації та проведення.

середа, 11 червня 2025 р.

Івана Гемері зі славним 80-ти річним ювілеєм! Вітаємо!

 Колектив Буковинського центру культури і мистецтва вітає заслуженого працівника культури України, талановитого художника-аматора, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Івана Гемері зі славним 80-ти річним ювілеєм!

Шановний Іване Миколайовичу! Прийміть наші найщиріші вітання. Бажаємо Вам міцного здоров’я, адже саме воно є основою щасливого й повноцінного життя. Нехай кожен день дарує Вам спокій, гармонію та душевне тепло. Ви — надзвичайна особистість, людина, з якої хочеться брати приклад, яка надихає своєю енергією, щирістю та любов’ю до мистецтва.

Нехай Ваша життєва дорога й надалі буде освітлена новими ідеями, творчими досягненнями й глибокою шаною від тих, хто Вас знає та цінує. Від усього серця бажаємо Вам невичерпного натхнення та нових звершень у царині образотворчого мистецтва!