Музична Шевченкіана

Музична шевченкіана бере початок ще з хорових творів М.Лисенка.

А з «Назара Стодолі» А.Вахнянина, «Вечорниць» П.Ніщинського і «Катерини» М.Аркаса починається життя шевченкових героїв на музичній сцені.

Можливо, саме музичне мистецтво надає образам і слову Шевченка сучасного і, водночас, близького народній пісні звучання. Такий, наприклад, солоспів Олега Ківи «Зоре моя вечірняя».

Сьогодні опери і балети за творами Шевченка могли б скласти репертуар цілого театру. Але зникли з музично-театральної сцени «Лілея» К.Данькевича, «Наймичка» М.Вериківського, «Гайдамаки» Ю.Мейтуса, «Оксана» В.Гомоляки, «Згадайте, братія моя» В.Губаренка, «Тарас Шевченко» Георгія Майбороди, «Марина» Г.Жуковського, інші шевченкові персонажі.

Хоча українські композитори відзначені найвищою державною премією в галузі мистецтва – Національною премією імені Тараса Шевченка. Серед них композитори різних поколінь: Б.Лятошинський, С.Людкевич, Л.Ревуцький, А.Караманов, В Губаренко, Г.Майборода, Є.Станкович, М.Скорик, Г.Ляшенко, Леся Дичко, Г.Гаврилець. Це також всесвітньовідомий український композитор Валентин Сильвестров. Його хорова «Заповіт» на вірші Шевченка є вражаючим музичним реквіємом.

Сьогодні, в Чернівецький обласний краєзнавчий музей / Chernivtsi Regional Museum відбулась подія, що означена творчістю багатьох Митців Буковини - "Музична шевченкіана" у виконанні Івана Дерди, яку митець творить багато років поспіль на теренах Буковини, України та ближніх європейських держав.

Музичні звернення до творів Шевченка беруть початок ще з хорових творів М.Лисенка. За цей час стали відомими «Назар Стодоля» А.Вахнянина, «Вечорниці» П.Ніщинського, «Катерина» М.Аркаса тощо. З них починається життя шевченкових героїв на музичній сцені.

Можливо, саме музичне мистецтво надає образам і слову Шевченка сучасного і, водночас, близького народній пісні звучання.

До таких висновків спонукає і сьогоднішня мистецька програма заходу. У виконанні професора ЧНУ ім. Юрія Федьковича, народного артиста України Івана Дерди прозвучали кращі зразки українських солоспівів М. Лисенка, Л. Ревуцького, С. Людкевича, Ю. Мейтуса, О. Ківи та інших на вірші Тараса Шевченка.

Камерна зала Краєзнавчого музею підхоплює кожну пісню, тому що відчуває та співпереживає кожному звучащому слову. Концертмейстер Вадим Лісовий, доцент кафедри музики ЧНУ ім. Юрія Федьковича, майстерно видобуває кожен звук та наділяє його відповідними настрою музичними засобами. Досягнуто неймовірної співзвучності голосу із 200-літнім інструментом австрійської доби.

Очолюючи Чернівецьке обласне об'єднання ВУТ «ПРОСВІТА» Іван Дерда із однодумцями - науковцями, літераторами та громадськими діячами - справжніми подвижницькими діями організовували спільні Шевченкові дні в Румунії, до яких долучився професор філологічного факультету Чернівецького університету Володимир Антофійчук. Пан Професор переповів із великою шаною до учасників та організаторів важливість та значимість заходів та запевнив у справжньому єднанні українців Румунії в національній ідеї.

Слово бриніло струною в душах слухачів.

Бо кожне з них - національний маркер, на якому виросли покоління!

Історичними стежками музичної шевченкіани вміло модерувала та доповнювала науковий співробітник музею Пані Оксана.

Такою була імпреза "Музична Шевченкіана" у виконанні Іван Дерда Івана Дерди.

Переглянути статистику та оголошення

Просувати допис

Усі реакції:

А як підхоплює зал кожну пісню у виконанні Народного артиста України, професора ЧНУ, голови Чернівецького обласного об'єднання ВУТ «ПРОСВІТА» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Івана Дерди Іван Дерда! Бо кожна з них - національний шлягер, на якому виросли покоління!