АВГУСТА КОХАНОВСЬКА

1868–1927

Августа Кохановська

В історії образотворчого мистецтва Буковини кінця 19 – першої половини 20 століття незаперечна роль Августи Кохановської – графіка, живописця, етнографа. Епоха, коли визрівав мистецький талант художниці, позначена ростом національної самосвідомості, активізацією громадського та культурного життя на Західній Україні та, зокрема, в Чернівцях.

Августа Кохановська народилася у містечку Кімполунг на Південній Буковині (тепер Румунія) 6 липня 1868 року в сім`ї повітового старости. У 1885 році родина Кохановських у зв`язку з отриманням Йозефом Кохановським посади радника окружної управи переїжджає до Чернівців і оселяється у власному будинку по вулиці Neu Welt gasse (вул. Новий Світ, тепер вул. Шевченка, 41). Перші уроки малювання дівчина брала у відомого художника Тадеуша Суліми фон Попісла, вихованця Краківської академії мистецтв, що сформувався під впливом уславленого майстра історичного живопису Яна Матейка. У 1894 році Кохановська вступила до Віденської академії мистецтв, у якій навчалася до 1899 року. Основну частину життя жила і працювала у Чернівцях. Лише у 1920-х роках виїхала до м. Торунь (Польща), де й померла у 1927 році.

У фондах Чернівецького художнього музею зберігається значна частина творів мисткині (понад 100 одиниць), яка у 1989 році була передана з обласного краєзнавчого музею, куди експонати, у свою чергу, потрапили від родини Панчуків – близьких родичів відомої української письменниці Ольги Кобилянської, з якою художницю пов`язувала багаторічна дружба. Колекція складається з портретів, краєвидів, а також ескізів і зарисовок. Твори свідчать про майстерне володіння художницею графічними техніками та олійним живописом, у більшості з них простежується академічна манера з ретельною виписаністю окремиї деталей. Вдало змальовані портрети дітей, у яких ніжність та незахищеність поєднуються з романтичною піднесеністю. В рисунках та етюдах знаходимо образи гуцулів, сцени з народного побуту, краєвиди рідної природи.

Окрему галузь творчого доробку Августи Кохановської складають її етнографічні дослідження. Зацікавлення народним життям та побутом й численні подорожі селами Буковини втілилися згодом в статті, надруковані в “Австрійському журналі з етнографії”.

Художня спадщина Кохановської залишила помітний слід у культурному житті Буковини кінця 19 – початку 20 століть.