Етнографічний квіз «Мандруємо говірками України"

 Увага! Увага!

Шановні пані та панове!

Розпочинаємо роботу етнографічного квізу «Мандруємо говірками України» в рамках Всеукраїнського мистецького інтерактивного проєкту «Буковинська лялька-мотанка», що зреалізовує ГО «Вишиваний дивотвір» до 30-річчя незалежності України.

Наш формат - формат вікторини - передбачає щоденні завдання протягом роботи експозиції проєкту, що презентована вчора в Чернівецькому художньому музеї.

Тобто, щодня, від 16 серпня по 5 вересня 2021 року, на сторінці «Відділ мистецтв Чернівецької ОУНБ», ГО «Вишиваний дивотвір» та на приватній сторінці керівниці проєкту Одарки Кучерявої у facebook буде розміщено одне питання. До уваги буде братись перша правильна відповідь. За результатами учасники із найбільшою кількістю правильних відповідей будуть відзначені призами від рукодільної мережі «Санта».

Про ідею етнографічного квізу - він буде оснований на діалектизмах, що мають вжиток в різних регіонах України та означають назви жіночого та чоловічого одягу, побуту та обрядових традицій українців.

Адже використовувати діалекти у своїй мові та переходити на місцеву говірку з її носіями — така установка поступово перетворюється на правило гарного тону і стає нормою для вихованої людини.

Свого часу директор Інституту української мови НАН України Василь Німчук створив Товариство шанувальників українських діалектів. У статуті товариства прописано, що при формуванні мовної культури ще у школі неприпустимо, аби діти почули, що діалекти засмічують мову. На його думку, шляхетна людина – це та, яка досконало володіє літературною мовою. Однак, у жодному випадку неприпустимо кепкувати з дідуся чи бабусі, що вони неправильно говорять.

Чи може бути діалект правильним або неправильним? Він завжди правильний, але не входить до літературної мови, адже вона не може увібрати всі діалекти, яких в Україні є десять і не можуть усі вони стати нормою.

Але колорит мови та інтерес до співрозмовника залежать не лише від досконалого володіння літературними канонами, а й від діалектів, які збагачують мовлення та прикрашають спілкування.