до 115-річчя українського філолога,
педагога, теоретика кіно, кінознавця Нонни Капельгородської
Мистецька
розвідка
Нонна
Михайлівна Капельгородська була провідним науковим співробітником відділу
кінознавства. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Сучасний дитячий
фільм» (1965). Знімалась у фільмах «Стожари» (1939, Київська кіностудія, реж. І.Кавалерідзе),
«Олександра» (1996, реж. Р.Юхименко)та ін. Дослідниця кіномистецтва та автор книг: «Сучасний
дитячий фільм» (1965), «Що таке кіномистецтво» (1967), «Світло і тіні» (1968),
«Знято в Одесі» (1969), «Великий екран сьогодні» (1970), «Іван Кавалерідзе»
(1971), «Українська кінопанорама» (1972), «Кіноконтрасти» (1978), «Фільми про
незабутнє» (1983), «Сучасний пригодницький фільм» (1984), «Спілка
кінематографістів України» (1985, у співавт.), «Друге життя митця» (2003), «Кіномистецтво
України в біографіях» (2004, у співавт.), «Начерки далекої кіноісторії» (2005)
та ін.
В
останні роки в Україні зростає інтерес саме до
українського
кіно. Українці сьогодні як ніколи готові стежити та підтримувати
наше кіновиробництво. Молодь більше цікавиться суспільно-політичним життям в країні. Тому необхідне кіно, що інспірує дію,
розвиває критичне мислення та вимагає від глядача самостійно аналізувати
реальність. Це стосується готовності до реформування власних смаків та
сприйняття нового.
Серед найкращих
фільмів українського кіно слід відмітити такі:
«Лебедине озеро. Зона» (1991) - це драма Юрія Іллєнка. Фільм знятий за
сценарієм Сергія Параджанова, який на власній «шкурі» відчув, що таке бути
радянським «зеком». Стрічка отримала багато міжнародних нагород, зокрема її
відзначили на Канському кінофестивалі. Картина отримала Приз міжнародної
асоціації кінокритиків та Приз молодіжного журі (іноземне кіно).
«Мамай» (2003) - це
драма Олеся Саніна. Це така собі українізована історія Ромео і Джульєтти,
розбавлена українським та кримськотатарським фольклором. Стрічка представляла
Україну на премії «Оскар». Кінокритики високо оцінили також операторську роботу
Сергія Михальчука.
«Аврора» (2006) - це мелодрама
Оксани Байрак. Це історія маленької дівчинки Аврори, що постраждала у
Чорнобильській аварії. Фільм представляв Україну на премії «Оскар». Режисер та
продюсер О.Байрак отримала за цей фільм премії в трьох номінаціях: «Найкращий
вітчизняний прокатний фільм», «Найкращий сайт до фільму» та «Людина року в
кінобізнесі».
Видання The New York Times у червні 2019
року опублікувало перелік кращих фільмів
ХХІ століття. На думку видання, в майбутньому ці кінокартини стануть класикою. Серед них такі
фільми:
"НАФТА"/THERE WILL BE BLOOD
(режисер Пол Томас Андерсен, 2007)
Історія про
нафтового магната Даніела Плейнв'ю, який масово за безцінь скуповує у простих людей
землю для видобутку "чорного золота". Одного разу він натрапляє на
проповідника невеличкої церкви, який починає шантажувати підприємця, вимагаючи
гроші на потреби храму. Магнат через специфіку своєї діяльності зовсім втратив
людяність - він використовує свого маленького сина, аби досягти успіху у
переговорах, щедрий на приниження та образи, жорстокий та безжальний. Жага
вигоди та нових земель приводить його на зрещення до церкви до проповідника,
одначе це не повертає йому людяності.
Безумовні
козирі цієї кінокартини - що і робить фільм фільмом: бездоганна картинка
сценарій за мотивами класика Ептона Сінклера, гра Деніела Дей-Льюіса та Пола
Дано. Окремої уваги вартує саундтрек від Джоні Грінвуда із Radiohead - тривожний і
вдало поєднаний із тоном кінострічки.
"ВІДНЕСЕНІ ПРИВИДАМИ"/SEN TO CHIHIRO NO
KAMIKAKUSHI
(Режисер
Хаяо Міядзакі, 2002)
"Віднесені
привидами" - зворушлива та навіть трохи моторошна мелодрама, сповнена
посилань на класичні твори та факти з побуту звичайних японців. В історії
йдеться про звичайну японську сім'ю, яка заблукала у лісі і випадково дісталась
до покинутої лазні. Однак, покинутою лазня лише здається на перший погляд,
оскільки насправді це пастка для подорожніх. Вночі тут відкриваються двері в
інший світ - світ привидів та магії. Батьки дівчинки Чіхіро виявились
зачарованими і дівчиці самій доводиться шукати шляхи назад до світу людей, і на
цьому ляхупозбавити дії магії своїх маму й тата.
Можливо, в це
буде важко повірити, але режисер знімав цю стрічку з виховною метою,
розраховуючи на аудиторію дівчаток 10-12 років. Тому в кадрі можна спостерігати
трансформацію дівчинки Чіхіро - з лінивою та капризної вона вимушена була стати
відповідальною, турботливою та серйозною.
"ПОВЕЛИТЕЛЬ БУРІ"/THE HURT LOCKER
(Режисер Кетрін Бігелоу, 2009)
Кетрін Бігелоу спробувала зняти максимально чесний фільм
про війну в Іраку. Ворог може бути буквально всюди, а небезпека це в принципі
те, чим тут дихають.
Людина в натовпі, прикривши одягом мобільний, подає
сигнали, вибуховий снаряд може виявитися в дитячій колясці, а діти перестають
бути дітьми, коли вже можуть тримати в руках автомат. І посеред усього цього
герой - трохи божевільний хлопець, який щодня жертвує собою, впевнено крокуючи
з посмішкою прямо назустріч небезпеці. Назва дослівно перекладається з
англійської як "ящик болю", що на сленгу американських військових
означає критично небезпечну ситуацію при саперних роботах.
"БІЛИЙ
МАТЕРІАЛ"/WHITE MATERIAL
(Режисер Клер Дені, 2010)
Африка, пора
громадянських конфліктів. Сім'я фермерів (Крістофер Ламберт і Ізабель Юппер)
намагається утримати на плаву справу свого життя і зібрати урожай, однак спершу
всі працівники біжать через наближення повстанців. Потім сам лідер опору
з'являється на фермі. Незабаром сюди прийдуть війська уряду і тривогу змінить
кров.
"ЗБИРАЧІ
І ЗБИРАЧКА"/THE GLEANERS AND I
(Режисер Аньєс Варда, 2000)
Аньєс Варда в
цьому експериментальному документальному кіно спілкується з різними людьми, які
підбирають щось на вулицях, в полях. Знаходять картоплину у формі серця, яка не
відповідає стандартам ЄС, а значить, не може бути продана. Варда задається
питанням - чи так необхідно позбавлятися від всіляких речей і для яких потреб
їх насправді збирають. Кінематографічно фільм виконаний в тому ж ключі -
будь-які, навіть найбільш "сміттєві" кадри тут вихолощені і працюють
на загальну гармонію викладу.
"МІСЯЧНЕ
СЯЙВО"/ MOONLIGHT
(Режисер
Баррі Дженкіс, 2016)
Оскароносна
картина, про яку не говорив тільки ледачий - саме та, яка отримала статуетку за
кращий фільм 2016 року після помилкового оголошення "Ла-Ла Ленду". У
центрі сюжету - темношкірий хлопчик, який живе в бідності разом з матір'ю з
прогресуючою наркотичною залежністю, терпить знущання в школі і, підростаючи,
потроху усвідомлює свою гомосексуальність. Єдина людина, яка піклується про
хлопця - місцевий пушер, саме той, який продає його матері наркотики.
"ВІЧНЕ СЯЙВО ЧИСТОГО РОЗУМУ"/ETERNAL SUNSHINE OF THE SPOTLESS MIND
(Режисер Мішель Гондрі, 2004)
Парубок (Джим
Керрі) знайомиться з харизматичною дівчиною з синім волоссям (Кейт Вінслет) в
поїзді. В процесі розмови відразу з'ясовується, що у них дуже багато спільного:
наприклад, він відвідує книжковий магазин, де дівчина працює. Так починається
одна з найбільш зворушливих мелодрам XXI століття. Спочатку герої абсолютно щасливі, а потім
різко намагаються стерти один одного з пам'яті, але доля розставляє все по
місцях. Саме за цю картину один з головних сценаристів сучасності Чарлі Кауфман
отримав свій довгоочікуваний "Оскар". До цього він номінувався на
премію двічі.
Таким став наш вибір на власний топ-10. Просимо долучатись до обговорення та
пропонувати ваші вподобані фільми.
Підготувала
Ольга Романюк
Немає коментарів:
Дописати коментар