Василю Михайлюку - 110!

   Спадок заквітлої черемшини

 Дивно переплітаються земні дороги, знакові події, людські долі.
Вже 40 років минуло, як відійшов у вічність мій дідусь Олександр,  Сандусь, як називали його  рідні, друзі та близькі. Був він неабияки веселим чоловіком, мав гарний голос і  з дитинства любив співати. І на його глибоке переконання, не треба бути обдарованим, а треба любити.
 Далі про справжню любов до пісні.

 13 січня 1929 року в місті Ващківці народився український композитор, диригент, Заслужений працівник культури України (1966) Василь Пилипович Михайлюк. Змалку співав. Тому  вступив і закінчивЧернівецьке музичне училище (1966).  Став керівником духового оркестру і хору Вашківського БК (1952—1970). І дні і ночі з творчою солодкою мукою чаклував на своїми піснями: "Кладочка", "Буковинський вальс", "Анничка", "Прийди, прийди", "Верба", "Мальви" та багато ін. Працював щедро, натхненно, гаряче віддаючись улюбленій справі.

 Народився холодної морозяної пори і музика його освячена чистотою, морозяною дзвінкістю і високою печаллю краси смерекової, яка "... не сохне, не в'яне, навіть, як осінь в діброви карпатські загляне." дуже близькі йому за духом творення були автори пісенних текстів -  простих, як кринична вода, сріблясти йспориш на рідному подвір'ї, як волошковий вітер у вільному полі і подих жита в серпневій жароті. Співавторами стали - Іван Кутень, Володимир Григоряк, Самійло Слюсарчук, Віра Григоренко, Юрій Петричук, Леонард Курявенко, Параска Амбросій.
 Василь Михайлюк є автором музики надзвичайно популярної, написаної на слова поета  Миколи Юрійчукав 1965 пісні «Черемшина», яку так любив мій дідусь Олександр. Коли згадую дідуся, завжди наспівую цю пісню, і навпаки, чуючи її звучання, в пам'яті вспливають веселі ігри дідуся Сандуся з нами  - малими  шибениками!

 13 січня 2019 року виповнилось 110 років від дня народження славетного Василя Михайлюка. Тож згадаймо і заспіваймо!