"Гражда" прожита на сцені вдруге.
Її персонажі ожива, коли кожен з акторів вдихає в них життя. Те повітря наче прийшло з того часу і додало сокровенно необхідного та теплого для сприйняття...
"Гражда" прожита на сцені вдруге.
Її персонажі ожива, коли кожен з акторів вдихає в них життя. Те повітря наче прийшло з того часу і додало сокровенно необхідного та теплого для сприйняття...
8 листопада Народний ансамбль танцю «Неогалактика» (центр дитячої та юнацької творчості м. Чернівці, керівники Ольга та Неоніла Галак) відзначав 30-ту річницю створення.
За шлях, який пройдено із вихованцями усіх років - мали честь представляти Україну на фольклорних ювілейних міжнародних фестивалях, конкурсах, на концертних програмах різних рівнів що проводилися Міжнародною радою організацій фольклорних фестивалів та народного мистецтва (CIOFF) в партнерстві та під егідою ЮНЕСКО.
Зокрема, на теплих берегах Егейського моря в грецькому містечку Перея – передмісті Салоніків, на 15-тому міжнародному фестивалі традиційних народних танців у виконанні дітей та підлітків колектив «Неогалактика» представив свою танцювальну програму, яка складалася з прекрасних українських хореографічних композицій, кожним витонченим рухом підкорювали серце Еллади на 30-му ювілейному Міжнародному фольклорному фестивалі «Дитячі культурні зустрічі» (м. Кардиця, Греція).
Ольга Галак, керівник ансамблю каже: «З якою гордістю наші діти вимальовують кожен рух... Бо цей фестиваль вже вкотре підтверджує, що український народний танець різноманітний, цікавий, професійний, яскравий, видовищний!!!! Сотні глядачів на фестивалі приходять, щоб наповнити свої серця емоціями саме від українського хореографічного мистецтва.
Пишаємося, що ми з України! Через танці, яскраві костюми та граційні рухи наші талановиті діти демонстрували глядачам та гостям фестивалів неповторний менталітет українського народу, незламний дух нації, високі патріотичні почуття, естетичний смак та невимовну любов до рідного краю – викликаючи щоразу шквал оплесків та вигуків «Слава Україні!».
Вкотре безмежно дякуємо нашим захисникам за те, що наші діти мають можливість вчитися, тренувати, займатися, танцювати, вдосконалювати свої уміння та навички та нести українську культуру у світ.
Отримала запрошення до участі у круглому столі " Українського цвіту по всьому світу: погляд з України" від Інституту педагогічної освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
23 жовтня 2024 р. з ініціативи відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відбувся у форматі онлайн круглий стіл «Українського цвіту – по всьому світу: погляд з України» у межах ХVІ Міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті».
Співорганізатори круглого столу – Конгрес української інтелігенції, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ГО «Інститут досліджень діаспори», Міжнародна жіноча організація «Поступ жінок-мироносиць в діаспорі» (Італія), Музей української діаспори, Товариство «Україна – Світ».
Учасники заходу (більше 50 осіб) – викладачі, студенти, магістранти, аспіранти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Українського державного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Модераторка заходу – докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка відділу змісту і технологій педагогічної освіти Мирослава Вовк.
З мотиваційним словом про необхідність зміцнення наукових, творчих зв’язків українців по всьому світу до учасників звернулася Лариса Лук’янова, докторка педагогічних наук, професорка, член-кореспондент НАПН України, директорка Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Під час круглого столу виступили унікальні особистості, подвижники української науки, культури, освіти.
Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, заслужений діяч науки і техніки, почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова Конгресу української інтелігенціїГеоргій Філіпчук розкрив маловідомі сторінки українського мистецтва – спадщину художника Василя Курилика, акцентуючи увагу на тому, що безпека України потребує нині позачергового утвердження значущості національних цінностей: духовних, моральних, культурно-історичних.
Питання рецепції української літератури у франкомовних країнах у контексті діахронічного і синхронічного дискурсу систематизував Дмитро Чистяк, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри романської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заступник Голови Київської національної спілки письменників України.Проблеми закордонного українства від 1990-х до 2020-х років, напрями діяльності Інституту досліджень діаспори узагальнив кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор громадської організації «Інститут досліджень діаспори» Ігор Винниченко.
Досвід діяльності жінок-мироносиць в Італії (в рамках Міжнародної жіночої організації «Поступ жінок-мироносиць в діаспорі») представила заслужена діячка мистецтв України, амбасадорка української культури в Італії Леся Королик-Бойко.
Про унікальність освітнього проєкту Музею української діаспори «Ідентичність та українська діаспора: досвід та досягнення української еміграції» розповів Віталій Огієнко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Музею української діаспори.
Рефреном заходу слугують поетичні рядки докторки філософії, вчителя-методиста гімназії-інтернату №13 м. Києва, заступниці голови Правління київської «Просвіти» імені Тараса Шевченка Ольги Ходацької: «Живе і буде жити Україна,/ ніхто не спинить крил наших політ! / Красива, вільна, сильна і нетлінна – / стоїть незламна і дивує світ! / Стоїть, міцніє і гартує силу, / плекає хліб і плем’я молоде!.. / Моя Вкраїна розправляє крила – / жива з правіку, житиме, ЖИВЕ!».
Висловлюємо вдячність колективу Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, насамперед доктору педагогічних наук, провідному співробітнику відділу змісту і технологій педагогічної освіти Наталії Філіпчук за натхненну дієву мотивацію в організації заходу.
Віримо, що спільними зусиллями, об’єднуючи українську громадськість, освітян, культурних діячів, просвітників в Україні і за кордоном, ми разом сформуємо унікальний імідж нашої країни, утверджуватимемо унікальність національної науки, освіти, культури.
Дякуємо Збройним Силам України за можливість жити і працювати. Дякуємо кожному освітянину, досліднику, митцю за внесок у розвиток української освіти, науки, культури.
8 листопада відбулась презентація фотовиставки "Я - НАТАЛЯ ПАНЧУК... З РОДУ КОБИЛЯНСЬКИХ".
У затишній родинній атмосфері відбулось спілкування із Наталією Панчук, в якому прозвучали цікаві та маловідомі факти про родину Кобилянських: історія молодої особи Касандри, яка не створивши сім'ю народила дівчинку, яку виховувала родина Кобилянських та, зокрема, Ольга Юліанівна. Про долю батьків, братів та сестри Ольги Кобилянської, про соціальні перепитії та несправедливості часу, про складність взаємин Ольги із рештою світу - колегами-письменниками, громадськими активістами та її благодійні та громадські справи. Про любов до України та української мови, про шляхетне ставлення до інакості у родині Кобилянських.
Ліричну настроєвість створював квартет "Матіола" й Ольга Крачило (флейта).
6 ЛИСТОПАДА - в "Буковинському листопаді" брав учась кролектив зі Львова «FUEGO ORCHESTRA», який представив музичні шедеври із своїх програм: танго «золотого століття», tango nuevo, світові хіти у стилі танго, серед них – і знамениті твори знаменитого Астора П’яццоли – «Oblivion» та «Libertango».
Чи правда, що урочистий стрій буковинця доповнює хустка з золотим перснем? А які автентичні прикраси можна вважати чоловічими і як вони «перекладаються», про що промовляють?
Чому мудрий мужчина не скривдить горіхове дерево і як у давні часи відбувалася посвята у парубки? Про це йшлося на свіжій етнографічній студії проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва.
Одним із «головних героїв» заходу став буковинський ґердан, тож для гостей студії ми підготували виставку традиційних та авторських чоловічих прикрас (роботи Анни Ватаманюк-Проскуріної, Надії Остапченко та Діани Новак, а також про діяльність ГО «Вишиваний дивотвір».
Провела заняття завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк.
Екскурс у гендерні поведінкові приписи крізь призму одягової культури здійснив очільник нашої установи, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.