середу, 24 березня 2021 р.

Скриня. Речі сили

  Арт- бук "Скриня. Речі сили"  вийшов друком у Львові, у видавництві КОВЧЕГ, в 2019 році.



Це спроба систематизувати те, з чого колись складався світ наших бабусь і що невблаганно зника  з нашого житя, наче міфічна Атлантида. Речі ужиткові, але настільки прекрасні, що мимоволі погоджуєшся із визначенням "неземна краса".



 Простий ящик, збитий із букових, липових, березових чи вербових дощок, силою дівочих мрій перетворювася на сакральний ковчег.


 Хатня ікона. Неначе олюднені боги -  канонічні  й строгі  ікони -  живуть по церквах, а живі, нестандартні, з емоціями і рожевими щічками на святих ликах оселялись колись у кожній українській хаті на покуті.



Буковинська ікона - горизонтальна, виконана шаленими яскравими фарбами, зокрема червоно - помаранчевими, ультрамариновою, салатовою, жовтогарячою вохрою.

Рушник довжиною у життя. Він був поруч від народження і до самої смерті: на чистий білий рушник приймали новонародженого, на вишитих -  опускали домовину. А ще до сватання, весілля, будівництво нової хати, проводи до війська  - все у житті українців відбувалось за посередництва кусня полотна, вкритого магічними візерунками.




 Трійці використовували на Різдво, особливо під час Йорданського водосвяття- -  ними зустрічали колядників на порозі.




 


Килими -  сакральна геометрія. Ткацтво- це взагалі ремесло давнє як світ. Жінки- рукодільниці перебували під особливою опікою Святої Варвари. А матері забов'язані були навчити дівчаток прясти, ткати, вишивати та ставитися до цієї праці як до священнодійства.


Вівця для гуцула -  як "неня рідна."

 
Вишиті сорочки зберігались як реліквія і передавались з покоління в покоління. У вишитій сорочці на весь рукав дівчина виходила заміж,  вони мали цілющу силу.  У ній жежінку проводжали в останню земну путь .


 Пояси- були обов'язковим елементом і водночас слугували вишуканою прикрасою. Виготовляли з конопель, з вовни, шовку -  сирцю, або з шкіри.. Вийти на вулицю без пояса  означало привселюдно зганьбитися.



  В оформленні використано стоп-кадри з фільму Сергія Параджаноіва "Тіні забутих предків".

Унікальне видання буде цікаве всім!
 




Немає коментарів:

Дописати коментар